Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Критерії визначення раритетних фітоценозів та їх созологічна категоризація (реферат)

Існуючі масштаби трансформації рослинного покриву від'ємно позначаються на його ценотичній різноманітності, а отже і на філоценогенезі. Ценотичну різноманітність фітобіоти можна підтримувати шляхом збереження синтаксонів різних рангів і, в першу чергу рідкісних, які знаходяться під загрозою зникнення. Результати досліджень показали, що рідкісні фітоценози неоднорідні за своїм історичним походженням, ботаніко-географічними й ценотичними характеристиками, які визначають їх фітосозологічну суть і природоохоронний статус. Тому потрібні диференційовані заходи охорони таких угруповань, у зв'язку з чим виникла необхідність обгрунтування їх созологічної категоризації. Для її розробки застосовано такі критерії визначення рідкісних фітоценозів: наявність у їх складі рідкісних і зникаючих видів рослин (у першу чергу включених до "Червоної книги" едифікаторів, субедифікаторів, асектаторів); наявність рідкісних диких предків культурних рослин, що можуть мати значення для покращення їх генетичної сортової структури; синтаксономічна оригінальність фітоценозів; реліктовий та ендемічний характер фітоценозів; екологічне значення фітоценозів для збереження раритетних видів фауни (наприклад, болотяної черепахи, горіхівки, глухаря та ін.); географічна особливість поширення фітоценозів (наприклад, на межі ареалу видів, азональні фітоценози, корінні фітоценози у трансформованих масивах); характер природного відновлення та ценотична стабільність; наукове й народногосподарське значення (цінна насіннєва ділянка, лісовий генетичний резерват) тощо.

На підставі наведених критеріїв виділено шість созологічних категорій рідкісних фітоценозів, що потребують охорони.

Перша созологічна категорія. Включає фітоценози природного походження, в яких едифікаторами, співедифікаторами або асектаторами є занесені до "Червоної книги України" види, рідкісні дикі предки культурних рослин, а також інші раритетні ендемічні й реліктові види, що зникають, відзначаються пониженою здатністю до відновлення, ценотичною нестійкістю, тенденцією до зменшення ареалу. Площа, зайнята такими фітоценозами, зменшується внаслідок природно-історичних або антропогенних причин і може досягти критичних розмірів, недостатніх для їх існування. У Карпатах до цієї категорії належать фітоценози: Lariceta polonicae (2 локалітети), Alnetum (incanae) syringosum (josikaeae) 6 локалітетів, угруповання формацій Fraxineta orni (1 локалітет), Dryadeta octopetalae (3 локалітети), Loiseleurieta procumbentis, Saliceta herbaceae, Ribeta carpaticae та ін. На Поділлі це такі рідкісні фітоценози, як Pinetum caricosum (humilis), Helictotrichoneta desertori, на Поліссі Pinetum chamaedaphnoso-ledosum, Pinetum lycopodiosum (annotini).

Друга созологічна категорія. Об'єднує фітоценози природного походження, які включають ті ж види, що й перша категорія, але їх популяції відзначаються задовільним природним відновленням, ценотичною стійкістю й стабільністю ареалу. Зменшення зайнятих площ цих угруповань пов'язане з різними формами антропогенного впливу й може досягти критичного рівня в разі його продовження. У карпатському регіоні до цієї категорії належать угруповання формацій Rhododendreta kotschyi, Trapeta natantis, Narcisseta angustifolii, субформації Corno-Quercetum petraeae та ін. На Поділлі це угруповання формацій Amygdaleta nanae, Stipeta pinnatae et S. tirsae, а на Поліссі асоціації Pinetum menyanthosooxycoccoso-sphagnosum, Phragmites australis Aldrovanda vesiculosa.

Вони потребують охорони з тих самих міркувань, що й рідкісні фітоценози першої созологічної категорії.

Третя созологічна категорія. До неї належать фітоценози природного походження, ценокомпонентами яких є рідкісні рослини з пониженим еколого-біологічним потенціалом на межі ареалу чи висотного поширення, а також угруповання, які мають азональне поширення, або збереглися в трансформованих масивах. їх площа може зменшуватися внаслідок небажаного господарського чи стихійного впливу. До цієї категорії належать фітоценози формацій Tilieta tomentosae в Закарпатті, Abieta albae на Розточчі, Cariceta humilis на Волино-Поділлі та Piceeta abietis на Західному Поліссі, острівні локалітети субформації Pineto-Fageta на південно-західному Поділлі та ін. Вони заслуговують на охорону з історичних та ботаніко-географічних міркувань.

Четверта созологічна категорія. Включає фітоценози, едифікатори або компоненти яких сприяють збереженню раритетних видів тваринного світу. Це можуть бути лісові, чагарникові, лучні, болотні, водні угруповання, з якими екологічно пов'язані біотопи раритетних видів фауни, наприклад глухаря (Tetrao urogallus), орла-беркута (Aquilla chrisaetos), болотяної черепахи (Emys orbicularis), горіхівки (Nucifraga caryocatactes) та ін. Фітоценози цієї категорії заслуговують на охорону як біотопи для збереження зоорізноманітності.

П'ята созологічна категорія. До неї належать угруповання, ценокомпоненти яких відзначаються особливими фено або генотипічними ознаками (наприклад, лісові генетичні резервати, еталони високопродуктивних деревостанів), а також фітоценози, що включають рідкісні та зникаючі лікарські рослини. Завдяки таким властивостям вони мають важливе наукове й господарське значення. До цієї категорії належать високопродуктивні пралісові фітоценози Карпат, елітні фітоценози сосни звичайної в Лопатинському лісництві на Малому Поліссі та ін.

Шоста созологічна категорія. Включає раритетні культурфітоценози, створені з аборигенних або перспективних інтродукованих видів. Вони мають експериментальне (модельне) значення для лісового господарства та є цінними лісонасіннєвими ділянками. До неї належать рідкісні фітоценози з домінуванням Pseudotsuga menziesii, Larix europaea, L. polonica, Pinus nigra, Quercus borealis, Juglans nigra та ін. Мотиви їх охорони науково-дослідницькі, лісогосподарські.

Зарахування рідкісних фітоценозів до тієї чи іншої категорії не є сталим. У міру можливих змін їх ценотичної структури чи поширення може змінюватися й їх природоохоронний статус. Наведену категоризацію слід застосовувати для оцінки созологічного стану рідкісних угруповань, обгрунтування диференційованих заходів їх охорони.

Використана література:

1. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга”). – Львів, "Поллі”, 1998. – 189 с.





Реферат на тему: Критерії визначення раритетних фітоценозів та їх созологічна категоризація (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.