Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Деревна рослинність парків Львівської, Волинської та Харківської областей (реферат)

Зміст

1. Деревна рослинність парків Львівської області

2. Ресурси деревини у лісових господарствах Харківської області

3. Хвойні рослини парків Волинської області

Використана література

1. Деревна рослинність парків Львівської області

Старовинні парки є важливою складовою культурної спадщини. Принциповий підхід до таких об'єктів полягає у збереженні, підтриманні та відновленні їх первинного планування, ландшафтів та насаджень (таксономічного складу, основних композиційних груп тощо). Але для більшості старовинних парків відомості про насадження у період розквіту або відсутні, або дуже уривчасті. Сучасні обстеження подають нам данні про стан насаджень у наш час. Звичайно, що вікові дерева, виявлені протягом обстежень, несуть важливу інформацію про насадження у минулому. Але головна проблема полягає у встановленні загальних тенденцій зміни деревного покриву парків.

Якщо ці тенденції встановлені вірно, можна, спираючись на відомості про сучасний стан, уявити первинні насадження та спланувати ведення робіт на їх відновлення. Таким чином, з'ясування тенденцій зміни деревної рослинності старовинних парків є важливою науковою та практичною проблемою. Завданнями досліджень старовинних парків лісостепової частини Львівської області було:

1) пошук історичних відомостей;

2) уточнення сучасного планування (як база використовувалися плани М 1:10000 отримані у Картгеофонді України), обрахунок балансу площі;

3) ландшафтний аналіз;

4) аналіз таксономічного складу;

5) аналіз насаджень.

Ландшафтний аналіз здійснювали за методикою Л.І. Рубцова, який виділив 6 типів садово-паркових ландшафтів: лісові, паркові, лучні, садові, регулярні, альпійські. Для кожного парку виготовлявся ландшафтний план (ці плани за браком місця у статті на наводяться) та обраховувалася озеленена площа, яку займає кожний тип ландшафту та її відсоток. Таксономічний склад досліджувався методом маршрутних обстежень. Назви рослин бралися за С.К. Черепановим. Сорти плодових рослин, бузку звичайного та троянд не встановлювалися (якщо вид був представлений кількома сортами, він все-рівно зараховувався як 1 таксон). Якщо вид був представлений тільки своїм культиваром (типових рослин у парку не було), то він вносився і у список видів, і у список культиварів. Для проведення аналізу насаджень робився розподіл озелененої площі парків на виділи за переважаючими видами, а також виділялися сади, галявини та луки, алейні та рядові посадки. Якщо вид переважав в якомусь виділі і, крім того, з нього були створені алеї чи ряди, то площі їх не підсумовували, а розглядали окремо. Виділи, у яких жоден вид не мав більше 4 одиниць у складі насадження, ми відносили до виділів, у яких жоден вид не переважає, та позначали їх окремим знаком. У таблицю вносили тільки ті види та інші насадження (плодові сади, галявини та луки тощо), площа яких хоча б в одному парку перевищувала 5 % від озелененої площі парку.

У лісостеповій частині Львівської області до мережі природно-заповідного фонду України як об'єкти загальнодержавного значення віднесені Оброшинський дендропарк (с. Оброшине Пустомитівського району), Буський парк, Підгірцівський парк (Бродівського району) та Стрийський парк (м. Львів). Під час обстежень виявилося, що офіційно затверджені площі парків не збігаються з тими, які отримали ми при підрахунках.

Значна різниця між офіційною площею Оброшинського дендропарку та обстеженою пояснюється тим, що у 1967 р. Інститут землеробства і тваринництва, якому підпорядковано дендропарк, почав створювати на своїй території зоопарк. Побудова вольєрів призвела до того, що цілісний парк було розділено на три частини припалацову, територію зоопарку та парк навколо озера. Крім того, згодом інститут побудував новий корпус північніше в'їзної брами і біля нього створив дендропарк. Офіційно дендропарком є тільки припалацова частина (за нашими підрахунками її площа становить 4,55 га), тоді як проведенообстеження усієї території.

