Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Ліси та вода як фактори соціально-економічного та стійкого розвитку України (реферат)

Зміст

1. Багатовимірна типологія лісів України

2. Вода та ліси це основа стійкого розвитку України

3. Ліси як фактор соціально-економічного розвитку

Використана література

1. Багатовимірна типологія лісів України

Сучасні дослідження лісової рослинності в Україні проводять на засадах еколого-флористичної класифікації. Екологічну сутність цієї класифікації та практичне значення для потреб сталого розвитку лісового господарства можна пояснити шляхом конструювання типологічної схеми.

Типізацію лісорослинних умов на рівні класів рослинності здійснювали шляхом математичного моделювання методами "інтелектуального аналізу" на основі фітоіндикаційної оцінки екологічних умов 2514 угруповань за дев'ятьма параметрами: Tm термічний режим, Kn континентальність клімату, Om омброклімат, Cr кріоклімат, Hd вологість ґрунту, Tr вміст солей, Rc кислотність ґрунту, Nt мінеральний азот, Lc режим освітленості затінення. Крім власних описів, використовували також дані літературних джерел.

Математична формалізація типологічної схеми зводиться до опису геометричної структури даних із врахуванням розподілу всієї сукупності екотопів між окремими класами рослинності.

Неможливість відображення всього розмаїття лісорослинних умов на основі едафічної сітки завжди була предметом напружених дискусій. Згідно з нашими обчисленнями, навіть використання більш докладних екологічних шкал сольового та водного режиму ґрунту дають змогу правильно ідентифікувати тільки 52,2 % екотопів на рівні класів рослинності. З іншого боку, покроковий аналіз дав змогу підтвердити високу значущість едафічних чинників для типізації лісорослинних умов на основі едафічної сітки.

Двовимірна типологічна схема (рис.) на основі комбінації дев'яти екологічних чинників пояснює 68,4 %, тривимірна 89,3 %, чотиривимірна 95,0 % загальної дисперсії. Перша вісь кліматично едафічної сітки (рис.) відображає таку структуру взаємозв'язків між екологічними параметрами: з підвищенням температури повітря (коефіцієнт кореляції r = 0,92) зменшуються параметри зволоження клімату (r = -0,86) та вологості ґрунту (r = 0,66), збільшуються pH ґрунту (r = 0,94), вміст азоту (r = 0,68) і вміст солей (r = 0,79). Загальні закономірності формування лісової рослинності на території України відображає такий екологічний ряд класів рослинності: OxycoccoSphagnetea (лісові болота) з координатами центроїда (-4,65; -0,73; 1,21; 0,89) → Vaccinio-Piceetea (-1,96; 0,41; 0,20; -0,22) → Quercetea robori-petraeae (0,24; 0,72; -0,10; -0,29) → Querco-Fagetea (1,44;1,00;-1,04;0,08) → Erico-Pinetea (2,27; 1,03; 3,31; 0,56) → Quercetea pubescenti-petraeae (3,76; 0,96; 5,56; 0,73). Друга вісь кліматично едафічної сітки (рис.) відображає екстразональний характер формування лісової рослинності класів Alnetea glutinosae (0,03; -2,24; -1,15; 2,27), Robinietea (0,83; -2,66; -0,33; -1,34), Salicetea purpureae (1,28; -3,43; -0,18;-0,01) і Pulsatillo-Pinetea sylvestris (1,17; -2,71; 1,65; -1,77) на фоні збільшення вмісту солей у ґрунті та зростання континентальності клімату. Розташування на периферії екологічного простору зумовлюють вразливість таких лісів до антропогенного впливу та необхідність використання інших принципів ведення лісового господарства.

