Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Дослідження впливу головних рубок на грунтозахисні властивості букових лісів Закарпаття (реферат)

Вивчення впливу головних рубок на захисні властивості гірських лісів Карпат є одним з найбільш актуальних питань. Це обумовлюється тим, що на окремих водозбірних площах суцільні вирубки досягли 70—80% їх розміру, через що спостерігається неврегульованість стоку. В результаті цього останнім часом в зоні Карпат відбуваються паводки та повені, які йшли з водозбірних площ, де зрубано багато лісу (60%), в формі селевих потоків. Збитки, які зазнає народне господарство від цих повеней та селевих потоків, досягли сотень мільйонів гривнів.

Дослідами вчених неодноразово було доведено, що при неправильному проведенні рубок головного користування в гірських лісах різко знижується їх грунтозахисна, водорегулююча та водоохоронна роль. Площі, на яких проведені такі рубки, нерідко внаслідок ерозії позбавляються найбільш родючого шару грунту, і тому заново створені насадження мають нижчий бонітет.

На розвиток ерозії в горах впливає багато факторів, серед яких особливо великий вплив має підріст і трав'яна рослинність. Причому остання є одним з головних факторів, який тепер призводить до скорочення ерозії на суцільних лісосіках в Карпатах.

І дійсно, на третій-четвертий рік після проведення суцільної рубки на лісосіках можна спостерігати своєрідні «джунглі».

Саме тому особлива увага приділяється питанню впливу трав'яної рослинності на ерозію.

Результати спостережень, які провели науковці, дали можливість зробити такі висновки: прискорена ерозія в Карпатах на лісових площах є у двох формах —трелювальна та водна.

В Карпатах рубки головного користування провадяться на схилах крутизною 35°, а інколи і до 40°. В таких умовах зрубане дерево часто не залишається на місці, а спускається далеко вниз по схилу. На своєму шляху воно пошкоджує поверхню грунту, а наступні дерева переносять цей грунт ще нижче до основи лісосік.

Крім цього, грунт зноситься не тільки при наземному безсистемному спуску дерев, а й при кінному, тракторному, наземному лебідковому та інших способах трелювання. Саме під процесом зносу з грунту лісової підстилки та дрібнозему при пересуванні цілих дерев або сортиментів по схилу і розуміється трелювальна ерозія. Розмір трелювальної ерозії залежить головним чином від господарської діяльності людини. Це підтверджує думку про необхідність розглядати її як одну з форм прискореної ерозії грунту.

Розмір ерозії в значній мірі залежить від способу трелювання деревини з лісосіки. Якщо порівняти, скільки зноситься грунту з 1 га при різних системах рубок, то виявляється, що навіть при безсистемному наземному спуску деревини на лісосіках поступових насіннєво-лісосічних рубок, групово-вибіркових та добровільно-вибіркових, знос його значно зменшується порівняно з суцільними рубками. Так, при суцільній рубці на схилі крутизною 25—28° зноситься в середньому 128,4 м3/га, а після проведення першого прийому поступової насіннєво-лісосічної рубки — 32,2 м3/га, групово-вибіркової — 4,2 м3/га, добровільно-вибіркової лише 1,6 м3, тобто у 80 раз менше, ніж на лісосіці суцільної рубки.

Водна ерозія грунту є результатом руйнівної сили води. Тому, по-перше, на лісосіках спостерігається збільшення загальної кількості опадів через повне або часткове знищення деревного пологу, який затримує від 18 до 42% опадів. По-друге, на лісосіках значно змінюється стан поверхні грунту. Якщо в лісі лише 2—8% площі не має лісової підстилки, то на лісосіках — 40, а іноді і 90%). Та не тільки підстилка зноситься при трелюванні. Дуже часто зноситься і гумусний та перехідний шар грунту. Це веде до того, що на поверхню виходять шари грунту з низькими фізико-хімічними властивостями.

Таким чином, після рубки збільшується кількість опадів, а діюча водопроникність поверхні грунту значно знижується. Це обумовлюється не тільки тим, що знижується водопроникність окремих ділянок грунту, з яких знесено верхній шар грунту, а й різко змінюється мікрорельєф. Наприклад, якщо в лісі спостерігається рівномірне чергування мікрозападин та мікровисочин, на лісосіках вони зникають або від руху дерев, або від водної ерозії. Знищення мікрозападин і мікровисочин веде до зниження реальної водопроникності, що неодноразово було доведено Сурмачем.

Слід відзначити ще один фактор виникнення ерозії, яка виступає після знищення лісу — це руйнуюча сила дощових крапель. За дослідами М. І. Суса та інших вона є одним з головних факторів, які обумовлюють інтенсивний змив.

