Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Класифікація лучної рослинності (реферат)

За О.П.Шенніковим (1938) луки - це асоціації трав'янистих багаторічних мезофітів.

Згідно з класифікацією В.В.Альохіна (1952) луки належать до класу формацій Pratoherbosa (трав'янисті мезофільні угруповання з більш-менш високим травостоєм). Лучна рослинність характеризується цілою низкою особливостей, утруднюють її класифікацію. Серед таких ознак - часто виражена полідомінантність, нерозчленованість травостою на яруси, сезонна зміна домінантів, і асектаторів, наявність у травостої ценофлюкгуентів, які здатні домінувати в окремі роки та деякі інші.

На думку багатьох фітоценологів (Алехин, 1925, Раменский и др., 1956, цит. за: П.Д.Ярошенко, 1961) найпростішим шляхом систематизації лук є виявлення екологічних рядів, тобто просторових змін асоціацій під впливом зміни певного фактора, наприклад - грунтового зволоження. В.В.Альохін (1925) навів екологічний ряд лучних асоціацій для центральної частини р.Цни. В основу побудови цього ряду покладена просторова зміна ступеню грунтового зволоження. Автор виділив десять асоціацій, першою з яких є асоціація степова, а не лучна (з найменшою грунтовою вологістю) - асоціація костриці валіської (Festuca valesiaca Gaud.), а закінчує ряд лучно-болотна асоціація лепешняка великого (Glyceria maxima (C.Hartm.) Holmb.) (з максимальною зволоженістю).

Основою методу екологічної ординації Л.Г.Раменського є опис рослинності за конкретними екологічними рядами, наприклад, від луки, розміщеної на пагорбі - до сусіднього болота, внаслідок чого отримуємо екологічний ряд зволоженості. Л.Г.Раменський підкреслював, що збільшення вологості веде до зміни грунтів, рослинного покриву, урожайності, якості, динаміки врожаїв та ін., тобто всього комплексу природних показників. Дані, отримані завдяки опису екологічних рядів, дають можливість побудувати типові екологічні ряди або стандартні шкали для окремих видів рослин, в яких кожний з екологічних факторів представлений у вигляді градієнтів (ступенів) від найнижчого до найвищих значень, що зустрічаються в природі. Для прикладу наводимо стандартні шкали зволоження, родючості та засоленості грунту і, на їх основі, характеристику основних типів лук лісової зони Європейської частини колишнього СРСР (табл. 1).

Таблиця 1

Зведена таблиця основних типів лук лісової зони Європейської частини СРСР (за Л.Г.Раменським,1956)

 

Сухі та свіжі

луки (ступені 53-63)

Вологі луки (ступені 64- 76)

Сирі луки (ступені 77-88)

Болотисті луки (ступені 89-93)

Бідні грунти (ступені 6-7)

Злаково-різно- травні та різно- травні

дрібнозлакові (із кострицею овечою, нечуйвітром волохатим та ін.

Біловусові (вологі)

Біловусові (сирі)

Ппново- дрібноосокові (зі сфагновим мохом)

Небагаті (ступені 8-9)

Злаково-різно- травні

дрібнотравні (з

кострицею

червоною,

мітлицею

звичайною)

Злаково-різ- нотравні дрібнотравні (з мітлицею звичайною, щучником дернистим

Щучнико-осо-ково- різно-травні, мітлицево-осокові дрібнотравні

Дернисто- осокові. Осоково -гіпнові

Досить багаті (ступені 10- 13)

 

Злаково-різ-

нотравні дріб-

нотравні,

червонокостр

ицеві.

Щучнико-

різнотравні

Щучнико-осокові (з

осокою

дернистою).

ЦЦучнико-велико-

осоково-

різнотравні

Великозлаково-

осокові (з

лепешняком,

канарковою

травою).

Гостроосокові.

Хвощові

Багаті (ступені 14- 16)

 

Злаково- різнотравні заливні луки високого та середнього рівнів

Злакові заливні луки низького рівня (з лисохвостом лучним, тонконогом болотним мітлицею повзучою).

 

Шкала зволоженості грунту

Ступені - зволоження

1-17 - Пустельне

18-30 - Напівпустельне (пустельно-степове)

31 – 39 - Сухостепове

40 – 46 - Середньостепове

47 – 52 - Лучно-степове (вологостепове)

53 – 63 - Сухолучне (та свіжолучне)

64 – 76 - Вологолучне

77 – 88 - Сиролучне

89 – 93 - Болотяно-лучне

94-103 - Болотяне

104-109 - Місцезростання прибережно-водної рослинності

110 -120 - Місцезростання водної рослинності

Шкала родючості та засоленості грунту

Ступені - Грунти

1-3 - Особливо бідні (оліготрофні)

4 – 6 - Бідні

7-9 - Небагаті (мезотрофні)

10-13 - Досить багаті

14 -16 - Багаті

17-19 - Слабосолончакуваті

20 – 21 - Середньосолончакуваті

22 – 23 - Дуже солончакуваті

24 – 28 - Різко солончакуваті

29 – 30 - Злісно солончакуваті (шорові)

О.П.Шенніков розглядав луки (Prata) як клас формацій, що відноситься до "трав'яного типу рослинності (Herbosa)". Тип рослинності він виділяв на основі фізіономічного принципу і запропонував таку класифікаційну ієрархію для лук: асоціація - група асоціацій - клас асоціацій - формація - група формацій - клас формацій - тип рослинності (Шенніков, 1941). Екологічні ознаки враховувалися для кожного щаблю цієї ієрархії. В основу класифікації лучної рослинності згаданий автор поклав різницю в екології лучних домінантів, виділивши п'ять груп формацій, кожна з яких представлена двома варіантами (на прісних та засолених грунтах): справжні, або еумезофітні, луки; остепнені або еуксеромезофітні луки; пустищні луки; гідромезофітні, або болотисті луки; оксиломезофітні, або торф'янисті луки. О.П.Шенніков розробив схему екологічних рядів, що показують екологічні співвідношення між класами формацій та їх місце серед сусідніх, нелучних класів формацій (рис. 1).

