Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Хижі напівтвердокрилі та їх корисна діяльність у плодових насадженнях (реферат)

Площі під плодовими насадженнями зони Карпат останнім часом збільшуються. Але врожайність садів подекуди ще не висока. Одним із факторів підвищення врожаїв є захист садів від шкідників та хвороб.

У зменшенні кількості шкідників саду (рослинноїдних кліщів і багатьох шкідливих комах) неабияку роль відіграють хижі напівтвердокрилі. Корисна діяльність їх в обмеженні чисельності шкідників саду відмічена в деяких країнах Європи та Канади, а також на території України.

Хижі напівтвердокрилі (Hemiptera) знищують велику кількість шкідливих рослинноїдних кліщів і комах, приносячи цим користь сільському господарству. Оселяючись на плодових деревах, хижі напівтвердокрилі мають досить широку кормову спеціалізацію, яка залежить в основному від твердості покриття тіла, розмірів та рухомості здобичі.

В умовах Карпат серед акарифагів та ентомофагів шкідників садів значний інтерес являють собою хижі напівтвердокрилі з родин крихіток-хижаків, клопів-мисливців, сліпняків та щитників.

Антокорис звичайний поширений в усіх вертикально-рослинних поясах Карпат. Живе на деревах і у траві. В плодових насадженнях місцями чисельний. Зимує в дорослій стадії під сухим опалим листям, сухою травою та засохлою корою на стовбурах дерев та в інших сухих місцях. Ховається на зимівлю в жовтні, але перед цим парується.

Антокориси залишають місця зимівлі па початку квітня, оселяючись на деревах. Самці навесні зустрічаються рідко. Ранньою весною антокориси живляться зимуючими яйцями плодових кліщиків, медяниць. У суцвіттях верби полюють за дрібними членистоногими.

Яйцекладка розпочинається в кінці квітня — на початку травня і триває більше місяця. Самички відкладають яйця в паренхіму молодих листків яблуні й інших рослин. Молоді личинки антокориса з'являються через 8—10 днів при температурі 20—22°. Фаза личинки має 5 віків. Личинки останнього віку червонуваті. Дорослі особини — темно-коричневі і навіть чорнуваті. В умовах Карпат протягом року вид розвивається у двох генераціях. Дорослі особини літньої генерації з'являються в низовині та передгір'ї на початку червня, а другої генерації — в кінці серпня та на початку вересня. Друга генерація чисельніша від першої.

Антокорис звичайний — типовий хижак у личинковій і дорослій стадіях. Полює за кліщиками, попелицями, листоблішками (медяницями) та іншими дрібними членистоногими. Личинки старших віків та дорослі особини охоче нападають на яйцекладки лускокрилих, переважно листовійок, і висисають їх.

За дослідженнями науковців, антокорис протягом усього теплого періоду року полює за дрібними членистоногими, але найдоступнішою їжею для нього є тетрахінові кліщі та попелиці, яких у садах достатня кількість. Восени та ранньою весною антокорис живиться відкрито розташованими на пагонах плодових дерев яйцями яблуневих кліщів та медяниць.

Оріус дрібний у зоні Українських Карпат зустрічається скрізь на деревних і трав'янистих рослинах. Часто живе в плодових садах. Зимує оріус у фазі імаго в детриті під деревами й кущами. З місць зимівлі виходить на початку квітня і кілька днів перебуває па трав'янистих рослинах у садах. З кінця квітня — початку травня дорослі оріуси зустрічаються на нижній поверхні листків плодових дерев, де живляться яйцяіми кліщів, листоблішок, лускокрилих, а також попелицями, кліщиками. Вдень імаго ховаються у гущавині листя, а під вечір і в хмарну погоду активізуються.

У низовині та передгір'ї Закарпаття вид має дві генерації, які накладаються одна на одну, тому дорослі особини зустрічаються круглий рік. Особливо активні імаго і личинки четвертого і п'ятого віку, які поїдають попелиць, трипєів, листоблішок, кліщів. Відходять оріуси на зимівлю в середині жовтня.

