Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Граб, береза, вільха, осика, ясен та явір в Українських Карпатах (реферат)

Граб (Carpinus betulus L.) у Карпатах за площею займає третє місце серед листяних порід. Частіше виступає в розладнаних дібровах та бучинах; в пралісах зустрічається рідко.

Висотне поширення на масивах полонини Руни (Прелука) 830 м, в Горганах (Негровце) 767 м, полонини Красної (Квасовець) 794 м, Менчул (Видрічки) 861 м, Чорногори (Годорце) 878 м, Микуличина 635 м над. рівнем моря.

Граб — тіневитривала порода, росте порівняно повільно. Дерево другої величини. Стовбур його має ребристу бокову поверхню, збіжистий, часто багатоверхівковий. На дуже родючих грунтах граб утворює стрункі стовбури. Плодоносить часто і рясно. Завдяки чудовій здатності до відновлення та швидкому росту порослі на суцільних вирубках граб часто заглушає підріст інших цінних порід. Деревина граба важка, дуже тверда, але еластична. Широко застосовується в машинобудуванні, у виробництві ткацьких човників та ін.

Береза (Betula verrucosa Ehrh.) в ялиновій зоні зустрічається рідко, поширюється на вітровальниках, на щебенюватих грунтах. Верхня межа її ареалу проходить на висоті 1015 м над рівнем моря.

В Івано-Франківській області кам'янисто-щебенюваті схили вкриті ялинниками, в складі яких значне місце належить березі; вона по росту часто навіть переважає ялину. В буковій зоні береза займає переважно щебенюваті грунти, але зустрічається також в складі дубових і букових молодняків на глибоких буроземах. Тут в культурах вона є сильним конкурентом, особливо дуба та інших цінних порід. Щоб запобігти цьому, потрібно своєчасно провадити рубки догляду, регулюючи склад порід в насадженні. На родючих грунтах береза є досить швидкоростучою породою: до 5-річного віку дерево досягає 2—3 м висоти, а в 50 років — 25—30 м, але потім ріст її поступово уповільнюється. В густих деревостанах береза утворює прямий стовбур і добре очищається від сучків. Плодоносить вона часто. Врожаї насіння високі. Деревина тверда і важка, але неміцна. Використовується на меблі, осі, полоззя, ступиці; держаки для інструментів, лижі та ін. На кам'янисто-щебенюватих грунтах в ялинових деревостанах бажана домішка берези.

Вільха сіра (AInus incana Willd) і вільха чорна (Alnusglutinosa Gdrth.) характерні для нижньогірської зони. За даними спостережень, вільха сіра зустрічається в межах північно-східної частини Карпат переважно на висоті 600—1000 м над рівнем моря, а вільха чорна — в долинах річок. Взагалі вільха сіра більш поширена порівняно до чорної. Росте вона на маленьких ділянках вздовж річок і струмків і часто виступає як домішка в ялиново-букових молодняках, на вологих і сирих грунтах, де відіграє важливу грунтозахисну роль. Вільху сіру рекомендується вводити на крутих схилах як грунтозбагачуючу і грунтозакріплюючу породу. Відносна невимогливість цієї породи до грунту, швидкий ріст в молодому віці, могутня коренева система і здатність давати кореневі паростки дозволяють використовувати її для закріплення ярів, гір і берегів річок.

Деревина вільхи м'яка, рівномірна за будовою, у воді стійка. Широко використовується у виробництві фанери, меблів, а також для гідротехнічних споруд. Вільха господарськи цінна порода ще й тому, що може успішно рости там, де лише незначна кількість порід дають тільки задовільний ефект.

Вільха зелена (Alnus viridis) розповсюджена в субальпійській зоні. Вона поширена і є панівною породою вздовж хребта Гуцульських Альп, Чорногори, Горган і Свидівця, зустрічається також в передгір'ях. Вільха зелена утворює суцільні зарості на схилах полонин і біля верхньої межі лісу.

Верхня межа вільхи зеленої проходить в середньому на висоті 1620 м, а нижня — на 1020 м над рівнем моря. В долині ріки Квасна вільха зелена зустрічається і на висоті 800 м над рівнем моря.

Осика (Populus tremula L.) зустрічається як в ялиновій зоні, де досягає висоти 870 м над рівнем моря, так і в зоні листяних лісів (полонина Руна 1199 м). Частіше зустрічається в розладнаних насадженнях, добре росте також в дубових та букових молодняках. Осика — швидкоростуча порода і є сильним конкурентом культур дуба та інших цінних порід. Кількість осики в складі насаджень необхідно регулювати рубками догляду.

В сприятливих умовах росту уже в перший рік життя дерево осики досягає 50—100 см висоти. Швидкий ріст його триває до 50—60-річного віку, а після цього він поступово припиняється. В густих деревостанах осика утворює повнодеревний стовбур, що часто досягає висоти 25—30 м.

Плодоносить майже щорічно. Деревина широко використовується для виробництва сірників, бочок, паперу, штучного шовку тощо.

Крім осики, в Українських Карпатах на берегах рік на алювіальних грунтах зустрічається тополя чорна (Populus nigra) та тополя біла (Populus alba L.), але вони не піднімаються за межі нижньогірської зони.

Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) зустрічається переважно поодинокими деревами в ялиново-смерекових та букових насадженнях, а інколи він є панівною породою. В Карпатах під ясеном тільки 3 тис. гектарів. В лісостанах східної ялинової зони його менше, ніж в буковій. Високопродуктивні ясеневі насадження спостерігаються в Жденієвському лісгоспі Закарпатської області на висоті 800—1000 м над рівнем моря.

Верхня межа ясена проходить в середньому на висоті 1100 м над рівнем моря і лише окремі екземпляри його трапляються на висоті 1200 м.

За даними науковців, ясен росте як на кам'янистих, так і на вологих схилах і терасах, а у вологих бучинах він інколи переважає в складі насаджень. Ясен у Карпатах добре росте і утворює повнодеревні стовбури та добре відновлюється. Деревина ясена дуже цінна. Завдяки високій міцності вона широко застосовується в мебльовому, обозному, фанерному виробництві, а також в сільськогосподарському машинобудуванні. Ясен, як цінну породу, бажано вводити в нижній і середній частинах схилів (до висоти 1000 м) як в ялиновій, так і в буковій зоні Українських Карпат.

Явір (Acer pseudoplatanus L.) є супутником бука в Карпатах і зустрічається як домішка в ялиново-смерекових насадженнях до верхньої межі лісу. Росте переважно на вологих грунтах. Більш поширений в буковій зоні і менше в ялиновій. У букових молодняках за складом деревостану домішка явора місцями доходить до 0,5. На вологих грунтах явір рекомендується вводити як домішку в ялинові культури для зміцнення вітростійкості насаджень. За даними вчених, на свіжих і вологих грунтах західної частини Українських Карпат явір є головним супутником бука і становить значний процент в складі деревостанів від нижньої до верхньої межі бука.

При середній повноті насаджень явір добре відновлюється. Явір росте в Горганах (Стримба) на висоті 1358 м, в Гуцульських Альпах (Петрош- Гірка) — 1564 м, в Чорногорі (полонина Шешул) — 1500 м над рівнем моря. В сприятливих лісорослинних умовах явір росте швидко і до 70-річінаго віку дерево досягає 30 м висоти і 55 — 60 см в діаметрі. Стовбур прямий, повнодеревний, добре очищається від сучків.

Деревина явора важка, тверда і використовується гв столярній і токарній справі: на топорища, шевські цвяхи та частини для машин.





Реферат на тему: Граб, береза, вільха, осика, ясен та явір в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.