Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Дешифрування типів лісу та грунтів по аерознімках (реферат)

Раціональне ведення лісового господарства в деякій мірі залежить від наявності карт типів лісу та грунтів. Такі карти дають можливість встановити взаємозв'язок між складом грунтів і продуктивністю деревостанів при складанні поточних та перспективних планів заготівлі деревини. Картування типів лісу і грунтів можна успішно провести, використовуючи для цього аерозйомки, про що свідчить досвід роботи одного з лісгоспів.

Досліджувана ділянка розташована на межі лісової та лісостепової зон і належить до ландшафту ерозійного підвищення, перекритого лесовидними суглинками з широколистяними лісами. Її поверхня розчленована на окремі, нерідко плосковершинні гряди та пагорби.

Серед четвертинних відкладів найбільшу площу займають лесовидні суглинки, середня товщина яких становить 6—8, а місцями до 10 м. Поширені також елювіально-делювіальні відклади, утворені на корінних вапняках та вапнякових піщаниках, суглинки, рідше — супіски, іноді щебенисті різноманітності, супіски і піски на третинних пісках незначної (до 1,5—2 м) товщини. Місцями корінні породи виходять на поверхню. По днищах великих долин звичайно розвинуті органогенні відклади торфу, товщиною до 4—5 м, підстелені озерно-алювіальними відкладами.

Найбільш поширені в цьому районі сірі та світло-сірі опідзолені грунти пилувато-супіщаного або легкосуглиннового складу, які сформувалися на лесовидних суглинках, На третинних пісках переважають дерново-підзолисті грунти піщаного та супіщаного складу. З вапняками та вапняковими піщаниками зв'язані дерново-карбонатні грунти (недорозвинуті, щебенисті), вилуговані, опідзолені, в залежності від глибини залягання корінних порід. В долинах найчастіше зустрічаються грунти болотного типу — торф'яно-глейові та торф'яні різної потужності, а на алювіально-делювіальних наносах — дерново-глейові та дерново-алювіально-глейові.

Досліджувану ділянку покривали аерофотозйомкою на різноманітних типах аероплівок в різних масштабах. Методика досліджень складалася з трьох етапів: підготовчого, польового та камерального. Підготовчий етап — це вивчення літератури, фондових та картографічних матеріалів по даному району, а також підготовка до аерозйомки. Польовий період є основним для збору фактичних даних по типах лісів та їх грунтів. Камеральний етап служить для систематизації матеріалів і складання карт.

В процесі польових робіт по лісовій типології використовувались методичні вказівки по вивченню типів лісу. При цьому описувалися ознаки дешифрування типів лісу, основні з них — це видовий склад насаджень і пристосованість до елементів рельєфу. Для дешифрування складу насаджень використовували ознаки основних лісоутворюючих деревних порід.

На території досліджуваної ділянки по аерознімках виділено такі типи умов лісовирощування і відповідні їм грунти:

Свіжа дубова субір (В2) займає нижні частини схилів та невисокі бугри на зандровій рівнині. Грунти дернові, слабо і середньопідзолисті, піщані та легкосупіщані на елювіально-делювіальних пісках і легких супісках. Грунтові води залягають на глибині 3 м і більше. Насадження І ярусу утворює сосна І—Іа бонітету з домішкою поодиноких екземплярів берези та осики. Другий ярус — дуб III—IV бонітету, рідкий з повнотою 0,2—0,3. Деякі дерева дуба виходять у перший ярус, середня ж висота дубового деревостану 3/4 висоти сосни і нижче. У підрості зустрічається сосна, дуб, рідше граб, густота нерівномірна. У рідкому підліску росте ліщина куртинами, горобина, крушина ламка, бруслина бородавчаста. У надземному покриві — брусниця, черниця, суниця та інші.

На чорно-білих аерознімках крони дуба більш темні, ніж крони сосни. На кольорових спектро-зональних аерознімках домішка дуба визначається безпомилково по коричневато-червоному кольору крон на сіро-зеленому фоні крон сосни. Полог в основному рівний. Незначна нерівність створюється за рахунок різної висоти сосни і дуба. Зімкнутість полога висока — 0,7—0,8. Поверхня землі стереоскопічно проглядається тільки в деяких місцях (вікнах). Контури ділянок не мають визначених форм. Перехід до інших типів лісу поступовий при домінуванні соснових деревостанів і буває різким на межі з листяними деревостанами.

