Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Дубові насадження. Формування лісу на вирубках (реферат)

Вивчення на вирубках особливостей росту, диференціації та формування молодих насаджень потрібно для обгрунтування лісівничих заходів.

Після змикання насадження настає не менш відповідальний етап в житті нового покоління лісу. Щоб сформувати стійкі, екологічно збалансовані, лісові угруповання, необхідно визначити специфіку їх формування, прослідкувати кількісні співвідношення за видовим складом протягом якогось часу, визначити оптимальні таксаційно-цільові показники, їх динаміку.

В таксації хід росту вивчається за класами віку (здебільшого десятирічними). В групу молодняків відносять зімкнені насадження перших двох класів. Якраз в молодому віці можна зробити спостереження і висновки про напрямок і перший результат конкурентних взаємовідносин, керуючись такими "наочними засобами" (показниками), як висота, діаметр, густота, запас, приріст, сума площ перетину, повнота, бонітет та інші. Всі ці таксаційні елементи зручно порівнювати між чистими та змішаними групами або за варіантами густоти.

Відомо, що запорукою співіснування двох або більшої кількості видів є їх екологічна різноманітність, що виявляється по відношенню до світла, вологості, родючості грунту тощо. В збалансованому біоценозі конкурентні стосунки з часом затухають.

Критерієм конкуренції (М. Уільямсон, 1975) вважається такий взаємний вплив видів, який веде до зниження їх кількості і регулюється одними й тими ж факторами. В лісівництві найбільш визначним екологічним фактором є світло.

У лісі всі таксаційні елементи пов'язані між собою: склад регулюється через густоту, від якої, в свою чергу, залежить динаміка приросту, запасу, структурних параметрів.

Дослідження, результати яких наведені нижче, виконувались на стаціонарних та тимчасових пробних площах різної густоти в різноманітних за складом насадженнях.

Переважна більшість дубових насаджень розташована в рівнинній та передгірській зонах. Формації дуба звичайного поширені на площі 103,8 тис. га, дуба скельного - 19,4 тис. га.

Рівнинні ліси займають невелику частину Закарпатської низовини - надзаплавні тераси річок Тиси, Латориці, Боржави.

Останнім часом карпатські діброви зазнають величезних антропогенних навантажень, що викликають значні структурні зміни. В зв'язку з різким порушенням екологічного балансу спостерігається масове усихання дубових культур, різних за віком. Гинуть, головним чином, чисті насадження. Депресивні явища мали місце й в минулому. Кожні 10-12 років повторювалось часткове усихання, раз на 25-30 років гинули цілі масиви.

Вибіркові рубки та інвазії листогризучих шкідників призвели до того, що майже всі рівнинні ліси розладнані й потребують термінових поліпшуючих господарських заходів.

Раніше дібровам дошкуляло випасання худоби, а в останні роки шкоду приносила велика кількість санітарних рубок, непродумана авіахімобробка, під час якої гинула корисна ентомофауна. Все це виключало здатність лісу до саморегулювання. Велику шкоду заподіяла розробка кар'єрів, глибока меліорація, буріння свердловин, від чого спостерігалось зниження ґрунтових вод (на 1,5-2 м в 1972-1973 роках в Чоп-Мукачівській западині).

Залишки природних мезофільних прадібров на третинних терасах свідчать про те, що загальна лісистість цього району в недалекому минулому була значно більшою (П.І. Молотков).

Типологічна структура дубових лісів нескладна. Профілюючий тип лісу - вологі судіброви і діброви (50%). В заплавній зоні розповсюджені сирі гігротопи. В деревостанах дуба звичайного переважають форми ранньої генерації (близько 90%). Природне відновлення майже відсутнє.

У зв'язку з необхідністю оздоровлення дібров визначився напрямок господарювання на найближчий період. Це, насамперед, збереження всіх залишків еталонних стійких варіантів насаджень, використання їх як висхідних при селекційному доборі та штучному відтворенні лісу. На рисунку 1 зображені особливості росту дубових насаджень. Активний приріст річних кілець у еталонних насадженнях спостерігався в межах 20-30, 50-70 років, у мінусових - приріст затухаючого типу. При таксації треба враховувати формову різноманітність, вести облік та аналіз нормальних на плюсових дерев за особливостями їх росту. Еталонні ділянки слід інструментально виділити в натурі й оформити документально, організувавши спостереження за врожаєм та лісонасіннєву справу. Перспективним в цьому відношенні є створення сітки експериментально-виробничих географічних культур. У 1977 році в Мукачівському лісокомбінаті (48°-30° півн. ш., 23° східн. д.) були закладені географічні культури дуба звичайного (24 екотипи висаджені на площі 12 га). За останніми спостереженнями, найбільш продуктивними та стійкими в умовах Закарпаття виявились білоруські та молдавські екотипи.

