Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Безпека життєдіяльності

Виробничі небезпеки та травматизм у сфері агропромислового комплексу (реферат)

Зміст

1. Стан виробничого травматизму в галузі АПК

2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму

3. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у тваринництві

4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві

1. Стан виробничого травматизму в галузі АПК

Реформування економіки в нашій країні стало причиною традиційних форм організації і режимів праці: з'явилися інформаційні технології, проваджуються автоматизовані процеси, нові хімічні і полімерні матеріали, зросло значення людського чинника в складних ергатичних системах.

Впровадження ринкових відносин, переміщення і задіяння великої кількості робочої сили в малих орендних та власних підприємствах потребує відповідного забезпечення, контролю і нагляду, щодо охорони праці, обґрунтування режимів праці, відпочинку та оптимізації трудової діяльності.

Власники приватних та державних підприємств не дотримуються санітарно-гігієнічних вимог щодо створення відповідних умов праці. Більшість власників мають низький рівень знань щодо вимог охорони праці.

Аналіз причин виробничого травматизму при розслідуванні нещасних випадків в таких підприємствах свідчить про те, що керівники та посадові особи абсолютно не підготовлені з питані, охорони праці, деякі з них навіть не знають Закону «Про охорону праці». На підприємствах взагалі не створюються служби охорони праці, не розробляються посадові інструкції, працюючі не забезпечуються нормативними документами про охорону праці. В більшості організацій перестала діяти система управління охороною праці, не передбачається централізоване навчання, перевірка знань шляхом атестації і переатестації посадових осіб та інженерно-технічних працівників.

Робітники більшості підприємств забезпечуються засобами індивідуального захисту тільки на 30-50%. виходять на роботу без спецодягу, захисних шоломів та інших засобів захисту. Аналіз показників загального і смертельного травматизму у сільськогосподарському виробництві показує, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, зношеність машинно-тракторного парку до 90 %, при цьому виникає необхідність у використанні всього обсягу ручної праці, понад 70% якої виконують жінки. В аварійному знаходяться значна кількість будівель і споруд, до 50 % об'єктів не відповідає будівельним нормам і правилам і не пройшли капітальною ремонту відповідно до нормативних актів.

Найбільш часто у сільському господарському виробництві гинуть механізатори – 20-24 %, водії автомобілів – 17 працівники тваринництва – 13 %, сторожі – 10 %; керівники і спеціалісти – 9 %.

Дана ситуація, що склалася з травматизмом у сільськогосподарському виробництві, обумовлена пінкою причин, серед яких:

- порушення стандартів безпеки та відсутність дієвих механізм притягнення посадових осіб до відповідальності за недотримання вимог безпеки праці;

- зниження відповідальності та вимогливості посадових осіб щодо контролю за дотриманням норм та правил безпеки праці і допуск до роботи працівників у нетверезому стані;

- недостатня підготовка фахівців аграрників із питань охорони праці;

- низький рівень та значне послаблення трудової і виробничої дисципліни, обумовлений відсутністю економічних стимулів праці, впровадженні норм і правил охорони праці та застосування дієвих економічних санкцій при порушенні;

- старіння основних фондів, зростаюча кількість фізично зношеного і морально застарілого обладнання, машин і механізмів, що не відповідають безпечним умовам праці;

- недостатня наявність коштів, у тому числі коштів на фінансування Національної, державної, галузевих і регіональних програм з питань охорони праці і пожежної безпеки. Також на підвищення рівня виробничого травматизму впливають особливості організації виробничого процесу в аграрному секторі економіки.

2. Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму

Умови праці на галузевих об'єктах мають велике значення практично для всіх виробничих показників – таких як продуктивність предметної діяльності, якість робіт, безпека працюючих та ін.

Умови праці на галузевих об'єктах характеризуються технічним та технологічним рівнем засобів праці – ступенем механізації, автоматизації, оснащенням галузі і вдосконаленням існуючої технології новітніми досягненнями.

В межах одного і того ж галузевого об'єкта можуть мати місце комфортні, допустимі або несприятливі умови праці. Тому аналізу умов праці ставить собі за мету виявлення причин та травмуючих чинників, що є характерними для даного технологічного процесу, для конкретного робочого місця та визначення їх впливу на рівень травматизму, стан здоров'я та працездатність працюючих для підвищення рівня безпеки галузевих виробництв.

