Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Фізіономічний підхід до класифікації рослинності. Розвиток поняття про асоціацію (реферат)

"Рослинна асоціація об'єднує всі фітоценози, які одночасно беруть участь в акумуляції і трансформації речовин і енергії на поверхні землі, або геосфери. У відповідності з цим вони характеризуються в основному однорідною синузіальною структурою, що відображає відповідний склад екологічних типів рослин, і однорідним складом факторів середовища, які впливають на фітоценотичні процеси." (Сукачов, 1957, с. 18). З цього визначення випливає, що асоціація - це абстрактна одиниця, яка об'єднує всі фітоценози зі схожим складом та структурою, існуючі у однорідних умовах середовища.

У визначення В.М.Сукачова включено низку ознак, однак у практиці досліджень радянської та російської фітоценологічних шкіл основним критерієм для виділення асоціацій були домінанти основних ярусів. При домінантному методі використовують два способи утворення назв асоціацій. Перше слово назви - латинська родова назва виду, який домінує у першому ярусі, з додаванням до його кореня суфікса "etum" (Pinetum від Pinus, Fagetum від Fagus і т.д.) Друге слово - латинська родова або видова назва домінанта (або домінантів) підлеглих ярусів шляхом додавання до його кореня (коренів) суфікса "osum" (Sphagnosum від Sphagnum, myrtillosum від Vaccinium myrtillus і т.д.).

Там, де у першому ярусі переважають два види, вони обидва використовуються у назві асоціації, з'єднуючись знаком "-" (тире), наприклад, Piceeto-Quercetum при переважанні ялини та дуба. Це відноситься і до утворення другої частини назви асоціації, наприклад, Pinetum-Callunoso-Cladoniosum (сосновий ліс з ярусом вереса (Calluna) і наземним покривом з видів Cladonia). При необхідності назва уточнюється введенням до неї не тіпьки родових, але й видових назв, наприклад, Pinetum sylvestri-Cladoniosum alpestri (сосновий ліс з Pinus sylvestris з наземним покривом з Cladonia alpestris).

Там, де важко виділити домінуючі види у першому або нижчих ярусах, використовують назви для групи видів: Mixthoherbetum (переважання ряду видів різнотрав'я), Herbosum (переважання в нижньому ярусі трав), Parvicaricetum (переважання низьких осок). Для другої частини назви асоціації інколи використовують слова, що вказують на умови зростання: Laricetum inundatum (приурочений до заливних частин заплав), Fagetum subalpinum (приурочений до субальпійського поясу) або Fagetum nudum (мертвопокривний буковий ліс без трав'янистого та мохового ярусів).

Другий спосіб, який використовується до сьогодні, був введений В.В.Апьохіним (1928, цит. за: П.Д.Ярошенко, 1961) й полягає в переліку латинських назв рослин, домінуючих в окремих ярусах, розділених знаком "-" (тире), наприклад: Pinus sylvestris-Vaccinium myrtyllus-Pleurospermum austriacum. Якщо ярус утворений двома домінантами, між ними ставиться знак"+" (плюс): Picea abies+Quercus robur-Carex pilosa. Якщо на протязі вегетаційного сезону у ярусі відбувається зміна домінантів, вони з'єднуються стрілкою: Quercus robur —> Corydalis cava + Anemona ranunculoides (Aegopodium podagraria). В асоціаціях зі змінними за роками домінантами останні з'єднуються між собою позначкою "-" (тире). Наприклад, Bromus mollis+Elitrigia repens - Alopecurus pratensis.

Отже, асоціація - це найменша одиниця класифікації, яка відносно добре виділяється фізіономічно, тобто за зовнішнім виглядом. Так, наприклад, на заплавній луці досить чітко виділяються фізіономічно однорідні ділянки: строката ділянка з великою кількістю квітучих дводольних, більш одноманітна ділянка з переважанням лисохвосту, яскраво-зелена ділянка з переважанням осок і т.д. Все це окремі асоціації: різнотравна, лисохвостова, осокова.

