Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Коливання чисельності ссавців у Карпатах (реферат)

Вивчення динаміки чисельності ссавців у Карпатах актуальне. Установлення часу й причин зростання і зменшення чисельності звірів дає можливість заздалегідь передбачити зміни і спрямувати зусилля на охорону корисних тварин, регулювати інтенсивність їх промислу, посилити боротьбу з шкідниками.

У Карпатах є фоновими й мають велике значення в господарстві такі види, як кріт, окремі види землерийок, кажанів, мишей і полівок, а також заєць сірий, білка, лисиця, лісовий тхір, куниці і копитні.

Наведемо відомості, що грунтуються на багаторічних спостереженнях про зміну чисельності деяких видів ссавців у Карпатах.

Коливання чисельності крота у Карпатах залежить найбільше від глибини промерзання грунту. На гірських схилах шар грунту малопотужний, кам'янистий, материнські породи залягають на глибині 50—80 см, тому кроти не можуть зариватись глибоко і в суворі зими вимерзають на великих площах. Після таких зим кількість кротовин значно зменшується.

Коливання чисельності землерийок - бурозубок у Карпатах значні і визначаються переважно умовами осені й зими. Бурозубки — лісові тварини, здобувають їжу в поверхневих шарах грунту, в лісовій підстилці. При змерзанні лісової підстилки з верхніми шарами грунту і перетворенні їх у твердий субстрат (це трапляється після раптових похолодань, що настають за тривалими дощами на початку зими), бурозубки гинуть у значно більшій кількості, ніж в інші роки. До весни виживає їх мало.

На коливання чисельності білозубих землерийок найбільше впливають умови зимівлі. Зокрема, глибокий рівномірний сніговий покрив без відлиг, тривала тепла суха осінь і весна сприяють зростанню їх чисельності протягом наступного літа. Від цих умов залежить також зростання чисельності звичайної полівки,

Щорічні зміни чисельності деяких видів кажанів помітні при співставлениі їх кількості з року в рік у зимових, виводкових та тимчасових укриттях. Найбільшу роль у цих змінах відіграють умови зимівлі видів, що в певний період року живуть зграями (гостровуха і велика нічниці, довгокрил, дозірна вечірниця) у південних широтах. Зменшення чисельності часто обумовлено спустошуючою діяльністю хижаків у виводкових сховищах.

Кажани на відміну від інших дрібних ссавців характеризуються тривалим життєвим періодом (понад 10 років), малою плодючістю (один виплод у рік, у виплоді тільки одне маля, рідко два). Тому спустошлива діяльність хижаків або зміни і погіршення людиною умов в укриттях можуть на тривалий час спричинити зменшення кількості особин у даній зграї, або її «ерозію» і повне вимирання популяції в даній частині ареалу. Це трапилось з деякими зграями кажанів на Закарпатті, які зникли через різку зміну умов у сховищах та надмірне виловлювання.

Коливання чисельності зайця сірого у Карпатах дуже помітні — за останні 25 років кілька разів спостерігались наростання і зменшення його чисельності. Причин цього багато, але на першому місці — виживання або загибель першого, ранньовесняного виплоду. Негатившій вплив на чисельність зайця сірого в Карпатах має ведення землеробства з застосуванням пестицидів, гербіцидів, отрутохімікатів, винищування кущів на орних землях, машинне збирання трав без попереднього видалення з цих площ виводків зайця.

Зміна кількості білки в карпатських лісах залежить від урожаю насіння хвойних, горіхів і жолудів листяних порід. Від цього залежить й зростання кількості інших лісових ссавців, що живляться насінням і горіхами, зокрема, жовтогорлої миші, рудої полівки, значною мірою і дикої свині. Промисел білки в Карпатах економічно вигідний тільки у роки наростання її чисельності, в інші роки він недоцільний.

Серед копитних звірів найбільш помітні коливання чисельності дикої свині, які повторюються часто. Негативно впливає на кількість диких свиней відсутність взимку корму, глибоке промерзання грунту, високі сніги. Це призводить до виснаження тварин, частих захворювань, яловості самок, загибелі від хижаків. При недиференційованому ліцензійному промислі диких свиней в Карпатах, без урахування кількості та якості особин, спостерігається падіння чисельності популяції: на значних площах дика свиня на певний час зникає.

Зміни чисельності козулі й оленя помітні мало через їх невелику кількість поголів'я та ослаблення людиною негативного впливу середовища взимку шляхом підгодівлі, охорони від хижаків тощо. Проте сніговий покрив товще 60—70 см має вирішальне значення для оленя, а 40—50 см — для козулі в змінах їх чисельності по роках. Фактично після глибокосніжиих зим майже не буває приросту поголів'я обох видів. У річних коливаннях чисельності певне значення мають переміщення оленів у інші райони Карпат у пошуках сприятливіших умов зимівлі.

Коливання чисельності деяких хижих звірів залежить від зміни кількості рослинноїдних ссавців. Існує певна залежність між кількістю дрібних мишоподібних ссавців, з одного боку, і щільністю лисиці, лісового тхора, ласки, кам'яної і лісової куниць — з другого, між кількістю білки і лісової куниці.

Річні зміни чисельності лисиці добре просліджуються при співставленій кількості здобутих особин у різні роки і кількості мишовидних гризунів. В «мишині» роки лисиця менше споживає зайця, тому кількість його збільшується. Через те після «мишиних» років, щоб запобігти шкод дичині і поширенню захворювань серед лисиць, їх слід інтенсивніше промишляти.





Реферат на тему: Коливання чисельності ссавців у Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.