Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Малинові, чорничні та брусничні вирубки лісів в Карпатах (реферат)

Малинові вирубки

Малинові вирубки найбільш поширені в Карпатах (за даними останнього обстеження - 43 %). Вони формуються на лісосіках середньогірської та гірської зон в букових, ялинових та мішаних буково-темнохвойних лісах. Малинові вирубки об'єднані в окрему чагарничкову господарсько-екологічну групу (62 % від загальної площі вирубок).

На відміну від звичайних довголітніх чагарників, життєва форма "чагарничків" займає проміжне положення між дерев'янистими та трав'яними рослинами. Тривалість життєвого циклу не перевищує 5-10 років, середня висота 50-60 см (малина іноді досягає 1-1,5 м висоти). До чагарничків віднесені також: чорниця, брусниця, підбіл багатолистий (андромеда), верес, лохина.

Малина завжди є під наметом лісу в профілюючих його типах, а після головної рубки швидко розповсюджується насіннєвим та вегетативним способами, утворюючи суцільний фон на 3-4 рік. В цей час вона починає рясно плодоносити. Одночасно в перші роки на вирубці повністю зникають індикаторні види: в сураменях - підлісник європейський, пренант пурпурний, сольданела гірська, тирлич, доронікум; в яличинах та бучинах - зубниці (бульбовидна та залозиста), маренка, переліска, жовтозілля, зеленчук, апозеріс та інші. Але в другому ярусі під малиною та хвойним тонкоміром ще довго зберігаються, а часом мають рівноправне значення у вигляді фрагментів: в сураменях - вівсяниця лісова, ожика лісова, дріоптеріс (чоловічий, астрійський, остистий), безщитник жіночий, звіробій гірський; в раменях - вівсяниця висока, лісова, просянка розлога, осока лісова; в яличинах - осока пальчата, жовтозілля дібровне; в бучинах - ожина волосиста, молочай мигдалеподібний, сідач конопляний, суниця лісова та інші. Малину можна вважати піонером при заселенні згарищ, коли під час поверхневих побіжних лісових пожеж гинуть інші рослини - едифікатори (фото 2).

Малиновий тип вирубок дуже стійкий, зміни його на інші типи практично не відбуваються. Успішне формування малинових, малиново-різнотравних, малиново-кіпрейних, малиново-злакових типів спостерігається після кінцевого прийому поступових рубок. Очищені лісосіки одночасно з малиною заселяє іван-чай. На північному макро-схилі Карпат в хвойній зоні часто зустрічаються мішані фрагменти вирубок. Укріплення позицій малини між прийомами рубок завжди помітне.

За своїм генезисом чагарничкові типи вирубок - похідні з наметних видів трав'яної флори і самі сприяють формуванню корінних типів деревостанів. Слід відмітити, що на поновлених вирубках, де збереглося багато підросту, малина посідає скромне місце і проективне покриття її не переважає 20-30%. Більшість таких вирубок забезпечене підростом попередньої генерації. Процес формування нового покоління лісу (лісовідновний період) в цьому випадку закінчується за 5-6 років. На незадовільно поновлених вирубках малина утворює суцільні зарості разом з фрагментами злаків (покриття 70-80 %) і затримує процес зімкнення молодого деревостану на 10-12 років. На більшості малинових, різнотравних та осокових типів дуже погано поновлюється бук, а на куничникових та ожинових типах переважають м'яколистяні породи. Підріст ялини також певною мірою відчуває пригнічення на малинових та ожинових вирубках. Деяке пояснення такому характеру відновлення дають спостереження над впливом освітленості на ріст підросту під наметом лісу і на вирубках (табл. 1). Все ж таки в даних асоціаціях відчувається дефіцит світла.

