Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Консорції фітоценозів (реферат)

У фітоценозах, крім загальновідомих ланцюгів живлення, виділяють поєднання різнорідних організмів, тісно пов'язаних між собою процесами життєдіяльності. Такі "поєднання різнорідних організмів" були названі В.Н.Беклемишевим (1951) та Л.Г.Раменським (1952) (цит. за: Б.М.Миркин, Г.С.Розенберг, 1978) консорціями.

"Консорція - це основна комірка трансформації енергії в екосистемі, включаючи окрему особину або популяцію автотрофної рослини та популяцій видів, пов'язаних з нею трофічно та топічно (види-консументи, редуценти, паразити, напівпаразити, епіфіти та ін.) (цит. за: Б.М.Миркин, Г.С.Розенберг, 1983, с. 47).

Консорції складаються з центрального ядра (детермінанта), утвореного ценопопуляцією автотрофного неепіфітного виду рослин (тобто сукупністю його особин у межах конкретного фітоценозу), та пов'язаних з ним трофічно або топічно організмів.

Згідно з В.В. Мазингом (1966, цит. за: Т.А.Работнов, 1978) організми, що пов'язані трофічно та топічно з детермінантом консорції (консорти), утворюють ряд концентрів. До першого концентру входять консорти, безпосередньо пов'язані з детермінантом консорції (автотрофом). Вони можуть бути пов'язані тільки трофічно (тварини-фітофаги), трофічно та топічно (паразитні рослини, симбіонти) або тільки топічно (епіфіти). Консорти отримують від детермінанта енергію та речовини (фітофаги та фітопаразити), тільки речовини (напівпаразити) або енергію та речовини, крім азоту (азотофіксуючі консорти). До складу консортів першого концентру входять біотрофи (організми, які використовують живі органи автотрофних рослин), сапротрофи (використовують відмерлі органи) та еккрісотрофи (використовують виділення живих рослин).

До групи біотрофних консортів належать тварини-фітофаги, фітопаразити (гриби, бактерії, актиноміцети, квіткові рослини) та симбіонти. Сапротрофи представлені тваринами-сапротрофами (комахи, дощові черви), грибами, бактеріями, актиноміцетами. Наприклад, дощові черви мають значний непрямий вплив на зелені рослини, підвищуючи пористість грунту, створюючи сприятливі умови для мінералізації органічної речовини аеробними мікроорганізмами. З еккрісотрофів найважливіше значення мають бактерії, актиноміцети, гриби та водорості. Їх основна роль - детоксикація кореневих виділень та метаболітів сапротрофів.

До другого концентру належать організми, які живуть за рахунок видів першого концентру (наприклад, комахи-хижаки, які живуть за рахунок фітофагів). Наступний третій концентр - це той, що об'єднує види, які живуть за рахунок організмів другого концентру (паразити, хижаки).

Перехід на наступний трофічний рівень призводить до того, що загальна маса організмів та їх енергія різко знижується від концентру до концентру.

До складу будь-якої консорції, крім детермінанта, може входити різна кількість видів. В.В.Мазинг (1966) (цит. за: Т.А.Работнов, 1978) встановив, що до складу консорції берези повислої (Betula pendula L.) входить 91 паразитних та 36 мікоризоутворюючих видів грибів, 46 видів епіфітних лишайників, 7 видів епіфітних печіночників та 16 видів епіфітних листяних мохів, 8 видів кліщів, 574 види комах, 8 видів птахів, 9 видів ссавців - всього 803 види, не враховуючи водоростей, бактерій та актиноміцетів. Така велика кількість консортів пов'язана з тим, що автотрофні рослини утворюють гетерогенну систему, яка забезпечує можливість існування багатьох видів організмів.

Консортивну організацію ценопопуляцій щавелю альпійського (Rumex alpinum L.) у Карпатах вивчали К.А.Малиновський з співавторами (1982), та Й.В.Царик (1987). Й.В.Цариком (1993) запропонована ієрархічна схема консортивної організації даного біогеоценозу (рис. 1).

Рис. 1. Консортивна організація фітоценозу: (1- едифікаторні види рослин; 2- субедифікаторні види рослин; 3- асектаторні види рослин; 4- консорти першого концентру; 5- консорти другого концентру; 6- консорти третього концентру).

Автор виділяє консорції едифікаторної популяції щавеля альпійського, субедифікаторних та асектаторних рослин. Він відмічає, що у первинних біогеоценозах, вільних від антропогенного впливу, структура консорцій повночленна, її складають організми трьох концентрів. Взаємозв'язки між організмами мають адаптивний характер. Відчуження надземної фітомаси консортами-фітофагами досягає 20% і не спричинює негативного впливу на структуру та динаміку ценопопуляцій автотрофних організмів (рослин). Разом з тим, активність консортів сапрофагів висока, що призводить до інтенсивного розкладу рослинних решток.

Внаслідок антропогенного впливу, який супроводжується зміною рослинності, відбувається деградація едифікаторної популяції. Наприклад, у Карпатах на місцезростаннях ялини поселяється чорниця і формується короткочасне вторинне (серійне) угруповання - чорничник зеленомоховий (Myrtilletum hylocomiosum). Консортивна структура такого угруповання стає неповночленною за рахунок розриву раніше сформованих зв'язків між консортами першого, другого та третього концентрів і проникнення нових консортів. Зростає активність консортів - фітофагів. Відчуження фітомаси едифікаторної популяції (чорниці) досягає більше 30%, що викликає пригнічення особин та часткове їх відмирання. Місце чорниці поступово займає костриця червона і формується нова едифікаторна консорція. Кінцевою стадією цього процесу є формування біловусника, у якому відбувається стабілізація консортивної структури. Відчуження консортами фітомаси помірне і не впливає на популяційні процеси.

Як зазначає Й.В.Царик (1993), заповідання території супроводжується активізацією діяльності консортів-фітофагів, відчужена ними кількість фітомаси збільшується від помірної (16-20) у кінцевій стадії дигресії до надмірної (30%) у першій стадії демутації. Поява особин едифікатора первинного типу рослинності сприяє стабілізації структури консорцій. З вищесказаного зрозуміло, що без вивчення консортивних зв'язків між організмами неможливо розробляти принципи охорони окремих видів рослин, рослинних угруповань, а також їх зоокомпонентів.

Важливою рисою консорцій є не тільки зв'язок консортів з центральним ядром, але й спільність їх еволюційної долі та взаємопристосування в процесі еволюції.

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Царик Й.В. Вікова структура автотрофних компонентів біогеоценозів та їх консортивна організація // В кн..: Структура високогірних фітоценозів Українських Карпат. - К.: Наук, думка, 1993. - С. 29-38.

3. Реймерс Н.Ф. Экология (теория, законы, правила, принципы и гипотезы). - М.: Россия молодая, 1994. - 366 с.





Реферат на тему: Консорції фітоценозів (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.