Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Методики дослідження активності та консортивні зв'язки птахів у дубових та соснових насадженнях Полісся (реферат)

Зміст

1. Методики дослідження середовище твірної активності птахів

2. Консортивні зв'язки птахів у дубових насадженнях центрального Полісся

3. Консортивні зв'язки птахів у соснових насадженнях центрального Полісся

1. Методики дослідження середовище твірної активності птахів

При вивченні колоніальних поселень птахів використано багато методик, що дозволяють простежити закономірності біологічних процесів. Біологія птахів належить до тієї галузі знань, до якої істотний внесок можуть вносити й аматори. У наш час птахи цінуються як експериментальні тварини для вивчення розмноження, розвитку, поведінки, живлення, гормональних механізмів, спадковості та росту пухлин; вони важливі також для досліджень в галузі екології та сільського господарства.

Раніше вивченням і обліком птахів займалися лише спеціалісти-орнітологи, однак у наш час орнітофауна привертає увагу органів охорони здоров'я. Середовищетвірна активність птахів має комплексний характер. Методи опосередкованої оцінки потребують застосування багатьох методик різних галузей біології (ґрунтознавства, зоології, ботаніки). Враховуючи високий рівень складності реалізації різних методик на одній площі у стислі строки, необхідно обирати ті варіанти методик, які можуть дати найкращі результати при мінімальних часових витратах. Середовищетвірна діяльність чапель може докорінно вплинути на процеси ґрунтоутворення, вигляд біогеоценозу. Вона призводить до прискорених зоогенних сукцесій.

Рослинний покрив будь-якої місцевості обумовлений флористично, екологічно та історично. Режим місцеперебувань визначає склад рослинності не прямо, а через складну взаємодію членів рослинного покриву. Ценоз – екологічно обумовлене територіально однорідне угруповання рослинності або сукупність подібних угруповань, близькість яких обумовлена екологічно та флористично. Загальноприйнятною є пробна площа в 0,25 га; на луках й у степу – 0,01 га (дані доповнюються та коригуються вивченням навколишньої території).

Тільки аналіз суцільної та достатньо великої пробної площі дозволить отримати повну характеристику рослинності. Стаціонарні дослідження являють собою особливий тип геоботанічних робіт. Вони здійснюються на невеликих площах й охоплюють спеціально відібрані та типові для даної території фітоценози. Важливою особливістю стаціонарних робіт, при значному різноманітті завдань, є те, що вони встановлюють найтісніші зв'язки між рослинним покривом і середовищем існування не тільки в статичному, а й у динамічному плані. Рослинний покрив ретельно аналізується за віковими групами, структурою, розміщенням.

Облік птахів у колонії сірої чаплі проведено методом списків Маккінона. Складання списків Маккінона – один із способів розрахунку кривих виявлення та індексів відносної рясності видів. Цей метод пов'язаний із здібностями окремих спостерігачів. Суть його полягає у складанні спостерігачем списку видів до тих пір, 23 поки він не досягне певного розміру. У кожному списку вид може бути зареєстрований лише один раз. У нових списках цей вид може бути відмічений знов. Довжина списків складає від 8 до 20 видів. Чим вірогідніше загальне видове багатство того чи іншого місця перебування, тим довшим має бути стандартний список. Спостереження продовжуються до того часу, поки не будуть складені мінімум 10 списків із понад 15 видами для кожного угіддя. При роботі необхідно намагатися максимально широко охопити територію, для того, щоб одні й ті самі види не потрапляли до повторних списків.

Для теріологічних досліджень використано методику, запропоновану Кучеруком зі співавторами. Її суть полягає у використанні облікових ліній, які складають 25 пасток. Переваги ліній такого розміру наступні. Один спостерігач може щоденно виставляти пастки на 6–8 облікових лініях, обстежуючи значну площу й охоплюючи обліком одночасно декілька біотопів; за короткий термін він отримує велику кількість проб, що дозволяє статистично обробити облікові дані. Остаточні дані щодо чисельності мишоподібних гризунів обробляються. У більшій частині інструкцій з обліку чисельності дрібних ссавців рекомендується ставити пастки на облікових лініях через 5 м. Збільшення цієї відстані до 10 м не призводить до істотного підвищення ефективності облікової лінії, тому доцільно зберегти відстань між пастками 5 м та вважати її обов'язковим стандартом.