Щодо кількості видів та культиварів, то ці показники більше відображають сучасний стан доглянутості парків, ніж їх первинний таксономічний склад. Кількість видів в Обошинському дендропарку не значна (кожний з інших дендропарків загальнодержавного значення має понад 300 видів та культиварів). Тобто за цим показником Оброшинський дендропарк близький не до дендропарків, а до парків-пам'яток садово-паркового мистецтва. старовинні парки лісостепової частини Львівської обл. мають досить розвинуту доріжно-стежкову мережу. В усіх парках є водойми, але (крім Оброшинського дендропарку) площі водойм незначні.

Підгірцівський парк та Оброшинський парк (нині дендропарк) виникли у 1635-40 рр. та у 1730 р., тобто у ті часи, коли створювалися парки з регулярним плануванням. Буський парк (рік його заснування 1810) мав регулярне планування навколо палацу (ця територія знаходиться за сучасними межами парку) та ландшафтне на решті території. Стрийський парк (м. Львів) проектувався як ландшафтний, але з елементами регулярного планування.

Зараз первинний ландшафтний вигляд Оброшинського та Підгірцівського парків значною мірою викривлений. У Підгірцівському парку на партерній ділянці між колишніми грабовими стінками та рядом лип, після війни 1941-45 рр., був створений плодовий сад. Зараз він сприймається як самостійний ландшафтний елемент (садовий тип садово-паркового ландшафту).

Безумовно, що сад не повинен тут лишатися. На першій та другій терасах втрачені доріжки, що ділили партер на геометричні фігури. Граби у зелених стінах вздовж доріжки, що з'єднує палац та костьол, та у боскетах на третій терасі багато років ніхто не формував. Аналогічна проблема є і в Оброшинському дендропарку з липами, якими обсаджено партер.

Регулярний тип садово-паркового ландшафту у парках з регулярним плануванням необхідно відновлювати з високим ступенем точності (існує реконструкція вигляду Підгірцівського парку часів перших господарів Конєцпольських та у XVIII ст. ). Регулярний тип ландшафту не повинен замінюватися іншими типами садово-паркових ландшафтів. Оцінюючи сучасний стан таких парків не можна говорити, що в них відбулися процеси десильватизації, оскільки з самого початку в них був відсутній лісовий тип садово-паркового ландшафту.

Тому, відсоток паркового типу садово-паркового ландшафту у Стрийському парку м. Львова має бути вищим, ніж зараз.

Площу від 1 до 5 % озелененої площі парку мали в Оброшинському дендропарку верба біла (0,12 га, 1,01 %), вільха чорна (0,31 га, 2,60 %), горіх грецький (0,37 га, 3,10 %), рядові та алейні посадки липи серцелистої (0,52 га, 4,36 %), алейна посадка тополі чорної (0,15 га, 1,26 %), рядова посадка ясена звичайного та грабу звичайного (0,12 га, 1,01 %), рядова посадка ялини звичайної (0,12 га, 1,01 %); у Буському парку бузина чорна (0,10 га, 1,55 %), рядова посадка гіркокаштанів (0,10 га, 1,55 %); у Підгірцівському парку рядова посадка липи серцелистої (0,40 га, 2,63 %); у Стрийському парку модрина європейська (1,25 га, 2,86 %), рядова посадка гіркокаштану звичайного (0,75 га, 1,72 %), рядова посадка липи серцелистої (1,0 га, 2,29%).

