Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Дубово-букові насадження. Формування лісу на вирубках (реферат)

Головні лісоутворюючі породи - дуб скельний, дуб звичайний, бук європейський в передгірській зоні часто утворюють досить стійкі високопродуктивні угруповання. Значній мікрокліматичній та топографічній строкатості цього району, розташованого на стиках ареалів дуба і бука, імпонує деяка екологічна нерівноцінність названих видів.

Дуб скельний чистими групами або в суміші з грабом частіше заселяє південні схили з неглибокими сухуватими грунтами, що утворилися на вулканічних породах Закарпаття та на гірських вапняках (Івано-Франківська, Львівська області). Для бука європейського оптимальними є свіжі та вологі глибокі буроземи. На північних схилах бук здебільшого пригнічує дуба. Бажаний екологічний оптимум обидві породи знаходять на положистих схилах східних румбів з середньоглибокими малощебенистими грунтами.

За межами грабового поясу (вище 600 м над рівнем моря) найбільш конкурентоспроможною породою стає бук, процеси його природного відновлення посилюються. В умовах свіжих вирубок при культивуванні та вирощуванні дуба треба враховувати всі ці тенденції.

Вивчення особливостей формування на стаціонарних об'єктах дубово-букових насаджень передгірської і гірської зон показало, що змішані варіанти відрізняються більш високою продуктивністю, досягаючи запасів 450-500 м3 на 1 га в 70-80-річному віці (табл. 1). Формування таких насаджень проходить успішно, коли висхідна домішка дуба скельного чи звичайного на вирубках становить не менше 40-60%.

Більш раціональними виявились куртинне та групове розміщення. При суцільному культивуванні первинна густота дуба в середньому не перевищує 5-6 тис. штук на 1 га. Після зімкнення вона швидко зменшується, досягаючи у 20 років 2-3 тис., у 30 років 1-1,5 тис. дерев головної породи.

У карпатських нагірних дібровах в оптимальних умовах зволоження спостерігається поліпшення бонітетів з віком. В змішаних деревостанах цей показник вищий. Свіжі і сухуваті діброви менш продуктивні. Їх можна за таксаційними даними порівняти з ацидифільними дібровами лісостепу України, запас яких у 65-річному віці становить 390-440 м на 1 га. У вологих карпатських букових дібровах запас 80-річних культур досягає 450-540 м3. Для більшого уявлення нагадаємо, що кращі дубові культури в свіжих дібровах (Чорний ліс біля м.Умані), які до недавнього часу вважалися кращими на Україні, ледве досягли у 70-річному віці продуктивності 297-345 м3.

Порівняння різних за складом і віком деревостанів виявило перевагу змішаних.

Таблиця 1

Лісівничо-таксаційна характеристика дубово-букових насаджень, різних за віком і складом

Номери проби площ

Тип лісу і склад насадження

Вік, років

Густота, тис./ га

Повнота

Бонітет

Запас,

М3

Середні

діаметр, см

висота, м

14

Волога яворова бучина 9Дч1Бк

12

5,4

1,0

II

29

5,5

6,7

13

Свіжа бучина, 8Дск2Бк

21

3,9

1,0

II

81

4,3

6,6

12

Волога грабова діброва, ЮДск

32

1,5

0,8

II

100

16,1

15,4

6

Свіжа грабова діброва, 10 Де

37

1,1

0,9

II

244

16,6

15,7

18

Свіжа субучина, 7БкЗДс

50

0,9

0,9

І

270

16,2

16,8

17

Свіжа грабова діброва, 7ДоЗБк(Г)

57

1,5

1,0

І

390

19,2

19,6

15

Волога бучина, 5Дс5Бк

65

0,7

0,8

І

409

21,9

23,0

16

Волога субучина, 6Дс4Бк

70

0,8

0,9

І

427

32,0

26,0

5

Свіжа букова діброва, ІОДс(Бк)

81

0,4

0,8

II

338

27,8

25,6

22

Волога букова діброва, ІОДс(Бк)

80

0,6

0,9

І

539

28,7

26,8

За особливостями формування структурних елементів насаджень зручно прослідкувати, виходячи з динаміки таких профілюючих показників, як середні та відносні висоти (табл. 2). Всі вони у дуба, що займає верхній ярус, виявились значно більшими.

Таблиця 2

Зміна відносних висот, показників диференціації та інших таксаційних елементів в залежності від складу насаджень (вік 20-25 років)

Склад

Густота, шт./га

Запас, м-fyra

Вік, років

Середні

Відносна висота, м

Середній клас росту

Об'єм середньої моделі, м3

Коефіцієнт диференціації

діаметр, см

висота, м

юд

5000

122

21

6,5

9,2

1,0

2,2

0,0117

1,00

ЮБк

7500

88

20

5,4

8,3

1,0

2,1

0,0244

1,00

3950

123

21

7,8

11,3

1,2

2,0

0,0312

1,28

2Бк

1250

8

26

4,3

6,6

0,8

3,8

0,0063

0,54

6Бк

5300

81

24

5,3

8,4

1,0

3,0

0,0153

1,31

1800

51

21

7,9

11,8

1,3

2,1

0,0340

2,90

У змішаних групах густота була дещо більшою в порівнянні з чистими. Таке ущільнення відбулося за рахунок букового природного підросту. Домішка бука коливається в межах 20-50 %. При мінімальній кількості, незважаючи на перевагу у віці (на 5 років), бук займає підпорядковану частину деревостану.