Отже, сформовано схему проведення польових досліджень, яку доцільно використовувати при вивченні екскреторної активності чапель: проведення орнітологічних досліджень методом Маккінона, визначення чисельності мишоподібних гризунів, вивчення рослинності методом, запропонованим Л. Г. Раменським, дослідження ґрунту на наявність важких металів та комплексу NPK.

2. Консортивні зв'язки птахів у дубових насадженнях центрального Полісся

Перші уявлення про консорцію сформулювали радянські вчені В. І. Беклемішев і Л. Г. Раменський у 50-х роках ХХ ст. Слід відзначити, що на перших етапах вивчення проблеми поняття консорції трактувалося досить вузько. Відповідно до цього птахів, не зважаючи на їх активну взаємодію з вищими рослинами, не включали до складу консорцій, оскільки індивідуальні зв'язки птахів з автотрофними рослинами носять, як правило, тимчасовий характер. Сьогодні, на нашу думку, найширше розуміння консорції сформулювали М. А. Голубець та Ю. М. Чорнобай: „Під консорцією слід розуміти таку сукупність особин різноманітних видів, у центрі якої знаходиться особина будь-якого автотрофного або гетеротрофного виду, компоненти якої пов'язані з центром трофічними, топічними, фабричними або форичними зв'язками, й під впливом якої формується специфічне мікросередовище”. Консортивні зв'язки птахів були дослідженні в умовах дібров Степового Придніпров'я.

Усього за дослідний період зафіксовано 13 видів птахів: дятел звичайний Dendrocopos major, щеврик лісовий Anthus trivialis (L.), сойка Garrulus glandarius (L.), вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita (Vieil.), мухоловка білошия Ficedula albicollis (Temm.), вільшанка Erithacus rubecula (L.), дрозди чорний Turdus merula L. і співочий T. philomelos C. L. Brehm, синиці блакитна Parus caeruleus L. і велика P. major L., підкоришник звичайний Certhia familiaris L., зяблик Fringilla coelebs L., костогриз Coccothraustes coccothraustes (L.). Орнітоконсорти брали участь у топічних, трофічних і фабричних зв'язках. У насадженнях дуба звичайного у період гніздування спостерігали 7 видів функціональної діяльності (1 належить до трофічних зв'язків, 5 – до топічних, 1 – до фабричних). Для консортивних зв'язків птахів з дубом звичайним характерні високі показники бюджетів часу.

Переважаючим видом функціональної взаємодії з автотрофом є топічні зв'язки – 95 % від загального DТВ. У топічних зв'язках беруть участь 13 видів птахів. Топічна складова консорції дуба звичайного у гніздовий період характеризується домінуванням синиці великої (23,8 % від бюджету часу топічних зв'язків), субдомінуючими видами є щеврик лісовий (19,6 %) і зяблик (19,0 %). Відмічено 5 видів топічних зв'язків: спостереження, відпочинок, спів, чистка пір'я, насиджування яєць. Основним проявом топічних зв'язків є спів (70,1 % від бюджету часу топічних зв'язків). Спів у період гніздування свідчить про те, що птахи контролюють свою територію у процесі внутрішньовидової конкуренції. Крім високого показника бюджету часу топічних зв'язків спостерігаємо певну кількість видів, які проявляють високий рівень різноманіття цього типу функціональної взаємодії. Так, вівчарикковалик виявив 4 види зв'язків, мухоловка білошия, синиця велика і зяблик – по 5 видів.

Таким чином консортивне угруповання дуба звичайного у гніздовий період має досить динамічний характер. Трофічна складова орнітоконсорцій дуба звичайного є бідною за видовим складом – 4 види з 13: синиця велика, дрізд співочий, дятел звичайний, підкоришник звичайний. За трофічною функціональною взаємодією домінуючим видом є підкоришник звичайний (44,7 % від бюджету часу трофічних зв'язків), субдомінуючим видом є синиця велика (21,5 %). Два види мають фабричні зв'язки: синиця велика і вівчарик-ковалик. Форичні зв'язків птахів у дубовому насадженні у гніздовий період не виявлені. Біоморфний склад дуба звичайного є досить різноманітним. Серед топоморф домінують дріміофіли, тобто види, які за характером життєдіяльності пов'язані виключно з деревною рослинністю. Узлісники представленні одним видом – щевриком лісовим, який зустрічається у рідколіссі. Його частка участі у бюджеті часу порівняно невелика (18,9%). Клімаморфний склад є стабільним, оскільки частка участі у бюджеті часу між цілорічними видами та сезонниками різко не коливається.

