Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Яловець (Juniperus L.) (реферат)

Рід яловець представлений в Українських Карпатах яловцем звичайним, яловцем сибірським і яловцем козацьким.

Яловець звичайний (J. communis L.) росте чагарником або деревом, що досягає 10—12 м заввишки. Габітус відзначається мінливістю. Пагони червонувато-бурі. Кора сірувато-бура з темною кіркою, що відшаровується тонкими поздовжніми смугами. Хвоя лінійно-ланцетна, жорстка, до 16 мм завдовжки, пряма, довгозагострена, зверху неглибоко жолобчаста, з білою продиховою смужкою, знизу з тупим кілем. Хвоїнки в кільцях по три, тримаються до чотирьох років.

Яловець звичайний — рослина дводомна. Цвіте в квітні—травні. Чоловічі колоски сидять в пазухах хвоїнок на минулорічних пагонах або на кінцях пагонів, складаються з попарно супротивних або мутовчатих, трійчастих тичинок, кожна з яких має по 3—6 пиляків. Жіночі колоски складаються з декількох тричленних мутовок плодолистків, з яких три верхні мають по одному-два насінних зачатки. Запилюються за допомогою вітру. Після запилення утворюються спочатку зелені, пізніше чорно-сині, часто з сизим нальотом, шаровидні, майже сидячі шишко-ягоди, до 9 мм у діаметрі, в три-чотири рази коротші за хвоїнки, наверху з променевою зірочкою — слідом зростання трьох плодолистків. Шишко-ягоди мають по одній-три насінини, дозрівають на другий або третій рік. Насіння вимагає стратифікації, без якої проростає через один або два роки. Яловець звичайний розмножується також відводками та живцями. Коренева система куляста, міцна. Деревина ядрова. Ядро сірувато-коричневе, заболонь палево-біла. Річні шари вузькі, серцевинні промені непомітні, смоляних ходів немає. Деревина міцна, тривка, з приємним запахом, використовується в токарній справі. З Хвої добувають ялівцеву олію, а шишко-ягоди застосовують в народній медицині як потогінний засіб, для поліпшення апетиту, а також для виготовлення цукру, оскільки плоди ялівцю мають до 40% фруктози від їх сухої ваги. З однієї тонни плодів ялівцю можна одержати до 30 кг 60-процентного цукрового сиропу, або майже 1000 л вина.

Рис.1 Яловець звичайний

Ареал ялівцю звичайного дуже широкий. Він зустрічається в Європі та Азії від степів до тундри. В Карпатах піднімається до 2000 м над рівнем моря. У межах ареалу яловець звичайний поширений найчастіше на бідних, еродованих, кам'янистих, виснажених і ущільнених випасом худоби грунтах. Нерідко він утворює підлісок в оліготрофних умовах соснових і ялинових лісів. У Карпатах часто займає скали і розсипища, малопродуктивні пасовища, де змінюється або росте разом з колючими листяними чагарниками; поширений на схилах із змитими грунтами, на кам'янистих грунтах, у прогалинах і на узліссях. Зустрічається в смузі ялини, бука і дуба на місці знищених лісів. Утворює зарості в поймах гірських річок, наприклад, у верхній течії Бистриці Солотвинської.

Таке поширення ялівцю звичайного свідчить про малу його вибагливість до тепла, зимо-, морозо- і приморозкостійкість, хоча найкращі умови росту пов'язані з вологим приморським м'яким кліматом. До світла середньовибагливий, що підтверджує його повільний ріст, густа крона і здатність утворювати підлісок. Однак, на дуже бідних грунтах вибагливість ялівцю до світла зростає; тут він утворює зарості тільки на відкритих, добре освітлених позиціях. За вибагливістю до вологи може бути віднесений до ксерофітів, хоча росте і на надмірно зволожених проточними водами або й дещо заболочених торф'янистих грунтах. До родючості грунту маловибагливий, може рости на вапнякових грунтах, але засолених грунтів уникає.