Для парків з регулярним плануванням (Оброшинський, Підгірцівський) цілком закономірним є переважання відкритих просторів, а у насадженнях алейних та рядових посадок. Для парків, у яких переважає ландшафтне планування (Буський, Стрийський), відзначено домінування виділів без переважання одного виду, ясена звичайного у Буському парку та граба звичайного у Стрийському. У Стрийському парку у більшості виділів зростає декілька видів. Це граб звичайний, ясен звичайний, клен гостролистий, липа серцелиста, явір, в'яз шорсткий, іноді до них додаються гіркокаштан звичайний, на окремих ділянках робінія звичайна і дуже рідко бук лісовий (зовсім небагато дерев в окремих місцях). Дерева різних видів або ростуть у суміші, або невеличкі одновидові ділянки через смугу змішаних насаджень переходять в одновидову ділянку іншого виду. На плані такого масштабу як на рис. 4 настільки дрібні ділянки показати неможливо.

На жаль, про те, на базі яких насаджень створювався Буський парк, в літературних джерелах відомостей немає, а про Стрийський парк повідомляється, що він був заснований на місці невпорядкованої, хаотично засадженої території, що носила назву "Стрийські хащі", а за іншими даними тут були пустирі та посадки на кладовищі. З цього можна зробити висновок, що природних корінних насаджень на місці Стрийського парку на час його заснування не було. До речі, Стрийський парк знаходиться у місці, для якого корінними лісами є або діброви, або бучини. Ті залишки деревної рослинності, які названі у згаданих вище літературних джерелах, найвірогідніше являли собою фрагменти вкрай деградованих природних лісів та штучні посадки. Таким чином, вплив попередньої рослинності на паркові насадження, які створювалися штучно, був незначним. Сучасний стан деревної рослинності є наслідком людської праці, антропогенного впливу та тих природних процесів, які відбуваються у паркових ценозах. Так, під час створення Стрийського парку у ньому було висаджено дуже багато ялини звичайної (смереки). До часу вона майже повністю випала. Натомість граб, ясен, клен гостролистий тощо дуже добре поширюються самосівом. Як наслідок, ми маємо ценози, які відповідають не корінним, а похідним, або деградованим. Останні поступаються корінним не тільки за лісогосподарськими показниками, але й за естетичними. Тому, Стрийський парк був би набагато колоритнішим, якби у ньому більшу роль відігравав бук лісовий.

Оброшинський та Підгірцівський парки є об'єктами з регулярним плануванням, яке в цілому збереглося, але у насадженнях відбулися зміни, які викривили первинний вигляд пам'яток садово-паркового мистецтва. У Буському та Стрийському парках переважає ландшафтне планування, їх насадження лісового типу садово-паркового ландшафту або подібні до деградованих корінних, або представляють чисті ясеневники, чи чисті грабняки. Порівняно з первинними насадженнями зменшилася кількісна участь хвойних, а також, вірогідно, дуба та бука.

2. Ресурси деревини у лісових господарствах Харківської області

Лісове господарство - галузь виробництва, яка займається відтворенням, збереженням і підвищенням продуктивності лісів. Для розроблення ефективних заходів із раціонального використання й відтворення лісів вагоме значення має аналіз сучасного стану лісового фонду та його динаміка. Харківська область розташована у двох природно-кліматичних зонах Лісостепу та Степу, її площа становить 3141,8 тис. га. У структурі ґрунтового покриву області домінують чорноземи (1775,2 тис. га) та опідзолені ґрунти (253,7 тис. га), які є потенційно родючими.

Основним користувачем лісового фонду в Харківській області є обласне управління лісового господарства (ОУЛГ) 319,5 тис. га, або 76,9 %. Сільськогосподарським підприємствам належить 79 тис. га або 19 %. Іншим користувачам підпорядковано 17 тис. га або 4,1 % лісового фонду. У складі лісового фонду, підпорядкованого Харківському ОУЛГ (319,5 тис. га), станом на 01.01.2002 р. лісові землі становлять 304,1 тис. га (95 %), укриті лісовою рослинністю землі 284,3 тис. га або 89 % від загальної і 93,5 % від лісової площі. Причому площа штучно створених насаджень становить 46,6 %, а разом із незімкненими лісовими культурами 48,9 %. Отже, майже половину лісів Харківщини створила людина. Серед невкритих лісом лісових площ переважають зруби (1 %), галявини й пустирі (14 %). Невелика їх питома вага свідчить про високій рівень використання лісових земель.