У трофоморфічній структурі угруповання птахів консорції дуба звичайного присутні всі трофічні групи: фітофаги, зоофаги та всеїдні види. Домінуючими у цьому консортивному угрупованні є зоофаги (93,84%). Але зоофаги не мають повного набору морф третього порядку: не відмічено 4 розмірної ланки. Перше місце за рівнем активності належить другій розмірній ланці. В наявності є майже весь спектр обшарщиків. Їх домінуюча частка у бюджеті часу пояснюється тим, що ця група є найактивнішим регуляторам чисельності дрібних форм масових фітофагів З'являються засідники, які представлені одним видом – мухоловкою білошиєю. Характерною особливістю є наявність глибоких обшарщиків, тобто видів, які здобувають їжу з глибинних шарів деревини (дятел звичайний), хоча їх частка незначна (2,0%). Не зафіксовано специфічної групи зоофагів – мисливців. Досить низький рівень дольової частки у бюджеті часу (4,6%) всеїдних видів свідчить про високий рівень спеціалізації системи трофічних зв'язків. Фітофаги представлення лише одним видом – костогризом. Розподіл птахів за трофоморфами ІІІ-го порядку представлений за такими розмірними градаціями: 1) IV(а) – до 10 г; 2) IV(б) – 10,1-20 г; 3) IV(в) – 20,1-30 г; 4) IV(г) – 30,1-50 г; 5) IV(д) – 50,1-100 г; 6) IV(е) – 50,1-понад 100 г. Серед птахів консортів дуба звичайного домінуючою є IV(б) ланка (мухоловка білошия, вільшанка, синиці велика і блакитна) – 44,2%; субдомінуючою є IV(в) ланка (щеврик лісовий, зяблик) – 38,2%. Частка участі у бюджеті часу IV(а) (вівчарикковалик, підкоришник звичайний) і IV(д) (дятел звичайний, дрозди чорний і співочий, костогриз) розмірних ланок становить відповідно 8,0% і 7,2%, а роль IV(е) розмірної ланки (сойка) є незначною – 2,4%. Видів IV(г) ланки не спостерігали.

Види птахів, які є орнітоконсортами дубових насаджень, виявили активність у 3 концентрах. Із них 1 вид брав участь у функціонуванні І концентра, 11 видів – у роботі ІІ і 2 види – у роботі ІІІ. Відповідно схеми (рис. 1), до консорту першого порядку належить фітофаг (костогриз). До консортів другого порядку належать зоофаги: синиця велика, дрізд співочий, зяблик, вівчарик-ковалик, синиця блакитна, дятел звичайний, підкоришник звичайний, вільшанка, мухоловка білошия, щеврик лісовий. До консортів третього порядку у нашому випадку належать дрізд чорний та сойка. Не зважаючи на незначну участь птахів у роботі першого і третього консорта у денному бюджеті, консорція дуба звичайного є повною і нормально функціонує.

Отже, весна та початок літа – період активного формування гніздових літніх угруповань, коли птахи найтісніше пов'язані з територіями проживання, тому це період найбільш активного виявлення топічних зв'язків (95 %).

Функціональний склад птахів у консорції дуба звичайного характеризується домінуванням дріміофілів (81,1%).

У трофоморфній структурі птахівконсортів переважають зоофаги, тобто консортивні зв'язки реалізовуються у другому концентрі (93 % від бюджету часу).

Найбільшу участь у роботі консорції дуба звичайного беруть види, які знаходяться у таких вагових ланках: IV(б) ланка (10,1-20,0 г) – 44,2% і IV(в) ланка (20,1-30,0 г) – 38,2%.

Характерною рисою дубових насаджень є домінування саме лісових видів птахів. Це в свою чергу свідчить про те, що дуб має консортивне угруповання лісового типу.

3. Консортивні зв'язки птахів у соснових насадженнях центрального Полісся

Видовий склад орнітоконсорцій змінюється за порами року. Вивчити загальні тенденції функціонування орнітоконсорцій неможливо без пізнання особливостей взаємодії орнітоконсортів із середовищем існування в ключові періоди. У функціонування консорції весняно-літній період має неабияке значення: основну частину часу птахи витрачають на будівництво гнізд, охорону гніздових територій, насиджування яєць, вигодовування пташенят, що проявляється у різноманітті консортивних зв'язків.

