Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Банківська справа

Відповіді на питання з предмету "Банківська справа" (шпора)

 

1.Етапи розвитку банківської системи Укр.

2.Охарактеризувати сучасний стан банк сис Укр

3.Фукції та інструменти регулювання НБУ

4.Ліцензування банківської дія-сті.
 
5.Порядок створення та реєстрації КБ на Укр.
 
6.Охар-вати філії та представництва
 
7.Нормативи для КБ, стосовно їх валютних позицій
 
8.Нормативи для КБ, стосовно їх кредитних ризиків.
 
9.Норматив ліквідності КБ

10.Нормативи капіталу для КБ

11.Ліцензування операцій з іноземною валютою

12.Орг-ція роботи КБ по здійсненю ними ЗЕД.

13.Доходи, витрати, прибуток Б
 
14.Характеристика складових капіталу Б

15.Фукції та джерела формування капіталу Б

16.Характеристика депозитів до запитання. Порядок відкриття рахунків в Б

17.Хар-ка строкових вкладів, фактори, що впливають на величину % ставки за ними.

18.Вклади населення, необхідність їх залучення КБ.

19.Мета та порядок випуску Б ощадних сертифікатів.

20.Види міжбанків кредитів та порядок їх надання.

21.Порядок та цілі отримання Б кредитів від НБУ

22.Управління залученими коштами Б на рівні самих КБ

23.Управління ресурсною базою на рівні НБУ.

24.Упр-ня власними ресурсами банків на рівні самих КБ.

25.Хар-ка методів упр-ня активами та пасивами Б

27.Світовий досвід у проведені аукціонів з рефінансування центробанком.

26.Досвід іноземних Б у випуску облігацій

28.Організація та принципи проведення безготівкових роз-ків.
 
29.Хар-ка міжбанківських роз-ків.
 
30.Харак-ка роз-ків за допомогою платіжних доручень.
 
32.Харак-ка роз-ків за допомогою чеків.

33.Харак-ка роз-ків за допомогою акредитиву.

34.Банк-й контроль за здійс-м розрах-в

35.Розрахунки за допомогою пластикових карток
 
37.Організація касових оборотів та їх прогноз.
 
38.Взаємозвязок касових і емісійних операцій.

39.Напрями орг-ції Б готівкового грошового обороту ГГО.

40.Роз-ки шляхом заліку взаємовимог.

