Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Лісові та водно-болотні птахи в Шацькому національному природному парку (реферат)

Зміст

1. Птахи лісових біоценозів Шацького національного природного парку

2. Водно-болотні птахи на озерах Шацького національного природного парку

1. Птахи лісових біоценозів Шацького національного природного парку

Систематичне вивчення орнітофауни Шацького національного природного парку (ШНПП) розпочато з часу його заснування. Наукові працівники парку та орнітологи вищих навчальних закладів із прилеглих територій значну увагу приділяють питанням екології, міграції та охороні птахів. На нинішній час найбільш детально дослідженими у ШНПП є водно-болотні птахи; менше вивчені лісові орнітокомплекси.

Той факт, що лісові птахи національного парку є недостатньо вивченими, зумовлює необхідність більш повного обстеження лісових орнітоценозів цієї території. Загальна площа лісового покриву Шацького національного природного парку становить 24,5 тис. га, що становить 42,4 % загальної площі парку. Ліси розподілені по території нерівномірно, проте у східній частині є суцільні великі масиви.

Соснові ліси є переважною (62 %) лісовою формацією. Найпоширеніші сосняки-чорничники, які мають високий рекреаційний потенціал у сезон збору ягід. Дещо менші площі під зеленомоховими та вересовими сосновими лісами, які відзначаються особливою привабливістю та своєрідною красою. Вершини піщаних гряд укриті сосняками лишайниковими.

Дубово-соснові ліси на території парку трапляються зрідка і займають близько 2 % площі. Для понижень характерні вільхові ліси (осокові, безщитникові, кропивні, гравілатові), що невеликими ділянками трапляються по всій території парку на периферії боліт і в пониженнях серед лісових масивів на торф'янисто-глеєвих легкосуглинистих ґрунтах.

Березові ліси, верескові та орлякові (16 %) – переважно вторинні за походженням угруповання, що виникли на місці корінних природних насаджень. Різноманітність фітоценозів парку зумовлює багатство орнітофауни. Тут можна виділити орнітокомплекси соснового лісу, мішаного з перевагою сосни, мішаних лісів, де переважають окремі листяні породи, листопадних лісів (вільхового, березового) та прибережних рідколісь (біля берегів озер Луки, Перемут, Чорне Мале, Чорне Велике, Довге, Кругле).

На території ШНПП у лісових фітоценозах виявлено 89 видів птахів, що належать до 11 рядів. Найбільшою різноманітністю відзначаються горобцеподібні – 55 видів (60 %). Менш чисельними за кількістю видів є соколоподібні – 11 видів (13 %), дятлоподібні – вісім видів (11 %) і представники інших рядів, які в загальній кількості становлять 16 % (голубоподібні, совоподібні, сивкоподібні, куроподібні, лелекоподібні, зозулеподібні, дрімлюгоподібні, одудоподібні).

Аналіз територіального розподілу птахів ШНПП вказує на неоднорідну біотопічну приуроченість видів. Переважна кількість видів зосереджена в листяних (38 видів) і мішаних (33 види) лісах та узліссях (25 видів).

У соснових лісах трапляється лише 13 видів птахів. Зокрема, мішаним лісам віддають перевагу жовна зелена, жовна сива, берестянка звичайна, вівчарик жовтобровий, мухоловки білошия, строката та мала, вільшанка, дрозди чорний, співочий та білобровий, гаїчка-пухляк, синиця чубата, повзик, зяблик, сойка, шпак звичайний, припутень, горлиця звичайна, зозуля, одуд, слуква, кропив'янка чорноголова, яструб великий.

У листяних лісах мешкають осоїд, шуліки чорний та рудий, канюк звичайний, сови вухата та сіра, дятли звичайний, середній, білоспинний та малий, вівчарики весняний та жовтобровий, золотомушки жовточуба та червоночуба, мухоловки білошия, строката та мала, соловейко східний, дрізд чорний, синиця блакитна, повзик, зяблик, костогриз, сойка, вивільга, орябок, припутень, голуби – синяк та звичайний, яструб великий.

