Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Облік і оцінка лісового фонду в Карпатах (реферат)

Правильний господарський облік і оцінка (кадастр) земель лісового фонду в гірських умовах Карпат має велике практичне значення. В гірській місцевості, на крутих схилах різних експозицій, площі земель, обчислені при лісовпорядкуванні, і площі, виміряні в натурі, значною мірою відрізняються між собою. Це утруднює правильний облік лісового фонду.

Як відомо, при визначенні площ при лісовпорядкуванні застосовується метод проекцій на горизонтальну площину. Це означає, що всі лінії і кути, виміряні на похилій площині, повинні приводитися до горизонту, щоб одержати їх горизонтальні проекції. Якщо, наприклад, в гірській місцевості потрібно визначити вид і розмір якого-небудь многокутника, то досить спроектувати всі його вершини на площину проекцій і визначити форму і розмір многокутника, тобто горизонтальні проекції кутів і розмір ліній між ними, а потім і горизонтальну площу ділянки.

Визначати горизонтальні проекції похилих кутів і ліній необхідно для того, щоб штучно не збільшувати розміри всієї площі, не перекручувати й окремих її частин. Якщо, наприклад, виміряти лінію, проведену з одного схилу гори з точки А через долину на схил іншої до точки В, і нанести ці точки на план, то точка В не займе свого справжнього місця на плані, а висунеться вперед, тому що похила лінія завжди більша, ніж її горизонтальна проекція. Отже, площі ділянки, обчислені по похилій відстані, і площі, вичислені по горизонтальних проекціях цих похилих ліній, будуть різними.

Застосування горизонтальних проекцій при вимінюванні площі, замість похилих відстаней, і в господарському відношенні допустиме. Площа похилої ділянки, виміряна звичайним способом, вийде більшою, а в деяких випадках навіть набагато більшою, ніж ця ж сама площа, виміряна з допомогою горизонтальної проекції. Але тому що дерева, зернові й інші культури ростуть прямовисно (тягнуться до сонця), то на будь-якій похилій ділянці їх виросте не більше, ніж на її горизонтальній проекції (при однакових умовах). Відомо також, що будинки, мости тощо будуються на горизонтальній поверхні землі, а якщо місцевість похила, то її вирівнюють, тобто штучно створюють горизонтальну поверхню.

Отже виходить, що площі лісів та інших угідь треба обчислювати тільки по їх горизонтальній проекції. Це створює певні труднощі при зйомочних роботах і ускладнює облік особливо лісового фонду. Дане завдання полегшується тим, що площі ділянок на лісовпорядкувальних планшетах, топографічних картах та інших картографічних матеріалах визначають тільки по їх горизонтальних проекціях. Підприємствам лісового господарства лишається тільки визначити площі порівняно дрібних ділянок спеціального призначення, в межах ділянок правильні (горизонтальні) площі яких відомі.

Необхідність визначення площ роздібнених ділянок виникає звичайно при будь-яких господарських роботах, наприклад, під час садіння лісових культур, при визначенні насаджень, площ, лісосік, дослідних ділянок, при виділенні землі під розсадники тощо. В таких і подібних випадках, очевидно, необхідно визначити площі ділянок по їх горизонтальних проекціях, а потім пов'язати з загальною горизонтальною площею великої ділянки, обчисленою при лісовпорядкувальних чи землевпорядкувальних та інших зйомках.

З усіх перерахованих вище матеріалів для визначення правильних (горизонтальних) площ найбільш цінні топографічні плани і карти, особливо великих масштабів, на яких, як правило, відображається рельєф місцевості, а також плани аерофотозйомки з горизонталями. При наявності таких комбінованих планів (горизонтальної і вертикальної зйомок), потрібну площу землі можна визначити в камеральних умовах, на самих планах і картах, наприклад, за допомогою планіметра. При відсутності таких планів і карт або їх нестачі виникає необхідність в зйомках і дозйомках площ. Для полегшення і прискорення одержання потрібних даних, доцільно застосовувати різні нескладні інструменти і прилади: мірні стрічки, екліметри, бусолі, полегшені мензули тощо. Найбільша трудність виникає при визначенні горизонтальних проекцій дуже похилих до горизонту ліній. Адже кути нахилу ліній, навіть в межах однієї невеликої ділянки, бувають надзвичайно різноманітними, тому що ліси виростають на схилах різної стрімкості, в тому числі й на крутих.