Згідно нової гігієнічної класифікації, затвердженої 31 грудня 1998 року №382 MO3, дається таке визначення умов праці:

Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

До сукупності факторів, що формують умови праці, належать санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та естетичні елементи виробничого середовища.

Санітарно-гігієнічні елементи зовнішнього та виробничого середовища в умовах галузі мають конкретні, точно фіксовані параметри, рівні та значення, визначені гігієнічними нормами та санітарними правилами.

Психофізіологічні елементи — робоча поза, фізичні та нервово психологічні навантаження, для більшості з яких в умовах галузі ще не існує загальних стандартних одиниць чи показників вимірювання.

Показники естетичних елементів умов праці на галузевих об'єктах визначаються переважно за допомогою різних експертних оцінок (естетичне оформлення знарядь праці, матеріалів та засобів, що використовуються на робочих місцях).

Основними несприятливими факторами зовнішнього та виробничого середовища є: типи сировини, матеріалів, пестициди, гербіциди, мінеральні добрива, ссредньо- та високочастотний шум з рівнем звукового тиску в межах 90-110 дБА, вібрація, інтенсивно підвищена або понижена температура повітря, променеве тепло та ін.

В умовах галузі повністю безпечних виробничих процесів як і безпечних виробництв не існує.

Захист людей від шкідливих і небезпечних виробничих чинників має розглядатися на стадії проектування, будівництва та експлуатація зводитись до мінімальної ймовірності травмування або захворювання працюючих з одночасним забезпеченням високої продуктивності праці.

Фактори першої групи є вирішальними і обумовлені суспільними виробничими відносинами. До них належать нормативно-правові, законодавчі і підзаконні акти, правила, норми, стандарти та ін.

Друга група факторів впливає на формування матеріально-речових елементів умов праці — засоби праці, предмети і знаряддя праці, технологічні процеси та ін. Забезпечення безпечних і здорових умов праці покладається на адміністрацію галузевих об'єктів. Адміністрація зобов'язана впроваджувати сучасні засоби безпеки, що запобігають виробничому травматизму.

Третя група факторів характеризується впливом на працівників кліматичних, погодних, геологічних і біологічних властивостей місцевості, де розміщені галузеві об'єкти і безпосередню здійснюється виробничий процес.

Забезпечення оптимальних режимів праці, правил і норм з вимог мають спрямовуватися на захист організму людини від травм, негативного впливу технічних засобів, що використовуються в трудовому процесі.

Аналіз виробничого травматизму ставить перед собою мету встановити закономірності, які спричинили появу нещасних випадків.

Нещасному випадку завжди передує те чи інше відхилення від нормального ходу виробничого процесу. Тому аналіз травматизму дає можливість розробити комплекс профілактичних заходів, що усувають небезпечні і шкідливі умови праці на галузевих об'єктах.

3. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у тваринництві

Специфіка технологій виробництва тваринницької визначає особливості процесів формування та виникнення виробничих небезпек.

Найтиповішими для тваринництва небезпечними факторами небезпечними умовами і просто небезпеками є:

1) рухомі машини, механізми та їхні окремі деталі;

2) підвищена вологість, запиленість та загазованість повітря робочої зони;

3) підвищена чи понижена температура повітря робочої зони;

4) електричний струм небезпечних параметрів (електроприводи освітлювальні установки, випромінювачі, водонагрівачі тощо);

5) біологічна небезпека: тварини, мікроорганізми, гриби та продукти їх життєдіяльності;

6) термічна небезпека (нагрівачі, гаряча вода, пара);

7) небезпека падіння на слизькій підлозі, східцях, трапах;

8) наявність хімічних речовин (консерванти, вітаміни, миючі засоби, зооциди тощо);

9) вибухонебезпека (компресорні установки, органічний пил);

10)пожежонебезпека;

11) нервово-психічні перевантаження.

При догляді за тваринами ряд небезпек походять безпосередньо від тварин (травмування людей тваринами, можливість зараження інфекційними захворюваннями), машин і механізмів, теплової т електричної енергії, будівель тощо.

