Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Основні листогризучі комахи лісів Карпат (реферат)

Масове розмноження гусені непарного, кільчастого, похідного шовкопрядів, зеленої дубової листовійки, золотогуза та зимового п'ядуна,нерідко є причиною повного об'їдання листя на деревах, що не може не впливати на ріст, розвиток, плодоношення, і отже, на продуктивність насаджень. Дуже помітно це, якщо об'їдання повторюється кілька років підряд.

Найбільше терплять від листогризучих шкідників у лісах Карпат дубові насадження. З дубом зв'язано існування близько 300 видів комах, що належать до різних систематизованих груп.

Основні листогризучі комахи належать до ряду метеликових. Пошкоджують ліси їх личинкові фази — гусениці.

Характерні ознаки листогризучих комах:відкритий спосіб життя активних личинок, які в розвитку живляться зеленою масою дерев, відсутність живлення у метеликів, висока, але непостійна плодючість і висока пристосованість до розселення.

Несприятливі метеорологічні умови обмежують чисельність листогризучих шкідників. Часто шкідників знищують комахоїдні птахи, хижі та паразитичні комахи, хвороби.

Той чи інший метод боротьби з листогризучими комахами повинен базуватись на глибокому і всебічному знанні екологічних і біологічних особливостей шкідника з обов'язковим урахуванням умов даної місцевості. Без цього ми ніколи не ліквідуємо вогнища, а навпаки, можемо завдати ще більшої шкоди насадженню.

Нижче наводимо короткі відомості з екології та біології найголовніших листогризучих комах лісу в умовах Закарпатської області.

Непарний шовкопряд. Масове розмноження цього шкідника в лісах Карпат спостерігається періодично. Останнє масове розмноження шовкопряда в дібровах Закарпаття було знищене авіахімобробкою в 1956 р. Останнім часом, починаючи з 1965 p., тут знову спостерігається ріст чисельності цього шкідника.

Непарний шовкопряд, крім дуба, в закарпатських лісах пошкоджує інші дерева й чагарникові породи, а при масовому розмноженні — навіть трав'янисту рослинність у лісі.

Відродження гусені припадає на кінець третьої декади квітня. Ранньою весною вихід гусені з яєчок прискорюється. Так, у 1966 р. масовий вихід гусені спостерігався вже 13-15 квітня. Період цей майже завжди співпадає з цвітінням терну.

Гусенична — активна — фаза триває 2—2,5 місяця. За цей період гусениці линяють 4—5 разів. Лялькування гусениць відбувається в кінці червня — на початку липня, іноді навіть раніше. Наприклад, в 1966 р. воно було — в кінці травня. Період цей співпадає з цвітінням шипшини, польового маку, польових волошок. Лялечок можна знайти в тріщинах стовбурів дерев, дуплах, часто в кроні дерева між склеєними листками. Літ метеликів, як правило, припадає на середину липня. Метелики відкладають яєчка купками на стовбурах дерев, від кількасот до тисячі і більше.

Непарний шовкопряд в умовах Закарпаття часто уражається паразитичними комахами (наїзники, мухи-тахіни), які відіграють значну роль в обмеженні чисельності цього шкідника.

Попередній нагляд за непарним шовкопрядом ведуть за зразками пошкоджень, по гусеницях, метеликах і яйцекладках.

Облік чисельності шкідника в насадженнях найкраще проводити по кількості яйцекладок. Якщо на одне дерево в насадженні припадає в середньому одна яйцекладка, необхідно бути готовому до проведення активних заходів боротьби.

Для більш точного визначення ступеню можливого пошкодження лісу підраховують кількість здорових яєчок в яйцекладці. Треба також брати до уваги стан лісу, запас зеленої маси дерев.

Аналіз яйцекладок бажано проводити восени і ранньою весною, після перезимівлі яєчок.

Середню плодючість метеликів-самиць і ступінь можливого об'їдання дерев гусінню майбутнього покоління шкідника встановлюємо, підраховуючи кількість яєць в 10 малих, 10 середніх і 10 великих за розміром яйцекладках.

Кільчастий шовкопряд майже завжди зустрічається разом з непарним шовкопрядом.

