Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Глухар, фазан, рябчик та інші мисливські птахи (реферат)

Глухар. Ще більш цікавим мешканцем лісів є інший представник цього ж ряду куриних — глухар. Цей великий птах, самці якого досягають ваги 3,5—5 кілограмів, колись був у всіх лісах України. Проте внаслідок тривалих жорстоких переслідувань зберігся лише в окремих місцях (у Карпатах та деяких районах Полісся) в дуже незначній кількості. Зараз на Україні полювання на глухаря будь-якими засобами категорично заборонено. Тому в останні роки він почав поступово кількісно збільшуватись.

Цей птах дуже цікавий щодо своєї біології. Самці дуже красиві: воло і верх грудей чорні з чудовим зеленувато-металевим блиском, над оком яскраві червоні брови.

Коли птах сидить на дереві і токує, сповнений весняного запалу і завзяття — це справжній красень, навіть серед пташиного царства.

Самка глухаря має забарвлення зовсім інше, подібно до самок тетерука. Вона також сірувато-бура з смугастим темним малюнком. Потрібне це забарвлення, як захисне, під час насиджування.

Подібно до тетерука глухарі теж токують рано весною. Проте їх токування трохи відмінне. «Пісню», що складається з своєрідного стрекотіння, яке чути здалека, і клацання, або «точіння», як кажуть мисливці, чути ще до світанку. Співає він майже в повній темряві, сидячи на гілці високого дерева. Глухарі збираються на токах по двоє-троє близько один до одного, але ніколи не токують і не б'ються на землі, як це роблять тетеруки.

Під час токування глухар поводиться дуже обережно і підійти до нього — справа нелегка. Але «співаючи», він нічого не чує. Використовуючи це, мисливці підбираються до птаха на вірний постріл.

На Україні полювання на глухарів суворо заборонено і птахи можуть спокійно провадити свої весняні ігри.

Гніздо глухаря так само міститься на землі, у ямці. Яєць відкладає проте менше, ніж тетерук — всього 7—8, рідко до 10.

Пташенята після виведення зразу переходять на більш-менш самостійне життя, звичайно під опікою самки. Виводками вони тримаються аж до початку зими.

Живляться глухарі восени і взимку переважно рослинним кормом — ягодами, бруньками дерев, хвоєю, весною — молодими листочками. В літній період птахи, особливо молодь, охоче поїдають різних комах, червів, слимаків та інших дрібних безхребетних. Дуже часто глухарі проковтують невеликі камінці, які допомагають перетравлювати корм. Шукаючи ці камінчики, глухарі сідають на землю і риються в ній, особливо біля лісових шляхів, вивернутих з корінням дерев, по берегах струмків — там, де є пісок і невеличкі кам'яні уламки.

Глухар — один з найцінніших мисливських птахів нашої фауни, тому заслуговує на всіляку охорону.

Зараз ми маємо всі умови для того, щоб цього красеня розводити у всіх лісових масивах лісової смуги, щоб поряд з тетеруком, рябчиком та фазаном він став численним і звичайним мисливським птахом.

Рябчик. Майже в тих самих місцях, де живе глухар, можна зустріти і найменшого представника родини тетерячих — рябчика.

Уявіть собі, що йдете дуже густим молодим ялиновим лісом, де за три кроки вже нічого не видно, так густо переплелися волохаті, вкриті хвоєю, гілки. Тиша. Аж ось почувся тихенький, тоненький мелодійний свист; захиталася ялинова гілка і не далі, як за 2—3 кроки бачите сіренького смугастого птаха завбільшки з молоду курку.

Нахиливши на бік голову, птах, уважно розглядаючи, наче вирішує, тікати геть чи лишитися.

Забарвлення рябчика простеньке, але дуже приємне на вигляд. На загальному сірому фоні красивим візерунком розтяглися рудуваті й буруваті смужки. Нижня частина голови й шиї чорна, зверху на голові невеликий чубок.

Самка майже такого забарвлення, що й самець, тільки у неї відсутня чорна пляма на шиї і загальний тон оперення рудіший.

Оселюється рябчик і в старому шпильковому лісі, а на Карпатах живе і в букових лісах. Але улюблені місця перебування його — молоді, густі лісові ділянки.

У другій половині квітня самка відкладає у гніздо (ямку в землі) 8—12, іноді до 14 рудувато-бурих яєчок.

Пташенята залишають гніздо і під проводом матері мандрують, шукаючи поживу. Живляться рябчики переважно рослинним кормом — різними ягодами, бруньками, насінням, зеленими листочками. Дуже охоче поїдають вони також різних комах.

Здавна рябчик вважався цінною дичиною, що дає смачне ніжне м'ясо.

На Україні він нечисленний і тому знаходиться під охороною. Полювати на нього можна лише в окремих місцях. Там, де охорона добре налагоджена і ведеться боротьба з хижаками, рябчики добре розмножуються. А це доводить, що цього цінного птаха можна розвести скрізь, де є відповідні умови.