Основними травмами у тваринництві є забиття, порізи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом та інші.

Дослідами встановлено, що при експлуатації машин тваринництва і кормо виробництва відносно загальної кілько травм, які виникають щороку у тваринництві, на машини, агрегатуються з тракторами, припадає 64 %, при обслуговуванні стаціонарного обладнання - 29%, самохідних та інших машин для кормо виробництва - 7 %.

4. Виробничі небезпеки, аварійність і травматизм у рослинництві

Рослинницький технологічний комплекс АПК є один із вели осередків локалізації сільськогосподарського травматизму (26 % нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності і 35,2 % з летальним наслідком), тому розробка основних напрямів профілактики в цій галузі відноситься до числа найбільш актуальних завдань охорони праці в сільському господарстві.

Рослинництво як галузь включає в себе виробництво значних видів сільськогосподарських культур, тому дослідження травматизму по кожній із них являє собою досить важке завдання, яке можна успішно вирішити методом виробничого дослідження травматизму по найбільш репрезентативній групі культур - зернових і кормових.

Основними джерелами травматизму з тимчасового втратою працездатності і летальним наслідком при виробництві зерна і кормів є мобільні машини (52,2 і 76,5% відповідно, в тому числі трактори - 25 і 54,1%, комбайни - 11,4 і 11,2%, автомобілі - 3,6 і 11%), стаціонарні і пересувні машини (15,0 і 11,3%, в тому числі зерноочисні - 9%, зерно навантажувальні - 2,14%). Ці показники дають підставу вважати, що етіологія травматизму в рослинництві є найбільш машинною в порівнянні з Іншими галузями сільського господарства.

До основних об'єктів, яки безпосередньо спричиняють травми, належать частини і деталі машин (48%, в тому числі кузов і платформи мобільних причіпних і навісних машин - 11,4%, ходова частина - 4%, робочі органи - 12,5%, вузли приводів - 8%), пересувні вантажі (8,5%), падіння потерпілого складає (24,3%).

Найбільша кількість нещасних випадків трапляється під час збирання врожаю (39,3%), його транспортування (18,6%), технічного обслуговування і ремонту машин (16,4%), післязбиральної обробки врожаю (6%), сівби і посадки (8,5%).

Найбільш травмонебезпечним елементами робіт є очищення і заміна робочих органів і усування несправностей машин, заправка технологічними матеріалами, агрегатування і зчеплення розвантаження бункерів.

Основний контингент потерпілих внаслідок нещасних випадків, складають механізатори - 53,5%, з них трактористи-машиністи – 34,3 %, комбайнери - 8,6%, водії транспортних засобів - 7,8%, стаціонарних і пересувних - 5,7%, при падінні - 6,42%.

Головними причинами травмування є незадовільна організація праці (41,1%), незадовільний технічний стан машин (12%). Причинами значної частини нещасних випадків є необережні дії потерпілих (30%), перебування в зоні деталей, що рухаються, і органів машин (13,6%), оперування з вузлами мобільних при працюючому двигуні і під піднятими платформами (12,2 %) порушення правил дорожнього руху (5%).

Значна кількість нещасних випадків - при відсутності у постраждалих захисних засобів (до 25%), відсутності або несвоєчасності навчання працівників безпечним методам праці (19,2%).

Найбільш розповсюдженими травматичними ситуаціями є захоплювання і удари деталями машин, які обертаються і рухаються (32,8%), падіння постраждалого (30,7%), транспортні пригоди (6,5%), зіткнення з нерухомими предметами (6%).

Список використаної літератури

1. Закон України «Про Охорону праці» № 2695-12 від 14.10.92.

2. Федоров М. І. та ін. Охорона праці в галузі АПК, Полтава. – 2005 р. – 396 с.

3. Федоров М. І. та ін. Охорона праці в галузі АПК – (Збірник схем, термінів. До повідкових даних, розрахунків та тестів). Полтава. – 2005 р. – 396 с.

4. Яворська В. М., Чабан В. Й. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 288 с.





Реферат на тему: Виробничі небезпеки та травматизм у сфері агропромислового комплексу (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.