Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Денні хижаки – зимняки, шуліки та соколи на допомогу сільському господарству (реферат)

Є серед хижих птахів, вид, що трапляється на Україні тільки взимку і нищить тих шкідливих гризунів, які пережили літо і залишилися на наступний рік «на розплід». Винищуючи гризунів, цей хижак запобігає їх масовому розмноженню весною і цим дає значну користь сільському господарству.

Це — зимняк, або мишоїд, близький родич нашого сарича.

Гніздиться зимняк далеко на півночі, прилітаючи до нас тільки зимувати. Вже в кінці жовтня — на початку листопада, залежно від метеорологічних умов півночі, місць гніздування, появляється він у нас на луках і полях іноді зразу у великій кількості.

Відрізнити зимняка від інших хижих птахів легко: коли він летить, то зразу можна побачити широкі, ясні знизу крила і такий же хвіст. Розмірами зимняк такий, як шуліка, але хвіст не має характерної для шулік виїмки.

Спостерігати цих птахів можна і в повітрі, коли вони ширяють низько над землею, полюючи, і коли нерухомо сидять на скирді, копиці сіна чи телеграфному стовпі, відпочиваючи. Біля місць, де птахи часто сидять, можна знайти багато погадок, майже виключно з шерсті та кісток мишовидних гризунів. У шлунках і зобах забитих зимняків знаходили до 15 і навіть до 18 гризунів. Можете собі уявити, скільки гризунів з'їдає кожний з цих птахів за весь зимовий період, перебуваючи на полях.

Особливо багато зимняків можна спостерігати в роки інтенсивного розмноження гризунів. В масі зосереджуються вони там, де щільність гризунів найбільша. Цим спрямовують вони свою корисну діяльність саме туди, де найбільш потрібні.

Та зимняки дуже часто стають жертвою мисливців, бо взимку постійно потрапляють на очі в тих місцевостях, де мисливці полюють на зайців.

Конче потрібно взяти зимняків під захист, бо загибель кожного з цих птахів — це тисячі зайвих гризунів на полях весною. Можна приваблювати зимняків на поля, в ті місця, де бажана їх присутність, виставляючи високі жердини з перекладинами, на які птахи могли б сідати. Шкода, що цей простий і надійний спосіб ніде у нас не застосовується.

Дуже корисний хижак чорний шуліка, якого у нас часто обвинувачують у крадіжках курей. Дійсно, іноді трапляється таке, але дуже рідко, в окремих випадках.

Цей великий темно-бурий птах з вирізаним, наче вилка,хвостом і широкими крилами, добре відомий. Живе він у лісах, гнізда робить на високих старих деревах. Але в протилежність іншим хижакам гніздиться і в невеличких лісах, доходячи в своєму поширенні по заплавах до берегів Чорного моря. Він птах перелітний, прилітає до нас у березні. Гніздо мостить з досить товстих палиць і сучків, вимощуючи його свіжою хвоєю, шерстю, різними ганчірками, папером тощо. Яйця за розміром майже такі, як курячі, білуваті з бурими плямками; відкладаються по 3—4 штуки в другій половині квітня. На початку липня можна спостерігати вже добре літаючих молодих шулік, що тримаються невеликими зграями, сім'ями.

Живляться чорні шуліки гризунами, комахами, загиблою рибою, яку збирають по берегах річок. Іноді, а це буває рідко, хапають свійських або мисливських тварин. Якщо дослідити рештки корму цього шуліки, можна впевнитись, що живиться він переважно дрібними гризунами — мишами, полівками, рідше водяними щурами.

Отже, чорного шуліку, безумовно,слід вважати корисним птахом. Лише в межах мисливських господарств, де розводять фазанів, куріпок, водоплавну птицю, або поблизу птахоферм шулік не можна терпіти, бо вони завдають деякої шкоди. Але і в цьому разі шулік знищувати не треба, а відганяти, не давати будувати гнізда, щоб перегнати їх у інше місце, де вони могли б дати користь.

Дуже корисними є також більшість видів лунів, які гніздяться на Україні. Це хижі птахи середніх розмірів (як сарич і трохи менші), забарвлення різноманітного, з порівняно довгими неопереними ногами. У природі їх легко відрізнити від інших птахів при польоті, коли добре видно довгий хвіст і загострені крила.

Старі самці деяких видів білувато-сірі і здаються здалека майже білими.

Самки і молоді птахи цих видів рудувато-бурі; самці інших видів мають темне забарвлення.

