Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Історико-географічне й практичне значення раритетних фітоценозів західної України (реферат)

Раритетний фітоценофонд важлива складова біогеоценотичного покриву, який є біотичною основою функціонування біосфери, ЇЇ еволюції та підтримання екологічно збалансованого стану. Розглядаючи біогеоценотичний покрив у такому контексті, слід підійти також комплексно, як з філоценогенетичних, екологічних, так і практичних лісой сільськогосподарських позицій, до оцінки раритетних фітоценозів. Раритетний фітоценофонд включає цікаві за походженням і поширенням, а також за ценотичною структурою синтаксони різних рангів. Його охорона необхідна для підтримання ценотичної різноманітності фітобіоти й спонтанного її філоценогенезу в різних природно-географічних зонах та екологічних умовах. Рідкісний фітоценофонд містить багату інформацію про історію розвитку рослинного покриву, закономірності його просторової та ценотичної структури й сучасні тенденції динаміки.

У Карпатах особливо цікавими для вивчення історії формування лісів у польодовиковий період є реліктові фітоценози бореальних видів: модрини польської, сосни кедрової європейської, сосни звичайної.

Важливими для дослідження генезису фітостроми високогір'я є локалітети наскельниці лежачої, водянки чорної, пухівок, верб трав'яної та списовидної, інших аркто-альпійських видів. Таке ж значення раритетних фітоценозів гірських боліт.

На Розточчі в цьому плані ціїсаві унікальні для Середньої Європи угруповання сосново-букових лісів, що сформувалися в пізньому голоцені, та раритетні болотні угруповання (Cariceta appropinquatae, С. nigrae, С. rostratae), у складі яких збереглися рідкісні релікти вюрмської доби Tofieldia calyculata, Pinguicula bicolor та ін.

На Західному Поліссі, зокрема в Шацькому національному природному парку, збереглися цінні в історичному плані острівні реліктові осередки смереки європейської на південній межі її ареалу, рідкісні угруповання з доміїгуванням бореального виду берези низької, а також лепехи звичайної, осок дводомної, Девелла та ін.

Рідкісні фітоценози в азональних локалітетах або на межі ареалу едифікаторів мають не лише історичне та хорологічне значення, але й цікаві для вивчення природних сукцесій фітоценотичних комплексів. У цьому плані заслуговують на увагу реліктові угруповання смереки та дуба скельного, що збереглися з раннього й середнього голоцену серед зональних бучин на південних мегасхилах Боржавського та Свидовецького масивів у Закарпатті, осередки ялиці білої на Розточчі, бука лісового на північно-східній межі ареалу в Сатанівському та інших резерватах на Поділлі.

Важливе ботаніко-географічне значення мають на Подільському горбогір'ї острівні локалітети раритетних степових угруповань Stipeta capillatae, S. pennatae, S. pulcherrimae, S. tirsae, Helictotrichoneta desertori, Cariceta humilis, які представляють екстразональний тип рослинності, що зберігся в специфічних геоморфологічних та едафічних умовах на північно-західному Поділлі, Придністров'ї, у Медоборах.

У деяких випадках раритетні лісові фітоценози відзначаються оригінальним ценотичним складом та екологічною приуроченістю. Так, наприклад, на горі Темпа (1090 м н. р. м.) на Закарпатті, в урочищі Кузій зберігся рідкісний фітоценоз дубів скельного й звичайного (найвище місцезростання цих видів в Україні), а на схилах гори виявлено унікальний за складом фітоценоз дуба скельного та ялиці білої. Такими цікавими є також: асоціації бука й липи широколистої на вапняковій гряді в Угольському заповідному лісництві; дуба скельного та береки в урочищі Потоки в околицях Надвірної; граба, бука й черешні в урочищі Шаян у Буштинському лісництві; граба, дуба звичайного та ялиці в Дрогобицькому лісництві та ін.

У зв'язку з існуючою тенденцією потепління клімату важливого значення для вивчення сукцесійних процесів набувають раритетні фітоценози бука лісового, дуба скельного, липи широколистої, ялиці білої, явора, які збереглися на території України на межі їх ареалу.

Оцінюючи із созологічних позицій значення раритетних фітоценозів, слід відзначити, що в багатьох випадках їх компонентами є включені до "Червоних книг" рідкісні види рослин і тварин. У Закарпатті, у ксеротермних дубових лісах з дуба скельного й Далешампа, збереглися раритетні популяції Sorbus tormuialis, Cornus mas, Dictamnus albus, Iris graminea, Asplenium adiantum-nigrum, а також третинних реліктів Coronilla elegans, Hedera helix, південноєвропейських видів Iris hungarica, I. germanica. У раритетних грабово-букових, яворово-букових фітоценозах Карпат існують сприятливі екологічні умови для збереження генофонду рідкісних лікарських рослин Scopolia carniolica, Helleborus purpurascens, Valeriana collina, Atropa belladonna та ін. У гірських і високогірських районах реліктові угруповання сосни кедрової європейської та сосни гірської сприяють збереженню популяцій зникаючих представників бореальної орнітофауни горіхівки, глухаря та ін.

На Розточчі, під наметом раритетних сосново-дубових угруповань, забезпечена надійна охорона таких рідкісних рослин, як Cypripedium calceolus, Lilium martagon, Allium ursinum, Lunaria rediviva та ін.

На Західному Поліссі раритетні торфово-болотні угруповання сприяють збереженню популяцій зникаючих гігрофільних рослин Drosera intermedia, D. anglica, Chamaedaphne calyculata, Carex dioica, Liparis loeselii, Acorus calamus та ін. Тут знаходять також притулок рідкісні представники болотної фауни.

Пралісові рідкісні фітоценози є природними моделями для реконструкції похідних та інших малоцінних деревостанів. Тому в багатьох досліджуваних регіонах на базі рідкісних лісових фітоценозів створені лісонасіннєві ділянки та генетичні лісові резервати з метою забезпечення лісового господарства елітним насінням деревних порід.

Ценокомпонентами низки лісових фітоценозів є дикі предки культурних плодових дерев і чагарників черешні, терну, смородини, аґрусу. Охорона їх генофонду має значення для покращення генетичної структури культурних сортів.

Раритетний фітоценофонд включає різноманітні за фітоісторичним, ботаніко-географічним, екологічним і господарським значенням угруповання, що становлять інтерес для заповідної справи. Включення їх у природно-заповідний фонд сприяє покращенню його біогеоценотичної репрезентативності.

Як бачимо, раритетний фітоценофонд має багатогранне науковоприродниче значення для збереження ценотичної різноманітності рослинного покриву, забезпечення спонтанного ходу філоценогенетичного процесу, необхідного для підтримання сталого розвитку фітобіоти. Важливе практичне значення раритетних фітоценозів і для оптимізації трансформованих лісових і лучних екосистем.

Використана література:

1. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга”). – Львів, "Поллі”, 1998. – 189 с.





Реферат на тему: Історико-географічне й практичне значення раритетних фітоценозів західної України (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.