Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Біологія

Аналіз розвитку рослинного покриву Західного Полісся (реферат)

Формування рослинності Західного Полісся, як і суміжних районів Білорусі, проходило під впливом материкових зледенінь, які неодноразово докорінно трансформували рослинний покрив регіону.

Хоча в публікаціях, присвячених палеогеографічній реконструкції рослинності Східно-Європейської рівнини, й висловлюється припущення, що твердження про катастрофічний вплив дніпровського зледеніння чи вюрмського похолодання може бути сумнівним, обґрунтовується висновок про третинну реліктовість багатьох представників флори широколистяних лісів та водойм, проте більшість дослідників усе ж вважає, що безперервний розвиток флори й рослинності Західнополіського регіону розпочався після відступу дніпровського льодовика, з рисвюрмського інтергляціалу, оскільки під час дніпровського зледеніння район Полісся був вкритий суцільним льодовим покривом. Після відступу дніпровського льодовика Полісся більше не піддавалося суцільним покривним зледенінням, а рослинність регіону черговому знищенню.

Формування рослинного покриву відбувалося в перигляціальних умовах, характерних для південних окраїн льодовика, який відступив і, в основному, на височинах та підняттях (оскільки низини тривалий час залишалися під льодовиковими водами). До складу цієї постгляціальної "пагорбової" флори ввійшли види, які пережили дніпровське зледеніння в рефугіумах Волинської височини й після відступу льодовика почали мігрувати на північ, займаючи територію, що вивільнилася. На формуванні рослинного покриву Західного Полісся ймовірно позначився й вплив Московського та в меншій мірі, лише посередньо Валдайського зледенінь. Так, за даними Д.К. Зерова, у північній частині України під час останнього зледеніння панувала лісостепова рослинність, а суцільного лісового покриву не було; існували лише гаї з сосни, берези, верби, приурочені до вологих місць. Разом з тим, у смузі перигляціалу автор допускає існування рефугіумів флори широколистяних лісів.

Сосна й береза розселювалися на вододілах, займаючи простори, раніше зайняті рослинністю степового типу. Західне Полісся відрізнялося від східних районів дещо більшою участю берези в складі лісів. З того періоду в сухих і світлих соснових лісах Полісся зростає іноді багато степових реліктів, а також представники псамофітного комплексу, що збереглися до наших днів у сухих едатопах. З кінцевим етапом раннього голоцену пов'язане й формування багатьох озер та евтрофних боліт на території сучасної Поліської підпровінції, а палінологічні зразки містять пилок смереки.

Для середнього голоцену характерне помітне потепління і, як наслідок утворення мішаних лісів; настає так звана фаза мішаних лісів з елементами дубового лісу. У цей час на Поліссі поширювалися сосново-широколистяні ліси з участю дуба, липи, ліщини, формувалися вільшняки. Середньоголоценовим періодом датується також поява на Західному Поліссі угруповань смереки, що розселялася з північного центру її концентрації. Низовинне й обводнене Полісся не було зручним для суцільної міграції смереки, унаслідок чого тут утворилися, в основному, острівні її місцезростання.

Для пізнього голоцену характерне розселення в регіоні більш вологолюбних порід. Палінологічними аналізами торф'яних відкладів неодноразово підтверджена наявність у них пилку бука, ялиці, граба. Встановлено, що участь смереки в рослинному покриві Західного Полісся в цей час знижується, зменшується й її ареал. Тому сучасні ізольовані місцезнаходження цієї породи в регіоні є середньоголоценовими реліктами та підлягають охороні.

З періодом пізнього голоцену В. Шафер пов'язує також поширення на Поліссі сфагнових боліт, відзначаючи посилення процесу мезотрофізації рослинності, а також зниження ролі граба в лісах регіону. Разом з тим, у пізньому голоцені жодних помітних зменшень ареалів вологолюбних порід не відбувалося. Як зазначає Д.К.Зеров, сучасні межі поширення бука, ялиці та граба в основному представлені тією межею, якої вони досягли, поширюючись на схід у пізньольодовиковий час.

