Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Лучна рослинність басейну середньої течії річки Тересви (реферат)

Басейн середньої течії річки Тересви включає частину Тересвянської долини від злиття річок Брустурянки і Мокрянки і до впадання в Тересву її правої притоки — Терешулки. Більша частина досліджуваного району (на північ від села Дубового) належить до Східних Полонинських Карпат, а менша, що південніше Дубового, до складу Хустської котловини. Численні гірські пасма, що простягаються здебільшого з півночі на південь, утворюють у цьому районі вузьку звивисту гірську долину завширшки 100—1000 м. Гори порівняно невисокі, висота їх — 1000—1300 м над рівнем моря. Виняток становить гора Апецька (1511 м). Саме тут спостерігається перехід клімату, характерного для гірської частини Закарпаття. В південній частині досліджуваного району, яка прилягає до Хустської котловини, клімат менш суворий (село Дубове), ніж у північній (смт. Усть-Чорна), яка входить у смугу Полонинських Карпат.

Гірські масиви та вузькі долини створюють сильний протяг у долині середньої течії річки Тересви, що значно збільшує кількість опадів у цьому районі у напрямку проти течії.

Найбільше опадів випадає у верхній частині району в період від появи і до опадання листя, тобто з травня по жовтень.

Напрям гірських долин відбивається і на напрямі переважаючих вітрів; превалює північний напрямок вітрів.

На вершинах гір, схилах, біля їх підніжжя та по сідловинах грунтовий покрив у цьому районі сформувався па негрубому шарі елювіально-делювіальних відкладів. На стрімкіших схилах глибина їх не перевищує 30—50, на пологіших досягає 60—100 см. На вершинах гір грунтовий покрив перекривається виходами гірських порід у вигляді суцільних кам'яних плит або нагромаджень великого каміння і щебеню. Зокрема, в досліджувальному районі такі виходи твердих порід у вигляді кам'яних плит спостерігаються на горах Апецька, Магура, Плеша, Кобила та у вигляді щебеню і великого каміння по правому і лівому берегах річки Тересви в урочищі Бобрувки.

На лісових галявинах та обезлісеній території зайнятій післялісовими луками, поширені переважно буроземні грунти, які формувалися також під впливом трав'янистого рослинного покриву.

Досліджуваний район дуже цікавий у флористичному відношенні. Тут поблизу села Дубового проходить межа природного зростання еритронію собачого зуба. Уже за кілька кілометрів на північ у районі села Красної еритронію не виявлено.

Однак на полонині Апецькій на висотах близько 1500 м над рівнем моря, вище природної межі букового лісу, виявлено масове зростання еритронію. В асоціації біловуса стиснутого еритроній зростає тут поряд з тирличем роздільним, фіалкою відхиленою, поросинцем укорінливим, перстачем золотистим та іншими видами.

На високогірних північно-західних та південних схилах полонини Апецької виявлено кілька нових місць масового зростання нарцису вузьколистого.

Досить цікава щодо ботанічного складу трав'яниста рослинність гори Кобила в околицях села Дубового. Хоч висота її над рівнем моря не перевищує 1162 м, тут зростає багато видів рослин, характерних для субальпійських лук. Серед них можна назвати фіалку відхилену, тирлич вирізаний, сольданелу гірську, перстач золотистий, нечуйвітер оранжево-червоний, звіробій альпійський та деякі ін. Зростають і арніка гірська та купальниця європейська.

На відрогах гори Кобила добре спостерігаються закономірності зміни рослинного покриву залежно від висоти. Так, уже на висотах 700—800 м над рівнем моря в асоціаціях біловуса стиснутого, а зрідка і костриці червоної знаходимо такі високогірні рослини, як перстач золотистий і поросинець укорінливий. На висотах 800— 900 м над рівнем моря в цих же асоціаціях знаходимо тирлич вирізаний та фіалку відхилену, а на висоті 900— 1000 м до них приєднується і сольданела гірська, а тирлич вирізаний і фіалка відхилена зростають масово і становлять асоціації з біловусом стиснутим.

Деякі з високогірних рослин знаходимо на більш низьких висотах. Так, перстач золотистий знайдено на вершині гори Плеша в районі села Калини, висота якої не перевищує 600 м над рівнем моря.