Відродження гусениць припадає на середину квітня і, як правило, співпадає з набуханням бруньок на ранній формі дуба звичайного. Шкідник цей у лісах Закарпаття живиться, в основному, зеленню дуба, любить селитися на кущах терну, на узліссях.

Гусениці заляльковуються в перших числах червня, а в 1966 р. перші лялечки було знайдено у другій декаді травня, коли цвіла шипшина, бузина. Дуже часто білі двошарові павутинні кокони, в середині яких міститься лялечка, можна знайти на корі дерев, на трав'янистих рослинах, а також безпосередньо між листками, де живилися гусениці. Фаза лялечки триває в середньому два тижні.

Метелики літають у другій декаді червня. Метелики-самиці відкладають в середньому 250 яєчок навколо тонких гілок у вигляді кільця.

Відмічено, що в дібровах Закарпаття гусениць кільчастого шовкопряда в період їх лялькування часто знищують комахоїдні птахи. Яйцекладки і лялечки нерідко уражаються паразитичними комахами з ряду перетинчастокрилих. Гусениці старшого віку часто гинуть від епідемічних захворювань. Цьому в значній мірі сприяють кліматичні умови, зокрема дощі.

Рекогносційний нагляд за кільчастим шовкопрядом найкраще проводити в період гусеничної та лялечкової фаз, коли шкідника досить легко відшукати.

Детальні обстеження лісу на зараженість його кільчастим шовкопрядом проводять восени після опаду листя. Для цього відбирають модельне дерево, з якого беруть три модельні гілки. На зрубаних гілках, взятих з верхньої, середньої і нижньої частин крони дерева, підраховують кількість яйцекладок, вираховують середню кількість їх на одну гілку, і по кількості гілок на модельному дереві визначають ураженість дерева в цілому.

Дубовий похідний шовкопряд в лісах Закарпаття як вид зустрічався і раніше. Масове розмноження його в дібровах Закарпатської низовини почалося тільки з 1963 р.

Вихід гусениць з яєчок починається з середини квітня. Личинкова фаза триває приблизно 70 днів. Гусениці живуть у родинних гніздах, розміщених на стовбурах дубів.

Об'їдати листя гусінь починає з верхньої частини крони дерева. З кожним линянням, яке проходить у гнізді, гусінь спускається все нижче по стовбуру. Останнє линяння відбувається майже при основі стовбура.

На відміну від інших гусениць листогризучих, похідний шовкопряд починає об'їдати листя з черешка.

Живитися похідний шовкопряд виходить здебільшого після заходу сонця.

Цей шкідник любить селитися на поодиноких деревах та в насадженнях, які добре прогріваються сонцем. Волоски, що вкривають тіло гусениць, дуже отруйні; при попаданні їх на тіло людини або на шкіру теплокровних тварин виникають запальні процеси, особливо на слизових оболонках.

Лялькування гусениць проходить у першій декаді липня всередині гнізда. Лялечки лежать в м'яких коричнювато-жовтих коконах, що тісно прилягають один до одного, наче бджолині соти. Фаза лялечки триває приблизно 25—30 днів. Одна самка в середньому відкладає 160 яєчок. Яєчка відкладаються на гілках дерев, мають вигляд розгорнутої вздовж гілки яйцекладки кільчастого шовкопряда.

Природними ворогами похідного шовкопряда в дібровах Закарпаття є мухи-тахіни, які дуже уражають гусениць старшого віку. Заражені гусениці часто гинуть ще до лялькування або дають лялечки, з яких не вилітають метелики. Значна частина цього шкідника гине, якщо довго утримується дощова прохолодна погода.

Нагляд і облік заселеності похідним шовкопрядом насаджень найкраще вести по гніздах та яйцекладках шкідника.

Золотогуз. Останній спалах масового розмноження золотогуза в лісах Закарпатської області мав місце в 1956 р.

Вихід гусениць цього шкідника з яєчок відбувається в середині серпня. Живлення їх до зимівлі проходить повільно, навесні — інтенсивно і залежить від температурних умов. Лялькування відбувається серед листя, склеєного шовковинкою, в рідкому бурувато-сірому коконі, часто цілими групами. Метелики вилітають у першій половині червня. Вони відкладають купками яєчка на нижньому боці листка, прикриваючи їх золотисто-бурими волосками з черевця самиці.

