Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Географічні та екологічні ареали головних лісоутворюючих порід (реферат)

В розселенні рослин, як доведено М.І. Вавіловим, існують певні закономірності. Первинні осередки видів знаходяться в центрі географічних ареалів. Географічний ареал - площа, простір, заселений якимось видом рослин. Змінився погляд і на біологічний вид. Рослинний вид в сучасному розумінні - відокремлена, складна, динамічна морфо-фізіологічна та генетична система, пов'язана в своєму генезисі з певним середовищем та ареалом.

В минулому столітті географічний ареал вважався синонімом кліматичного і визначався виключно температурними факторами. Температура (тепло), як критерій визначення меж ареалів, зокрема екологічних, має істотне значення, особливо для гірських умов. І зараз є одним з ведучих при визначенні еколого-кліматичних одиниць збільшеного географічного масштабу. Прикладом цього може бути визначення верхньої межі лісу.

Щодо вологості клімату і його зв'язків з ареалом виникли деякі методичні неузгодження і різні підходи до оцінки цього фактора. Г.М. Висоцький (1895) запропонував метод "Лісової ксерохори", під якою розумів лінію розповсюдження лісу, яка визначалась сухістю клімату. Г. Майр (1909) вважав, що мінімальна кількість вологи, потрібна для існування лісу, становить 50 мм опадів протягом чотирьох літніх місяців (з травня по серпень). П.С. Погребняк (1968) перевагу надає не сумі опадів, а вологості грунту (гігрогенні ряди, гігротопи).

Більш раціональний підхід до визначення ареалів передбачає користування сумою екологічних та кліматичних факторів (температури, вологості, грунту). Як динамічну категорію, ареали слід вивчати не тільки в просторі, але і в часі. У більшої кількості деревних аборигенних порід Карпат сучасні обриси ареалів (рис. 2, 3, 4, 5) склалися ще в пізньому голоцені (М.І. Нейштадт, 1957) після закінчення останнього оледеніння, коли широколистяні ліси (переважно букові) знову почали змінюватись ялиновими. Але в Карпатах ареал ялини продовжує змінюватись, що викликано, головним чином, діяльністю людини, а не природними факторами. Відновлення меж природного ареалу і виділення його антропогенної частини є актуальним питанням (М.А. Голубець, 1978). Це пов'язано з тим, що в Українських Карпатах поряд з областю природного розповсюдження ялини (яка іде вузькою смугою - Славське-Осмолода-Ясіня-верхів'я Черемоша) виник штучний, в декілька разів більший ареал, який не можна назвати екологічно обгрунтованим, бо ялинові штучні ліси ростуть там, де колись були букові та ялицеві. М.А. Голубець доречно пропонує розрізняти дві основні частини ареалу ялини європейської - природну і штучну (антропогенну).

Сучасний загальний ареал ялини європейської сягає далеко за межі Карпат. Східна його границя, не зовсім чітка, доходить до Волги, а далі ялина європейська поступово змінюється ялиною сибірською. На заході ялина європейська поширилась майже в усіх гірських системах: Альпах, Балканах, Апеннінах, Піренеях, зустрічається в Англії. Південна лінія її ареалу в колишньому СРСР співпадає з північною частиною чорноземної смуги. Далі на південь від 50-ї паралелі ялина в Європейській частині нашої країни не зустрічається (рис. 2).

Ялиця біла з'явилась на території Карпат в пізньому голоцені, а до цього вона вже була розповсюджена в Середній Європі, а в Українські Карпати мігрувала з Польші. Ареал ялиці невеликий, регресуючого типу, за межами Карпат на сході її вже немає, за виключенням невеликого осередку в Біловезькій пущі. Острівні дільниці зустрічаються у Волинській та Рівненській областях.

Якщо порівняти лісовий покрив, який існував в Карпатах в середині XVIII століття з сучасним, то площа ялицевих лісів скоротилась з 118 тис. до 82 тис. га (на 30 %), букових лісів з 680 тис. га збереглося 408 тис. га (60 %). За той же час площа ялинових лісів збільшилась з 393 до 691 тис. га, в тому числі чистих з 126 тис. га до 325 тис. га, тобто в два з половиною рази (М.А. Голубець).