Третя вісь типологічної схеми характеризує зменшення фітоценотичної значущості лісової рослинності на фоні зростання континентальності клімату (r = 0,60) та зменшення вологості ґрунту (r = -0,48) і вмісту азоту (r = 0,58). Цей комплексний градієнт середовища диференціює екотопи класів Robinietea і Pulsatillo-Pinetea sylvestris та відображає екологічний ряд QuercoFagetea → Quercetea pubescenti-petraeae. Четверта вісь типологічної схеми характеризує вплив вологості та меншою мірою кислотності ґрунту на формування лісової рослинності і може служити основою для оцінки відмінностей між екотопами Alnetea glutinosae + Salicetea purpureae та Robinietea + PulsatilloPinetea sylvestris. Типологічна схема дала змогу визначити окремі вади еколого-флористичної класифікації лісової рослинності України. Зауваження здебільшого стосуються трактування обсягу класу Quercetea robori-petraeae та визначення межі між екотопами лісових боліт класу Oxycocco-Sphagnetea і заболочених лісів класу Vaccinio-Piceetea.

Завдяки багатовимірній типології лісівничу інформацію можна трактувати в категоріях напряму і відстані у багатовимірному просторі ознак, вирішуючи питання динаміки лісових насаджень, взаємозв'язків лісу з іншими типами рослинності та екологічного прогнозування. В умовах невизначеності інтелектуальний аналіз (Data Mining) лісівничої інформації дає змогу ідентифікувати лісові насадження на основі багатовимірної ординації еталонних ценозів або шляхом обчислень величин імовірності. Наведені результати дослідження свідчать, що інтелектуальний аналіз дає змогу виявити неочевидні закономірності, які неможливо визначити стандартними методами оброблення інформації або експертним шляхом.

Типологічну схему лісів України на рівні класів рослинності спрощено можна представити у вигляді трикутника, в центрі якого розташовані насадження Querco-Fagetea, a в кутах: 1) Oxycocco-Sphagnetea; 2) Quercetea pubescenti-petraeae; 3) Robinietea, Salicetea purpureae, Pulsatillo-Pinetea sylvestris.

2. Вода та ліси це основа стійкого розвитку України

Щорічно понад 2,2 млн людей вмирає у світі від хвороб, пов'язаних з низькою якістю води. Водночас понад 40 % населення планети живе в регіонах, які випробовують середню чи високу нестачу води, і така ситуація продовжує нагальнішати. Експерти ООН вважають, що до 2025 р. приблизно 2/3 населення (це близько 5,5 млрд людей) буде жити в регіонах із нестачею питної води. В Україні це настане значно скоріше, а для 1228 міст і містечок це вже настало, де питна вода привозна.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН, сьогодні 100 млн європейців не мають доступу до чистої питної води, сотні мільйонів європейців проживають в будинках без водопроводу, а у державах Східної Європи води в будинках не мають 16 % населення. У доповіді ООН про стан водних ресурсів у світі (World Water Development Report, далі WWDR) 2003 р. зазначено, що в найближчі роки настане небувала за масштабами криза водних ресурсів, і в багатьох країнах дефіцит води зросте на душу населення з причин пасивності та безвідповідальності окремих державних керівників. Головний висновок докладу в тому, що водні ресурси планети будуть постійно зменшуватись внаслідок зростання населення планети, забруднення довкілля та кліматичних змін.

Водна криза певною мірою пов'язана з неузгодженістю питань керування світовими лісами. Ліс зберігає і підтримує баланс води в наземних екосистемах. Більше того, ліс бере участь у глобальних циклах усіх біогенних речовин, зокрема води; які регулюють та покращують її поверхневий стан, визначає можливості водокористування сільського господарства і життєдіяльності людини. Тому завжди ліс та воду розглядають як частини навколишнього світу. Проте вода є основою життя на нашій планеті, особливо прісна, без якої все живе в наземних екосистемах гине.

В останні десятиліття на земній кулі спостерігається підвищення температури повітря, посуху та інші кліматичні катаклізми. Більшість експертів схиляється до думки, що визначальну роль у цьому процесі відіграє збільшення вмісту в атмосфері так званих парникових газів, зокрема двоокису вуглецю.