В осінній період відбуваються численні зміни у функціонуванні орнітоконсорцій порівняно з літом. Насамперед, це відбувається як наслідок розпаду гніздових угруповань: зникають групи літніх видів і з'являються види, які залишаються зимувати.

Восени у птахів збільшується харчовий раціон: птахи повинні компенсувати втрачену енергію під час розмножування та зробити запаси поживних речовин. З настанням морозів збіднюється різноманіття топічних зв'язків і водночас інтенсифікується трофічна діяльність орнітоконсортів.

Консорція сосни звичайної у гніздовий період має нестійкий характер внаслідок невеликого різноманіття видового складу птахів-консортів. Зафіксовано 6 видів птахів: дятел звичайний (Dendrocopos major), вівчариквесняний (Phylloscopus trochilus), мухоловка строката (Ficedula hypoleuca), синиця велика (Parus major), зяблик (Fringilla coelebs). Орнітоконсорти брали участь у топічних і трофічних зв'язках.

У насадженнях сосни звичайної у період гніздування спостерігали 5 видів функціональної діяльності: 1 належить до трофічних, 4 – до топічних. Абсолютно домінантним видом функціональної взаємодії з автотрофом є топічні зв'язки – 99,00 % від загального DTB. У топічних зв'язках беруть участь 6 зафіксованих видів птахів. Топічний складник сосни звичайної характеризується домінуванням зяблика (84,85 % від бюджету часу топічних зв'язків), субдомінантним видом є синиця велика. Часткова участь інших видів перебуває у межах 0,96 до 5,98 % від DTB топічних зв'язків.

Було спостережено 4 види топічних зв'язків: поза готовності, видання акустичних сигналів, чищення пір'яного вкриття, педальні переміщення. Основним проявом топічних зв'язків є подання акустичних сигналів (62,52 % від DTB топічних зв'язків). Домінування співу свідчить не лише про приваблення особин протилежної статті, але й про контроль своєї території у процесі внутрішньовидової конкуренції. Субдомінантним видом функціональної взаємодії є поза готовності. Цей факт свідчить про специфіку функціонування консорції сосни звичайної, що зумовлюють особливості будови крони автотрофа.

Найбільше топічних зв'язків (4 види) припало на домінанта консорції – зяблика. Синиця велика виступає субдомінантом – 3 види топічних зв'язків. Для решти видів птахів-консортів характерні 1-2 види залежностей.

Таким чином, консорція сосни звичайної у гніздовий період має досить спрощений характер. Трофічний складник консорції сосни звичайної за видовим складом дещо бідніший, ніж топічний. У функціонуванні таких зв'язків бере участь 3 види із 6 зафіксованих.

Зяблик є домінантним трофоконсортом, оскільки значну частину його раціону в цей період становить насіння шишок сосни.

Частка участі дятла звичайного та синиці великої навіть не сягає показників субдомінанта. Орнітоконсорти сосни звичайної були активними у двох концентрах. Співвідношення за концентрами таке: І – 73,60 %, ІІ – 26,40 % (рис.). У консорції сосни звичайної в осінній період зафіксовано 18 видів птахів: яструб великий (Accipiter gentilis), жовна сива (Picus canus), жовна чорна (Dryocopus martius), дятел звичайний (Dendrocopos major), сойка (Garrulus glandarius), сорока (Pica pica), вівчарик весняний (Phylloscopus trochilus), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), золотомушка жовточуба (Regulus regulus), мухоловка строката (Ficedula hypoleuca), вільшанка (Erithacus rubecula), чикотень (Turdus pilaris), гаїчка-пухляк (Parus montanus), синиці чубата (Parus cristatus), чорна (Parus ater), велика (Parus major), повзик (Sitta europaeu), зяблик (Fringilla coelebs).

Орнітоконсорти в осінній період брали участь у топічних і трофічних зв'язках. Спостерігали 6 видів функціональної діяльності (1 належить до трофічних зв'язків, 5 – до топічних). Домінантним видом функціональної взаємодії з автотрофом є топічні зв'язки – 62,23 % від загального DTB.

У топічних зв'язках беруть участь 17 видів птахів із 18 зафіксованих, окрім чикотня. Цей факт зумовлюється тим, що чикотень є типовим узлісником і його наявність у сосновому насадженні має випадковий характер.