Основна частина ареалу ялиці білої (рис. 3) знаходиться в горах Центральної та Західної Європи, Західних Карпатах, Родопах, Альпах, Піренеях, Апеннінах. Невеликий острівний ареал зафіксовано на острові Корсіка (Г.В. Крилов, 1986). Загальна площа лісів з перевагою ялиці білої в зарубіжній Європі досягає 5,3 - 5,5 млн. га. Її первинний природний ареал тяжіє до Альпійської гірської системи. Штучний ареал за останні 150 років сформувався в Англії', Данії, Швеції та Норвегії.

а - ареал ялини звичайної в Європі (за В.В. Альохіним та Г. Вальтером); б - сучасний ареал ялини звичайної в Українських Карпатах (за М.А. Голубцем): 1 - район природного суцільного розповсюдження; 2 - район часткового розповсюдження; 3 - район одиничного розселення; 4 - межі штучного острівного та одиничного розселення.

Рис. 3. Ареали ялиці білої: а - загальний ареал ялиці білої в країнах Європи (за Г.В. Криловим); б - ареал ялиці білої в Українських Карпатах (за М.А. Голубцем).

В залежності від характеру розповсюдження та змін домінуючого рослинного покриву розрізняють ареали транзитивні: прогресуючі або регресуючі. Регресуючий тип ареалу в Карпатах мають кедрові сосни. Генезис цього ареалу ще не вивчений. Поки що не з'ясовано, звідки прийшли попередники - з заходу чи сходу.

Якщо ареал не змінюється протягом тривалого часу, його відносять до стативного типу. Такий ареал у бука європейського. Його стародавні межі співпадають з сучасними. Лише за останні два століття площа букових лісів почала зменшуватись (М.А. Голубець). Поширення ареалу бука стримують ще й кліматичні фактори, зокрема в Карпатах оптимальний екологічний пояс його знаходиться в межах 700-900 м над рівнем моря. Центральна частина ареалу бука (ФРН) характеризується пом'якшеним кліматом з середньорічною температурою 5,6- 8,2 °С, сумою опадів 560-1340 мм, кількістю днів вегетації (180-210). Критичною мінімальною для бука є 150-денна тривалість періоду вегетації (П.І. Молотков, 1966). Такі клімато-екологічні оптимуми для бука знаходяться майже на всій території Західноєвропейського континенту, в гірській його частині, тому сучасний ареал бука охоплює майже всі країни Європи (рис. 4). Східна межа суцільного розповсюдження бука далі Передкарпаття та Молдавії не сягає. Існує думка, що бук в Карпатах з'явився дещо раніше ялиці і в міжльодовикову епоху досягав західних районів Білорусії. На півночі бук доходить до лінії Калінінград-Осло.

Діброви в Карпатах зазнали найбільших антропогенних навантажень. Порушення екологічного балансу, незважаючи на досить високу біоекологічну пластичність дубів звичайного та скельного, привело до виникнення часткової депресії. На розповсюдження дуба впливають майже всі екологічні та кліматичні фактори: світло, тепло, родючість грунту.

Оптимум ареалу дуба (його домінантна і кондомінантна частини) знаходяться в межах України, Білорусії, Російської Федерації (Тульська, Орловська, Воронезька області). Північна межа ареалу дуба звичайного проходить майже по рівній лінії (близько 60-ї паралелі) - С.-Петербург-Вологда - Кіров - Перм; східна закінчується біля Уралу (за Уфою); південна йде від Кишинева, через Передгір'я Північного Кавказу та Криму, далі - на Ростов, Волгоград (рис. 5).

В Карпатах дуб займає найнижчий пояс гір (до 600 м н.р.м.) та рівнини.

Рис. 4. Поширення бука лісового в Європі і Карпатах: а - сучасний природний ареал бука лісового в Європі (за П.1. Молотовим); б - ареал бука лісового в Українських Карпатах (за М.А. Голубцем): 1 - суцільне і часткове розповсюдження; 2 - одиничне розповсюдження; 3 - сучасна верхня межа масового розповсюдження бука

Список використаної літератури:

1. В.І. Гніденко Відновлення і формування лісу на вирубках / Ужгород: "Патент", 1997, - 123 с.

2. Лавриненко Д .Д. Створення лісових культур у дібровах України. К.: Урожай, 1970. С.177.

3. Ониськив Н.И., Гаврусевич А.А., Гниденко В.И. Особенности создания лесных культур в Украинских Карпатах. К., 1987. С.108.

4. Трибун П.А. та ін. Вирощування стійких дібров. Ужгород: Карпати, 1982. С.96.





Реферат на тему: Географічні та екологічні ареали головних лісоутворюючих порід (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.