Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Клен, липа, горіх, груша, яблуня, черешня та горобина в Українських Карпатах (реферат)

Клен гостролистий (Acer platanoides) зустрічається частіше в західній частині Українських Карпат, в основному в букових деревостанах. За даними науковців, він виступає в передгірній частині, а також на гребенях масиву Руни і Бескиду. Досить часто зустрічається клен в Буштинському лісгоспі, де піднімається на вершини хребтів, але ріст його тут сповільнений. Висотне поширення клена проходить в масиві полонини Руни на 1482 м, в Бескиді—-1361 м, на полонині Красній — 955 м, в Горганах (Чорний верх) — 1491 м, в Чорногорі — 1279 м над рівнем моря. Кращий ріст спостерігається на свіжих, досить глибоких буроземних грунтах.

Дерево першої величини, до віку стиглості досягає 30 м висоти. Стовбур досить прямий. Відновлюється добре як насінням, так і порослю. Здатність утворювати поросль у клена гостролистого зберігається до 60-річного віку. Плодоносить майже щорічно, але у верхній межі свого поширення високі врожаї насіння повторюються через 1—2 роки. Деревина тверда, світло-жовтого кольору, важка, колеться добре, дуже цініна і широко застосовується в мебльовому і музичному виробництві. Клен гостролистий бажано вводити в дубові, букові і ялинові деревостани.

Клен польовий (Acer campestre) порівнюючи з кленом гостролистим більш теплолюбний, а тому не піднімається так високо в гори. Росте в лісах передгірної зони на свіжих і вологих алювіальних грунтах.

Верхня межа його висотного поширення досягає 500—600 м над рівнем моря.

Поодинокі дерева клена польового досягають таких висот: у передгір'ях полонини Красної—519 м, на схилах Свидівця—1155 м, Косовської Ріки— 909 м в передгір'ях Анталівської галявини— 971 м над рівнем моря. Дуже тіневитривалий, а тому є прекрасною породою для другого ярусу в дубових насадженнях.

Дерево другої величини. За швидкістю росту і величиною клен польовий значно поступається клену гостролистому.

Ільм (Ulmus scabra Mill) зустрічається на свіжих і вологих щебенюватих грунтах. Висотне поширення його досягає в масивах Руни 1050 м, Бескиду 1010 м, в Горганах (Чорний верх) 1222 м, на полонині Красній 1232 м, в Чорногорі (Шешул) 1356 м над рівнем моря. За дослідами науковців, в північній частині Карпат найвище місце, де зустрічається ільм, — 1010 м над рівнем моря (Костричів). Він частіше зустрічається в розріджених деревостанах.

Деревина ільма тверда, міцна й пружна, має красиву текстуру. Високо ціниться в мебльовому виробництві, вагонобудуванні тощо. Крім Ulmus scabra Mill, в долинах рік на ілювіальних грунтах зустрічається в'яз ( Ulmus laevis Pali) та ільм полковий (Ulmus glabra Mill).

Липа мілколиста (Tilia cordata Mill) зустрічається в лісах передгірної зони, в дубових зріджених деревостанах. Частіше виступає на південних трахітових схилах. За даними вчених, висотне поширення цієї породи досягає в масиві Руни (Люта) 750 м, в Бескиді (Жарнове) 700 м, в Горганах (Андріуске) 853 м, в Чорногорі (по Г. Запаловичу) 745 м над рівнем моря.

Липа — вимоглива до грунту порода. Добре росте на суглинистих і супіскових грунтах і глибоких буроземах. Перші 2—3 роки життя вона росте повільно, потім ріст її стає більш інтенсивним і переганяє ріст дуба. Дерево липи в густих деревостанах добре очищається від сучків і утворює досить повнодеревний стовбур.

Завдяки тіневитривалості липа утворює другий ярус в складних змішаних деревостанах і сприяє очищенню від сучків більш світлолюбних порід. Внаслідок зміни порід часто створюються деревостани з перевагою в складі їх липи. Ці тимчасові лісостани зрубують в 50—60 років, бо після цього віку липа уражується гнилизною. Деревина липи використовується на бочкотару, для різьби по дереву і на виготовлення різних виробів. Під час цвітіння липа дає багато нектару для бджіл.