Золотогуз — і світло- й сухолюбна комаха, любить селитися в насадженнях, які добре прогріваються сонцем. В умовах Закарпаття зимують гусениці II—III віку.

Нагляд найкраще вести по гніздах зимуючого шкідника. При визначенні ступеню можливого об'їдання насаджень треба провести аналіз зимуючих гнізд і брати до уваги тільки здорових гусениць. Волоски, якими вкрите тіло гусениць, отруйні, тому ця робота вимагає певних правил обережності.

Зелена дубова листовійка відчутну шкоду лісам Закарпаття почала завдавати з 1960 р. У 1962—1965 pp. була проведена авіахімборотьба в дібровах, щоб ліквідувати вогнища цього шкідника.

Вихід гусениць з яєчок припадає на середину квітня і співпадає з періодом набухання бруньок на ранній формі дуба. Гусенична фаза триває близько місяця. Лялькування листовійки проходить в скручених листках у кроні дерева. Період лялечкової фази найчастіше припадає на середину травня. Літ метеликів — у кінці травня — на початку червня. Метелики літають у середньому 2 тижні. Яєчка самка відкладає на гілки дерев, головним чином, при основі рубців, що залишилися після опаду торішніх листків. У одній яйцекладці може бути від двох до чотирьох яєчок. Середня плодючість самки — 100 яєчок. Переважна кількість їх відкладається на гілки верхньої частини крони дерева.

Листовійка любить селитися в розріджених низько-повнотних насадженнях дуба II — III бонітетів, а також на деревах, що стоять окремо.

В умовах Закарпатської області листовійка часто уражається ентомофагами, представниками перетинчастокрилих і двокрилих.

Нагляд і обстеження заражених листовійкою лісів найкраще проводити методом трьох модельних гілок, які беруться (спилюються) з верхньої, середньої і нижньої частин крони модельних дерев. Із гілок зрізають кінцеві частини (по стриженому пагону) з усіма розгалуженнями, а на гілці, що залишилася, підраховують кількість яєчок. Одиницею обліку служить число яєчок на 1 пог./м. Цю кількість множимо на загальну кількість таких гілок на дереві і дізнаємось про заселеність шкідником усього дерева. До уваги при обліку беруться тільки здорові яєчка.

Зимовий п'ядун в лісах Карпат дуже пошкоджує дуб, рідше — бук, граб.

Вихід гусениць з яєчок відбувається приблизно на тиждень пізніше виходу гусениць зеленої дубової листовійки. В умовах Закарпаття період цей припадає на третю декаду квітня. Для лялькування гусениці спускаються в підстилку. Лялечок можна знаходити в грунті на глибині до 12 см. Фаза гусениць триває близько місяця, лялечок — 4—5 місяців. Метелики літають у кінці жовтня — першій декаді листопада. Самиці не літають, бо мають недорозвинені крила. Для відкладання яєчок вони піднімаються по стовбуру дерева. В середньому самиця відкладає 250 яєчок. Яєчка можна знаходити в тріщинах та нерівностях стовбура.

Рекогносційний період за зимовим п'ядуном ведуть по наявності на деревах скручених павутинкою листків. Стаціонарний нагляд — по лялечках і метеликах.

Найпростішим є метод нанесення на стовбури дерев кілець з гусеничного клею перед початком льоту метеликів. За кількістю прилиплих метеликів-самиць підраховують можливу загрозу контролюючим насадженням з обов'язковим урахуванням вікових та інших особливостей лісу (запас зеленої маси, фізіологічний стан насадження та інші). Можна застосовувати метод хімічного кільцювання дерев. Але він менш точний, тому що частина загиблих метеликів може бути знищена птахами та хижими комахами.

Загальними для всіх вищезгаданих листогризучих шкідників є: однорічний цикл розвитку, зимівля у стадії яєчок (крім золотогуза, у якого зимують гусениці), живлення гусені зеленою масою дерев, відсутністю живлення у дорослої (метеликової) фази.





Реферат на тему: Основні листогризучі комахи лісів Карпат (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.