Найкращим інструментом для визначення кутів нахилу ліній є екліметр. За допомогою його кути нахилу можна визначити досить точно і швидко. Екліметр легко виготовити із звичайного транспортира. В центрі транспортира навішується висок або шнур з тягарем на кінці. При горизонтальному положенні транспортира, висок суміщається з штрихом 90°. При нахиленні верхньої грані масштабної лінійки транспортира нитка виска відходить від штриха 90° і показує градусну величину кута нахилу. Верхню грань масштабної лінійки транспортира треба наводити на висоту ока спостерігача, попередньо відмічену на тичці, поставленій в кінці похилої лінії. Кути нахилу понад 10° визначаються вертикальним кругом теодоліта.

Для визначення кутів нахилу, крім екліметра і вертикального круга теодоліта, служать спеціальні інструменти-висотоміри. Наприклад, при допомозі висотоміра Уткіна можна швидко визначити кути нахилу і поправки, які відраховуються із виміряних похилих відстаней для отримання їх горизонтальних проекцій. Для одночасного визначення кутів нахилу і похилих відстаней найкраще застосовувати високоміри з далекомірами.

Треба мати на увазі, що кути нахилу в межах ділянки характеризують крутість тільки окремих ліній, а не всієї ділянки. Для точнішого визначення площі треба розділити її на менші ділянки з однорідними збоченнями ліній і визначити кути нахилу додаткових ліній. Сума площ, обчислених по горизонтальних проекціях цих ліній, дасть досить правильну загальну площу ділянки.

Для визначення горизонтальних додатків ліній застосовують спеціальні таблиці, що набагато прискорює обчислювальні роботи. З цією метою дуже вигідно використовувати таблиці приросту координат Гаусса (по функцій косинуса) або таблиці інших авторів, спеціально складений для обчислення горизонтальних проекцій ліній.

Для проведення топографічних зйомок, в гірських умовах особливо, доцільно застосовувати мензули. Застосування способу засічок при визначенні опорних точок мензульної зйомки дає можливість визначити горизонтальні проекції ліній опорної сітки без будь-яких вимірювань похилих відстаней і кутів нахилу, тому що горизонтальні проекції цих ліній одразу визначаються на плані по масштабу.

Це особливо важливо при зйомках дуже пересіченої місцевості, при великих спадах і підйомах. Зйомка різної ситуації і рельєфу при мензульній зйомці проводиться звичайно полярним способом. При застосуванні цього способу зйомки необхідно виміряти всі похилі відстані і кути нахилу на них для одержання потім горизонтальних проекцій знятих ліній. При необхідності вимірювання великої кількості кутів нахилу, а це часто буває в гірській місцевості з різним рельєфом, на мензульну зйомку витрачається дуже багато часу, та й точність буває низькою. Тому при проведенні мензульної зйомки в горах, особливо в складних умовах, на нашу думку, доцільно зйомку контурів або ситуацій і рельєфу робити також способом засічок, використовуючи як базиси найбільш вдало розміщені лінії і точки опорного ходу. Для цього потрібно менше часу (порівняно з іншими способами), і зйомки будуть точнішими.

Поряд з господарським обліком земель лісового фонду велике економічне значення має оцінка (кадастр) цих земель. В умовах Карпат спостерігаються найрізноманітніші грунти — від дуже родючих, придатних для будь-яких лісових культур, до змитих еродованих, кам'янистих й інших непридатних для господарського використання.

Для того, щоб намітити найбільш ефективні заходи по підвищенню продуктивності лісів, необхідно обстежити грунти і скласти грунтові карти по кожному лісгоспу. Однак грунтові карти без докладної госпо дарської характеристики й оцінки земель малоефективні. Тому треба визначити ступінь придатності всіх без винятку земель, розділити їх на оцінювальні групи або класи, і відповідно до цього намітити для них відповідні заходи. Особливу увагу в лісах Карпат треба звернути на виявлення кам'янистих відшарувань, зсувів, еродованих та інших тимчасово непридатних для користування земель.

Оскільки для утворення новогрунтового покриву на кам'янистих відшаруваннях потрібно багато часу, то, поруч з іншими заходами, в багатьох випадках найдоцільнішим і економічним заходом буде підняття на верхні частини рельєфу грунту з долин, куди в свій час він був змитий водою. Для здійснення цього заходу в широких масштабах необхідна потужна сучасна техніка. Це питання, безумовно, потребує серйозного опрацювання, спеціального дослідження з точки зору його ефективності і економічності.





Реферат на тему: Облік і оцінка лісового фонду в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.