Волога дубова субір (В3). Цей тип лісу характерний для нижніх пологих частин гір і бугрів. Грунти дерново-середньопідзолисті, глеюваті, супіщані на пісках. Грунтові води залягають на глибині 1,5—3 м. Насадження двоярусні. В першому ярусі — сосна І—II бонітету, з домішкою берези і осики, в другому — дуб III бонітету. У підрості — береза, осика, сосна, рідше вільха. У підліску — горобина, крушина ламка, рідко верба.

Видимий на аерознімках полог, утворений сосною з поодинокою домішкою осики та берези, добре виділяється на спектрозональних аерознімках. Полог рівний, зімкнутість — 0,8. Контури ділянок типу лісу мають форму витягнутої стрічки вздовж країв боліт і улоговин, рідше широкі плоскі ділянки, що відповідають по окресленням зволоженим площам лісу. Перехід в інші типи лісу різкий, добре помітний на аерознімках як за складом, так і за висотою деревостану.

Сира дубова субір (В4). Цей тип зустрічається рідко. Приурочений до заплав річок та берегів озер, улоговин, боліт. Грунти дерново-підзолисто-глейові та торф'янисто-підзолисто-глейові на пісках і супісках. Рівень грунтових вод — на глибині 0,75—1,5 м.

Корінний деревостан складається з сосни І—III бонітету, часто з домішкою берези пухнатої, рідко — осики. В другому ярусі рідкий деревостан з горобини, крушини ламкої. В покриві — чорниця, брусниця, веснівка дволиста. На аерознімках виділяється рівний сірий полог соснових деревостанів з порівняно невеликою висотою по рельєфу. Контури ділянок витягнуті, відповідають конфігурації пологих улоговин та западин і з слабим дренажем. Поверхня землі під стереоскопом не проглядається.

Свіжа сосново-грабова субучина (С2) — тип лісу, розташований на вершинах та верхніх частинах гірських схилів. Грунти являють собою комплекс дерново-карбонатних, вилужених і опідзолених супіщаних на елювії вапняків та вапнякових піщаників. Рівень грунтових вод — на глибині 3 м і глибше. Насадження багатоярусні. В першому ярусі — сосна Іа бонітету з домішкою дуба (II бонітет), другий ярус складають бук І бонітету і граб. Третій ярус рідкий грабовий, часто його можна віднести до підросту. Підлісок складається з ліщини, бруслини бородавчастої, горобини і бузини червоної, в покриві — костяниця, брусниця, орляк, грушанка однобока. Полог насадження відрізняється насиченістю тонів як на чорно-білих, так і на кольорових знімках. Тон крон дуба — світло-сірий на панхроматичних і жовто-оранжевий на спектрозональних аерознімках. Цей тип лісу продуктивніший за інші. Це відбивається на аерознімках в більш високій стереоскопічній висоті і густоті деревостану.

Свіжа грабова судіброва (С2) займає добре дреновані ділянки на вершинах та пологих схилах гір і бугрів. Грунти світло-сірі та сірі опідзолені, частково змиті, пилувато супіщані на лесовидних суглинках з рівнем грунтових вод — від 3 м і глибше, рідше дерново-карбонатні легко суглинкові опідзолені на вапняках та вапнякових піщаниках. В цьому випадку до складу насаджень домішується бук, найчастіше в другому ярусі.

Корінний тип деревостану — багатоярусний. В першому ярусі — сосна Іа бонітету, в другому — дуб і граб II—III бонітету. Окремі дерева дуба виходять в перший ярус. Зімкнутість 0,6—0,8. В підрості зустрічаються граб, сосна, дуб, у підліску — ліщина, крушина ламка, свидина, бруслина європейська, в покриві — орляк, яглиця, анемона дібровна, вероніка лікарська. Загальний тон насадження на чорно-білих відбитках — сірий. На загальному фоні виділяються світло-сірі крони сосни, що знаходиться в першому ярусі. Поміж світло-сірими кронами сосни видніється щільний темнувато-сірий ярус дуба з грабом. Окремі дерева дуба виходять в перший ярус і помітні по неправильних розірваних зернистих проекціях крон. На кольорових спектрозональних аерознімках на фоні коричневато-оранжевого пологу дуба виділяються крони сосни по світло-зеленому кольору і крони граба — по світло-оранжевому. Зімкнутість пологу насадження висока — 0,8—1,0. При стереоскопічному розгляданні добре помітні диференціація пологу на два яруси — перший сосновий з поодинокою домішкою дуба, і другий, основний, — дубовий. Третій, грабовий ярус — непомітний.