Виділення асоціацій за домінантами започатковано в працях фітоценологів Скандинавії, Росії, США.

Вищі одиниці класифікації рослинності виділялися за співвідношенням життєвих форм, яке визначає фізіономію угруповань. Завдяки цьому такий підхід до класифікації рослинності дістав назву фізіономічного.

На сьогодні виділення вищих одиниць за фізіономічним принципом для позначення рослинності на дрібномасштабних картах практикується в усьому світі, а виділення асоціацій за домінантами - переважно в країнах колишнього радянського простору.

Асоціації об'єднуються у групи асоціацій, останні об'єднуються у формації, а формації - у класи формацій. За загальноприйнятою класифікацією В.В.Альохіна (1935, цит. за: В.В.Альохін, 1952) клас формацій - найвища одиниця класифікацій рослинного покриву земної кулі. До однієї формації включаються асоціації, в яких головний ярус утворений одним і тим же домінуючим видом. За цією ознакою можуть бути виділені формації ялини європейської, дуба звичайного, бука лісового, костриці червоної, біловуса стиснутого та ін. Формації - це зручні одиниці інвентаризації угруповань за переважаючим видом.

Наприклад: сосновий бір (з Pinus sylvestris) складається з декількох асоціацій. Спільним для них є наявність у нижньому ярусі зеленого моху Hylocomium.

Ac. Pinetum myrtillosum (сосновий ліс з ярусом чорниці),

Ac. Pinetum rhodococosum (сосновий ліс з ярусом брусниці),

Ac. Pinetum oxalidosum (сосновий ліс з квасеницею).

Ці асоціації належать до групи асоціацій Hilocomiosa. Інша група асоціацій у наземному покриві має оленячий мох-лишайник Cladoni і називається Cladoniosa. Обидві групи належать до формації Pineta sylvestris, а названа формація відноситься до групи формацій Шпилькові ліси - Aciculisilvae, до класу формацій Шпилькові ліси і чагарники - Aciculilignosa.

Важко виділяти формації при класифікації лучних угруповань, де домінанти можуть змінюватися за сезонами та роками. З цієї причини виділяти формації можна тільки на таких луках, де домінанти займають стійке положення у ценозі і не змінюються з роками. Наприклад, у передгір'ї Карпат до висоти 400-500 м н.р.м. поширені формації костриць лучної, борознистої і овечої, райграсу високого, китника лучного, мітлиці тонкої, трищетинника жовтуватого, тимофіївки лучної, пирію повзучого, осоки лисячої, тонконога болотного та різнотрав'я.

На гірських луках (500-1250 м над рівнем моря) переважають формації костриці червоної, біловусу стиснутого, щучника дернистого, конюшини лучної, трясучки середньої та деякі інші.

На високогірних луках (до 2000 м над рівнем моря) зустрічаються формації біловусника стиснутого (65% площі високогірних лук Закарпатської області), костриць червоної та лежачої, осоки вічнозеленої та інших.

Т.О.Работнов (1978) вніс значний вклад у розвиток поняття про асоціацію і вважав, що встановлювати асоціації тільки за домінантами небажано через такі причини:

1. Домінанти, як правило, - це рослини з широкою екологічною амплітудою, здатні зростати і переважати у різних типах фітоценозів.

2. Домінування рослин оцінюється на підставі обліку участі рослини в надземній частині угруповання, а у багатьох видів (тундрових, пустельних) основна маса органів зосереджена під землею.

3. Ознака домінування стійка тільки у рослин з багаторічними пагонами (дерева, кущі, мохи, лишайники), а у трав'янистих рослин у багатьох типах фітоценозів домінування окремих рослин істотно змінюється як протягом вегетаційного сезону, так і з року в рік.