Рис. 1. Динаміка ширини річних кілець в залежності від віку на моделях в стиглих еталонних дубових насадженнях: моделі 8,12 - нормальний тип; 1 - дигресуючий (затухаючий) тип.

На кам'янистих схилах вулканічного пасма зустрічаються сухі і сухуваті діброви, розташовані переважно на південних екопозиціях. Умови ці слід вважати екстремальними (нестача вологи і надмірна скелетність грунту). Продуктивність деревостанів низька (III-IV бонітет) , запаси не перевищують 300-350 м3 на 1 га при максимальних висотах 24 м, діаметром 34-36 см. Накопичення запасів пов'язане з віком і густотою. Висоти і діаметри в рідких та густих деревостанах мало відрізняються. Зміна їх з віком дуже повільна. Незначна кульмінація запасів спостерігається в середньому віці 40-70 років (табл. 1). У цей же час збільшується кількість відпаду (до 10 м3/га) за рахунок підлеглого ярусу. Деяке збільшення поточного приросту за висотою і діаметром спостерігається до 60-70-річного віку, після чого воно різко зменшується. Кульмінація поточного приросту за висотою в рідких насадженнях наступає дещо раніше (в 30-40 роках), ніж за діаметром, який істотно збільшується в 60-70 років. В старших за віком насадженнях ця різниця поступово нівелюється.

Таблиця 1

Зміна приросту з віком у сухих дібровах різної густоти

Види приросту

Густота

Вік, роки

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

Поточний по висоті, м

Густі

-

0,3

0,6

0,3

0,3

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

Рідкі

-

0,4

0,7

0,5

0,3

0,2

0,2

0,1

0,1

0,1

Поточний приріст по діаметру, см

Густі

-

0,3

0,8

0,1

0,1

0,3

0,5

0,1

0,1

0,1

Рідкі

-

0,3

0,8

0,1

0,2

0,6

0,7

0,1

0,1

0,1

Поточний приріст по запасу, м3

Густі

-

3,7

2,7

4,7

0,8

1,1

4,0

4,1

6,0

1,0

Рідкі

-

5,3

2,9

5,0

0,9

1,2

7,0

4,2

7,0

3,5

Середній приріст площ перетину, м2

Густі

-

0,56

0,51

0,52

0,46

0,39

0,36

0,34

0,33

0,30

Рідкі

-

0,60

0,63

0,55

0,48

0,42

0,37

0,35

0,34

0,36

Середній приріст запасу, м3

Густі

-

3,7

3,4

3,7

3,2

2,8

3,0

3,1

3,4

3,4

Рідкі

-

5,3

3,9

3,9

3,3

2,9

3,5

3,1

3,5

3,5

Об'єми середніх дерев змінюються з віком помітніше від решти таксаційних показників. Коливання видових чисел значне (0,562- 0,352), особливо в рідких насадженнях, що відрізняються малою повнодеревністю і низькою товарністю насаджень.

В умовах сухих дібров головною метою є формування стійких зімкнених насаджень, які б сприяли підсиленню ґрунтозахисних і водорегулюючих функцій. Надмірне зрідження деревостанів в екстремальних умовах при проведенні рубок догляду може призвести до небажаних наслідків.

Список використаної літератури:

1. В.І. Гніденко Відновлення і формування лісу на вирубках / Ужгород: "Патент", 1997, - 123 с.

2. Лавриненко Д .Д. Створення лісових культур у дібровах України. К.: Урожай, 1970. С.177.

3. Ониськив Н.И., Гаврусевич А.А., Гниденко В.И. Особенности создания лесных культур в Украинских Карпатах. К., 1987. С.108.

4. Трибун П.А. та ін. Вирощування стійких дібров. Ужгород: Карпати, 1982. С.96.





Реферат на тему: Дубові насадження. Формування лісу на вирубках (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.