Основними лісотвірними породами є дуб звичайний і сосна звичайна. Є невеликі площі ялини. Супутні породи липа, клен, ясень. Зростають береза, осика, вільха, тополя, ільм, берест. У підліску ліщина, бересклет, калина, бузина та інші чагарники. Загалом у Харківській області переважають твердолистяні насадження (61,3 % площі), з них 89,5 % становить дуб. Хвойні ліси займають 33,1 % площі, майже усі вони із сосни. Частка м'яколистяних порід становить 5,6 %, із них береза 16,7 %, вільха 24,5 %.

Динаміку достигання деревостанів та нагромадження лісосировинних ресурсів відображає віковий розподіл лісів. Він є основою для визначення розмірів щорічного вирубування стиглого лісу та його відновлення. Від віку насаджень залежать характер росту й розвитку лісових насаджень, перелік заходів із їх відновлення, вирощування, охорони, захисту, використання та відтворення. У районах із інтенсивним веденням лісового господарства, що є характерним для Харківської області, абсолютно переважають молодняки та середньовікові насадження й невеликими є площі стиглих і перестійних деревостанів. За таких умов неможливо розраховувати на одержання великої кількості деревини за рахунок головного користування.

Розподіл лісів Харківської області за віковими групами станом на 1 січня 2002 р. характеризується такими показниками: молодняк 14,3 %; середньовікові насадження 61,9 %; пристигаючі 12,8 %, стиглі 11 %. Динаміка вікових груп насаджень свідчить про виразну тенденцію зменшення частки молодих насаджень і збільшення середньовікових.

Середній вік усіх насаджень Харківської області становить 65 років. За групами порід він має певні відмінності: хвойні 58 років, твердолистяні 73 роки, м'яколистяні 44 роки. Серед молодняків хвойні насадження становлять 50,6 %; твердолистяні 44,2 %; м'яколистяні 5,2 %. Середньовікові насадження представлені хвойними (34,5 %), твердолистяними (62,7 %) та м'яколистяними (2,8 %) деревними породами. У пристигаючих насадженнях більшу частку становлять твердолистяні 65,6 %, хвойні 27,5 %, м'яколистяні 6,9 %. У стиглих лісах переважають твердолистяні породи. Динаміка породного складу лісів різних вікових груп у часі свідчить про зменшення частки хвойних і твердолистяних порід у молодняках та їх збільшення у середньовікових насадженнях. У пристигаючих насадженнях має місце збільшення твердолистяних, а останніми роками хвойних порід. Частка хвойних і твердолистяних порід стиглих насаджень у часі змінювалася незначно.

Запаси деревини на одиниці площі та їх збільшення за одиницю часу залежить від віку насаджень та темпів росту деревостанів. Темпи нагромадження запасу деревини у насадженні характеризується середнім їх приростом, тобто збільшенням запасу насаджень за рік на площі 1 га. У процесі росту дерев відбувається їх відмирання та відпад. Під час визначення середнього приросту у звітних та статистичних зведеннях кількість відпаду не враховують. Середній запас показує зміну запасу дерев, що залишається на корені. Середній приріст на 1 га вкритої лісом площі в Харківської області становить 3,4 м3. Середній приріст хвойних порід становить 4,6 м3, м'яколистяних 4,4 м3, твердолистяних 2,9 м3. Загальний приріст лісів Харківської області становить 1,02 млн м3.