На сьогодні розроблено багато моделей, які описують сценарій кліматичних змін. Вчені припускають, що з потеплінням клімату продуктивність лісів підвищиться у Північній Європі, тоді як у Центральній Європі це збільшення буде помірним, а можливо й не спостерігатимуть через посилення посухи. Вона стане причиною частих лісових пожеж. Окрім цього, у цих частинах Європи частіше виникають бурі, нові шкідники і хвороби. Незважаючи на сильніші зміни водного балансу у соснових насадженнях, сосна здатна швидше поновлюватися після посухи, ніж, наприклад, бук. М. Ліднер зазначив, що змішані насадження толерантніші до великих змін кліматичних параметрів, а широколистяні види чутливіші до змін кліматичного режиму. Тому великі та неоднорідні популяції мають більше шансів адаптуватися до нових кліматичних умов, тоді як маргінальні матимуть менші шанси на виживання. Передбачаючи майбутні кліматичні зміни, багато європейських країн розробило національні адаптаційні стратегії (NAS). Такі стратегії охоплюють широкий комплекс секторів економіки та суспільного життя, які можуть стати зонами ризику в разі змін клімату. Один із таких секторів водне і лісове господарство, особливо в таких екологічно небезпечних зонах, як гірничовидобувні регіони.

Вирішення складних проблем водокористування в європейському регіоні ускладнюється домінуючим транскордонним характером водних ресурсів: понад 150 великих річок та 50 великих озер у регіоні ЕЄК ООН розташовані чи протікають кордони двох або більше держав. За даними ООН, 39 країн більшу частину потрібної їм води отримують із-за кордону. Серед них Азербайджан, Угорщина, Латвія, Словаччина, Узбекистан, Хорватія, Румунія, Туркменістан та Україна.

Згідно з доповіддю ООН за 2009 р. кліматичними змінами можна пояснити приблизно 20 % зростання дефіциту води у світі. Якість води до того ж істотно погіршена внаслідок зростаючого забруднення довкілля та підвищення температури води. В Європі лише 5 із 55 річок чисті, а в Азії усі річки течуть через міста, які сильно забруднені.

За оцінками ВООЗ, майже 80 % усіх захворювань у світі спричинені саме вживанням неякісної води. Четверо з п'ятьох українців змушені споживати брудну воду. Забруднення квадратного метра землі в Україні тільки на початку 90-х років було вищим у 6,5 разів, ніж у США та у 3,2 раза вищим, ніж у країнах Євросоюзу. Саме через це рівень смертності в Україні найбільший в Європі, а тривалість життя скорочується. Наведене вище свідчить про те, що для збереження довкілля, а насамперед лісів, водних об'єктів єдиної основи стійкого розвитку України, однією із найактуальніших проблем екологічної небезпеки на тепер є усунення різноманітних навантажень на екосистему. До них належать і роботи, пов'язані з видобуванням порід корисних копалин методом вибуху.

Особливістю останніх є те, що стрімко та короткочасно відбуваються детонаційні та хімічні процеси, які поєднані з одночасним електромагнітним випромінюванням. Тому виникає проблема визначення стійкості екосистеми, тобто потенціалу збереження цією природною системою режиму функціонування.

На основі узагальнення наявної інформації розробити методичні підходи до визначення рівня екологічної небезпеки на кар'єрах для створення основ стійкого екорозвитку в Україні.

Створення основ стійкого розвитку через вивчення екологічних небезпек вибуху пов'язане з техногенними землетрусами, має істотне значення у загальній системі ризиків, але в цьому дослідженні ми акцентуємо основну увагу на хімічних ризиках.

У цьому випадку аналіз хімічного ризику повинен поєднувати оцінку технології виконання вибухів і можливих небезпечних впливів на навколишнє природне середовище. Ймовірність виникнення хімічного ризику, на наш погляд, зумовлюється такими передумовами:

● наявність джерела потенційної небезпеки вибуху, який є джерелом залпового вибуху;

● утворення небезпечних хімічних речовин з різним ступенем токсичності, детонаційна хвиля та електромагнітне випромінювання;

● наявність визначеного рівня чинників ризику ГДК речовин в атмосферному повітрі та інтенсивність розсіювання у просторі;

● час впливу токсичного забруднення на людей і довкілля, зокрема медикоекологічні наслідки;

● кумулятивний та сумарний ефект впливу токсичних речовин на ліси, воду, ґрунт та здоров'я людей.