42.Клас-ція банк-х Кр-тів

43.Хар-ка суб'єктів Кр-х відносин

44.Принципи банк-го Кр-ня

45.Зміст методів Кр-ня та хар-ка позичкових рах-в

46.Зміст та місце Кр-го договору

47.Етапи процесу Кр-ня

48.Умови одержання позичок в банках

50.Застава, заклад як методи забез-ня повер-ня позик

51.Стр-ня відпов-сті позич-ка

52.Гарантія і поруч-во для з<ня Кр-го ризику

53.Уступка вимог, цесія для повер-ня Кр-ту

54.Кр-й ризик та його з<ня

55.Проблемні позики. Кр-й моніторинг

56.Хар-ка факторів, які вплив-ть на розмір %-ї ставки

57.Види та порядок надання Кр-тів під ЦП

58.Орг-ція пров-ня Кр-ня під іпотеку

59.Цілі, проблеми і порядок надання спож-х Кр-тів

60.Кр-ня банками с/г-х підпр-в

61.Умови надання ломбард-х позик

62.Хар-ка консорц-го Кр-ту

63.Операції банків з векселями під-ств

64.Вексельні кредити

65.Зміст роботи банку з ОВДП

66.Функц-ня первин та вторин-го ринку ОВДП

67.Суть операції РЕПО

68.Види та зміст операцій банку з власними фін продуктами

69.Зв'язок інв-цій з кред-ням

70.Дати хар-ку методам диверс-ї ризику при роботі з ЦП

71.Види ризиків, властивих інв-ним операціям

74.Хар-ка роботи банку з депоз-ми сертиф-ми

75.Економ-на суть і форми Інв-цій

76.Клас-ція Інв-цій

77.Правове рег-ня Інв-ної діял-сті в У

78.Місце банків у Інв-цій актив-сті сус-ва

79.Інв-ня шляхом Кр-ня

80.Підрахунок ефф-сті реальних Інв-цій

81.Правила купівлі-продажу на міжбанк-му валют-му ринку

82.Валютний курс та його хар-ка

83.Порядок орг-ції і роботи пунктів обміну інвалюти

84.Осн полож-ня вивозу інвалюти

85.Особлив-ті Кр-ня у інвалюті

86.Напрямки стр-ня валют-х ризиків

87.Форфейтингові операції КБ

88.Правила викор-ня готівк-ї інвалюти

89.Операції банків з міжнар-х торг-х розрах-в

90.Операції КБ з дорогоц-ми металами

91.Валютний арбітраж, його хар-ка

92.Викор-ня валют-х ф'ючерсів

93.Валют-й опціон

94.Зміст фактор-х послуг

95.Зміст лізинг-х послуг

96.Охар-вати елементи лізинг-ї угоди

97.Зміст трастових послуг

 
14.Характеристика складових капіталу Б

Операції за допомогою яких КБ формують свої рес називаються пасивами. Сутність пасивних операцій полягає у залученні різноманітних видів вкладів у рамках депозитних та ощадних операцій, одержанні кредитів від інших Б, емісії ц.п. В залежності від джерела утворення банк рес, їх поділяють на власні, залучені та запозичені.

До власних рес КБ або до банк капіталу, належать фонди які утворюються Б для забезпечення фінанмової сталості, комерційної і гос-кої діяльності, а також прибуток поточного і минулого років. Частка власного кап КБ у сукупних рес невелика, що зумовлено специфікою банк діяльності. Капітал Б складається з суми основного кап(кап 1-го рівня) та додаткового (кап 2-го рівня) за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.Основний кап складається з :

Фактично сплаченого зареєстрованого статут кап Б, дивідендів спрямованих на збільшення статут кап, емісійних різниць (між ціною первиного розміщення акцій та їх номінальною вартістю),прибутку минулих років.

Додатковий кап складається з: резервів під стандартну заборгованість інших Б, резер під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам, загальних резервів, результату переоцінки основних засобів, поточних доходів. До відвернень належать ц.п в портфелі Б на інвестиції та вкладання в асоційовані та дочірні установи за мінусом вартості основних засобів у разі коли вони перевищують суму основного і дод кап. У складі основного кап головна роль належить статутному фонду. Він формується з акціонерного та приватного кап при орг-ції нового Б шляхом внесків засновників чи випуску та реалізації ркцій.Розмір стат ф визначається засновниками, однак він не може бути меншим мінімального розміру встановленого НБУ.Резервний ф КБ призначений для покриття можливих збитків від банківської дія-сті, а також для сплати дивідендів за привільованими акціями, коли для цього недостатньо прибутку. Фонд формується за рахунок відрахувань з прибутку. В КБ за рахунок прибутку створюються спеціальні ф призначені для виробничого та соц розвитку. Порядок їх створення регулюється статут док-тами Б. Більша частина рес КБ формується за рахунок залучених та запозичених коштів. Можливості у залучені коштів регулюються НБУ. Б залучають вільні грошові кошти юрид та фіз осіб шляхом виконання депозитних операцій,у процесі яких використовуються різні види банківських рахунків. За формою використання рахунків вони поділяються: депозити до запитання, строкові депоз,ощадні депоз. До залученого кап належать кошти, отримані від емісії та продажу облігацій та кредити, отримані від інших банків в т.ч НБУ. Облігація – боргове зобовязання за яким кредитор отримує фіксований приб протягом терміну дії позики. Випуск облігацій може бути використаний для збільшення сукуп банків кап. Переваги емісії облігацій порівняно з емісією акцій: проценти за обліг вираховуються з прибутку, що оподатковуються, обліг не надають їх власникам право голосу на зборах акціонерів. Не дозволяється випуск обліг для формування і поповнення статут кап, а також для покриття збитків. Випуском обліг поповнюється дод кап, який не повинен перевищувати основний. Рішення про випуск обліг приймається емітентом і оформлюється протаколом, який має містити інф-цію стосовно емітента, мети випуску та виплати доходів, строків і порядку погашення по ним.

