Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Класифікація та коротка фітоценотична характеристика лісів Закарпатської області (реферат)

В основу класифікації лісів Закарпатської області була покладена схема П.С.Погребняка.

У Закарпатській області зустрічаються такі основні типи лісів: дубові, дубово-грабові, вільхові, букові і хвойні. У зв'язку з тим, що між грунтами низовини і передгір'їв була виявлена значна різниця у наявності рухливих поживних елементів (Вернандер, Скорина, 1947, 1951, цит. за: Ф.О.Гринь, 1954), дубові ліси були розділені на низовинні та передгірні.

Наводимо класифікацію лісів Закарпатської області.

І. Дубові ліси Закарпатської низовини

1. Свіжі дубові ліси (діброви). Зустрічаються тільки в околицях м.Берегово. Найхарактернішим рослинним угрупованням є асоціація дуба звичайного з конвалією і фіалкою лісовою (Quercetum convallario-violosum).

2. Вологі діброви - пануючий тип дубових лісів на Закарпатській низовині. Найбільш характерне рослинне угруповання - дубовий ліс з пануванням у травянистому покриві осоки трясучковидної (Quercetum caricosum).

3. Сирі діброви. Типове угруповання - дубовий ліс з гадючником оголеним (Quercetum denudato-filipendulosum).

Дубові ліси передгір'їв

1. Сухуваті судіброви - займають круті південні схили від м.Ужгород до Хустських воріт. Характерні угруповання: дубняки з осокою волосистою (Quercetum caricosum), кінським часником (Quercetum alliariosum) та ін.

2. Свіжі судіброви. Представлені в районі Мармароської улоговини в Хустському районі. Найтиповіше угруповання - дубняки з орляком звичайним (Quercetum pteridiosum).

Найпоширенішими типами дубових лісів у Закарпатті є вологі діброви, а свіжі та сирі діброви представлені в меншій мірі.

II. Дубово-грабові ліси

1. Сухуваті груди. Зустрічаються в околицях міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова та Берегова. Найхарактерніша асоціація - дубово-грабовий ліс з осокою волосистою (Querceto-Carpinetum caricosum).

2. Свіжі груди. Поширені, в основному, в передгір'ях. Найтиповіше угруповання - дубово-грабовий ліс з пануванням у трав'янистому покриві анемони дібровної (Queceto-Carpinetum anemonosum).

ІІІ. Вільхові ліси

На території Закарпатської області зростає два види вільхи: вільха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) та вільха сіра (А. іпсапа (L.) Moench). До вільхових лісів О.Ф.Гринь (1954) відносив і високогірні ліси з душекії зеленої (Duschekia viridis (Chaix) Opiz), яку називають вільхою зеленою (Alnus viridis (Chaix) DC.). Душекія зелена поширена в субальпійському поясі. Вільхи клейка і сіра місцями утворюють чисті зарості вздовж найголовніших річкових артерій, а на низовині, далі від річок, окремими куртинами серед лісових масивів. Вільхові ліси за Д.В.Воробйовим та П.С.Погребняком (1929, цит. за: О.Ф.Гринь, 1954) належать до лісових низинних боліт.

У передгірних та гірських вільшняках домінує вільха сіра. Трав'янистий покрив утворений кременою білою (Petasites albus (L.) Gaertn.), страусовим пером (Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.), жовтецем повзучим (Ranunculas repens L.) та ін.

IV. Букові ліси - найбільш поширена лісова формація в Закарпатській області.

1. Сухі бучини найчастіше представлені асоціаціями бучини осокової (Fageta caricosa) та бучини кострицевої (Fageta festucosa).

2. Свіжі бучини. Найпоширеніші асоціації: бучина маренкова (Fagetum asperulosum), бучина розхідниково-маренкова (Fagetum glechomo-asperulosum), бучина папоротево-маренкова (Fagetum dryopteridoso-asperulosum) та ін.

3. Вологі бучини представлені трьома групами асоціацій: бучини квасеницеві (Fageta oxalidosa), бучини папоротеві (Fageta athyriosa) та бучини аденостилесові (Fageta adenostylidosa).

4. Сирі бучини зустрічаються, головним чином, в улоговинах та в місцях виходу ґрунтових вод і представлені тільки однією групою асоціацій - бучини кременові (Fageta petasitidosa).

V. Хвойні ліси. Поширені в гірських районах і утворені, в основному, ялиною європейською (Picea abies (L.) Karst.). Іноді трапляється ялина біла (Abies alba Mill.), сосна кедрова (Pinus cembra L.), і, зрідка, модрина польська (Larix polonica Racib.).

1. Буково-ялицеві ліси:

a) Свіжі буково-ялицеві ліси. Найтиповіше угруповання - буково-ялицевий ліс з переважанням у трав'яному ярусі маренки запашної та осоки волосистої (Fageto-Abietum asperuloso-caricosum);

b) Вологі буково-ялинові ліси. Поширена асоціація буково-ялиновий ліс з переліскою багаторічною (Fageto-Abietum mercurialidosum);

c) Сирі буково-ялицеві ліси. Характерне угруповання буково-ялицевий ліс з кременою білою та безщитником жіночим у трав'яному покриві (Fageto-Abietum petasitoso-filicosum).

2. Ялинові ліси. Верхня межа ялинового лісу в Карпатах - 1150-1300 м над рівнем моря:

a) Свіжі ялинники. Характерні угруповання - ялиновий ліс з маренкою запашною (Piceetum asperulosum) та переліскою багаторічною (Piceetum mercurialidosum);

b) Вологі ялинники. Найбільш характерна група асоціацій - ялинові ліси з квасеницею звичайною (Piceeta oxalidosa);

c) Сирі ялинники. Характерне угруповання - ялиновий ліс з кременою білою (Piceetum petasitidosus);

d) Зелено-мохові ялинники. Трапляються головним чином біля верхньої межі лісу. Характерна асоціація - ялинник з чорницею і зеленими мохами (Piceetum myrtilloso-hylocomiosum).

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Гринь Ф.О. Дубові ліси // Рослинність Закарпатської області УССР. - К.: Вид-во АН Української РСР, 1954. - С. 23-40.

3. Попович С.Ю. Созологічний аналіз лісової рослинності України (теоретичні засади, методологія, прикладні аспекти). Автореф. дис. докт. биол. наук. - Ялта, 1998. - 37 с.

4. Федурця І.Ф., Печер І.І., Кічура В.П., Крічфалушій В.В., Сабадош В.В. та ін. Ліси Закарпаття: сучасний стан, використання та охорона. - Ужгород, 1997. - 53 с.





Реферат на тему: Класифікація та коротка фітоценотична характеристика лісів Закарпатської області (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.