Orius majusculus Reut у Карпатах оселяється на деревах і серед травостоїв. Зустрічається в садах. Вид розвивається щороку у двох генераціях. Зимує в дорослій стадії у таких же місцях, як і антокорис звичайний, але перезимовують головним чином самички. Окрилення дорослих особин першої генерації проходить у червні, другої — в серпні або вересні. Осіння генерація чисельніша від літньої. Імаго та личинки знищують плодових кліщиків, багатьох дрібних комах, їх личинок і яйця.

Dufouriellus ater Duf. живе під відстаючою корою листяних і хвойних дерев та на жердинах. Живиться дрібними комахами й кліщиками. В умовах Карпат імаго нападають на личинок і лялечок короїда Scolytus mali Bechts. Дорослі особини зустрічались на плодових деревах від квітня до жовтня.

Montandoniela dacica Put. в Українських Карпатах зустрічається рідко. Живе на корі стовбурів плодових дерев і ясена. Зимує у дорослій стадії під корою дерев, де після перезимівлі проходить і розвиток комахи. Живиться дрібними комахами, їх личинками і яйцями. Імаго швидко переміщаються по стовбурі і «ревізують» всі заглибини і тріщини кори. Дорослі особини нерідко дістаються пагонів крони дерева, де полюють за рослиноїдними кліщиками, попелицями й іншими дрібними комахами.

Temnostethus pusillus H.-S. живе на корі листяних дерев, живиться переважно щитівками. У зоні Карпат найбільше поширений на Закарпатті. Дорослі особини та личинки темностетуса на стовбурах і гілках плодових дерев (яблуня, груша, слива) висисають плодових кліщів, щитівок та інших дрібних членистоногих. Імаго темностетуса зимує під відстаючою корою стовбурів дерев або в рослинних рештках поблизу дерев, на яких проходив розвиток літом.

Відкладання яєць проходить у кінці квітня та в травні. Бурі або червоно-бурі личинки зустрічаються у травні й червні. Дорослі особини нової генерації з'являються у червні. Місцями в старих садах, де не проводиться регулярна хімічна боротьба з шкідниками, цей вид більш чисельний. Личинки й імаго дуже активні, швидко бігають по корі стовбура та гілок, розшукуючи здобич. Знайшовши щитівку, темностетус проколює її й висисає протягом 10—12 хвилин. Темностетус охоче споживає каліфорнійську щитівку.

Клоп-мисливець безкрилий живе в Карпатах у садах, парках, розріджених лісах та на окремо стоячих деревах. Частіше зустрічається короткокрила форма. Повнокрилі особини становлять у садах 7—8% кількості вида. Клоп-мисливець — корисна комаха, живиться багатьма шкідниками садів. Часто здобич за розмірами не менша самого хижака. Так, на плодових деревах полює на гусениць, неспражньогусениць, листоблішок та попелиць. Імаго та личинки клопа-мисливця висисають також яйця лускокрилих та плодових кліщиків.

Зимує у фазі яйця. Личинки зустрічаються з кінця квітня до серпня, дорослі особини — з липня до жовтня. Вид має одну генерацію і перебуває у невеликій кількості. Імаго схильні до канібалізму.

Deraeocoris olivaceus F. поширений тільки в Українських Карпатах. На Закарпатті місцями чисельний, у Прикарпатті зустрічається рідко. Дендробіонт, живе на деревах і кущах, переважно в садах, парках, на розріджених ділянках лісу та окремо ростучих деревах. У садах переважає на яблунях і сливах, уражених попелицями та листоблішками. Вид — типовий зоофаг і знищує багатьох шкідників саду. Личинки і дорослі особини полюють на попелиць, псилід, личинок напівтвердокрилих гусениць, несправжньогусениць й інших дрібних членистоногих. Вид оселяється у гніздах яблуневої молі та на листках, скручених листовійками. Личинки та імаго сліпняка дуже рухомі. Цей вид найагресивніший з плотоядних сліпняків, що живуть на плодових насадженнях зони Карпат. Одна личинка четвертого і п'ятого віків знищує за добу 40—50 попелиць чи личинок медяниць. Особливо ненажерливі самки хижака перед відкладанням яєць.

