Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Бук та дуб в Українських Карпатах (реферат)

Бук (Fagus silvatica L.) — одна з найбільш поширених порід в умовах Карпат. У Закарпатській області це головна лісоутворююча деревна порода. Найбільш поширений бук у західній частині Українських Карпат, менше — на сході.

Бук — теплолюбна порода м'якого приморського клімату. Дерево в сприятливих кліматичних умовах досягає висоти 35 м і більше та 1 м в діаметрі. Стовбур бука повнодеревний, кора тонка, гладка, із незначними впадинами, світло-сірого кольору. Крона велика, куполоподібна. Кращі деревостани утворює на глибоких свіжих буроземних грунтах. В перші роки бук росте повільно, а з 5—10-річного віку інтенсивність росту збільшується і він доганяє і часто посідає дуб. Листя бука

багате на вапно, а тому більшість лісівників вважають його «лікарем грунтів». Цвіте бук майже одночасно з розпусканням листя. Плоди достигають до початку опадання листя. Багаті врожаї спостерігаються через 3—5 років. Бук утворює як чисті деревостани (бучини), так і мішані з дубом, смерекою, грабом, кленом, явором та іншими листяними і хвойними породами. Як тіневитривала порода, він добре відновлюється і під наметом насаджень. За даними наукових спостережень, найбільша кількість самосіву і підросту (близько 100—150 тис. на 1 га) з'являється при повноті лісостану 0,6—0,7.

В Українських Карпатах бук зустрічається на різних висотах над рівнем моря. Нижня межа бука проходить на висоті 330—340 м над рівнем моря, а на вологих місцях і нижче.

Верхня межа бука проходить в середньому на висоті 1200—1300 м над рівнем моря і на вологих місцях бук піднімається до висоти 1300 м над рівнем моря. На хребтах вище 1200 м бук витісняється ялиною.

Слід відзначити, що площа бучин внаслідок хижацького ведення господарства в минулому різко скоротилась. Сотні гектарів букових лісів перетворились в малоцінні грабняки, осичняки тощо. Щоб запобігти цьому, рубки головного користування треба провадити так, щоб зрубані площі знову природно відновлювались буково насінного походження.

Бук дає цінну для народно господарства деревину. Вона особливо широко використовується в мебльовому і бондарному виробництві. Букові бочки — краща тapa для вершкового масла. Деревину бука використовують в музичній промисловості та машинобудуванні, для виробництва паркету, для внутрішнього оздоблення будинків і в літакобудуванні. Вона служить також матеріалом для сухої перегонки на деревний дьоготь, деревно-оцтовий порошок та ін.

Горішки бука з успіхом використовують в харчовій промисловості. В роки високих урожаїв бук скидає від 4 до 6 мільйонів горішків на гектар площі.

Дуб (Quercus L.)— одна з головних лісоутіворюючих порід у Карпатах. Серед листяних порід він займає друге місце після бука.

Дерево першої величини в оптимальних лісорослинних умовах досягає 35 м висоти і більше. В молодому віці, до 5—40 років, відзначається повільним ростом, не витримує затінення верхівок. Бокове ж затінення, навпаки, добре впливає на формування стовбура. Отже, при вирощуванні дуба широко застосовують підгін з таких порід, як ільмові, клени та ін.

Коренева система дуба має дуже розвинений стрижньовий корінь, який до кінця першого року досягає 1 м і більше. Бокове коріння починає розвиватися з 6—8-річного віку. В перші роки життя дерево дуба росте повільно, а з 8—10 років енергія його росту збільшується, досягаючи 30—40 см за рік, а в кращих умовах — 1 м і більше. Приріст у висоту припиняється в 120—180 років, а в діаметрі продовжується протягом всього життя. Цвіте дуб одночасно з розпусканням листя. Достигають жолуді восени того ж року. Високі врожаї їх повторюються через 4—5 років. Дуб насінного походження має добру порослеву здатність до 80—90-річного віку.

Порослеві дубняки першої генерації утворюють високопродуктивні лісостани, а повторних генерацій бувають малопродуктивними та сильно зрідженими.

Дуб насінного походження досягає віку 300—400 років, порослеві ж лісостани у віці 100—120 років уражуються кореневою гнилизною. За даними науковців, площа дібров зменшилась внаслідок витіснення дуба буком, і верхня межа дуба проходить приблизно на висоті 762 м над рівнем моря. Вони відзначають, що в Карпатах частіше зустрічається дуб зимовий. Дубові ліси (Quercus sessilis Ehoh і Quercus pedunculata), як уже відзначалось, розташовані переважно в передгірній зоні Закарпаття по андезитовому кряжу від Ужгорода до Хуста.

Дубові ліси займають невеликі ділянки і в Прикарпатті. Черешчатий дуб (Quercus pedunculata) утворює переважно ліси рівнин, але зустрічається, як домішка до сидячецвітого (скельного) дуба в андезитових передгір'ях (м. Берегове). Особливо цінні насадження дуба черешчатого є в урочищі «Атак» Мукачівського лісгоспу та «Надь-Єрде» Хустського лісгоспу, де окремі дерева досягають висоти більше 35 м, а в діаметрі 1,5 м. Сидячецвітий дуб (Quercus sessilis Ehoh) більш теплолюбний і може рости на кам'янистих грунтах. Рідше зустрічається в Карпатах дуб літній, його верхня межа проходить на висоті 668 м над рівнем моря. Він найбільше поширений на кам'янистих схилах південно-західних, експозицій.

Дуб утворює як чисті, так і мішані деревостани. Його супутниками є клен гостролистий, явір, граб, ясен та ін. Дубові ліси як в Прикарпатті, так і в Закарпатті в багатьох місцях зрубані. Дуб як цінну породу треба вводити в передгірній зоні Карпат. Деревина дуба відзначається дуже високою міцністю, твердістю та пружністю, великою стійкістю протій гнилизни. Широко використовується в столярно-мебльовому виробництві, в сільськогосподарському машинобудуванні, вагонобудуванні, суднобудуванні, в будівельній оправі, в гідротехнічних спорудах, та ін. З деревини і кори дуба добувають дубильні речовини для шкіряної промисловості.





Реферат на тему: Бук та дуб в Українських Карпатах (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.