Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Ентомофауна в заповідних карпатських бучинах (реферат)

Ліси Закарпаття щорічно дають понад півтора мільйона кубометрів цінної деревини бука, ялини, дуба. Щоб зберегти для майбутніх поколінь окремі найбільш типові і найменш змінені людиною ландшафти Українських Карпат великого народногосподарського, оздоровчого і естетичного значення, організовано заповідники.

Конкретні умови заповідників потребують певної системи захисту лісу від шкідливих комах, а для цього необхідні дані по взаємозв'язку рослин з різними шкідливими організмами.

Дослідження ентомофауни в карпатських бучинах розпочаті науковцями ще в травні 1967 р. і ними виявлено понад 200 видів шкідливих комах, що належать до дев'яти рядів. Із них найбільше представлені жуки і лускокрилі.

Однією з основних умов збереження лісу є постійне вивчення ентомофауни і зокрема видового складу, причин масового розмноження і біології найбільш шкідливих і корисних видів. Шкідливі комахи відіграють значну роль у житті лісових насаджень Карпат і часто є причиною загибелі лісів на великих площах.

В заповідних бучинах, зокрема в урочищі Уголька, поширені численні види лісних комах, що пошкоджують різні органи рослин. Крім того, букові дерева часто уражаються хворобами. Нижче зупинимось на найпоширеніших і характерних видах лісних комах.

Насамперед, це попелиця букова. Вона пошкоджує листя з нижньої поверхні, сприяє ослабленню дерева і, очевидно, бере участь у перенесенні вірусного захворювання бука, від якого часто гинуть в інших місцях Карпат букові насадження.

Роль букової попелиці в біоценозах букових лісів заслуговує детального дослідження.

Значної шкоди деревним породам завдає травневий хрущ, жуки якого об'їдають листя дуба, бука й інших листяних порід, а личинки завдають значної шкоди у розсадниках і посадках, поїдаючи коріння дерев. Разом з личинками хруща в розсадниках зустрічались личинки коваликів, які дуже пошкоджують самосів бука.

Значна частина дерев у заповіднику заселена стовбурними шкідниками, чималу шкоду з яких завдає свердлик листяний: пошкоджує товстомірні стовбури, призводить до втрати найцінніших сортиментів деревини бука й інших порід. Даний вид шкідника заселяє дуже ослаблені дерева й заготовлені лісоматеріали. Генерація — однорічна. Літ розтягнутий залежно від висоти площі над рівнем моря — від другої половини квітня до 10 червня.

На букові зустрічаються златка-діцерка букова і златка вузькотіла зелена, яка, крім бука, пошкоджує й інші листяні породи дерев. Із вусачів зустрічаються характерні для бука вусач булавобедрий і вусач альпійський буковий.

Значної технічної шкоди буку й іншим листяним породам завдають короїди, з яких найпоширенішими є такі види: Scolytus carpini Ratz., Trypodendron domesticum L., Tr. signatum Fabr., Xyleborus dispar Fabr.

Короїд непарний західний дуже пошкоджує бук, дуб, клен, березу, вільху. Спочатку самка проточує канал перпендикулярно до поверхні стовбура на глибину 3—6 см, потім хід повертає по річному кільцю, кільцюючи стовбур. Весняний літ жуків проходить у кінці квітня і в травні. Розвивається яйце 6—9 днів, а личинка — 22—31день, фаза лялечки триває від 4 до 8 днів. Розвиток короїда на території Закарпаття припиняється в кінці червня — на початку липня. Молоді жуки залишаються у своїх гніздах 6—12 днів, а потім вилітають і вигризають ходи на гілках і молодих деревах, де відкладають до 14 яєць кожний.

Таким чином, в умовах Закарпаття цей вид має одне покоління і сестринську генерацію.

Значної шкоди плодам бука завдає плодожерка букова, яка пошкоджує від 16 до 43% букових горішків.

Спостереження за шкідниками лісних масивів підтверджують, що дуб на території заповідника пошкоджується комахами більше, ніж бук. Із багатоядних шкідників дуб пошкоджується великою кількістю листо-гризучих комах (травневим хрущем, дубовою листовійкою, золотогузом, непарним шовкопрядом, Жолудевим довгоносиком, листоїдом — блішкою дубовою, яблуко-видною горіхотворкою та ін.).