Хижак розвивається протягом року в одній генерації. Зимує в стадії яєць. Самка відкладає яйця на пагони під лусочки кори яблуні або інших листяних порід. У кінці квітня — на початку травня з яєць відроджуються личинки. Молоді личинки полюють на кліщиків, попелиць й інших дрібних членистоногих. Окрилюються в кінці травня. Індивідуальний розвиток виду проходить порівняно швидко. Уже в кінці серпня закінчується відкладання яєць на зиму і дорослі особини гинуть.

Deraeocoris trifasciatus L. зустрічається на деревах і кущах листяних порід. Переважно заселяє плодові дерева: яблуню, грушу, сливу. Личинки та дорослі особини живляться гусеницями, несправжньогусеницями та деякими дрібними комахами. Цей хижак заселяє більш густі насадження. Протягом року розвивається в одній генерації. Зимує в стадії яйця. Личинки зустрічаються у травні, дорослі особини — з кінця травня до кінця липня.

Личинки хижака часто перебувають у гніздах яблуневої молі, білого американського метелика та в листках, скручених плодовими листовійками, де нападають на гусениць. Цей вид приносить користь у садах і дубравах.

Deraeocoris ruber L. поширений в Карпатах від низовин до вершин. Живе на трав'янистих рослинах і деревах. Хижак. Часто зустрічається у плодових садах. Полює на гусениць, несправжньогусениць, листоблішок, попелиць, цикад, рослиноїдних кліщиків та деяких інших членистоногих. Висисає також яйця комах і кліщів. У плодових садах місцями вид чисельний. На сільськогоспадарських угіддях — корисна комаха.

Протягом року розвивається в одній генерації. Зимує у стадії яйця. Личинки у травні й червні. Імаго зустрічається з червня до кінця вересня. Світлолюбива комаха, дає перевагу теплим і сухим біотопам. Заселяє південні частини крон. Личинки та імаго в травостої тримаються верхнього ярусу, де більше світла і тепла.

Стетоконус поширений тільки в південно-західних передгір'ях Карпат. Вид зустрічається рідко. Монозоофаг. Живе в садах і живиться грушевим клопиком. Виявлений на яблуні, груші та японській айві. Забарвленням тіла хижак і його здобич схожі в дорослій і личинковій стадіях. Личинки стетоконуса малорухомі. Живляться личинками грушевого клотика.

Стетоконус протягом року розвивається в одній генерації. Вид зимує у фазі яйця. Личинки зустрічаються у травні — червні. Дорослі особини трапляються в липні і серпні.

Malacocoris chlorizans Panz. оселяється на деревах і кущах листяних порід. Часто зустрічається на плодових: яблунях, сливах, грушах та ін. Місцями вид чисельний. Дорослі особини знищують кліщиків, попелиць, листоблішок та інших дрібних членистоногих.

Вид розвивається протягом року в одній генерації. Зимує у фазі яйця, які самка відкладає (по одному чи по декілька) у різні частини крони дерев, але головним чином на молоді пагони з нижнього боку, у розщілини та під лусочки кори. Окрилення проходить в кінці червня та липні. Дорослі особини зустрічаються до жовтня.

В умовах Карпат вид має змішане живлення. Личинки віддають перевагу рослинній їжі. Дорослі особини здебільшого зоофаги.

Pilophorus perplexus Dgl. Sc. — дендробіонт листяних порід. Поширений у зоні Українських Карпат. Нерідко живе на плодових деревах. Личинки і дорослі особини живляться попелицями, личинками медяниць, висисають яйця деяких листовійок, але основною їжею їх є тетраніхові кліщі та їх яйця. Личинки та дорослі сліпняки все життя проводять на листях та гілках дерев.

Вид зимує у стадії яйця на гілках дерев. Личинки з'являються з середини травня і зустрічаються до середини липня. Окрилення проходить у червні — липні. Вид зустрічається на деревах до жовтня. Восени дорослі особини менш активні.