Одним із основних показників, який характеризує швидкість росту лісових насаджень, є клас бонітету. Він характеризується за висотою деревостану у певному віці. Розподіл площі насаджень за класами бонітету визначають за окремими деревними породами або їхніми групами (хвойні, твердолистяні, м'яколистяні). Виділяють п'ять основних класів бонітету. Бонітети 1 і 2 свідчать про добрі умови росту, 3 про середні, 4 і 5 про погіршені умови. У Харківської області середній клас бонітету всіх насаджень становить другий (другий 74 %, третій 22 %).

Важливим показником продуктивності лісів поряд із класом бонітету та середнім річним приростом є запас деревини на одиниці площі. Середній загальний запас на 1 га вкритої лісом площі області станом на 1.01.2002 р. становить 224 м3. Найвищими середніми запасами характеризуються соснові насадження (270 м3/га). Середній запас твердолистяних насаджень становить 203 м3/га, м'яколистяних 192 м3/га. Ефективне ведення лісового господарства передбачає переважання в лісах запасів найбільш цінних деревних порід, насамперед дуба. Усі ліси Харківщини згідно з чинними законодавчим поділом лісового фонду віднесено до першої групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне та рекреаційно-оздоровче значення.

Більшу частку лісів Харківської області (55,8 %) віднесено до категорії лісів, що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Друге місце посідають захисні ліси (35,6 %). Частка водоохоронних лісів є незначною (8,3 %). Ліси спеціального цільового призначення становлять лише 638 га, або 0,2 %. До цієї категорії належать ліси природно-заповідного фонду, площа яких впродовж останніх років збільшилася за рахунок приєднання об'єктів згідно з прийнятою Програмою формування національної екологічної мережі в області на 2003-2015 рр.

За сучасними оцінками, для досягнення оптимальних показників лісистості необхідно збільшити площу лісів щонайменше на 91 тис. га. Лісистість Харківської області становить 12,1 %. За рівнем лісистості Харківщина посідає лише 15 місце. Збільшення лісистості на один відсоток означає створити в області нові лісові насадження на площі 31,4 тис. га. Такий захід забезпечить підтримання екологічної рівноваги в області, підвищить ресурсний потенціал лісів.

Для реалізації завдань із масштабного лісорозведення та лісовідновлення створено відповідну виробничу базу. Нині на підприємствах лісового господарства функціонують 39 лісових розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 15 млн шт. стандартного садивного матеріалу лісових порід та декоративного матеріалу для озеленення особистих садиб та підприємств. З метою зменшення впливу ерозійних процесів на сільськогосподарські угіддя та підвищення родючості ґрунтів на основі Державної програми "Ліси України" розроблено програму "Ліси Харківської області". Згідно з нею, на непридатних для сільськогосподарського використання землях планується створити захисні насадження на площі 15690 га, що збільшить лісистість агроландшафтів, підвищить їхні ґрунтозахисні і водорегулювальні функції. Крім лісогосподарських робіт, лісокористувачі здійснюють також і лісоексплуатацію заготівлю деревини під час рубок головного користування. З усіх лісів області (319,5 тис. га) для активної господарської експлуатації на деревину можна використовувати близько 99 тис. га або 31 %. Саме на ці ліси поширюються рубки головного користування, що здійснюються в межах розрахункової лісосіки, тобто обґрунтованої щорічної норми заготівлі деревини.

За останні 10 років у лісах держлісгоспів Харківської області зменшуються фактичні обсяги заготівлі деревини від рубань головного користування та рубань, пов'язаних із веденням лісового господарства, внаслідок збільшення площі захисних лісів і заповідних територій у лісовому фонді. Основними групами товарної деревини є лісоматеріали круглі для виробництва пиломатеріалів та заготовок, фанери клеєної і шпону, дрова для технологічних потреб та дрова для опалення.