В історичну добу подальший розвиток рослинності відбувся під впливом антропогенного фактора. Інтенсивне освоєння території розпочалося з часу виникнення давньоруської держави, тобто з ІХ-Х століття н. е.. Вплив антропогенного фактора на рослинний покрив регіону стає особливо відчутним на початку XVII XVIII століть, коли розпочалося осушення боліт і заболочених лісів. Як зазначає С.Ленцевич, осушення здійснювалося досить інтенсивно вже з XVIII ст.; масштаби осушувальних робіт висвітлені в літературі. Унаслідок прокопування каналів, обвалування боліт і прокладання дамб відбулося значне підсушення території, був змінений породний склад лісів Західного Полісся. Загальне зниження рівня вод після осушування сприяло кращому росту лісів, збільшенню участі дуба й сосни в їх складі, формуванню сосново-дубових фітоценозів. Екстенсивне осушення боліт здійснювалося також наприкінці XIX століття (програма робіт експедиції Б.М.Жилінського) та в 30-их роках XX століття (роботи Польського Бюро меліорації Полісся). Ще інтенсивніші гідромеліоративні роботи проведені в період від 1960 до 1976 років, унаслідок чого роль болотної рослинності та участь гігрофітів у формуванні ценотичної структури рослинного покриву Західного Полісся значно знизилися.

Основним типом сучасної рослинності регіону є ліси з домінуванням сосни; поширені також березові та вільхові угруповання, рідше трапляються дубово-соснові й грабово-дубові ліси. Місцями збереглися ясенево-вільхові та смерекові фітоценози (як правило острівними локалітетами) з домішкою вільхи клейкої та сосни звичайної. Ці угруповання є рідкісними в регіоні й цікаві для вивчення їх фітоценотичної структури, як моделі лісокультурної справи.

У повоєнний період ліси регіону також зазнали значних кількісних та якісних змін. Великі об'єми вирубувань нівелювали різноманітність їх природної ценотичної структури. Так, на сьогодні лише невеликими масивами (наприклад, Берестяно-Цуманські ліси, Мацейовська дача в Ковельському держлісгоспі) збереглися полідомінантні лісові угруповання з участю дуба й сосни в головному ярусі та наявністю рідкісних неморальних видів у трав'яному покриві. Унаслідок вирубування стали рідкісними угруповання з участю явора й дуба скельного; ці види тут знаходяться на східній межі ареалу, фітоценози з їх участю підлягають охороні. На зменшення чисельності острівних локалітетів смереки вплинуло осушення.

У природному рослинному покриві регіону значна роль лучної рослинності. Луки на цій території сформувалися, в основному, на місці осушених боліт, рідше на місці знищених лісів. Переважають болотисті луки, у заплавах рік трапляються справжні луки, а на вододільних просторах низинні торф'янисті луки. Значна частина колишніх лук розорана.

Західнополіському регіону притаманне переважання евтрофних боліт, приурочених до долин річок і приозерних понижень. На вододілах частіше трапляються мезотрофні болота, тоді як оліготрофні представлені лише поодинокими масивами. Болота, порівняно з іншими типами рослинності, і на початку століття, і за останні 20-30 років зазнали найбільших трансформацій. У результаті вторинно-рідкісними стали угруповання з участю таких болотних видів рослин, як Tofieldia calyculata, Сагех heleonastes, а також фітоценози формацій Cariceta appropinquatae, Scheuchzerieto Sphagneta, Acoreta calamii. 3 урахуванням того, що південна окраїна регіону (по лінії ТурійськКолки) є фактично південною межею суцільного поширення сфагнових боліт, стає очевидною доцільність охорони на півдні регіону угруповань формації Sphagneta. Варті збереження також фітоценози багатьох верхових боліт та угруповань рідкісних рослин у водоймах. Через Західне Полісся проходить південна межа суцільного поширення багатьох видів болотних рослин, зокрема, Salix myrsinifolia, Сагех dioica, Drosera anglica, Scheuchzeria palustris, Salix lapponum, Salix myrtilloides, Carex chordorhiza, C. limosa, а також низки сфагнових мохів ; місцезростання цих видів потребують охорони.

Використана література:

1. Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна "Зелена книга”). – Львів, "Поллі”, 1998. – 189 с.





Реферат на тему: Аналіз розвитку рослинного покриву Західного Полісся (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.