Фазан. Одним з найкрасивіших мисливських птахів, не тільки ряду куриних, а взагалі серед усіх птахів, безперечно є фазан.

Самка, як і всі курині, забарвлення має простеньке. Вона сірувато-руда з темними плямками. Але самець — справжній красень. Голова у нього металево-зеленого кольору, блискуча, на шиї білий обідець. Забарвлення птаха золотисто-оранжово-рудувате і виділяються чорні торочки пер, що утворюють своєрідний гарний малюнок. Хвіст довгий, східчастий, рудуватий з чорними поперечними смужками.

Особливо привабливий вигляд у птаха тоді, коли він раптом вибіжить з кущів на освітлену сонячними променями галявину або несподівано вилетить з хащі і піднімається «свічкою», як кажуть мисливці.

Це чудовий мисливський птах, на якого дуже цікаво полювати і який має смачне ніжне м'ясо. Крім того, фазан є прикрасою лісу чи парку в зелених зонах населених пунктів.

В далекі доісторичні часи він водився в усіх наших лісах і чагарникових заростях, але вже дуже давно був винищений людиною.

Тепер фазан знову акліматизований в ряді областей України і місцями дуже добре розмножується.

Найкраще почувають себе фазани в Херсонській, Одеській і, особливо, Кримській областях. В останні роки створено тут спеціальні фазанні розплідники.

Полювання на фазанів заборонено, бо їх дуже мало. Проте зараз цей птах знову заселює місця, де дуже давно водився. Є всі підстави сподіватись, що незабаром він стане звичайним мисливським птахом.

Улюблені місця перебування фазанів — густі чагарникові, а біля річок та водойм очеретяні зарості, де вони можуть заховатися від своїх ворогів.

Гніздо влаштовують на землі, в ямці, відкладаючи туди 10—15, іноді навіть до 18 зеленувато-бурих яєць.

Живляться фазани переважно ягодами, насінням, бруньками та молодими паростками рослин. Влітку поїдають також комах.

Було кілька спроб акліматизувати фазана і на півночі України, наприклад, у лісах Київської області. Проте в цих місцях ще дуже багато лисиць, єнотовидних собак, лісових тхорів і вони не дають фазану розмножуватись.

Слід сподіватися, що при організації великих мисливських господарств боротьба з хижаками буде провадитися активно і постійно. Тоді, безперечно, фазан зможе бути акліматизований і в різних районах Полісся та Лісостепу.

Розповідь про лісових мисливських птахів була б неповною, коли б не згадати ще про одного цікавого птаха, який належить уже зовсім до іншого ряду, саме до куликів.

Кому з мисливців не доводилось весною або восени наприкінці вересня чи на початку жовтня спостерігати чималого рудого птаха з довгим дзьобом, що зненацька, з гучним хлопанням крил, піднімається з-під куща. Злетівши, робить «свічку» і якщо над ним немає густих заростів, швидко ламаною лінією віддаляється.

Це — валюшень, один з найулюбленіших нашими мисливцями куликів, що живуть не на лузі або не на березі озер чи річок, як більшість представників ряду куликів, а в лісі.

Валюшень, або як його інакше називають вальдшнеп, або слуква, — птах перелітний. З'являється він на місцях гніздування в північних лісових районах України в квітні, а іноді наприкінці березня.

Гніздо робить у густо зарослих сирих ділянках старого лісу на землі, в ямці, відкладаючи 4 глинисто-бурих плямистих яйця.

Повні кладки можна знаходити в кінці квітня — на початку травня, а в липні вже бувають добре літаючі птахи.

Живляться вальдшнепи комахами та іншими дрібними безхребетними, яких відшукують, риючись у листях довгим, гнучким і чутливим на кінці дзьобом.

Відлітають на південь у кінці вересня — на початку жовтня. Масовий осінній переліт триває кілька днів, залежно від погоди. Саме в цей період на Україні полювання на вальдшнепа дозволено. Найбільш вдале воно і захоплююче тоді, коли є хороший собака, якого цей птах підпускає на 2—3 кроки. Після команди — «вперед» собака кидається до птаха, останній злітає, а мисливець, підготувавшись заздалегідь, стріляє. Але влучити у вальдшнепа важко, бо він дуже прудкий.

Значно важче полювати на нього без собаки, коли мисливець іде лісом і кожної хвилини жде зльоту птаха, знаходячись весь час в напруженні, бо помітити птаха заздалегідь майже неможливо.

Вальдшнеп на Україні гніздиться в небагатьох місцях і в невеликій кількості. В основному полювання іде на прилітну птицю, що виводиться десь за межами країни. Проте дуже важливо берегти вальдшнепа, особливо там, де він гніздиться, а під час полювання суворо додержувати встановлених правил та норм відстрілювання.

Використана література: М.А. Воїнственський Корисні дикі птахи України, ДВ сільськогосподарської літератури Української РСР, Київ, 1960





Реферат на тему: Глухар, фазан, рябчик та інші мисливські птахи (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.