Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Охорона раритетних болотних фітоценозів західної України (реферат)

У проблемі охорони фітоценофонду актуальним є збереження рідкісних угруповань боліт. Як територіально значні й цілісні природні утворення, болота виконують важливу екологічну функцію підтримання стабільності локального гідрологічного та кліматичного режимів. Фітосозологічне значення боліт полягає в збереженні специфічних рис їх рослинності й характерного фітогенофонду гігрофільних рослин.

Слід зазначити, що завдання охорони рідкісних болотних фітоценозів досить складне, оскільки надання їм природоохоронного статусу не гарантує фактичного ефективного збереження. Природоохоронний режим лише не допускає швидкої докорінної трансформації' цих екосистем і перетворення болотних угруповань в орні землі. Тому система охоронних заходів щодо рідкісних болотних фітоценозів повинна бути комплексною й розглядатися в декількох аспектах екологічному, біологічному, фітоценологічному, з урахуванням загальної екологічної ситуації в регіоні, характеру рельєфу місцевості, інтенсивності антропогенного впливу, функціонально-структурних особливостей раритетних болотних угруповань, категорії їх рідкісності. Екологічні фактори, які зумовлюють можливість прояву біологічного потенціалу раритетного виду чи специфіку фітоценотичної будови рідкісних угруповань та їх мозаїки, будуть виконувати вирішальну роль. Розглядаючи проблему збереження рідкісних болотних угруповань в екологічному аспекті, ряд дослідників дійшли висновку, що кращий ефект дає охорона великих болотних масивів. Разом з тим, висока ефективність охорони може бути досягнута не лише за рахунок масивності болота, але й унаслідок його екосистемної автономності, ізольованості від суміжних територій, охоплених інтенсивним обробітком. За такої ізольованості параметри едатопа стабільні, чіткіше проявляється екологічно зумовлена поведінка видів ценозоутворювачів, що забезпечує природну сталість рідкісних фітоценозів. Таким чином, одним з основоположних принципів збереження рідкісних болотних угруповань є забезпечення високого ступеня їх екосистемної автономності та недопущення негативного зовнішнього впливу. Враховуючи те, що найбільш значні зміни відбуваються на периферійній частині боліт, збереженню рідкісних гігрофільних фітоценозів буде сприяти підтримання великомасивності боліт і вичленування охоронних зон навколо них.

Болотні угруповання найкраще представлені на Поліссі, тому розгляд шляхів їх збереження слід проводити з урахуванням регіональної специфіки факторів впливу.

Так, аналізуючи екологічний та фітоценотичний аспекти охорони раритетних фітоценозів боліт, варто зазначити, що в умовах Західного Полісся розвиток трав'яних угруповань дуже часто коригується прямим втручанням людини; одним з таких факторів є заготівля сіна. На більшості евтрофних і мезотрофних боліт сформувався "сінокісний" тип ценотичної структури травостою, бо під впливом викошування визначилися флористичний склад угруповань, ритми фенологічного й онтогенетичного розвитку рослин, характер різнорічних флуктуацій співдомінування та аспективність.

Тому застосування суворого режиму охорони для рослинних угруповань мезотрофних та евтрофних трав'яних боліт із зняттям такої форми антропогенного впливу, як косіння, порушує усталений хід сукцесій, їх спрямованість, сприяє швидкій трансформації' трав'яних боліт у чагарникові та лісові угруповання. Темпи сильватизації, як правило, досить високі через два роки після припинення косіння вкрита чагарниками територія може становити до 40% площі колишньої сіножаті. Напрошується висновок, що для збереження рідкісних угруповань трав'яних боліт необхідне дотримання щорічного сінокісного режиму використання травостоїв.

Разом з тим вплив одного й того ж фактора проявляється по-різному, залежно від трофносгі едатопа, віку й ступеня розвитку болотних угруповань. Структура фітоценозів і ступінь трансформації евтрофних, мезотрофних та оліготрофних боліт відзначаються поліваріантністю й багато в чому залежать також від життєвої форми едифікатора. Так, застосування суворого режиму охорони мало змінює темпи природної динаміки лісових оліготрофних болотних угруповань (наприклад, соснових борів журавлиново-сфагнових), зате сприяє швидкому розвитку чагарникових (зокрема, низькоберезових і вербових) мезотрофних угруповань, формування яких часто зумовлене підсушенням боліт.

Загалом збереження рідкісних болотних угруповань забезпечується в тому випадку, коли внаслідок зміни екологічних факторів створюються умови, що найповніше відповідають біологічній специфіці раритетних болотних видів, є близькими до екологічного оптимуму для видів-ценозоугворювачів. Так, для чагарникових угруповань, наприклад, низькоберезових, охоронний режим є дієвим тоді, коли внаслідок введення заказного режиму охорони знижується інтенсивність антропогенного впливу; для трав'яних же угруповань навпаки, схоронність забезпечується дотриманням режиму господарського використання, зокрема викошування (наприклад, для бобівниковозближеноосокових; жовтоосоково-дводомноосокових угруповань) чи випасу худоби.

За результатами аналізу динаміки антропогенних змін рослинного покриву боліт Західного Полісся, його сучасного стану й специфічності болотних раритетних фітоценозів та їх синтаксономічної представленості, до системи охоронних заходів необхідно, передусім, включити створення резерватів на базі рідкісних угруповань. За умови високої обводненості едатопа (наприклад, у заплаві р. Стохід) доцільно передбачити режим повної охорони раритетів ценофонду; те ж стосується й сосново-сфагнових боліт. У місцях, де традиційно проводиться заготівля сіна, цей фактор антропогенного впливу необхідно зберегти, можливо зі встановленням пізніших строків косовиці. Враховуючи високі темпи трансформації боліт у попередні 20-25 років, на Західному Поліссі бажано припинити осушувальні меліорації, що докорінно трансформують екосистеми, зберегти великомасивність тих боліт, що ще залишилися. Необхідно також створити охоронні зони навколо раритетних фітоценозів лісових боліт.

Збереження раритетних болотних угруповань залежить, передусім, від збереження гідрологічного режиму боліт. Відновленню вихідної фітоценотичної ситуації, збільшенню ролі гідрота гігрофітів може сприяти також ліквідація (шляхом природного заростання чи засипання) меліоративних каналів з метою підняття рівня вод до вихідних позначок.

Оскільки болота є азональними екосистемами, то зазначені заходи щодо збереження болотних фітоценозів будуть аналогічними й для боліт інших регіонів України.

Використана література:

1. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга”). – Львів, "Поллі”, 1998. – 189 с.





Реферат на тему: Охорона раритетних болотних фітоценозів західної України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.