Наприклад, в Монголії у степах під час посухи переважає ковила (Stipa sp.), а у вологі роки - цибуля (Allium sp.) (Лавренко, 1959). Нагадаємо, що рослини, які здатні домінувати в окремі роки, називаються ценофлюктуентами. Експлеренти здатні домінувати у роки порушення фітоценозів.

4. Інколи одна і та ж переважаюча рослина в трав'янистому ярусі характеризує, в одному випадку, віковий стан ценозу, а в іншому - особливості умов зростання.

Навіть за домінантами у всіх ярусах різні фітоценози можна помилково віднести до однієї і тієї ж асоціації. Наприклад, порівнюючи ялинники-чорничники в Родопських горах (Болгарія) з аналогічними ялинниками тайги Європейської частини Росії, Н.В. Диліс (1964, цит. за: Т.А.Работнов, 1978) відмітив, що за всіма трьома ярусами, які виділяються в обох випадках (деревний, утворений ялиною звичайною, трав'янисто-чагарничковий з чорниці та її супутників брусниці та ін., моховий ярус з Hylocomium splendens, Rhytidiadelphus triquetrus), вони аналогічні, й різниця є тільки у складі другорядних видів рослин.

Болгарські ялинники-чорничники існують в інших умовах, у порівнянні з тайговими: клімат тепліший, грунт під лісом майже не замерзає, атмосферних опадів до 1000 мм, грунти гірсько-лісові, непідзолисті. У тайзі клімат холодніший, опадів в 1.5 разів менше, грунти бідні, підзолисті. На зрубах у Болгарії ялина добре відновлюється, а в тайзі Євразії її зруби заростають березою або осикою і тільки під їх покривом відновлюється ялина. "Конвергенція", очевидно, була зумовлена схожими умовами підстилки - біогеоценотичного горизонту, що має важливе значення для лісових ценозів. Таким чином, подібні за домінантами фітоценози істотно різняться за своєю природою.

Б.М.Городков (1926) запропонував виділяти географічні варіанти в межах асоціацій (що виділяються за домінантами), які поширені в районах з особливими кліматичними умовами, що не усуває труднощів, які виникають під час виділення асоціацій за домінантами.

П.Д.Ярошенко (1961) запропонував розрізняти вузлові та короткочасні асоціації. Вузлові ассоціації стійкі, довго існують на території без змін, а короткочасні асоціації існують на конкретному місці недовго. І вузлові, і короткочасні асоціації автор розділив на первинні і вторинні (утворені після вирубування, випасання, випалювання, розорювання, тобто - після діяльності людини). Наприклад, вузлові первинні асоціації - ялинник-квасеничник; вузлові вторинні асоціації - коли після вирубки вузлової первинної асоціації сосни з другим ярусом дуба розвивається дубовий ліс.

Короткочасні первинні асоціації - ті, що передують корінним (вузловим) й утворюються на молодих або нових місцезростаннях: на пісках, скелях, глинистих оголеннях.

До ознак, за якими треба виділяти асоціації, Т.О.Работнов (1978) включив наступні:

1) присутність і вираженість позаярусних синузій (наприклад, синузій ліан, епіфітів);

2) подібний мозаїчний склад;

3) одні й ті ж домінанти у відповідних ярусах;

4) віковий стан домінантів та склад їх ценопопуляцій;

5) подібний склад і подібна участь у складі фітоценозів видів з різними еколого-біологічними властивостями;

6) подібна сезонна мінливість;

7) подібна різнорічна мінливість;

8) подібний хід вікових змін, що дуже важливо при виділенні лісових асоціацій;

9) подібна реакція на близькі (природні чи антропогенні) впливи;

10) подібне положення у сукцесійних рядах;

11) подібний життєвий стан основних компонентів.

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотических популяций растений. - Казань: Изд-во Казанск. гос. ун-та, 1989. - 146 с.

3. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - Т.З. - С. 78-95.





Реферат на тему: Фізіономічний підхід до класифікації рослинності. Розвиток поняття про асоціацію (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.