Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Аналіз витрат на лісові культури (реферат)

Лісокультурні роботи відіграють значну роль у відтворенні лісових ресурсів. Адже третя частина всіх лісів України має штучне походження. Разом з тим ці роботи найбільш трудомісткі і дорогі. На них припадає основна сума виробничих затрат підприємств лісового господарства.

При існуючій практиці планування й обліку затрати на утворення лісових культур визначаються по окремих елементах на календарний рік, тоді як процес вирощування культур триває кілька років. Таким чином, і річний план і звіт про лісокультурні роботи не дають уявлення про повну вартість комплексу робіт по утворенню гектара лісу.

Нерідко буває, що виграш у затратах, досягнутий на одній стадії лісокультурного виробництва, обертається програшем на іншій, внаслідок чого підвищується і загальна сума затрат на гектар культур. Отже, для того, щоб мати вірне уявлення про затрати на лісові культури і вибрати найекономічніший спосіб їх утворення, намітити найвигідніший комплекс робіт, необхідно вести повний облік і аналіз затрат на всіх стадіях лісокультурного виробництва.

Попробуємо проаналізувати вплив різних факторів на трудомісткість і собівартість лісокультурних робіт.

Одна з основних причин трудомісткості лісокультурних робіт, як відомо, полягає у все ще низькому рівні їх механізації. Так, на підприємствах лісового господарства і лісозаготівель України основні лісокультурні роботи, зокрема підготовку грунту, механізовано на 66%, садіння — на 23%, догляд за культурами — на 41%. Найвищий рівень механізації спостерігається в безлісних областях, таких як Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Одеська, тобто там, де молоді ліси утворюються, головним чином, на площах, які були під лісогосподарським користуванням. В більш лісистих областях: Волинській, Житомирській, Львівській та Ровенській, де культури закладаються, в основному, на ділянках, які були раніше під лісом, рівень механізації набагато нижчий. В гірських районах Карпат лісокультурні роботи механізовані слабо. При виконанні лісокультурних робіт вручну, як відомо, проводять частковий обробіток грунту — площинками і смугами і відповідно до цього садять лісові культури — місцями та рядками. Розглянемо фактори, які впливають на трудомісткість цих двох типів лісових культур.

Підготовка грунту. На цих роботах величина трудових затрат залежить від характеру рельєфу та грунту, тобто від природних факторів, а також від розміру площі, яка підлягає обробітку (корисна площа). Величина площі, в свою чергу, залежить: при культурах місцями — від розміру та кількості площинок на гектарі, при обробітку смугами — від ширини оброблюваних смуг та відстані між ними. Кількість площинок на гектарі та відстань між смугами пов'язані з густотою культур. При одній і тій же густоті культур корисна площа обробітку залежить лише від розміру площинок у першому випадку і від ширини смуг — в другому. І нарешті, трудові затрати на цій стадії робіт залежать від глибини обробітку грунту. Остання в свою чергу залежить від методу закладання лісових культур — сівби чи садіння.

Садіння лісу (сівба тут не розглядається). Трудові затрати на садіння лісу, крім зазначених вище природних факторів і густоти насаджень, залежать від виду та віку садивного матеріалу.

Догляд за лісовими культурами (розпушення грунту та прополювання). Як і в стадії підготовки грунту, на величину трудових затрат тут, поряд з природними факторами, впливає розмір площі, на якій безпосередньо проводиться прополювання та розпушування грунту. Крім того, на трудомісткість цих робіт впливає ступінь забур'яненості площин.

Отже, на всіх стадіях лісокультурного виробництва діють як природні, так і виробничі фактори. Щоб виключити вплив природних факторів, а також незалежних від способу виробництва культур і, таким чином, виділити лише ті фактори, які мають для нас інтерес, зроблено розрахунки трудових затрат для таких умов: рельєф — рівнинний, грунти — середні, глибина обробітку — 20—22 см (під посадку), густота культур — 10 тис. сіянців на гектар, посадковий матеріал — дворічні сіянці. Крім того, ми не враховуємо витрат на підвезення сіянців, амортизаційних та управлінських, тому що вони не залежать від способу підготовки грунту.

В цих умовах трудомісткість робіт при обробітку грунту залежить від розміру оброблюваних площинок та ширини смуг (оскільки відстань між смугами лишається постійною). З метою дослідження цієї залежності розмір площинок прийнятий від 0,3X0,3 м до 0,6x0,6 м, ширина смуг — відповідно від 0,3 м до 0,6 м. Таким чином, в усіх випадках кількість площинок на одному гектарі (10 тис. штук) і кількість смуг (70) будуть постійними. Для всіх прийнятих розмірів площинок і смуг визначена площа, яка безпосередньо підлягає обробітку на одному гектарі. Величина трудових затрат обчислювалась згідно з діючими на території України нормами виробітку на ручні лісокультурні роботи.