Крім липи мілколистої, в Карпатах зустрічається ще липа крупнолиста (Т. platyphyllosS.). Верхня межа останньої не перевищує 680 м над рівнем моря.

Горіх грецький (Juglans regia L.) —дерево першої, інколи другої величини, росте в передгірній зоні Карпат, де відзначається швидким ростом, досягаючи 8 м висоти у 10-річному віці, а в 70 років — 35 м висоти і 60 см в діаметрі. Граничний вік горіха грецького становить 250 років. Краще росте на багатих, глибоких, добре дренованих грунтах. Чистих насаджень не утворює. Він є цінною домішкою головних лісоутворюючих порід — бука, дуба та ін. Завдяки добре розвиненій кореневій системі горіх є вітростійкою породою. В умовах Закарпатської області в передгірній зоні в свіжих судібровах і дібровах слід рекомендувати введення горіха грецького в культури як домішку.

Деревина горіха високо ціниться в мебльовому виробництві для виготовлення музичних інструментів, в будівництві, токарній справі та ін. На стовбурах горіха часто утворюються напливи—капи, які є цінним матеріалом при виготовленні фанери. З розвитком мебльової промисловості потреба в горіховій деревині з кожним роком збільшується.

Плоди горіха дуже цінні, містять 65% поживного масла. Вони широко використовуються в харчовій промисловості. Крупні дерева у врожайні роки дають до 500 кг горіхів. Кора і листя горіха придатні для дублення шкіри, з них добувають фарбу бурого кольору.

Груша звичайна (Pirus communis S.) — дерево другої величини, зустрічається в передгірному поясі Карпат на свіжих суглинистих грунтах. У молодому віці росте досить швидко, як тіневитривала порода звичайно виступає в другому ярусі дібровних та судібровних типів лісу. В зімкнутих деревостанах груша утворює прямий стовбур, добре очищений від сучків. Витримує незначне затінення. Деревина груші ядрова, щільна, важка, використовується в мебльовому та музичному виробництві, для виготовлення фанери, приладів для креслення, токарних виробів та ін.

Плоди широко використовуються в харчовій промисловості, При умові достатнього освітлення груша часто і рясно плодоносить. Грушовий деревостан в урожайні роки дає 3—4 т/га плодів у перерахунку на сухофрукти.

Яблуня дика —дерево другої-третьої величини, часто зустрічається в другому ярусі лісостанів в судібровах, дібровах у передгірній зоні Карпат.

Порода морозостійка, краще росте на свіжих добре дренованих суглинкових грунтах. Деревина яблуні ядрова, щільна, важка, придатна для різних столярних виробів.

Плодоносить дерево досить рясно і часто. Плоди в сирому вигляді, малопридатні для споживання в їжу, мають дуже кислий смак.

Черешня (Prunus avium L.) — дерево першої величини, зустрічається в дібровах передгірної зони Карпат. Добре росте на багатих свіжих суглинкових грунтах. Деревина черешні використовується в токарній справі і в мебльовому виробництві. Плоди дуже цінні, використовуються в харчовій промисловості.

Горобина (Sorbus iucuparia L.) зустрічається від нижньої до верхньої межі лісу як в ялинниках, так і в бучинах та заростях зеленої вільхи. На висоті більше 1200 м над рівнем моря горобина змінює свою форму (вигляд) — виступає як напівчагарник і в такому вигляді може супроводжувати ялину до верхньої межі.

На Лемській полонині горобина доходить до 1700—1720 м над рівнем моря. Ця порода в зустрічається на висоті 1718 м над рівнем моря.

Горобина вимоглива до грунту, вона добре розмножується насінням, порослю, відводками та паростками.

Деревина горобини червонувато-бура, тверда і міцна, широко використовується на дрібні вироби. Домішка горобини бажана як у хвойних, так і в листяних насадженнях.

B передгірній зоні поряд з Sorbas aucuparia L. зустрічається Sorbus torminalis. Сг., яка, за даними науковців не піднімається вище 519 м над рівнем моря ( у передгір'ї полонини Красної — на 445 м і Круглої — 519 м).





Реферат на тему: Клен, липа, горіх, груша, яблуня, черешня та горобина в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.