Хвойні породи на території заповідника зустрічаються окремими осередками, тому й ентомофауна їх бідніша. Такі види, як короїд-друкар, хвойний смугастий дєревинник завдають значної шкоди ялині, утворюючи локальні вогнища масового розмноження.

Корисні комахи, які зустрічаються на території заповідника (жужелиці, стафіліни, наїзники, мурашки і представники інших родин) запобігають масовому розмноженню шкідливих видів комах. Найбільше виявлено корисних видів із родини стафілін, що живуть під корою хвойних та листяних дерев, де переслідують стовбурних шкідників, а також види, що живуть у землі і знищують дротяників й інших дрібних комах, регулюючи їх кількість у природних біоценозах.

Стафіліни — дуже перспективна група в плані біологічного методу боротьби з шкідниками лісу. На жаль, застосування їх з цією метою поки що затруднене через недосконале знання екології даної трупи.

На Закарпатті, з стафілін найчастіше зустрічаються представники таких родів: Nudobius Thoms. Xanotholinus Berth., Quedius Steph. Gabrius Curt., Aleochara Grav., Paederus F., Amphychroum Kraatz., Anthophagus Grav., O.xytelus Grav., Stenus Latr., PhytonthusCurt., Anthobium Er., Acidota Maunh. Latrobium Grav., Ocypus Leach., Staphylinus L., Tachyporus Grav., Tachinus Grav.

Основна увага в захисті лісів заповідника повинна приділятись створенню умов, що забезпечують ентомостійкість насаджень і обмежують можливості розмноження шкідливих комах.

Санітарний стан лісових насаджень тісно пов'язаний з їх біологічною стійкістю, ландшафтами району і особливостями заповідного господарства. На території заповідника мали місце величезної сили вітровали й буреломи, які завдавали значної шкоди лісовим насадженням. Після стихійних явищ вживались термінові заходи по розробці й вивезенню вітровальної деревини. Це локалізовувало осередки короїдів і ліквідовувало загрозу їх поширення.

У заповіднику мало зустрічається дерев, що втратили біологічну стійкість, або з порушеною біологічною стійкістю. Зниження біологічної стійкості насаджень пов'язане з неправильною організацією у заповіднику санітарних рубок. Усі планові санітарні рубки у значних розмірах застосовуються тільки до осінньо-зимового сезону. Вирубка ж свіжозаселених дерев взагалі не планується.

Клеймують дерева для рубки влітку. Як правило, при цьому відбирають старі сухостої, які полишені стовбурними шкідниками, а свіжозаселені дерева залишаються не клеймованими. Якщо вони і клеймуються лісничим, то залишаються до пізньої осені, а то і до зими. При цьому частина шкідників встигає переселитись на інші дерева або піти на зимівлю, що сприяє швидкому розвитку шкідників лісових порід.

Слід підкреслити, що система лісозахисних заходів заповідника повинна складатись конкретно на кожний випадок і забезпечувати дотримання і виконання вимог санітарного мінімуму й агротехнічних прийомів при лісорозведенні.

Важливу роль у регуляції чисельності шкідливої ентомофауни мають відігравати організаційно-господарські методи: організація сигналізації, нагляд і прогноз за появою шкідливих комах, створення несприятливих умов для масового розмноження шкідників. У захисті лісу від шкідників великого значення слід надавати внутріареальному переселенню ентомофагів у діючі вогнища та розмноженню і розселенню мурашок. Показником ступеня розмноження стовбурних шкідників і санітарного стану лісонасаджень є кількість свіжого сухостою у насадженні. Тому необхідно проводити періодичний (щоквартальний або щорічний) облік сухостою. Викладання ловильних дерев слід застосовувати тільки після очищення лісу від буреломів, вітровалів і видалення ослаблених дерев. Цим шкідники будуть позбавлені корму, що значно зменшить їх кількість і поширення.





Реферат на тему: Ентомофауна в заповідних карпатських бучинах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.