З підвищенням розміру площинок корисна площа обробітку на одному гектарі, як відомо, зростає в квадраті. Отже, трудомісткість та витрати на обробіток одного гектара також зростають в квадраті. Так, при збільшенні сторони площинки в два рази — від 0,3 м до 0,6 м — площа обробітку, трудові затрати та сума прямих грошових витрат на гектар зростає в чотири рази.

При підготовці грунту смугами величина оброблюваної площі на одному гектарі та ширина смуг знаходяться в лінійній залежності. Внаслідок цього величина корисної площі обробітку, а отже й трудомісткість та витрати на обробіток одного гектара при збільшенні ширини смуг зростають значно повільніше.

В зв'язку з тим, що величина оброблюваної площі на одному гектарі при підготовці грунту смугами завжди буде більшою, порівняно з площинками таких же розмірів, цей вид підготовки грунту більш трудомісткий. Проте, при збільшенні розмірів площинок і ширини смуг ця різниця скорочується. Так, якщо при ширині смуг 0,3 м площа, оброблювана на гектарі, більша, ніж при підготовці грунту площинками 0,3X0,3 м, понад два рази, то при ширині смуг 0,6 м і відповідному розмірі площинок 0,6X0,6 м ця різниця знижується до 17%.

Щодо трудових, а також грошових затрат на підготовку грунту, то при збільшенні розмірів площинок і відповідно ширини смуг різниця в них зменшується ще швидше. І вже при величині площинок 0,6X0,6 м і ширині смуг 0,6 м підготовка грунту смугами виявляється дешевшою, порівняно з площинками. Це пояснюється більшою трудомісткістю обробітку 1 м2 грунту площинками, ніж смугами, тому що в першому випадку частина робочого часу затрачається на переходи від площинки до площинки, тоді як при обробітку грунту смугами цих затрат не буде.

Трудові затрати на роботи, зв'язані з садінням лісу, тут не аналізуються, тому що при штучному виконанні вони не залежать від виду підготовки грунту.

Роботи по догляду за лісами, створеними місцями, як відомо, більш трудомісткі, ніж за рядковими культурами. Ця обставина знайшла своє відображення в побудові норм виробітку на ці роботи. Норми виробітку на догляд в рядках, виражені в квадратних метрах, як відомо, не зв'язані з шириною попередньо підготовленої смуги, тоді як в площинках — залежать від їх розміру. Чим менший розмір площинок, тим більш трудомісткий догляд за культурами і тим нижчі норми виробітку на ці роботи. Тому різниця у величині норм виробітку на догляд в рядках і в площинках буде особливо великою при малому розмірі площинок. Так, норма виробітку на догляд в площинках розміром 0,3X0,3 м нижча, ніж в рядках, у 9 разів. При збільшенні площинок ця різниця помітно зменшується і вже при площинках 0,6Х Х0,6 м скорочується втричі.

Обсяг трудових затрат на догляд в площинках також значно вищий, ніж при догляді в рядках, проте тут різниця не така велика, як в нормах виробітку. Так, трудові затрати на догляд за гектаром культур при площинках розміром 0,3x0,3 м вже не в 9, а приблизно в 4 рази вищі, ніж при рядкових культурах. Це зменшення різниці пояснюється тим, що величина оброблюваної площі на гектарі при підготовці грунту площинками менша, ніж при підготовці смугами.

Таким чином, затрати на догляд, як трудові, так і грошові, при рядкових культурах (в даному випадку, створених на смугах) значно нижчі, ніж при культурах, створених площинками. Різниця у витратах на догляд настільки велика, що значно перекриває деяке перевищення витрат на підготовку грунту смугами, порівняно з площинками. Ця різниця, обчислена для одноразового догляду, ще більш зростає у випадку повного циклу догляду, який проводиться до зімкнення культур. Сумарні затрати на підготовку грунту та десятиразовий догляд при рядкових культурах зменшуються в два рази, порівняно з культурами місцями.

Культури, створені смугами, набагато дешевші, ніж культури, створені в таких самих умовах місцями. При великій забур'яненості грунту догляд за площинками значно утруднюється, тому що робітникам доводиться витрачати багато часу на пошуки чергової площинки. Ці труднощі зростають, якщо є відпад культур на окремих площинках, і відстань між площинками, які підлягають догляду, таким чином збільшується.

Із сказаного можна зробити висновок, що при частковому обробітку грунту під суцільні культури при однакових умовах слід віддавати перевагу підготовці грунту смугами, на яких утворюються рядкові, більш дешеві культури. Від застосування площинок необхідно відмовлятися. Деякі лісгоспи вже відмовилися від культур площинками як більш трудомістких і дорогих.

Застосовувати площинки доцільно лише при часткових культурах, коли проводиться підсів лісу, введення порід, яких бракує, тощо.





Реферат на тему: Аналіз витрат на лісові культури (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.