Поширення ялівцю звичайного в більшості випадків пов'язане з надмірною, нераціональною експлуатацією природних багатств людиною. Зарості ялівцю є не тільки свідченням знищення в минулому лісів і перетворення продукуючих земель у пустирі; вони є останньою в процесі деградації продуктивних сил природи спробою припинення цього процесу, відновлення родючості грунту і відтворення знищених лісів. Яловець звичайний здавна високо ціниться лісоводами як меліоративна порода, здатна заселяти такі спустошені й бідні грунти, на яких інші деревні чи чагарникові породи рости не можуть. Разом з тим, яловець ціниться як грунтополіпшуюча порода, зарості якої скріплюють поверхню грунту, зменшують ерозію, збагачують грунт надземним і внутрігрунтовим опадом, поліпшують його фізичні властивості й відновлюють родючість. Якщо в зарості ялівцю заноситься насіння тіньовитривалих лісоутворюючих порід і з'являється їх підріст, він сприяє їх збереженню і відновленню, хоча його роль у відновленні інших лісоутворювачів може бути і прямо протилежна. В гірських районах зарості ялівцю на схилах відіграють особливо захисну роль і в більшості випадків підлягають охороні.

Яловець звичайний відзначається широкою внутрівидовою мінливістю. Чоловічі рослини мають більш струнку форму, крони їх компактніші. Жіночі екземпляри відрізняються широкими, розкидистими кронами. Розрізняють яловець деревовидний (var. arborea Kuph.), чагарниковий (var. frutescens Kleingr.) і сланкий (var. prostrata Willk.). Деревовидний яловець за будовою крони може бути пірамідальним, кулястим тощо. В Прикарпатті, зокрема в смузі бука на Північній Буковині, часто зустрічається чагарникова пірамідальна форма, а в районі Синевиру на Закарпатті переважає чагарникова розлога форма, у високогір'ї — сланка форма. За географією поширення розрізняють яловець скандинавської низинної області і яловець гірських районів. У межах гірських районів виділяється яловець звичайний альпійський, карпатський, кавказький, кримський тощо. За особливостями едафічних умов місцезростання П. Свобода рекомендує розрізняти яловець з вапнякових грунтів, з грунтів силікатних, піщаних і заболочених. Різновидності та форми ялівцю ще недостатньо вивчені, що пояснюється дуже малим обсягом його штучного вирощування. Штучне вирощування ялівцю і впровадження його в культури допоможе успішно зменшити непродуктивні лісові площі, в боротьбі з ерозією і підвищенні захисних функцій карпатських лісів.

Яловець сибірський (J. sibirica Burg., J. nana Willd., J. communis var nana Laud.) поширений у високогір'ї, в зоні криволісся і вище. Відрізняється від ялівцю звичайного переважно приземкуватою, кущовидною, з розпростертими гілками, нерідко сланкою формою, коротшою, зігнутою хвоєю та більшими шишкоягодами, які звичайно довші за хвою. Цінний як меліоративна порода високогір'я.

Яловепь козацький (J. sabina L., Sabina vulgaris Ant., S. officinalis Garcke) — невисокий кущ з лежачими, спрямованими навскіс вгору гілками. Кора стовбура червонувато-бура. Хвоя дрібна, лусковидна, з залозкою на спині, притиснута, розміщується супротивно чотирма рядами. Зрідка на нижніх гілках трапляється голчаста хвоя. При розтиранні хвоя має специфічний запах, отруйна. В пагонах є отруйна ефірна олія — сабіноль. Пагони використовують у медицині. Шишкоягоди дрібні, чорні, з сизою поволокою, утворені з 4—б плодолистків, мають по 1—2, рідше по 3—4—6 насінин. Сходи несуть по дві сім'ядолі і первісну, голчасту хвою.

Донедавна яловець козацький був відомий в Карпатах тільки в Пеннінських і Семиградських горах, де він ріс з реліктовою сосною. В Українських Карпатах яловець козацький був знайдений С. М. Стойком на стрімких вапнякових скалах серед букового пралісу в Угольському лісництві Буштинського лісокомбінату. Це важлива ланка для відтворення ареалу ялівцю козацького в третинному періоді й вивчення історії його розселення. Крім того, це свідчить про можливість практичного використання ялівцю козацького як ґрунтозахисного чагарника у відповідних умовах Українських Карпат (С. М. Стойко, 1960).

Використана література:

1. К.К. Смаглюк Аборигенні хвойні лісоутворювачі / Видавництво "Карпати", Ужгород, 1972р., 112с.

2. Кондратюк Є. М. Дикоростучі хвойні України. Вид-во АН УРСР, К., 1960.

3. Стойко С. М. Цікаве місцезнаходження нового для Українських Карпат виду ялівцю козачого (Juniperus sabina І.). Укр. ботан. журн., т. 17, № 3, 1960.

4. Стойко С. М. Реликтовые и эндемические породы Карпат. В кн. Производственный лесной комплекс. «Карпати», Ужгород, 1960.





Реферат на тему: Яловець (Juniperus L.) (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.