Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Хребетні печер та підземель Закарпаття (реферат)

Закарпаття багате на природні та штучні печери і підземелля. Це обумовлено своєрідною геологічною структурою Карпатських гір, а також господарством і економікою області. Розвиток однієї з провідних галузей економіки краю — виноградарства — потребує великої кількості підвалів і підземель. Утворенню їх сприяло також і видобування каоліну, залізної руди, мармуру та інших корисних копалин у минулому і тепер.

Поряд зі штучними на Закарпатті є і природні підземелля карстового походження (в Тячівському районі).

Загальними ознаками, що характеризують мікрокліматичні умови печер і підземель, є темнота, висока вологість (70—95%), відносно постійна і висока температура повітря (8—12°). Печери характеризуються великою кількістю сталактитів, сталагмітів та натіків у вигляді мережива, що покриває стіни печер.

Сховища ці — постійне або тимчасове місце перебування різних хребетних тварин, у тому числі й тих, що мають певне господарське значення.

За характером перебування у печерах і підземеллях тварин можна розподілити на постійних мешканців (кажани, сірий пацюк, хатня миша), сезонних (ропуха зелена, ропуха звичайна, кумка гірська, вухата сова), тимчасових (білозубка мала, бурозубка звичайна, польова, лісова і жовтогорла миші) та випадкових (пугач, сич, кріт, руда полівка).

Обстеження печер і підземель свідчать, що найбільш охоче їх заселяють земноводні: ропуха звичайна (Bufo bufo L.), ропуха зелена (Bufo viridis Laurenti), кумка гірська (Bombina voriegata L.) та плямиста саламандра (Salamandra salamandra L.). Частота заселення становить 73%.

І ропуха звичайна, і ропуха зелена заселяють підземелля і печери з метою зимівлі, тобто в кінці вересня — на початку жовтня. Максимальна кількість ропух в одному сховищі — 9 особин. Вони заселяють теплі ділянки печер. Протягом усієї зими ропухи напівактивні. Живляться рідко павуками, жуками, нічними метеликами, які зимують теж у печерах. Ропухи полишають сховища у березні.

Для саламандр печери та підземелля, на дні яких є вода, — типове місце відкладання ікри та виведення личинок. Личинок в одному сховищі може бути багато. Займають личинки освітлені і напівосвітлені ділянки печер.

Представники класу плазунів у печерах та підземеллях відсутні. В окремих випадках лише в сухі підземелля можуть заходити ящірки і змії. Повідомлення про зимівлю змій у печерах слід вважати безпідставними, вкрай винятковими.

Авіфауна печер та підземель представлена трьома видами: пугачем (Bubo bubo L.), хатнім сичем (Athene-noctua Scop), вухатою совою (Asio otus L.). Пугач і хатній сич користуються печерами як сховищем випадково, вухата сова — як місцем зимівлі.

У всіх випадках печери та підземелля повинні бути сухими, з великою кількістю виступів на стінах. Часто в одному сховищі збирається кілька вухатих сов.

Вхід у печери (освітлена частина) може бути місцем гніздування плиски.

Видовий склад ссавців у печерах і підземеллях найчисельніший і найрізноманітніший.

З відмічених науковцями видів тільки зелена ропуха, звичайна ропуха, гірська куїмка, саламандра, вухата сова зустрічаються у сховищах обох типів. Решта видів чітко розмежовані за типом сховищ. Комахоїдні та гризуни заселяють переважно підземелля підвального типу, у печерах зустрічаються як виняток. Кажани віддають перевагу печерам. Це і природно, бо для постійного оселення кажани вимагають поряд з відносно постійною температурою і високу вологість.

Сірий пацюк і хатня миша — типові синантропи і охоче оселяються в підземеллях поблизу людини, особливо якщо там є запаси їжі. При цьому чисельність їх у літній період значно менша, ніж в осінньо-весняний.

Польову і лісову мишу, руду, підземну і сіру полівки відмічено у підземеллях у зимовий період. Типовими місцями перебування цих видів у теплу пору року є природні стації (ліс, чагарник, поле тощо).

Знаходження в печерах вовчка і куниці лісової, борсука — рідкісні явища, що пов'язані з зимівлею цих тварин.

Вивчення постійності заселення печер та підземель свідчить про те, що заселення їх у різні пори року різна. Постійними мешканцями сховищ взимку є 10 видів кажанів, які інколи оселяються зграями в 2—5 тис. особин.

Отже, печери і підземелля мають важливе значення у житті окремих груп хребетних тварин, вивчення екологічних особливостей яких має певний практичний інтерес, насамперед, з метою посилення боротьби з шкідливими і приваблення та охорони корисних видів тварин.

Боротьба в підземеллях з мишовидними гризунами обмежується профілактичними і механічними методами. Охорона печер, в яких оселяються земноводні, птахи, комахоїдні ссавці (землерийки, кажани), повинна посісти важливе місце у нашому повсякденному житті.





Реферат на тему: Хребетні печер та підземель Закарпаття (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.