Луки післялісові в досліджуваному районі займають значну частину. На тих площах, що використовуються в основному під сіножаті, найчастіше поширені луки з пануванням у травостої костриці червоної, мітлиці білої та біловуса стиснутого. Менш поширеними є луки з пануванням у травостої костриці лучної, трясучки середньої, гребінника звичайного, пахучої трави, конюшини лучної та деяких інших видів.

Луки з пануванням у травостої костриці червоної поширені на висотах від 400 до 1200—1300 м над рівнем моря на дерново-буроземних та дерново-підзолистих грунтах. Найбільші площі лук з пануванням костриці червоної знаходяться в околицях сіл Ганичів, Калин, Дубового, зокрема в урочищах Сухому, Великому, Лисаку, Середньому груні, Кливі та деяких інших. Травостій двоярусний. Перший ярус становить костриця червона, разом з іншими злаками, що входять до складу травостою як субдомінанти.

Другий ярус представлений деякими видами бобових, таких, як конюшина лучна, лядвенець рогатий, а також дзвінець малий, дзвінець великий, деревій звичайний та ін. Загальне покриття травостоєм цих лук становить 90—95%. Домінуючими групами рослин у травостої є їстівні злаки і бобові. Тому в кормовому відношенні сіно з цих лук має добру кормову цінність.

Луки з пануванням у травостої мітлиці білої менш поширені в досліджуваному районі й займають найчастіше схили долин, де порівняно давно знищено ліси. Фон рослинного покриву утворює мітлиця біла. За видовим складом мітлицеві луки мало чим відрізняються від червонокострицевих. Загальний процент покриття травостоєм грунту становить 90—95%. Травостій найчастіше триярусний. Перший ярус — злаки разом з високим різнотрав'ям (волошка лучна, кмин, королиця звичайна та ін.). Другий ярус — різні бобові з роду конюшини, лядвенець рогатий та деякі вегетуючі рослини з високо-трав'я. Третій ярус представляють в основному різні види чебрецю та суховершки звичайні. Урожайність сіна з цих лук порівняно невисока і становить 12—15 ц/га.

Луки з пануванням у травостої мички в досліджуваному районі не дуже поширені, але на висотах 500—1200 м. над рівнем моря на горах Кобила, Делуц, Плеша та інших займають значні площі. Основу травостою становить мичка, що росте густою дерниною. Як субдомінанти до мички часто домішуються костриця червона, мітлиця звичайна, котячі лапки дводомні, поросинець укорінливий, утворюючи відповідні угруповання. Видовий склад мичкового травостою значно бідніший. Домінуючою групою є злаки. Але через погане поїдання худобою біловуса стиснутого, на який припадає близько 50% загальної маси травостою, сіно цих лук нижче середньої якості.

З метою виявлення впливу ранньовесняного випасання на урожайність травостою лук проведено такі досліди: кілька ділянок розміром 5x5 м до початку випасання було огороджено металевою сіткою, щоб не допустити випасання на них худоби. Протягом вегетаційного періоду на цих ділянках проводились спостереження за зміною травостою, а в кінці вегетації зроблено пробні укоси з розрахунку на 1 кв м. Дані дослідів свідчать про те, що від інтенсивного ранньовесняного випасання лук худобою значно зменшується в складі травостою кількість цінних злаків, таких як костриця червона, трясучка середня, мітлиця біла та бобових — конюшини лучної шелестячої, лядвеншо рогатого та деяких інших. Разом з тим, кількість різнотрав'я збільшується, чим дещо погіршується кормова цінність сіна.

Отже, можна зробити такі висновки.

Басейн середньої течії річки Тересви за флористичним складом дуже різноманітний. На післялісових луках найбільші площі зайняті формаціями костриці червоної, мітлиці звичайної, гребінника звичайного та біловуса стиснутого.

Високогірні луки (1000—1200 м над рівнем моря) включають в себе окремі елементи субальпійської флори. Багато видів рослин даного району підлягають охороні.

В досліджуваному районі виявлено нові місця зростання нарцису вузьколистого та еритронію собачого зуба (полонина Апецька).

Внесення певної дози мінеральних добрив дає хороші результати. Ефективне також внесення комбінованих добрив.

Слід також підкреслити, що інтенсивне ранньовесняне випасання худоби производить до зменшення в травостої вмісту цінних злакових трав і збільшення різнотрав'я. Значно знижуються також загальні урожаї сіна.





Реферат на тему: Лучна рослинність басейну середньої течії річки Тересви (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.