15.Фукції та джерела формування капіталу Б

Банк рес- сукуп грош коштів,які знаходяться в розпоряджені Б і які використовуються ними для активних і інших операцій.аккумулюючи грош кошти Б перетворюють їх у позичковий кап, тому банк рес назив банк кап. Операції в ході яких Б формують свої рес – пасивами.

Класифікація банк рес:

1 з точки зору джерел винекнення: ·власні, ·залучені (мобілізовані за власною ініціативою МБК, мобілізовані за рахунок бажання клієнта), ·позикові- кошти мобілізовані на основі випуску облігацій.

2 по можливості прогнозування величини: ·рес, які піддаються прямому прогнозуванню, ·рес, які піддаються частковому непрямому прог-ню

3 в залежності від часу прог-ня: ·постійні – це грош кошти чия динаміка чи обертаємість може бути спрогнозована і визначена частка використана для здійснення активних операцій, ·тимчасові – грош кошти, які утворюються періодично, в результаті здійснення банк операцій і динаміку котрих важко спрогнозувати

4 в залежності від місця мобілізації: ·мобілізовані самим КБ, ·мобілізовані іншими Б

Ф-ції кап: ·Оперативна – має місце на етапах дія-сті Б,коли необхідно здійснювати видатки, без яких Б не почне свою дія-сть. На інших етапах виконує роль джерела коштів для вкладання в довгострокові фін активи. ·Захисна – включає в себе страх-ня вкладів і депоз, яка гарантує інтереси КБ на випадок його ліквідації чи банкрутства. Кап забезпечує функціонування Б навіть при винекнені збитків при здійснені поточної дія-сті. Чим суворіше КБ додержуватимиться вимог до своєї ліквідації, ретельно страхує свою дія-сть від усих ризиків, тим менше вимог до захисної ф-ції і тим менше його величина знаходиться в обороті Б, ·Регулююча –її сутність зводиться до того, що серед встановлених НБУ для КБ економічних нормативів значне місце відводиться тим, при роз-ку яких використовується капітал.

23.Управління ресурсною базою на рівні НБУ.

На рівні держави управління відбувається через НБУ та через використання слідуючих інструментів: ·1 рефін-ня КБ, ·2 політика облікової ставки, ·3 встановленням економ нормативів, ·4 шляхом проведення операцій на відкритому ринку

24.Упр-ня власними ресурсами банків на рівні самих КБ.

На рівні КБ управління здійснюється слідуючим чином – це збільшення обсягу власного кап, таке збільшення відбувається за 2 напрямками:

А) збільш величини стат ф- випуск нових акцій, шляхом приєднання частки прибутку до статут ф

Б) збільшення величини приб відбувається шляхом його накопичення та збільшення процентної ставки і не% доходів

22.Управління залученими коштами Б на рівні самих КБ

Управління залученими коштами:

А) проведення процентної політики. Зміст якої буде визначатися використанням різних способів нарахування відсотків.

Прості відсотки Д=S(1+ni), де Д-накоплена сума депозитів, S початкова сума депозиту, N період нарахувань, I процентна ставка

Складні % Д=S(1+i)^n

Б) створення страхов фондів. На Укр на основі указу президента розроблено і діє положення про порядок створення фонду гарантування вкладу фіз осіб, формування та використання його коштів. Згідно цього положення фонд гарантує кожному вкладнику КБ, що сплачує збори до фонду відшкодування за вкладом включаючи % у розмірі вкладу, але не більше як 500 грн станом на день, коли вклад став недоступний.