До соснових лісів приурочені: дрімлюга, жовна чорна, тинівка лісова, золотомушка жовточуба, синиця чорна, чиж, шишкар ялиновий, снігур, горихвістка, дрізд-омелюх, змієїд. Узлісь притримуються шуліка рудий, крутиголовка, жайворонок лісовий, щеврик лісовий, сорокопуди терновий та сірий, берестянка звичайна, кропив'янки рябогруда і прудка, мухоловка сіра, в'юрок, щедрик, зеленяк, щиглик, коноплянка, чечевиця, вівсянка звичайна, сорока, грак, крук, кропив'янка сіра, яструб малий, підсоколик великий. За особливостями гніздування на досліджуваній території можна виділити такі екологічні групи птахів: наземногніздні, кроногніздні, дуплогніздні, чагарникові. Серед них переважають кронники, що становить 39 % (35 видів). Значною кількістю видів представлені і дуплогніздники – 25 видів (28 %).

Менш чисельними є чагарникові 18 % (16 видів) і наземногніздні 15 % (13 видів). У кронах дерев гніздиться більшість лісових птахів. Серед них осоїд, шуліка чорний, шуліка рудий, канюк звичайний, сорокопуд сірий, вивільга, зозуля звичайна та багато інших. Значну кількість птахів становлять дуплогніздники: дятли, синиці, деякі сови, мухоловка строката, шпак звичайний та інші. Для них у ШНПП встановлюють штучні гніздів'я. Враховуючизначну санітарну роль цих птахів, працівники наукового відділу парку здійснюють загальний моніторинг дуплогніздників. На землі влаштовують гнізда вівчарики, дрімлюга, орябок, тетерук та ряд інших. Кладки приховані у густій траві, під кущами, під стовбурами дерев переважно мішаних та листяних лісів із розвиненим підліском.

На території лісів Шацького національного природного парку переважають перелітні птахи, що становлять 64 % (57 видів), менш численними є осілі 35 % (31 вид) і кочові 13 % (12 видів). На досліджуваній території із названих 89 видів потребують ретельної охорони пугач (Bubo bubo), лелека чорний (Ciconia nigra), шуліка рудий (Milvus korschun), підорлик малий (Aquila pomarina), змієїд (Circaetus ferox), які занесені до Червоної книги України. Їхня чисельність у парку порівняно стабільна, проте низька.

Отже, найбагатшими на пташине населення на території Шацького національного природного парку є ділянки широколистяного та мішаного лісу з добре вираженим лісовим підліском. Для збереження видової різноманітності лісової орнітофауни та збільшення чисельності рідкісних і зникаючих видів варто обмежити доступ рекреантів у літній період та ввести місячники тиші протягом травня–червня. Для приваблювання птахів у ліси потрібно збільшити чисельність штучних гніздівель та залишати у лісах старі дерева з дуплами для приваблення дуплогніздників.

2. Водно-болотні птахи на озерах Шацького національного природного парку

Щороку на території Шацького національного природного парку проводиться облік водно-болотних птахів, які зупиняються на місцевих озерах для перепочинку в час осінньої міграції. Саме завдяки цьому обліку встановлено, що озера Шацького НПП розміщені на потужному міграційному шляху птахів, який значною мірою збігається з існуючим Поліським екологічним коридором, що має стратегічне значення для генетичного обміну в популяціях водоплавних та інших птахів, а також інших видів біологічного різноманіття.

Розміщення Шацьких озер на межі басейнів двох континентальних озер – Чорного й Балтійського, очевидно, є дуже зручним і привабливим для мігруючих видів птахів.