Вибух як екологічне явище за нагальністю ситуації, характером динаміки й тенденції розвитку небезпеки можна віднести до різновиду регіональних проявів. Екологічна небезпека формується за тривалий час, причому її рівень залежить від впливів як природно-техногенного, так і антропогенно-техногенного характерів.

Екологічно хімічний ризик під час виконання вибухових робіт, зокрема на кар'єрах, можна визначити за натуральними показниками збитку від забруднення природного середовища та можливими величинами погіршення якості природних ресурсів, деградації природних систем. У більшості випадків оцінка хімічного екологічного ризику буде мати прогнозний характер за інтегральними показниками, наприклад, з урахуванням тільки ГДК.

Пропонують використовувати зв'язок узагальнених показників системи "хімічна речовина атмосферне повітря (вода, ґрунт) людина (природна екосистема)" як інтегрального критерію. Тоді показник екологічної небезпеки (ПЕ) буде виражатись як функція рівня хімічного забруднення (Hz), якості атмосферного повітря (QA) та стану здоров'я людини або стану екосистеми (Hc або He) :

ПЕ = ƒ (Hz, QA, Hc ≅ He) (1)

Рівень хімічного забруднення можливо визначити так:

Hz = Σ (Ci δi ГДК) Аі

де: Ci концентрація хімічної речовини, що утворилася; δ стехіометричний коефіцієнт рівняння хімічної реакції вибуху. CaH2(c+a) OcNd → aCa2+bH2O+dN2+cQ2 де: ГДК гранично допустима концентрація речовин в атмосферному повітрі; Аі коефіцієнт відносної агресивності речовини. Але варто зазначити, що загальне рівняння хімічної реакціїї вибуху відображає ідеальний варіант протікання процесів. Реально, внаслідок хімічного перетворення, утворюється значна кількість токсичних шкідливих речовин. Оскільки вибухові процеси відбуваються за високих температур, то внаслідок цього після розкладу детонаційної суміші утворюються вільні радикали, які ініціюють увесь хімічний процес, а відповідно й енергетичні перетворення.

На першому етапі утворюються радикали за типом:

H2 → 2H

2H + O2 → 2HO

CO2 + H → H2O +CO

Частково під час вибухової реакції утворюється аміак:

NH3 + H → NH2 + H2

Якнайшвидше, утворюються оксиди азоту, похідні гідроксиламіну та гідразину за схемою:

N2 + 2HO → 2NO + H2

NH2 + HO → H2N OH

2NH2 → H2N NH2

Останні є попередниками канцерогенезису, діють, подразнюючи, на дихальні шляхи, спричинюють алергію та серцево-судинну недостатність. Тому рівень хімічного забруднення зони дослідження будуть визначати наявністю, передусім, цих речовин.

Визначення рівня забруднення компонентів середовища під час здійснення вибухових робіт пропонуємо визначати за допомогою такого рівняння: Нова технологія обводнених гірських порід передбачає попереднє зневоднення свердловин вибухом донних зарядів масою 0,8-2,0 кг залежно від діаметра свердловин та висоти стовпа води. Вода, яка вилітає зі свердловин, створює повітряно-водяну завісу і добре зрошує поверхню блока. За годину виконують зарядження відбійних зневоднених свердловин екологічно безпечнішими неводостійкими вибуховими речовинами.

До переваг нової екологічно безпечнішої технології потрібно віднести:

1. високу продуктивність зневоднення свердловин: до 100 свердловин за годину двома підривниками;

2. забезпечення надійного тампонажу стінок свердловин;

3. малу небезпечну зону під час пристрілювання донних зарядів (30 м для обладнання та 100 м для людей);

4. усунення розчинення вибухових речовин та можливість запровадження дешевих екологічно неводостійких ВР;

5. істотне скорочення обсягів пило-газових хмар майже у 2 раза та висоти їхнього підйому у 1,5-2 раза;

6. практично усунення забруднення підземних вод.

