Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Охорона раритетних лісових фітоценозів західної України (реферат)

Специфіка збереження раритетних фітоценозів залежить від кількості та площі їх локалітетів, екологічних особливостей едатопів, динамічних тенденцій угруповань і ступеня загрози їх зникнення.

Основним напрямом охорони рідкісних фітоценозів є недопущення небажаного антропогенного впливу та захист їх від деструктивних стихійних явищ пожеж, вітровалів тощо.

У Карпатах найбільш пожежонебезпечними є реліктові соснові ліси на літосолях і малопотужних гірськолісових підзолистих грунтах та крутих схилах південних експозицій у легкодоступному басейні Пруту (урочища Білий Камінь, Дрібка, Тарниця, Горган, Пічний, Тісний, Мересний, Магура та ін.). Уразливість раритетних угруповань з домінуванням сосни зумовлена монодомінантним їх складом і мохово-лишайниковим покривом. У літній період пожежна небезпека в басейні Пруту може бути підсилена внаслідок нерегульованого рекреаційного використання території та порушення протипожежних правил.

Найбільш надійну охорону рідкісних фітоценозів можна забезпечити в системі державного природно-заповідного фонду. Обґрунтовуючи площу заповідного об'єкта, слід виходити з концегшд геохімічної спряженості окремих елементів рельєфу. Якщо раритетний фітоценоз займає автономне місцеположення (вершина гори, гребінь хребта), його охорону можна забезпечити на обмеженій площі. У випадках, коли рідкісні фітоценози займають транзитні, трансакумулятивні або геохімічно підлеглі місцеположення, заповідна територія повинна бути більшою. Вона повинна займати також площі "геохімічного живлення", які доцільно включати в екологічну захисну зону. Режим ведення господарства в цій зоні мусить бути диференційованим залежно від типу фітоценозу, що підлягає охороні, та його оточення. Для збереження, наприклад, реліктового соснового угруповання на сфагновому торфовищі в зоні букових лісів, які зростають на карбонатних або дуже вапнистих відкладах, слід заборонити суцільні рубки навколо болота, оскільки вони призведуть до вимивання карбонатів з прилеглих територій, зміни геохімічної ситуації торфовища та, як наслідок, до зміни його рослинності. Якщо ж торфовище знаходиться в зоні хвойних лісів на невапнистих відкладах (наприклад, урочище Мшана в басейні р. Лімниця), вирубування лісу на прилеглій площі може зумовити зміну водного режиму торфовища та, відповідно, його рослинності.

Для екологічного обгрунтування площі резервату важливо брати до уваги також біогеоценотичну спряженість територій. Так, наприклад, в урочищі Заріка на правобережжі Пруту охороні підлягає раритетне ялицево-смереково-соснове угруповання з підліском або поодинокою участю бука, який у несприятливих едафічних і ценотичних умовах не плодоносить, його популяція неповночленна. Тому в захисну зону потрібно включити й прилеглі букові ліси як джерело інспермації бука на заповідну територію.

В екологічному плані важливим завданням є обгрунтування режиму охорони в локалітетах, в яких збереглися раритетні фітоценози. Слід мати на увазі такі три їх аспекти: ступінь заповідності, тривалість охорони та охоронний ритм. За ступенем заповідності можна виділити режим абсолютної, суворої та часткової охорони.

Абсолютна охорона означає беззастережну заборону будь-якого втручання людини у функціонування екосистем. Сувора охорона означає допустиме часткове використання території в наукових і культурно-освітніх цілях. Часткова передбачає регламентоване використання ресурсів, яке в кінцевому результаті забезпечує покращення стану охоронних об'єктів.

Тривалість охорони може бути постійною та тимчасовою, тобто лише протягом кількох років. Охоронний ритм полягає в цілорічній чи сезонній охороні.

Теоретично існує 12 можливих варіантів режиму охорони (табл).

Таблиця

Варіанти режимів охорони раритетних фітоценозів

Ступінь

заповідності

Тривалість

охорони

Охоронний ритм

Індекс режиму

Абсолютна

Постійна

Цілорічна

Апц

 

 

Сезонна

Апс

 

Тимчасова

Цілорічна

Атц

 

 

Сезонна

Атс

Сувора

Постійна

Цілорічна

Спи

 

 

Сезонна

Спс

 

Тимчасова

Цілорічна

Сщ

 

 

Сезонна

Сіс

Часткова

Постійна

Цілорічна

Чпц

 

 

Сезонна

Чпс

 

Тимчасова

Цілорічна

Чтц

 

 

Сезонна

Чтс

Оптимальний режим з 12 можливих варіантів охорони обирається залежно від господарської й наукової цінності об'єктів, які охороняються, від можливості організації резерватів дублів та інших факторів. Для охорони фітоценозів першої та другої созологічних категорій доцільно застосувати режим Апц та Але, третьої категорії режим Але та Чпс, четвертої й п'ятої категорій режим Спс, Спц та Спс і Чпс.

Розглянуті диференційовані заходи охорони раритетних лісових фітоценозів Карпат можуть бути застосовані й на Волино-Поділлі та Поліссі, але з урахуванням відмінностей екологічної й фітоценотичної специфіки місцевості, характеру й напрямів антропогенних трансформацій рослинного покриву та ценотичної стабільності рідкісних фітоценозів.

Використана література:

1. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга”). – Львів, "Поллі”, 1998. – 189 с.





Реферат на тему: Охорона раритетних лісових фітоценозів західної України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.