На відбитку полог дуба характеризується зернистою структурою, яка утворилася внаслідок диференціації його крон на частини по окремих великих гілках. Планові проекції крон дуба найчастіше мають вигляд неправильних плям з окремими виступами, що займають вільні проміжки між кронами інших дерев. Через це на аерознімках важко відокремити одну крону від іншої.

Свіжа соснова судіброва (С2). Даний тип лісу найбільш поширений і приурочений до вершин та схилів бугрів. Грунти дерново-слабопідзолисті супіщані на пісках (зв'язаних і збагачених), рівень грунтових вод нижче 3 м. Перший ярус утворює сосна Іа бонітету, іноді сосна з дубом II—III бонітету, висота якого в середньому становить 3/4 висоти сосни. Підрост утворюють дуб і граб. Підлісок — з густої ліщини. В наземному покриві переважають папороть чоловіча, суниця, веснівка дволиста, квасениця, копитняк, углиця. Соснові деревостани цього типу високопродуктивні, на аерознімках це визначається по великій стереоскопічній висоті насадження. Характерні ознаки — наявність доріг і відсутність меліоративних канав.

Загальний тон насаджень в залежності від їх густоти світло-сірий до сірого на панхроматичних аерознімках, на кольорових спектрозональних сосна має світло-зелений колір, а дуб від червонувато-світло-коричневого до коричневого (в залежності від освітлення: чим воно менше, тим темніший колір).

Зімкнутість пологу насаджень — 0,8—1,0.

Волога сосново-грабова судіброва (С3) приурочена до нижніх частин схилів гір, бугрів та улоговин. Грунти являють собою комплекс змитих та намитих глейових

супіщаних та дерново-глейових і торф'янисто-глейових на супіщаних і суглинистих алювіально-делювіальних відкладах. Грунтові води залягають на глибині 1,5— З м.

Перший ярус утворений сосною І—Іа бонітету, другий — дубом II бонітету і третій — грабом. Підрост — бук, граб, дуб рідкий. Підлісок — ліщина з домішкою крушини ламкої, горобини, бруслини бородавчастої. Покрив складають чорниця, орляк, квасениця, веснівка. Загальний фон на аерознімках утворений, головним чином, верхнім ярусом соснового деревостану. Тон насадження в середньому сірий на панхроматичних аерознімках, проміжки в полозі дуже темні. Другий ярус з дуба — темно-сірого тону, різко окреслений. На кольорових спектрозональних знімках колір крон соснових деревостанів світло-зелений, а дубових — червонувато-коричневий.

Ольс різнотравний (С4). Цей тип лісу формується на днищах улоговин стоку та долин рівчаків і річок і представлений невеликими ділянками, переважно витягнутої конфігурації.

Грунти являють собою комплекс дерново-алювіаль-но-глейових, мулисто-глейових та торф'янисто-перегнійно-глейових супіщаних або суглинкових на насосах різного механічного складу. Грунтові води залягають на глибині 0,5—1 м. Порівняно висока родючість грунтів забезпечується насиченістю грунтових і проточних вод мінеральними речовинами. В деревостані переважає вільха чорна II класу бонітету з домішкою берези, рідше осики, сосни. Підріст рідкий — з вільхи чорної, дуба, берези; підлісок — з горобини, верби козячої, черемхи та крушини. Покрив різноманітний і нерівномірний, що є наслідком різних умов зволоження на різко вираженому мікрорельєфі. На мікропідвшценнях росте орляк, ожина волосиста, квасениця, кропива, в мікропонижен-нях — таволга в'язолиста, хвощ болотний, калюжниця болотна, дудник лісовий.

Полог світло-сірого тону, одноярусний. Зімкнутість пологу 0,9—1,0. Крони добре відрізняються одна від одної, проміжки між ними від темного до чорного тону.