Таким чином, сучасний стан проблеми екологічної безпеки для забезпечення основ стійкого розвитку в Україні змушує нас переглянути роль лісів та води в економіці навіть під час видобування корисних копалин за допомогою вибухових робіт.

Отже, питання підвищення відповідальності за забруднення водних джерел чи вирубки лісів в Україні, як і в більшості країн світу, не є риторичним. Це одне з головних питань сучасності, і його вирішення потребує об'єднання різних міністерств і державного нагляду, особливо галузей, які негативно впливають на довкілля.

У разі розроблення NAS України в галузі водного і лісового господарств необхідно насамперед спрогнозувати зміни клімату на території України та внести корективи відповідно до цих змін.

Поширити моніторинг і контроль щодо оптимізації викидів і скидів понад ГДК на хімічно небезпечних об'єктах.

Усунути довготривалу підготовку великомасштабних вибухів і, як наслідок, розчинення хімічно небезпечних речовин протягом 3-5 діб на залізорудних кар'єрах України внаслідок запровадження попереднього зневоднення свердловин.

3. Ліси як фактор соціально-економічного розвитку

Ліси України за своїм призначенням і розташуванням виконують низку функцій, зокрема: господарські, водоохоронні, санітарно-гігієнічні, рекреаційні. Залежно від регіонів, ліси мають істотні відмінності щодо рослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей.

Характерною особливістю лісів є переважно їх екологічне значення та високий рівень заповідних лісів. За останні роки спостерігається зменшення лісистості. Внаслідок неправильної експлуатації лісу значно знизилась його верхня межа, не в кращий бік змінився порідний склад та вікова структура лісу. Переважно тракторне трелювання деревини призвело до підвищення ерозійних процесів, знищення самосівів та підросту головних лісотвірних порід. Більшість досліджень стану та розвитку лісового господарства присвячені технологічним аспектам галузі. Тому, мало уваги приділено проблемам соціально-економічного і рекреаційного значення лісів. У пропонованій науковій розвідці буде зроблено спробу дослідити вплив лісів насамперед на формування сприятливого середовища для розвитку агарного виробництва та формування позитивного соціально-психологічного клімату для проживання населення.

Проблемам лісівництва присвячені праці таких видатних науковців як А. Бобко, С.А. Генсірук, Т.А. Голубець, С.О. Мельник, О. Лазор, І.М. Синякевич, Ю.Ю. Туниця та інших. В них ґрунтовно висвітлені специфічні особливості лісівництва як галузі матеріального виробництва, показано досягнення та прорахунки у лісівництві, розглянуто екологічну роль лісів. Незавершеність та напівзаходи у реформуванні земельних відносин негативно позначились і на веденні лісового господарства.

Споживацьке ставлення до лісів завдає непоправної шкоди довкіллю, порушує позитивний баланс екосистем. Звертаючись до господарників, які у своїй практичній діяльності керуються лозунгом радянських часів "Ліси наше багатство", О. Лазор пише: "слід нагадати таким господарникам, що сухі річища на місці колись повноводних річок, яруги та провалля там, де вирувало життя, безплідні піски замість чорноземів очевидна реальність сьогодення. Причина цього у більшій частині таких випадків одна зневажливе споживацьке ставлення до лісу".

Одним із переконливих аргументів господарського ставлення до лісів, Тому, може бути наукове обґрунтування фундаментальної ролі лісів у формуванні сприятливого середовища для соціального та економічного розвитку людської спільноти, формуванні та збереженні екологічної рівноваги, попередження екологічних катаклізмів.

Ліси України за своїм призначенням виконують низку важливих національно-економічних функцій. Територія України вкрита лісами дуже нерівномірно, що є наслідком як природно-кліматичних факторів, так і діяльності людини. Станом на 1 січня 1996 року площа лісів становила 10782,2 тис. га, зокрема вкрита лісовою рослинністю 9400,2 тис. га, а рівень лісистості території 15,6 %. Порівняльний аналіз лісистості країн Європи та їх екологічного розвитку дає підстави вважати, що між цими факторами має місце певний взаємозв'язок, про що свідчать дані табл. 1.