З чотирьох видів лунів, що живуть у країні, три, а саме: польовий, степовий і лучний — корисні. Тільки один вид — болотяний, або комишевий лунь найбільший, забарвлений у темний колір (навіть самці) є шкідником, бо знищує мисливських і дрібних співочих птахів. Цього луня можна знищувати скрізь, де б він не з'явився.

Три види лунів дуже близькі за своєю біологією. Степовий і польовий луні гніздяться в полі, на лісовій галявині, навіть на сухих степових ділянках. Гнізда влаштовують на землі; відкладають 5—6 голубувато-білих яєць, які можна знаходити лише пізньої весни, коли добре підросте молода трава. Лише лучний лунь робить гнізда в більш вогких місцях, у заплавах річок, на луках тощо.

Хто не спостерігав цих птахів у полі чи на лузі? Літають вони планіруючим польотом низько над землею, час від часу падаючи, мов камінь, і хапаючи здобич.

Основними об'єктами полювання луня є різні мишовидні гризуни, яких знищують вони дуже багато.

Луні також дуже часто стають жертвою мисливців, які відстрелюють їх, вважаючи шкідливим птахом, або просто, щоб стрельнути у щось живе. Тільки добре організована виховна робота серед мисливців допоможе налагодити охорону цих корисних хижих птахів.

Слід згадати тут і про птаха, який теж живиться гризунами, але переважно більшими—ховрахами, сліпаками, хом'яками тощо.

Найбільші соколи — сапсан і балобан.

Перший з них живиться майже виключно птахами, яких ловить на льоту. Хапає він і голубів, і мисливських птахів.

Тому не є бажаним сусідом для мисливських господарств і голуб'ятень. Проте кількість цих соколів на Україні дуже незначна і відчутної шкоди вони не завдають. Розглядають їх так само, як орлів, пугачів, грифів—пам'ятки живої природи, що зникають, і тому заслуговують на охорону.

Другий великий сокіл — балобан живиться майже виключно гризунами, причому переважно ховрахами. Це перелітний птах, що прилітає на Україну в кінці березня або на початку квітня. Найулюбленіші його місця — острівні ліси лісостепової смуги, навколо яких є великі площі культурних полів. Заходить він і у межі степової зони, але лише в ті її райони, де збереглися старі деревні насадження. Гніздо балобан мостить завжди на деревах. У кладці по 4—5 яєць такого ж рудувато-охрового, плямистого забарвлення, які і інших соколів. Під гніздом балобана десь у травні або в червні, коли там уже сидять чималі пташенята, щодня можна знайти рештки кількох розірваних ховрахів. У цей період пара балобанів, які годують малих, знищує за день не менше 20—25 ховрахів, яких птахи ловлять на прилеглих полях. Ховрахи дуже шкідливі і боротьба з ними справа нелегка. Отже, пара балобанів, що кожного літа знищує цього ненажерливого гризуна, рятує для народного господарства сотні кілограмів зерна.

Як і орлів-могильників, балобанів можна зберегти в лісостепових і степових районах України, залишаючи у лісах небагато високих старих дерев, на яких птахи могли б мостити гнізда.

Слід ще раз підкреслити, що роль у народному господарстві хижих корисних птахів дуже велика і тому необхідно охороняти всі їх види, крім болотяного луня та двох видів яструбів.

Навіть ті хижаки, які хапають корисних дрібних птахів і мисливських тварин,теж іноді роблять корисну справу.

Адже жертвою їх найчастіше стають хворі, слабі або старі тварини, захисна реакція яких послаблена. Отже, знищуючи такі екземпляри, хижаки допомагають природному добору в збереженні життєздатності цілого виду, запобігаючи розвитку епізоотій, глистних інвазій тощо.

Деякі види хижих птахів, як-от: стерв'ятник, білоголовий сип, чорний гриф, а іноді й інші хижаки, виконують відповідальну функцію «санітарів», очищаючи місцевість від падла і різних гниючих покидьків, що можуть бути джерелом різних інфекцій.

Таким чином, роль диких птахів у житті і господарській діяльності людини дуже велика і різноманітна, а що найголовніше, може бути взагалі охарактеризована за незначним винятком як позитивна. Ось чому потрібно всіляко охороняти хижих птахів і дбати, щоб їх кількість не зменшувалася.

Використана література: М.А. Воїнственський Корисні дикі птахи України, ДВ сільськогосподарської літератури Української РСР, Київ, 1960





Реферат на тему: Денні хижаки – зимняки, шуліки та соколи на допомогу сільському господарству (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.