Рис. 1 Схема екологічних рядів лучної рослинності та суміжних типів (за О.П.Шенніковим, 1941)

П.Д.Ярошенко (1961) в основу класифікації лучного типу рослинності поклав не ознаки едафо- та гідротопу, а ознаки структури травостою. Автор вважав, що важливою ознакою лучних угруповань, яка відображає не тільки їх структуру у статистичному розумінні, але й їх генезис, може служити наявність чи відсутність чіткої мозаїчності. На основі мозаїчності він розділив луки, як тип рослинності, на два підтипи: прості та складні. Схематично класифікація лук за П.Д.Ярошенко наведена на рис. 2.

Рис. 2. Схема класифікації лук (за П. Д. Ярошенко, 1961)

На простих луках розчленування травостою у горизонтальному напрямку не виражено. Сюди належать луки, утворені злаками та осоками, що мають довгі повзучі кореневища і утворюють нещільні травостої. Це, наприклад, луки з пирію повзучого (Elytrigia repens (L.) Nevski), або з куничника наземного (Calamagrostis epigeios (L.) Roth). До простих лук, згідно класифікації П.Д.Ярошенко, відноситься більшість штучних сіяних лук (агрофітоценозів).

На складних луках чіткіше виражені мікроугруповання, що утворюють мозаїку. До них належить більшість лучних угруповань. Загальна кількість видів значно більша, ніж на простих луках.

При виділенні формацій, груп асоціацій та асоціацій П.Д.Ярошенко, поруч з ознаками домінування того чи іншого виду або групи видів, виділив і екологічні ознаки (ступінь зволоження, засоленості тощо). Лучні угруповання з домінуванням одного і того ж виду, що має широку екологічну амплітуду, не об'єднуються ним в одну формацію, а розбиваються на ряд формацій.

Таким чином, П.Д.Ярошенко, відійшовши від формального виділення формацій за видовими домінантами та використовуючи додаткові ознаки, що відносяться до структури та екології угруповань, зробив класифікацію багатовимірною й отримав більш природні фітоценотичні таксони лучної рослинності. Одночасно, як вказувала В.Д.Александрова (1969), поділ лук на прості і складні за критерієм наявності чи відсутності мозаїчності мало обґрунтований, тому що в одній асоціації може спостерігатися варіювання цієї ознаки не тільки на різних ділянках, але і на одній ділянці у різні роки.

Традиційно луки використовуються людиною як кормові угіддя. При проектуванні та проведенні заходів по підвищенню продуктивності природних кормових угідь необхідним етапом є згрупування їх в систему господарських одиниць та інвентаризація.

На Україні типологічну класифікацію лук вперше розробив М.В.Куксін (1935). Він поділив природні кормові угіддя за положенням на елементах макрорельєфу на такі три групи: заплавні, материкові і гірські. Кожну групу він розділив на класи й підкласи, а останні - на типи кормових угідь. До одного типу кормових угідь були віднесені ділянки "...що однакові за положенням на елементах макрорельєфу, однакові або наближені за ґрунтовим покривом, однакові за умовами зволоження, однакові або схожі за рослинним покривом." (Куксін, 1947, с. 25).

Таким чином, дана класифікація природних кормових угідь була побудована за ознаками екотопу і не відображала особливостей основного компоненту - рослинного покриву.

У 60-х роках геоботанічна література була доповнена низкою монографій, присвячених вивченню лук, боліт, степів, які послужили основою для створення нової номенклатури типів кормових угідь, що відображала їх ботанічну сутність (Афанасьев, 1959, 1968; Бачуріна, 1964; Білик, 1963 та ін., цит. за: Л.С.Балашев та ін., 1991).

У 1984 р. була створена єдина для колишнього радянського простору класифікація природних угідь в якій було встановлено основні одиниці вищого порядку (класи, підкласи) і принципи виділення дрібніших одиниць для регіональних номенклатур (Общесоюзная инструкция..., 1984)

Згодом Л.С.Балашов та ін. (1991) розробили номенклатуру природних кормових угідь, врахувавши комплекс типологічних і господарських ознак (кліматичних, рельєфних, ґрунтових, гідрологічних і ценотичних). Всі кормові угіддя України, згідно запропонованої схеми, відносяться до лісової (Полісся), лісостепової (Лісостеп) і степової (Степ) груп природних зон, а також до трьох гірських поясів Карпат і Криму (передгірні, гірські і високогірні). В кожній природній зоні виділяються класи рівнинних, низинних, короткозаплавних, тривалозаплавних і болотних природних кормових угідь. Номенклатурна ієрархія будується таким чином: тип - група типів - підклас - клас. В основу виділення типів кормових угідь покладені ознаки травостою.

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Балашев Л.С. О состоянии охраны лугов в УССР и её задачах // Мат. тез. докладов VII съезда Всесоюз. ботан. о-ва, - Л., 1983.-С. 291.

3. Білик Г.І. Лучна рослинність Притисянської низовини та гірсько-лісового поясу // Рослинність Закарпатської області УРСР.- К.: Вид-во АН Української РСР, 1954. - С. 92-136.





Реферат на тему: Класифікація лучної рослинності (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.