Для оцінки загальної чисельності цієї екологічної групи птахів, динамічних процесів у популяціях нижчевказаних видів понад 20 років проводяться пізньоосінній облік, який дає змогу оцінити чисельність водоплавних та водно-болотних птахів на озерах перед масовим перельотом на південні території зимового ареалу. Фактично щороку на озерах Шацької групи названі види птахів затримуються до останньої декади жовтня, що дає змогу уніфікувати терміни обліку для оцінювання динамічних процесів у мігруючих популяціях. При цьому під час обліку ми встигаємо оцінити чисельність окремих видів птахів, які гніздувалися на цих озерах і залишилися до початку перельоту популяцій із північних районів ареалу.

Облік проводиться щороку в сталий період останньої декади жовтня, при цьому для обстеження озер, їх берегових ліній застосовується автотранспорт, наданий адміністрацією Шацького НПП, в окремих випадках плавзасоби й оптичні прилади. Підходи для оцінки чисельності вказаних видів птахів протягом усього періоду спостережень не змінювалися, що дає змогу порівнювати результати за тривалий період. За цей час чисельність оцінювалась стосовно 17 видів птахів із восьми систематичних рядів. Серед них − гагара чорношия Gavia arctica, пірникоза велика Podiceps cristatus, баклан великий Phalacrocorax carbo, чепура велика Egretta alba, гуска сіра Anser anser, лебідь-шипун Cygnus olor, гуска сіра Anser anser, крижень Anas platyrhynchos, чирянка велика Anas querquedula, попелюх Aythya ferina, чернь чубата Aythya fuligula, гоголь Bucephala clangula, крех великий Mergus merganser, орлан-білохвіст Haliaetus albicilla, лиска Fulica atra, мартин звичайний Larus ridibundus, мартин жовтоногий Larus cachinnans, мартин сивий Larus canus.

У передміграційний період найбільш чисельними на озерах Шацької групи залишаються два види птахів – лиска та крижень, значна частина з яких затримується на озерах ще з післягніздового періоду. Найвища чисельність водно-болотних птахів, як правило, концентрується на озерах Світязь, Пулемецьке, Соминець. Стосовно ж гуски сірої, то обліки цього виду на озерах національного парку у кінці жовтня проводилися не кожного року. Передусім це тому, що місцеві сірі гуси в цей час перебували не на озерах, а на окремих полях, і більша частина з них на той час уже покидала цю територію. Мігруючі сірі гуси в кінці жовтня на озерах національного парку також переважно не зупиняються.

Серед водно-болотних птахів, які регулярно траплялися на озерах в час пізньоосіннього обліку, наявні 11 видів: гагара чорношия Gavia arctica, пірникоза велика Podiceps cristatus, лебідь-шипун Cygnus olor, крижень Anas platyrhynchos, чирянка велика Anas querquedula, попелюх Aythya ferina, чернь чубата Aythya fuligula, гоголь Bucephala clangula, лиска Fulica atra, мартин звичайний Larus ridibundus, мартин сивий Larus canus.

Інші шість видів птахів за період досліджень або відновили своє перебування на Шацьких озерах – гуска сіра Anser anser, орлан-білохвіст Haliaetus albicilla, або ж тільки почали розширювати свій ареал – баклан великий Phalacrocorax carbo, чепура велика Egretta alba, крех великий Mergus merganser, мартин жовтоногий Larus cachinnans.

За досліджуваний період серед водно-болотних птахів установлено значні коливання щодо чотирьох видів, а загалом коливання характерні для 14 видів (10 видів мають тенденції до постійних коливань чисельності), і тільки щодо трьох видів помічено тривалу тенденцію відносної стабільності популяцій.

Використана література:

1. М. Г. Білецька, К. А. Сологор, Н. А. Добровольська Птахи лісових біоценозів Шацького національного природного парку.

2. В. І. Матейчик, І. М. Горбань. Обліки водно-болотних птахів на озерах Шацького національного природного парку Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки.





Реферат на тему: Лісові та водно-болотні птахи в Шацькому національному природному парку (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.