За даними Харківського ОУЛГ, лісопродукція у лісах області за 2006 р. становила 649 тис. м3. Об'єми ліквідної деревини становлять 470 тис. м3, 179 тис. м3 залишки у лісі (гілки, хворост). Основною породою деревини, яку заготовляють, є сосна. Об'єми заготівлі сосни у 2006 р. у Харківському регіоні сягала 237 тис. м3, дуба 137 тис. м3, клена 16 тис. м3, ясена 13 тис. м3, липи 8 тис. м3, решта припадає на інші породи. Зі всієї ліквідної деревини області (470 тис. м3) об'єми круглого лісу (ділова деревина) становлять 235 тис. м3 (всі породи), стільки припадає і на технічну сировину. У різних лісгоспах, залежно від географічного розташування, різна породна і сортиментна структура. Загальний висновок такий: ділова деревина становить 34 %, а дров'яна 66 %.

Якщо проаналізувати розподіл деревини за діаметром, то серед хвойних порід 20 % припадає на деревину дрібного діаметра, 37 % середнього та 43 % великого. Щодо дуба: дрібного 11 %, середнього 39 %, великого 50 %. Станом на 01.09.2005 р. лісгоспи мають 13 цехів переробки деревини у сільській місцевості, де працює 400 робітників. Усі цехи було збудовано за радянські часи, останній у 1989 р. Вони були пристосовані для випуску пиломатеріалів та товарів народного споживання. Починаючи з 1995 р. і включно до 2003 р. потреба внутрішнього ринку у деревині була низькою. Навіть у такій лісодефіцитній області, якою є Харківська, значні обсяги заготовлюваної деревини не використовували місцеві деревообробні підприємства. З цієї причини лісгоспи вимушені були шукати закордонних споживачів деревини. Питома вага експорту у круглому виді не впливає на роботу виробничих потужностей області. Із загальної кількості відвантаженої на експорт деревини 10,1 тис. м3 або 47 % становить дров'яна деревина діаметром від 8 до 22 см, яка ніколи не використовувалася для переробки.

Нагальною проблемою нині є експортна цінова політика лісгоспів. Ніколи лісгоспи Харківської області не поставляли на зовнішній ринок деревину за цінами нижчими, ніж на внутрішньому ринку. Завжди експортні ціни були значно вищими. На найціннішими сортименти І ґатунку діаметром понад 36 см експортні ціни у середньому перевищують внутрішні на 20-50 %. Зазначимо, що близько 85,4 % заготовленої ліквідної деревини поставляється на внутрішній ринок вітчизняним споживачам, а 10,2 % використовується на власну переробку. Кошти, отримані від реалізації круглого лісу у 2004 р. становили 17,7 % (2853,7 тис. дол. США) від загального обсягу реалізації всієї продукції. Враховуючи те, що із загальних витрат на ведення лісового господарства (47,5 млн грн) 40,7 млн грн (85,7 %) власні кошти лісгоспів, з них 15,2 млн грн (37,3 %) отримані від реалізації продукції на експорт, призупинення останнього може привести до фінансових проблем у веденні лісового господарства області, а також зменшення валютних надходжень в область та збільшення залишків нереалізованої лісопродукції.

У структурі деревини, яку заготовляють лісгоспи, переважає дров'яна, за крупністю дрібнотоварна, за якістю низькосортна.

Деревина накопичувалася і втрачала свої якості. Тому лісгоспи вимушені були для забезпечення переробки низькосортної деревини замінити лісопильне обладнання та збільшити кількість працюючих у цехах переробки, створити для робітників усі необхідні технічні та побутові умови праці.

Якщо врахувати, що на сьогодні на більшості лісопильних цехів, деревообробних комбінатів і меблевих фабрик 80 % устаткування застаріло і вимагає заміни, то підприємства, що відкрили деревообробне виробництво наприкінці 1990-х, переходять на наступний етап свого розвитку розширення виробництва, коли для заміни застарілого устаткування здобувають більш дорогі автоматизовані верстати та лінії оптимізації, які мають усі можливості для оброблення низькосортної сировини.