Для топічного складника консорцій сосни звичайної характерне домінування синиці великої (29,57 % від загального DТВ). Субдомінантом є повзик. Частка решти видів птахів становить від 0,02 % до 9,55 % від DТВ топічних зв'язків. Спостерегли 5 видів топічних зв'язків.

Усі 5 видів характерні для дятла звичайного, 4 – синиці чорної, синиці великої і зяблика.

Для решти птахів-консортів характерні 3-1 види топічних зв'язків.

Трофічний складник орнітоконсорцій досліджуваної деревної породи є стабільним за видовим складом: 10 видів з 17. Домінантом серед трофоконсортів є дятел звичайний (88,11 % від бюджету часу трофічних зв'язків). Частка трофічних зв'язків решти видового складу консорції змінюється в межах 0,77-2,43 %. Це є наслідком процесу поступової зміни характеру консортивних зв'язків з літнього на зимовий. Співвідношення активностей птахів за концентрами: І – 46,42 %, ІІ – 47,13 %, ІІІ – 0,36 % від DTB трофічних зв'язків (рис. 1). Активність у третьому концентрі забезпечується діяльністю сороки. Наявність сороки у консорції сосни звичайної має випадковий характер.

Характерною рисою для консорції сосни звичайної є велика часткова участь видів, які харчуються на поверхні стовбура (жовна сива і чорна, дятел звичайний, повзик, частково синиці). Цей факт свідчить, що фітомаса сосни звичайної не є вагомим джерелом трофічної бази для птахів. У консорції сосни звичайної у зимовий період зафіксовано 9 видів птахів: дятел звичайний (Dendrocopos major), сойка (Garrulus glandarius), гаїчка-пухляк (Parus montanus), синиця блакитна (Parus caeruleus), синиці чубата (Parus cristatus), чорна (Parus ater), велика (Parus major), повзик (Sitta europaeu), снігур (Pyrrhula pyrrhula).

У зимовий період орнітоконсорти брали участь у топічних і трофічних зв'язках. У цей період спостережено 5 видів функціональної діяльності: один належить до трофічних, 4 – до топічних. Зимовий період є специфічним у функціонуванні консорції сосни звичайної, оскільки трофічні ресурси сосни доступні для окремих видів птахів.

Зокрема у трофічних зв'язках беруть участь 3 види із 9 зафіксованих видів птахів: дятел звичайний, гаїчка-пухляк і повзик. Домінантом є дятел звичайний (91,58 % від DTB трофічних зв'язків). Субдомінанти відсутні. Частки гаїчки-пухляка та повзика становлять відповідно 5,53 % і 2,89 % від DTB трофічних зв'язків. Співвідношення за концентрами: І – 16,26 %, ІІ – 83,42 %, ІІІ – 0,32 %.

Топічні зв'язки становлять 46,51 % від загального DTB. У топічних зв'язках беруть участь 8 видів із 9 зафіксованих видів птахів. Домінантом є снігур, співдомінантами – повзик, синиця велика, дятел звичайний. Дольова участь інших видів птахів змінюється в межах 0,70 % – 7,44 % від бюджету топічних зв'язків. Найбільше їх різноманіття має снігур як домінантний вид. Один вид, а саме гаїчка-пухляк, не виявив жодного виду топічного зв'язку.

Отже, у весняно-літній та осінній періоди сосна звичайна підтримує насамперед систему топічних зв'язків, а потім – трофічних; у зимовий період навпаки.

Сосна звичайна є привабливою для птахів-консортів саме в осінній та зимовий періоди за рахунок наявності потужної кормової бази і створює максимально захищені умови для функціонування орнітоконсортів.

Сосна звичайна підтримує високий рівень розвитку консорції восени за рахунок збільшення кількості птахів-консортів та видів функціональної взаємодії.

Використана література:

1. М. В. Вовк. Аналіз методик дослідження середовищетвірної активності птахів. Вісник Дніпропетровського національного університету.

2. О.О. Климчук, Про консортивні зв'язки птахів у гніздовий період у дубових насадженнях центрального Полісся. Науковий вісник Ужгородського університету Серія Біологія, Випуск 23, 2008: 54-58.

3. О.О. Климчук. Сезонна динаміка консортивних зв'язків птахів у соснових насадженнях центрального Полісся. Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.8.





Реферат на тему: Методики дослідження активності та консортивні зв'язки птахів у дубових та соснових насадженнях Полісся (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.