Положення породи в насадженні визначає коефіцієнт диференціації, який вираховується із співвідношення об'ємів середніх модельних дерев чистих та змішаних груп (В.1. Тихонов, 1966). Якщо показник має високе числове значення (як у дуба - 1,28-2,10), це свідчить про стабільне або панівне положення породи в деревостані в певному віці.

Цікаві закономірності спостерігаються на початковій стадії формування, відразу після змикання (в 10-12-річному віці) в культурах бука і дуба. В чистій культурі дуба звичайного при розподілі дерев за ступенями висот виявилося поступове збільшення кількості стовбурців від мінімальних градацій до середніх, а потім - різке зменшення (табл. 3). Найбільше дерево чистого дубняка зосереджено в ступенях висот 7,0 - 8,0, а в трьох центральних ступенях зафіксована більшість дерев. В чистій буковій групі густо населеними виявились ступені висот 3,1 - 6,0.

Така будова характерна для всіх чистих нормальних насаджень: кульмінація в центрі з поступовим рівномірним спадом на периферії. У змішаних культурах розподіл дерев за ступенями висот був дещо розірваним, переривчастим. Максимуми відмічалися через одну ступінь у градаціях від 3,1 до 0.

Таблиця 3

Розподіл дерев за ступенями висот у дубових та дубово-букових культурах (волога яворова бучина, вік насадження 12 років)

Породний склад насаджень

Ступінь висот, %

2,1-3,0

3,1-4,0

4,1-5,0

5,1-6,0

6,1-7,0

7,1-8,0

8,1-9,0

9,1-10,0

Чистий дуб

-

3,3

6,0

19,6

27,1

40,3

2,6

-

Чистий бук

4,8

14,5

27,0

22,3

17,5

6,6

5,0

3,3

Дуб з буком

5,6

12,4

3,7

18,4

9,2

32,5

15,6

2,6

Як бачимо, вже в такому віці простежуються ознаки будови змішаного насадження.

В змішаних варіантах, де бука виявилось менше, він, як тіньовитривала порода, заповнив всі проміжки. Тому й амплітуда коливання по висоті у нього більша, ніж у дуба.

Протягом життєвого циклу від молодого до стиглого віку відбуваються істотні зміни складу, ярусності та інших елементів будови деревостанів. Це добре простежується при графічному співвідношенні середніх діаметрів і висот. У молодому віці панівне положення займає дуб, який згодом переходить в підлеглий ярус, поступаючись перед буком. Така своєрідна зміна ярусів закінчується десь в пристигаючому (60-річному) віці.

Порівняно з молодняками старші буково-дубові насадження мають складнішу будову, оскільки в останніх дуб штучного походження, а бук - виключно природний. Звичайно, дуб - одновіковий, а бук різного віку (максимальний вік 330 років). Розподіл дерев і запасів за природними ступенями товщини в стиглих насадженнях нерівномірний (рис. 1).

Найбільша кількість стовбурів і, відповідно, запасу зосереджена в ступенях 0,6-1,4. За своєю будовою деревостани з перевагою дуба близькі до нормальних. У бука коливання густоти й запасу охоплює більшу кількість природних ступенів товщини.

Рис. 1. Розподіл стовбурів та запасів за природними ступенями товщини в 70-річних дубово-букових насадженнях: а - варіант з перевагою у складі бука; б - з перевагою дуба.

Вивчення особливостей формування та будови насаджень в різні періоди життя потрібно для оцінки культур, визначення доцільних типів, обгрунтування господарських заходів. Враховуючи закономірні риси будови, можна до певної міри змінювати або стимулювати їх розвиток в потрібному напрямку. На вирубках, що поновились буком, при вирощуванні культур дуба необхідно проводити ранні середньої інтенсивності освітлення. У грабових дібровах позитивні наслідки дає інтенсивний догляд з періодичним повторюванням, в залежності від густоти та кількості природного відновлення. Режим лісівничого догляду не слід занадто регламентувати, особливо там, де введені цінні породи. Ні недовихід маси хмизу, ні існуючі інструктивні вказівки не повинні лімітувати проміжну рубку. Іноді звичайне обрізання гілок ножицями та секаторами повністю забезпечує освітлення рослин.

У лісовідновних породах впродовж міжревізійного періоду виявляється близько 1,5-2% площ, що потребують реконструкції. В окремих районах таких площ накопичується близько 20%. Виникають вони з різних причин і представлені численними категоріями. Це - або незімкнені культури з малою повнотою, або розладнані насадження. Широко розповсюджені також малоцінні молодняки з граба, берези, низькостовбурних насаджень бука та дуба, зарості осики та верби, деревно-чагарникове рідколісся, всихаючі дубові деревостани, згарища тощо. Отже, необхідно застосувати різноманітні методи реконструкції, залежно від згаданих категорій. На ділянках, вкритих дрібним чагарником та поростю, доцільні коридорні та куртинні реконструктивні рубки, часткове вибирання другорядних порід, з метою поліпшення породного та якісного складу насаджень.

Список використаної літератури:

1. В.І. Гніденко Відновлення і формування лісу на вирубках / Ужгород: "Патент", 1997, - 123 с.

2. Гниденко В.И., Чернявский Н.В. Естественное возобновление на различных типах вырубок в Украинских Карпатах / /Лесоводство и агролесомелиорация. Вып. 46.К.: Урожай, 1976. С.52-58.

3. Дылис Н.В. Система почва - фитоценоз. //Лесоведение. № 1. Наука, 1987. С.3-11.





Реферат на тему: Дубово-букові насадження. Формування лісу на вирубках (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.