Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Фітогенна мозаїчність (реферат)

Неоднорідність горизонтального складу чи мозаїчність властива більшості фітоценозів. Нерівномірність розподілу видів рослин у межах фітоценозів і пов'язана із цим мозаїчність зумовлені низкою причин, в залежності від яких розрізняють такі типи мозаїчності:

1) едафотопічна, пов'язана з неоднорідністю едафотопа;

2) епізодична, зумовлена випадковістю у розподілі зачатків рослин, а також неоднаковим приживанням проростків;

3) ценобіотична, викликана впливом одних видів на інші, головним чином через зміни середовища, включаючи формування нано-мікрорельєфу;

4) клонова, що виникає у зв'язку із особливостями вегетативного розмноження деяких видів;

5) зоогенна, причина якої - безпосередній або непрямий, тобто внаслідок зміни середовища вплив зоокомпонентів ценозів;

6) антропогенна, що виникла в результаті впливу людини на фітоценози.

Фітогенна мозаїчність (за Т.О.Работновим) - це тип мозаїчності, що включає епізодичну, ценобіотичну та клонову форми, пов'язаної в першу чергу з тим, що кожна особина змінює умови зростання для рослин, які знаходяться поблизу, що призводить до утворення "ценокомірок" чи груп видів, здатних зростати поруч.

Виникнення мозаїчності, пов'язане з різним впливом рослин на середовище, добре виражене у лісах, оскільки дерева через довговічність та значні розміри у більшій мірі змінюють середовище, ніж трав'янисті рослини.

Найкраще мозаїчність виражена у змішаних лісах, наприклад, хвойно-широколистяних, де присутність різних видів дерев та кущів створює велику різноманітність умов для зростання рослин нижніх ярусів. Вивчаючи хвойно-широколистяні ліси, Н.В.Диліс (1969) встановив, що у сонячні дні червня під ялиною освітленість була у 1.5 разів, а температура на 0.2-0.6 °С нижчою, ніж під липою. Під крону ялини проникає у 2.0-2.5 рази менше атмосферних опадів, ніж під крону дуба, берези, тополі.

Під ялиновим деревостаном формується грунт зі слабко розвиненим гумусним і добре вираженим підзолистим горизонтом, тоді як під тополевими та дубовими деревостанами гумусний горизонт виражений краще, а опідзолений - гірше. Під широколистяними деревами добре розвиваються неморальні види рослин, а під ялиновими деревами вони відсутні. У трав'янистому ярусі переважають бореальні рослини.

На думку Н.В.Диліса (1969), у лісах з добре вираженою мозаїчністю потрібно виділяти основні типи парцел або мікроугруповань, які займають переважну частину фітоценозу і визначають його зовнішній вигляд, та доповнюючі типи, які займають відносно невеликі площі, часто у вигляді плям. Такі плями у деяких фітоценозах займають в середньому 30-40% та більше від загальної площі. Виділяють також корінні мікроугруповання (парцели), які характеризують непорушений стан фітоценозу, та похідні мікроугруповання, які виникли внаслідок порушень, викликаних діяльністю людини чи зовнішніми причинами (Работнов, 1978).

Трав'янисті рослини в меншій мірі впливають на середовище, ніж дерева, а тому і мозаїчність у трав'янистих фітоценозах виражена не так чітко. Фітогенна мозаїчність у трав'янистих фітоценозах краще проявляється при груповому розподілі особин одного виду. На луках мозаїчність часто спричинюють лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis L.), герань лучна (Geranium pratense L.), стоколос безостий (Bromus inermis L.).

Прикладом клонової мозаїчності є карпатські луки, де зустрічається пізньоцвіт осінній. Внаслідок вегетативного розмноження рослини утворюють щільні клони діаметром 20-40 см. Особливо чітко мозаїчність виражена на пасовищах, де рослини розмножуються майже виключно вегетативно. Потужні клони пізньоцвіту (який, до речі, не поїдається тваринами) створюють чіткий контраст аж до початку липня. Мозаїчність тимчасово зникає, коли рослини знаходяться у стані відносного літнього спокою, а восени під час цвітіння квітки забарвлюють клони у рожево-бузковий колір.

Характерною ознакою мозаїчності багатьох фітоценозів є динамічність, тобто зміна у часі одних мікроугруповань іншими.

Вивчаючи фітоценотичні особливості лучних угруповань Барабинського лісостепу, К.А.Куркін (1969) (цит. за: Т.А.Работнов, 1978) відмітив, що часто після засухи види-едифікатори (наприклад, Festuca rubra L.) зберігаються тільки плямами, а на всій іншій площі формуються нові ценози без участі едифікатора, і, таким чином, рослинний покрив, раніше однорідний, стає мозаїчно-плямистим.

Важливе значення у виникненні мозаїчності мають тварини: землерийки, комахи, копитні. Наприклад, мозаїчність спричинюють мурашники, які існують певний час, а потім поступово зникають.

Згідно П.Джиллера (1988), травоїдні тварини збільшують видову різноманітність фітоценозів, порушуючи процес сукцесій шляхом створення мікропросторової мозаїки серійних стадій розвитку ценозу.

Мозаїчність потрібно відрізняти від комплексності. Структурні елементи мозаїки тісно пов'язані сукцесійними змінами. Так, наприклад, вирубування дерев у саду дає початок цілій серії змін у трав'янистому покриві: одні мікроугруповання замінюються іншими внаслідок зміни світлового та гідрологічного режимів. Крім того, всередині мікроугруповань можуть відбуватись мікроеволюційні процеси, тобто пристосування певних рас одна до одної. Отже, мозаїчність - це наявність горизонтального розчленування всередині одного угруповання. Комплексність - це форма неоднорідності рослинного покриву, викликана екотопічними причинами, коли неоднорідності носять характер комплексів (територіальні одиниці рослинності) (Миркин, Розенберг, 1983). Є.М.Лавренко (1952) вважав, що комплексність - це явище, при якому невеликі ділянки різних угруповань перекриваються.

Мозаїчність та комплексність тісно пов'язані. Часто антропогенна мозаїчність (неоднорідність фітоценозу, викликана характером використання рослинності людиною або домашніми тваринами) при посиленому впливі легко переходить у комплексність, оскільки характер рослинності змінюється не тільки під впливом прямого використання, але й під впливом зміни екотопу (виникнення рекреаційних стежок та ін.).

Використана література:

1. Фельбаба-Клушина Л.М. Комендар В.І. Фітоценологія з основами синфітосозології.- Ужгород. 2001

2. Работнов Т.А. Фитоценология. - М.: Изд-во Московск. ун-та, 1978. - 384 с.

3. Сукачев В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. - М.: Наука, 1964. - Т.З. - С. 78-95.





Реферат на тему: Фітогенна мозаїчність (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.