Таблиця 1

Вплив освітленості на розвиток підросту на ожиново-малиновій вирубці та під наметом лісу

Місце вимірювання

Абсолютна освітленість, тис. лк

Поточний приріст у висоту, CM

ялини

ялиці

бука

Центр вирубки

22,0

24,5

21,0

36,7

Край вирубки (узлісся)

10,5

17,4

14,1

22,9

Намет лісу

0,8

15,1

12,8

16,3

Спостереження показали, що за вимогливістю до світла аборигенні породи можна розмістити (за ступенем зменшення): ялина, бук, ялиця, а за інтенсивністю росту - бук, ялина, ялиця. У зв'язку з цим, оптимальну зімкненість намету для нормального розвитку букового підросту попередньої генерації забезпечує повнота 0,6; ялинового - 0,5-0,7; ялицевого - 0,7-0,8. Відмічені закономірності певною мірою пояснюють відпад вимогливих до світла ялини і бука на малинових, ожинових і осокових вирубках з максимальним проективним покриттям.

Чорничний та брусничний типи

Поширені переважно в смерекових високогірських лісах чорнично-кіпрейний та чорнично-різнотравний типи зустрічаються в мішаних буково-хвойних та букових лісах (900-1300 м н.р. моря). Висхідні типи лісу - чисті сурамені, букові та буково-ялицеві сурамені середньої вологості. Брусниця найчастіше зустрічається у вологих кедрових суборах (1200-1400 м н.р. моря) в приполонинній зоні. Це так звані монодомінантні типи, що сформувалися з одного профілюючого едифікатора. Флористичний склад брусничних та чорничних вирубок в цілому небагатий. Переважають представники піднаметних асоціацій (20-25 видів), що росли на ділянках до рубки лісу (квасениця, мохи, щитовники, косогорники, плауни, веснівка дволиста, латук стінний, нечуйвітер чорний та інші). Ознаки формування фону з чорниці простежуються звичайно ще до рубки деревостану (рис. 1).

При формуванні елементів чорничних вирубок з спорадичним розташуванням популяцій можуть виникати зміни. Доведено, наприклад, що схожість насіння злаків, зокрема щучника дернистого, під наметом чорниці при повному затіненні в 9 разів нижча, ніж на відкритих позиціях (Г.М. Іванова, 1969). Якщо насіння злаків попадає під намет чорниці, то схожість його не перевищує 3,8 %, а на відкритих освітлених місцях вона досягає 34%. Стимулюючою для розповсюдження злакових популяцій є температура 20-24° при мінімальній освітленості 900-920 люксів. Таким чином, фітоклімат вирубок різних типів відіграє велику роль. Доказом цього є помітне скорочення чорнично-брусничних асоціацій за останні роки. Коли суцільні головні рубки проводились не вище 1000-метрових абсолютних відміток (в межах експлуатаційної зони), чорничних вирубок було значно більше. Тепер суцільні рубки ведуться у високогірських ялинових лісах (на висоті 1200-1500 м над рівнем моря). Чорничні асоціації на вирубках цього верхнього поясу поступаються перед злаковими (щучниками, мичниками та іншими). Особливо така зміна помітна на південних схилах. Чорнично-бруснично-лохинові та мохові фрагменти тяжіють до північних схилів. Тут разом з ними часто поселяється іван-чай. Взагалі на більш глибоких помірно зволожених грунтах формуються чорнично-кіпрейні вирубки. В цих умовах чорниця гальмуючого впливу на насіннєве поширення іван-чаю не чинить. В екстремальних умовах, на південних щебенюватих схилах, екологічна стійкість чорнично-кіпрейних асоціацій зменшується до мінімуму.

Рис. 1. Фрагмент моходомінантної чорничної вирубки, сформованої з осередків піднаметних асоціацій у вологій буково-ялицевій сурамені: 1 - піднаметні види; 2 - чорниця; 3 - мохи; 4 - папороть та плауни; а - до рубки; б - на третій рік після рубки

Список використаної літератури:

1. В.І. Гніденко Відновлення і формування лісу на вирубках / Ужгород: "Патент", 1997, - 123 с.

2. Обыденников В.И., Кожухов Н.И. Типы вырубок и возобновление леса. М.: Лесная промышленность, 1977. С.172.

3. Трибун П.А. та ін. Вирощування стійких дібров. Ужгород: Карпати, 1982. С.96.





Реферат на тему: Малинові, чорничні та брусничні вирубки лісів в Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.