Свіжа грабова діброва (D2) розташована на плато-подібних водорозділах і пологих підвищених схилах рівнин. Грунти дерново-карбонатні супіщано-щебнисті на елювії вапнякових піщаників та сірі лісові опідзолені пилуватолегкосуглинкового складу. Рівень грунтових вод від 4 м і глибше. Перший ярус утворений дубом звичайним І та II бонітету з домішкою ясена та явора, другий — грабом. Підлісок часто відсутній. Підріст — з дуба, граба, сосни. В покриві — яглиця, копитняк, маренка пахуча, осока волосиста. Головною ознакою цього типу лісу є переважна кількість дуба в першому ярусі з незначною домішкою ясена і явора. Характер розташування домішки в полозі має випадковий характер, що відображається на аерознімках. Загальний тон ділянки на літніх панхроматичних аерознімках сірий і темно-сірий, на спектрозональних — червонувато-коричневий.

Свіжа грабова бучина (D2) займає водорозділи, переважно верхні та середні частини пологих схилів з добрим дренажем. Грунти дерново-карбонатні (редзини), найчастіше вилужені, супіщані та легкосуглинисті на елювії вапняків, вапнякових піщаників і мертелів. Характерне глибоке залягання грунтових вод. Насадження характеризується пануванням або переважанням бука І бонітету. Як домішка до бука зустрічаються: граб, осика, явір, ясен, клен гостролистий, сосна, в дубовому підтипі — дуб. В другому ярусі граб зустрічається лише в зріджених букових деревостанах. Підріст рідкий — із бука, граба, дуба, клена гостролистого. У підліску — ліщина, бруслина європейська, бруслина бородавчаста, свидина. Надземний покрив приурочений до просвітів і створюється маренкою пахучою, анемоною дібровною, осокою волосистою, яглицею. На аерознімках цей тип лісу виділяється по верхньому пологу, який утворений кронами буків. Спілі деревостани бука відзначаються значною висотою (30—32 м). Для букових деревостанів характерна відсутність помітної різно-висотності дерев у полозі. Однорідність тону і характерні форми крон бука є добрими ознаками для відокремлення цього типу лісу від інших. Крони бука в полозі розташовуються звичайно рівномірно, а в домішці — куртинами. В цьому типі лісу крони бука досягають своїх максимальних розмірів. Середній діаметр крон — 8—10 м. Варіювання по діаметру крон слабке. Тон проекцій крон бука на літніх панхроматичних аерознімках світло-сірий і сірий, на літніх кольорових спектрозональних — бурувато-оранжевий та зеленувато-оранжевий, проміжки між кронами — темні. Зімкнутість пологу — 0,9—1,0.

Ольс лощинний (D5). Цей тип поширений по долинах рівчаків, невеликих річок або зустрічається вузькими смугами по краях низинних боліт. Грунти торф'янисто-перегнійно-глейові та торф'яно-глейові на супісках з прошарками суглинку. Рівень грунтових вод залягає близько до поверхні грунту — 0,3—0,5 м.

В насадженні переважає вільха чорна І—II бонітету, іноді з поодинокою домішкою ясена, берези, осики, ільма, у підліску — черемуха, крушина ламка, верба, смородина чорна, свидина, в покриві — образки, частуха, осока, калюжниця, жовтена. На аерознімках добре виділяється особливістю конфігурації ділянок, які мають вигляд вузьких стрічок, іноді розширених у водороздільній частині, рідше в заплавній. Хорошою розпізнавальною ознакою на аерознімках служить характер складу насаджень. Високопродуктивні деревостани в стиглому віці досягають 26—28 м у висоту. Полог рівний. На літніх панхроматичних аерознімках тон пологу світло-сірий, на літніх кольорових спектрозональних — червонувато-оранжевий та коричневато-світло-червоний. На аерознімках видно увігнутість пологу в напрямку поперечному водотоку. Поверхня землі під стереоскопом не проглядається.

На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

По аерознімках можна успішно дешифрувати та складати карти грунтів заліснених районів на основі використання зв'язку лісової рослинності з грунтами та підстилаючими породами. Межі типів лісу майже завжди збігаються з межами грунтових різноманітностей. Головною ознакою дешифрування типів лісу є склад та продуктивність насаджень, а також положення ділянок на елементах рельєфу.

Оптимальними масштабами аерознімків при дешифруванні ключевих ділянок є масштаб 1 : 10000, а для всієї території досліджень — 1 : 15000 — 1 : 25000. В літній період найкращою плівкою є спектрозональна, тому що саме вона забезпечує високоякісне дешифрування складу лісів, які відіграють важливу роль у визначенні типів лісу по аерознімках.





Реферат на тему: Дешифрування типів лісу та грунтів по аерознімках (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.