Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Ялина звичайна в Українських Карпатах (реферат)

Ялина звичайна (Picea excelsa L.) — головна лісоутворююча порода Українських Карпат — займає 40% вкритої лісом площі. Це дуже тіневитривала порода, яка відрізняється значною вимогливістю до багатства грунту поживними речовинами і високою вимогливістю до вологи повітря. Дерево першої величини, в насадженнях досягає 30—40 м висоти. В Рахівському лісгоспі зустрічаються окремі дерева ялини висотою 50 м і діаметром 180 см (вік 300—350 років). Стовбур повнодеревний з бурою порівняно тонкою корою з мілкими тріщинами. Крона у молодих дерев„ а також і у віці стиглості різко вираженої пірамідальної форми. Галуження і охвоєння густе, хвоя сидить поодинці, її довжина коливається від 1 до 2,5 см, в поперечному розрізі вона ромбічної форми. На дереві хвоя змінюється (опадає) через 5—7 років. Шишки ялини висячі, довжиною 8—16 см. Насінні роки повторюються через 5—7 років. Цвіте ялина весною, в травні — червні; насіння достигає до жовтня, а випадає тільки в другій половині зими.

Схожість насіння відносно висока від 60 до 95% і зберігається протягом 4—5 років. Відновлюється ялина насінням, а інколи відводками — укоріненими нижніми гілками. Вершини таких гілок піднімаються уверх і дають початок новій рослині.

Деревина ялини має велике народногосподарське значення, використовується як цінна сировина целюлозно-паперової промисловості, широко застосовується в музичній промисловості, в будівництві, при виготовленні різноманітних виробів. Кора ялини містить в собі до 12% танідів.

З шкідників, що завдають великої шкоди ялиновим лісам, це перш за все - шовкопряд-монашенка. (Porthetria monacha) і друкар Ups. typographus). Часто зустрічаються і грибні хвороби, що викликають гнилизну у комлевій і кореневій частині дерева; опеньок (Агmiliaria mellea) і коренева губка (Fomes annosus). Пошкодження дерев збільшує вітровальність і буреломність ялини та сильно знижує вихід сортиментів деревини.

Краще росте ялина на багатих, свіжих, добре дренованих, але не сирих грунтах. Добре також росте вона на грунтах, зволожених проточними водами.

В умовах Карпат ялина утворює як мішані, так і чисті деревостани, які розташовуються вище буково-смерекових лісів. Тут ялина, росте на різних грунтах, починаючи від кам'янистих розсипів, на яких нема суцільного грунтового покриву, до багатих, середніх та важких супісків і суглинків. Кращі деревостани ялина утворює в середній і нижній частинах схилів (до 1100-1600 м над рівнем моря) на глибоких суглинистих і супіскових грунтах. В таких місцях ростуть високопродуктивні лісостани ялини, які мають в середньому 700—800 куб. м деревини на. 1 га у віці 100—120 років.

Стовбури ялини тут повнодеревні з вузькими пірамідальними кронами. Окремі дерева її досягають висоти 45 м і більше. Нижня межа ялини в Карпатах проходить на висоті 600—700 м (Прикарпаття) і до 700—800 м (Закарпаття), верхня — на висоті 1400—1600 м над рівнем моря.

Найбільша висота, де зустрічаються поодинокі дерева ялини в Українських Карпатах, знаходиться приблизно на 1675 м над рівнем моря.

Оптимальні умови для росту цієї породи, знаходяться на висоті 850—1100 м над рівнем моря. Ялинники тут характеризуються великою продуктивністю, швидким ростом та високою стійкістю стовбурів. проти серцевинної гнилі. Стовбури ялини дуже добре очищаються від сучків і мають вигляд колонад.

Вітровал в таких високопродуктивних, високоповнотних ялинниках буває рідко і переважно на гірських хребтах і вологих грунтах. А тому під час рубок догляду необхідно стежити, щоб повнота насаджень не зменшувалась нижче 0,7—0,8. Крім цього, на вологих і сирих грунтах до ялини слід зводити як домішку ясен і явір. Ці породи мають більш могутню кореневу систему і в таких умовах краще ростуть. Завдяки дуже розгалуженій поверхневій кореневій системі ялина добре росте і на кам'янистих грунтах. Сторчові корені ялини проникають в тріщини і роблять її стійкою проти вітровалу, а бокове коріння розповсюджується далеко на поверхні кам'янистих грунтів і щільно охоплює їх.

На мало кам'янистих грунтах ялина менш стійка порівняно до смереки, а тому при таких умовах у ялинових насадженнях бажана домішка смереки.

Завдяки великій пристосованості ялини до кам'янистих грунтів, осипів і скель, які не мають суцільного грунтового покриву, її слід вважати гірським деревом Карпат. Є багато форм ялини звичайної, що відрізняються між собою зовнішнім виглядом, забарвленням шишок і формою їх покривних лусок. Оригінальне враження справляють змієвидна ялина (Picea excelsa var. virgata С.), що характеризується направленими в сторони та притиснутими до пагонів рідкими довгими гілками і хвоєю; ялина плакуча (Picea excelsa var. pendula Jacq. , Herincq.) з тонкими, що звисають донизу і прилягають до стовбура, гілками; ялина округло-пірамідальна (Picea excelsa erecta і piramidalis Caveeve) і ялина колоновидна (Picea excelsa columnaris Carriere).

За забарвленням шишок розрізняють зеленошишкову (Рісеа excelsa var. chlorocarpa Purk.) і червоношишкову ялину (Рісеа excelsa var. erythrocarpa Purk.).

За виглядом покривних лусок шишок виділяють три форми ялини — Рісеа excelsa Liguata, Picea excelsa accuminata i Picea excelsa obtusata.

Відносно росту ялини є багато різних тверджень. Окремі автори вважають, що ялина при будь-яких умовах веде себе як повільноростуча порода. А за даними інших, визначення ялини як породи повільноростучої в будь-яких умовах— невірне.

Швидкий ріст ялини спостерігається і в ряді інших країн: Німеччині, Швеції, Швейцарії.

В Німеччині швидкоростучі ялинники зустрічаються на світлих глибоких суглинках, багатих на кальцій. За даними науковців, ялиновий деревостан в 100-річному віці мав запас 1000—1200 куб. м/га. В Швейцарії найкращі ялинники зустрічаються в Альпах на висоті 1000 м над рівнем моря, де ялина досягає 50 м висоти у віці 120 років.

За даними українських дослідників, ялина в умовах Українських Карпат на висоті від 700 до 1100—1200 м над рівнем моря на глибоких бурих лісових грунтах є швидкоростучою породою і досягає висоти 40 м і вище у віці 120—130 років. Запас насаджень у віці 50 років становить 550 куб. м/га.





Реферат на тему: Ялина звичайна в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.