Atractotomus mali М. D. зустрічається в районі Карпат. Дорослі й личинки виду надзвичайно рухомі і проводять ціле життя на деревах (на листках і гілках), ховаються в розетках листків, у гніздах яблуневої молі або серед скручених сухих листків. Личинки старших віків та імаго живляться попелицями, медяницями, тетраніховими кліщами. Личинки виду також висисають соки з листків. Крім плодових дерев (яблуня, слива, груша, черешня), вид зустрічається і на липах, де переважно живиться попелицями.

Вид в умовах Карпат має протягом року одну генерацію. Личинки відроджуються у травні, перші три віки живляться в основному рослинною їжею. Окрилення проходить з кінця травня і в червні. Відкладання яєць — у серпні, але самки зустрічаються на деревах до початку вересня.

Пінтеус звичайний оселяється на листяних деревах і кущах. Хижак. Крім лісів, зустрічається рідко у плодових насадженнях. Вид розвивається в одній генерації. Доросла стадія хижака зустрічається протягом усієї теплої пори року. Зимує імаго під сухою травою, серед моху, в лісовій підстилці та інших місцях. Після зимівлі особини з'являються на деревах — у кінці квітня. Відкладання яєць проходить з травня до початку липня. Личинки зустрічаються з червня до вересня. Окрилення в умовах Карпат — у серпні — вересні.

Дорослі особини і личинки пінтеуса звичайного активно полюють на різних гусениць, несправжньогусениць, рідко живляться попелицями та медяницями.

Троїлус крилоплечий живе на листяних деревах і рідко зустрічається в чагарниках. Крім лісів, заселяє і плодові сади. Хижак має одну генерацію. Зимує імаго серед лісової підстилки, засохлої трави і моху, під відсталою корою дерев. Навесні на деревах з'являється в кінці квітня — на початку травня. Відкладання яєць триває з травня — до початку липня. Личинки зустрічаються з половини червня до серпня. Личинки та дорослі особини троїлуса знищують багатьох шкідників саду, в першу чергу гусениць лускокрилих і несправжньогусениць, пильщиків, а рідше — листоблішок і попелиць.

Пікромерус двозубчастий оселяється в лісах та інших деревних й чагарникових насадженнях на затінених ділянках. У Карпатах піднімається до 1000—1200 м над рівнем моря. Вид розвивається у році в одній генерації. Зимує в стадії яйця. Личинки відроджуються з яєць у травні. Вони зустрічаються невеликими групами (по 7— 12 личинок). Личинки нападають на здобич групою. Окрилення проходить у червні та липні, спарювання — у вересні, а в кінці цього місяця настає відмирання дорослих особин.

Пікромерус — ненаситний хижак. Нападає па досить великих гусениць (білан жилкуватий, золотогузка, листовійка), личинок пильщиків й інших комах, але майже не живиться попелицями, листоблішками та плодовими кліщиками.

Отже, хижі напівтвердокрилі у плодових насадженнях Українських Карпат — активні акаридофаги та ентомофаги. Живляться шкідливими комахами та кліщами. Важливішими з них є Anthocoris nemorum L., Temno-stethus pusillus H.-S., Deraeocoris olivaceus L., D. trifas-ciatus L., Pinthaeus sanguinipes F., Troilus luridus F.

Хижі напівтвердокрилі здібні самостійно подавляти на плодових деревах розвиток деяких видів попелиць, медяниць, грушевого клопика та плодових кліщиків там, де не проводяться регулярні хімічні обробки.

В умовах Карпат хижі напівтвердокрилі мають довгий цикл розвитку і активні з середини квітня до жовтня (крихітки-хижаки, щитники) або з травня до вересня (клоп-мисливець безкрилий, більшість сліпняків).

При обробці плодових садів органосинтетичними інсектицидами хижі напівтвердокрилі гинуть масово. Тому розробка методів зберігання і накопичення хижих напівтвердокрилих та інших корисних організмів у плодових насадженнях (при обмеженому використанні хімічних засобів боротьби з шкідниками саду) є і залишається важливим завданням.

У наші дні підвищення корисної діяльності хижих напівтвердокрилих може йти по шляху упорядкування хімічних обробок плодових насаджень та охорони хижих напівтвердокрилих.





Реферат на тему: Хижі напівтвердокрилі та їх корисна діяльність у плодових насадженнях (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.