Більшість країн Європи з лісистістю 30-65 % на особу мають ВВП в 3 рази більше, ніж Туреччина з 12,8 % лісистості, та у 5-6 разів більше, ніж Україна, з лісистістю 15,7 %. Тому, непотрібно пояснювати зростаючий обсяг ВВП на особу із підвищенням лісистості тільки цим фактором. Очевидно різний рівень економічного розвитку країн пояснюється, крім різної лісистості, та іншими факторами, однак Тому, не потрібно виключати сприятливого впливу і цього фактора. Для остаточної відповіді на питання про присутність чи відсутність фактора лісистості в економічному розвитку країн важливо встановити тенденцію впливу цього фактора (лісистості) на їх економічний розвиток. У пошуках відповіді на питання, чи впливає лісистість на соціально-економічний розвиток, ми виконали аналітичне групування всіх областей України за показником лісистості, і вважаємо цей показник за ознаку-фактор. Як результативні ознаки ми розрахували систему показників, зокрема:

а) вартість валової продукції сільського господарства на одного мешканця як показник наявності чи відсутності впливу лісів на продуктивність аграрного сектора економіки (грн. на одного мешканця);

б) вартість валової продукції сільського господарства на гектар сільськогосподарських угідь, як показник якості та продуктивності землі та продуктивності аграрного сектору економіки (грн на 1 га с/г угідь);

в) з метою оцінити стан екології та сприятливості або шкідливості лісів у формуванні здоров'я людей, ми розрахували у розрізі сформованих груп за рівнем лісистості рівень захворюваності населення на розлади психіки та поведінки людей внаслідок уживання наркотичних (крім алкоголю) психоактивних речовин (на 100 000 населення);

г) для оцінки екологічної ситуації у сформованих за рівнем лісистості групах областей ми розрахували викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та мобільних джерел забруднення (кг на особу).

Результати аналітичного дослідження подані в табл. 2 дають підстави для таких висновків:

а) рівень лісистості має істотний вплив на соціально-економічний розвиток регіонів, а отже, виступає важливим фактором економічного розвитку, про що свідчить зростання від І групи регіонів до ІІ на 8,7 % обсягів продукції сільського господарства на одного мешканця регіону. Подальше зниження обсягу продукції сільського господарства із підвищенням лісистості (понад 20 %) пояснюється скороченням у структурі землекористування площ сільськогосподарських угідь, а відповідно і скорочення обсягів валових зборів сільськогосподарської продукції, а тому лісистість на рівні 20 % потрібно вважати для України оптимальною;

б) якщо судити про продуктивність землі в умовах зростаючої лісистості, то варто відзначити, що ліси мають позитивний вплив на формування мікроклімату, родючості земель та водно-повітряний баланс, бо із зростанням лісистості продуктивність сільськогосподарських угідь має чітку тенденцію до підвищення. Віддача одного гектара сільськогосподарських угідь у ІІ групі областей проти І є на 23,7 % вищою, у ІІІ групі на 53,2 %, і у ІV на 55,8 %. Загалом, по Україні продуктивність гектара сільськогосподарських угідь, на відміну від областей з найнижчою лісистістю є на 20,8 % вищою;

в) досить інтригуючими є показники зміни захворюваності населення в регіонах з різним рівнем лісистості. Є всі підстави стверджувати, що ліси у формуванні соціально-психологічного клімату відіграють надзвичайно позитивну роль. Захворюваність населення має чітку тенденцію до зниження під час зростання залісненості територій. У ІІ групі областей рівень захворюваності населення є нижчим відносно І групи на 38,4 %, у ІІІ групі на 54,3 %, та у ІV на 62,7 %. загалом по Україні рівень захворювання проти найменш заліснених територій (до 10 %) є на 24,2 % нижчим. Таким чином, реальні результати дослідження підтверджують головну роль лісів у формуванні здоров'я населення;