Розмір змиву залежить від стану поверхні грунту — чим більше пошкоджений грунтовий покрив на лісосіці, тим більший змив. Особливо різко він проявляється на лісосіках, де 60—65% площі поверхні грунту позбавлено лісової підстилки, частково гумусного та перехідного шарів грунту.

Такий стан поверхні грунту спостерігається дуже часто на лісосіках суцільних рубок, на яких у безсніжний період застосовувались наземний безсистемний спуск деревини, тракторне, кінне безсистемне трелювання.

Про розмір водної ерозії при різних способах трелювання говорять такі дані: при наземному безсистемному спуску дерев на схилах з крутизною 25—30° змивається 320 м3 грунту з 1 га, при кінному трелюванні — 84 мг/га, повітряному — 37,8 м3/га. Тобто при повітряному трелюванні водна ерозія скорочується у 8 раз порівняно з наземним безсистемним спуском.

У зв'язку з тим, що чим більше пошкоджений грунт, тим більше змивається його, треба заборонити безсистемні наземні трелювання і користуватися повітряним та кінним способами з заздалегідь спланованими волоками. Слід також широко застосовувати укріплення волоків та правильне їх розміщення. Найбільш доцільним буде розміщення по горизонталях або по лініях стоку одного-двох волоків на 100 м ширини (на схилах до 15°).

Тривалість ерозійних процесів при різних способах рубки і трелювання також різна. На лісосіках суцільних рубок вона спостерігається від 4 до 8 років, що пояснюється різним станом поверхні грунту лісосік.

Дослідами доведено, що на розпушеному грунті трав'яна рослинність необхідної протиерозійної густоти досягається на кінець другого року. На волоках та глибоких площинних пошкодженнях грунту внаслідок змиву вона з'являється на 2—4 рік, а необхідної протиерозійної гущини досягає на 4—8 рік. Тому на лісосіках неглибоких (з протяжністю схилу 100 м), а також на яких мало пошкоджений грунт (знесено підстилки з 20% площі), ерозійні явища, починаючи з 2 року, мають локальний характер (змив спостерігається лише на волоках та глибоких і широких пошкодженнях грунту).

На лісосіках, де грунт дуже пошкоджений (знесено підстилки з 60% площі і більше), перехід ерозії до локального характеру відбувається на четвертий рік.

Для зменшення ерозії грунту в перші 2—4 роки на лісосіках суцільних рубок необхідно широко застосовувати посів багаторічного люпину, який уже на другий рік скорочує змив грунту у 5 раз. Запровадження цієї культури є цінним не тільки тим, що вона скорочує змив грунту, а й тим, що вона підвищує родючість ділянок і позитивно впливає на ріст деревних порід.

Тривалість ерозії на лісосіках поступової насіннєво-лісосічної рубки скорочується до 1—2 років, а при групово-вибіркових та добровільно-вибіркових навіть у перший рік ерозія спостерігається в місцях, де концентрується стік. Зв'язок розміру ерозії з станом поверхні грунту при цих рубках значно менший, що пояснюється впливом деревного пологу.

Фізичні властивості грунту, як показали досліди науковців, погіршуються на лісосіках суцільних рубок не тільки після п'яти-шести років, як на це вказував Бюргер та інші, а й під час валки і трелювання деревини. В наступні роки фізичні властивості грунту на деяких ділянках поліпшуються, а на деяких гіршають. На непошкодженому грунті некапілярна шпаруватість з віком лісосіки погіршується, але значно менше, ніж одразу ж після трелювання. На дуже пошкодженому грунті фізичні властивості поліпшуються, що є результатом впливу трав'яної рослинності, яка своєю кореневою системою розпушує грунт.

Хоч фізичні властивості грунту на волоках з часом поліпшуються, проте значного скорочення поверхневого стоку на лісосіках не спостерігається. Уже на третій-четвертий рік лісова підстилка розкладається. Рештки трав'яної рослинності за своїм складом і низькою вологоємкістю виконують роль лісової підстилки значно гірше.

На розвиток ерозії дуже впливає підріст головних і другорядних порід. Спостереження показують, що при наявності 5 тис. підросту на 1 га віком до 10 років ерозійні явища проходять дуже інтенсивно. При наявності там 64 тис. штук підросту на 4 га того ж віку змив грунту практично відсутній. Це питання потребуе детальної розробки.





Реферат на тему: Дослідження впливу головних рубок на грунтозахисні властивості букових лісів Закарпаття (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.