3. Хвойні рослини парків Волинської області

Ефективним засобом оптимізації навколишнього середовища є використання рослин із високими фітомеліоративними властивостями. Чільне місце посідають хвойні, завдяки своїм фітонцидним властивостям, здатністю поглинати шкідливі гази, затримувати пил, а також декоративному вигляду впродовж року.

Використання хвойних в озелененні більшості населених пунктів Волинської області не набуло належного поширення і характеризується бідністю видового складу, одноманітністю насаджень, невідповідністю умовам зростання тощо. Водночас на Волині надбано значний досвід використання хвойних у паркових насадженнях.

Метою роботи є аналіз видового складу та культиваторів Pinopsida у парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва Волинської обл. Під час обстеження використовували ботанічні, дендрологічні, фенологічні методи досліджень. Під час аналізу складу дендрофлори парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинської обл. виявлено 9 видів Pinopsida, які належать до 3 родин та 9 родів. Місця зростання позначено в таблицях, пронумеровано таким чином: 1 Берестечківський; 2 Горохівський; 3 Літинський; 4 "Садиба Липинського"; 5 Олицький; 6 "Здоров'я"; 7 "Байрак"; 8 "Дубечно"; 9 Першотравневий.

За життєвими формами вони розподілені таким чином: дерев 18, кущів 1. Ботаніко-географічний аналіз засвідчив, що більшість видів походять зі східноазіатської та циркумбореальної флористичних областей 26 % і 19 % відповідно.

Аналіз вікової структури засвідчив, що у старовинних садибних парках хвойні представлені віковими деревами, які мають велике естетичне та наукове значення, та незначною кількість молодих рослин. Так, у Літинському парку зростають поодиноко та групами вікові дерева Larix decidua та Picea abies. Ялина звичайна використана тут в алейних посадках, а у парку ''Садиба Липинського'' трапляються поодинокі та групові насадження цього виду. В Олицькому парку також виявлено поодинокі дерева Larix decidua, яким понад 100 років, і тут вони єдині представники хвойних. У Горохівському парку-пам'ятці садово-паркового мистецтва виявлено вікові дерева Larix decidua та Picea abies і молоді насадження Platycladus orientalis, Pinus sylvestris, Thuja occidentalis. У парку ''Здоров'я'' хвойні представлені віковими деревами Picea abies та більш пізніми післявоєнними посадками Thuja occidentalis та Juniperus communis. Варто зазначити, що наявність вікових дерев Larix decidua, які плодоносять та дають повноцінне насіння, свідчить про те, що акліматизація цього виду в досліджуваному регіоні є успішною.

Найбільшим видовим різноманіттям відзначається парк "Першотравневий", у ньому виявлено прутоподібну форму ялини звичайної та модрину європейську, які використані для формування алей. У парках ми виявили низку декоративних форм, які особливо цінуються у декоративному садівництві. У літературних джерелах збереглися свідчення про використання декоративних форм, або як їх тоді називали ''благородних різновидів'', деревних рослин у старовинних садибних парках, наприклад блакитної форми ялини колючої. Виявлено 6 декоративних форм у 5 видів рослин.

Таким чином, хвойні рослини та їх декоративні форми становлять вагому частку в структурі насаджень парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинської області та за тривалий період зростання виявили стійкість до природних умов регіону.

Використана література:

1. Клименко Ю.О. Деревна рослинність старовинних парків лісостепової частини Львівської області / Науковий вісник, 2004, вип. 14.8 c.156-165

2. Сагайдачна Т.М. Ресурси деревини у лісових господарствах сходу України (на прикладі Харківської області) / Науковий вісник НЛТУ України. 2008. Вип. 18.11 c.162-167

3. Ціхоцька В.-В.В. Хвойні рослини парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Волинської області / Науковий вісник НЛТУ України. 2011. − Вип. 21.5, с.68-71





Реферат на тему: Деревна рослинність парків Львівської, Волинської та Харківської областей (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.