г) не менш важлива роль лісів у підтримці сприятливого для проживання населення повітря. Очевидно між викидами шкідливих речовин у повітря і залісненням територій не існує прямого зв'язку. Обсяг викидів у повітря передусім залежить від розміщення забруднюючих виробництв, які переважно і зосередженні в регіонах І групи. Однак більш висока залісненість територій здатна певною мірою нейтралізувати негативний вплив на здоров'я населення шкідливих викидів. Викиди шкідливих речовин на одного жителя в областях ІV групи найбільш заліснених, на 53 % є нижчими проти і групи. Оздоровчий вплив лісів навіть в умовах високих викидів шкідливих речовин можна пояснити на прикладі ІваноФранківської області. За рівнем викидів шкідливих речовин на одного мешканця область посідає досить високе місце 181,3 кг на одного мешканця при 140,1 кг в середньому по Україні. Однак захворюваність населення на розлади психіки та поведінки внаслідок уживання наркотичних речовин тут складає 3,8 (на 100000 населення), тоді як по Україні 14,7.

Довівши вагомий вплив лісів на формування соціально-економічного середовища областей, доцільно, Тому, розглянути які саме області віднесені до певних груп за рівнем лісистості.

До критичних областей за рівнем залісненості належать південносхідні індустріальні області. вочевидь, не вина мешканців цих областей у тому, що так склалася ситуація під впливом низки факторів, що вони є флагманами індустріального розвитку держави. За відносно вищі, ніж по Україні грошові винагороди за свою працю, мешканці цих областей платять високу данину своїм здоров'ям, загазованим і забрудненим повітрям, споживанням неякісної питної води, відносно гострішим відчуттям нестачі продовольчих товарів. Держава може поліпшити екологічну, а відтак і соціально-економічну ситуацію в цих областях цілою системою продуманих соціально-економічних програм, зокрема залісненням територій до оптимального рівня.

Для території України характерним є надзвичайно нерівномірний рівень залісненості 3,9 % У Миколаївській та Запорізькій областях до 51,0 % у Закарпатській та 36,4 % у Рівненській. Ліси України мають надзвичайно великий вплив на формування сприятливого природно-кліматичного середовища, визначають рівень продуктивності праці в аграрному комплексі, мають істотний вплив на формування психологічного стану населення та рівня його здоров'я. Формування та реалізація програм із заліснення південно-східних областей матиме велике соціальне і психологічне значення. Перспективи розвитку лісового господарства та роль галузі у формуванні економіки та соціальної політики ґрунтовно визначив професор, доктор економічних наук, заслужений працівник народної освіти України І.М. Синякевич: "Лісова політика України має бути інтегрованою з міжнародною, яка проводиться загальновизнаними організаціями (ООН, ЮФРО та ін.). Як свідчать офіційні документи цих організацій міжнародна лісова політика у ХХІ ст. буде спрямована на збільшення лісистості планети, посилення стійкості лісових екосистем, збереження генетичного потенціалу лісів і біорізноманіття. Збільшуватиметься частка лісів, де буде заборонене суцільне вирубування насаджень (зберігатиметься постійне покриття деревною рослинністю). Зросте роль лісових земель у забезпеченні населення екологічно чистим продовольством тощо.

Пріоритетним стане у ХХІ ст. економічний захист природи, зокрема лісові екосистеми. Економіка буде тісно інтегрована з економікою та соціальною політикою". Успішна реалізація цих благородних намірів лісової політики залежатиме від кожного з нас, та від моральної та духовної поведінки молодого покоління, виховувати якого покликані працівники освітніх закладів, і особливо працівники вищої школи.

Використана література:

1. Скробала В.М. Багатовимірна типологія лісів України: рівень класів рослинності / Науковий вісник НЛТУ України. 2011. − Вип. 21.4, с.80-83

2. Нападовська Л.А., Пашков А.П., Любич І.Ю. Вода та ліси це основа стійкого розвитку України / Науковий вісник НЛТУ України. 2009. − Вип. 19.15, с.93-98

3. Тринько Р.І. Ліси як фактор соціально-економічного розвитку / Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21.12, с.93-96





Реферат на тему: Ліси та вода як фактори соціально-економічного та стійкого розвитку України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.