Джерела коштів фонду: ·1державні 20 млн грн, ·2 доходи фонду від інвестування коштів в держ ц.п, ·3внески КБ(початковий внесок 1%від суми зареєстров стат ф, подальші внески нараховуюються 1 раз на рік у розмірі 0,5% від загальної суми вкладів враховуючи %), ·4пеня за несвоєчасну сплату внесків до фонду

Однак залучені кошти без розглядання питання про їх розміщення немає сенсу.

25.Хар-ка методів упр-ня активами та пасивами Б

В світовій практиці існує 3 метода управління активами та пасивами

М-д обєднання коштів

Вклади до запитання æ äРезерви 1-ї чер

Ощадні вклади à загальнийàРез 2-ї черги

Строкові вклади à фонд àКредити клієнтам

Капітал ä æ Інші ц.п

æМатеральні активи

Цей м-д передбачає мобілізацію коштів з послідуючим направленням їх на потреби які виникають в даний момент. При цьому відсутня чітка політика в розміщенні рес в залежності від строка їх виникнення, ступеню ризикованості і доходності активів

2 М-д конверсії коштів

Джерела коштів Розміщення коштів

Вклади до запитання (рез 1,2 черги, кредити клієнтам)

Ощадні вклади ( рез 1,2, кредити клієнтамя, інші ц.п)

Строкові вклади (рез 1,2, кредити клієнтамя, інші ц.п )

Капітал (кредити клієнтамя, інші ц.п матеріальні активи)

Цей метод передбачає розміщення коштів в певний вид активу в залеж-сті від джерела коштів, врах-чи строков-ть та ризик-ть активів. Недолік – він не дозволяє оперативно маневрувати коштами в залежності від ситуації, що склал-ся.

3. Економічно-матем-й метод

передбачає, що за допомогою формул можливо виразити мету, яку переслідує КБ. Ф-ція цілі набуває 2-х напрямів: ·макс-ція прибутку, ·мінім-ція витрат

27.Світовий досвід у проведені аукціонів з рефінансування центробанком.

Кб можуть позичити кошти, тобто одержати кредити у НБУ через закриті кредитні аукціони. Загальне керівництво і відповідальність за проведення кред аукціонів покладено на Аукціонний комітет, персональний склад якого визначається і затверджується НБУ. Єдиним продавцем кредитів на аукціоні є НБУ. Аукціони проводяться періодично. Дату аукціону, обсяг кредитів, строк , цілі на які вони продаються, а також початкову % ставку визначає правління НБУ. До участі в кред аукціон допускаються КБ, що виконують установлені НБУ екон нормативи, своєчасно подають йому необхідну звітність і повертають раніше отримані кредити. Філії КБ до участі в кред аукц не допускаються. Це обмеження поширюється і на КБ котрі діяли менше 1 року від дати їхньої реєстрації.

Для часті в аукціон КБ подають в Аукціон комітет заявку встановленої форми. Умовою, що дає право КБ брати участь у аукціоні, є дотримання ними такої вимоги: сума заборгован за кредитами НБУ з урахуванням поданої заявки на купівлю кредитів на аукціоні не може перевищувати 5 кратного розміру власного кап Б, роз-го на основі останнього балансу.. Один Б не може одержати більш як 50% запропанованого обсягу кредитів.

Повідомлення про проведення аукц надсилається КБ не пізпіше як за 10 днів до дня його проведення. У повідомленні вказується день, умови проведення, цільові напрями кредитів, термін і початкова % ставка, а також мінімал сума кредиту одного Б. На кред аукціоні заявки задовільняються в міру зниження % ставки, починаючи з найвищої. Якщо 2 або більше учасників пропонують однакову % ставку, а обсяг кредитів, що залишився на продаж недостатній для задоволення усіх заявок з однаковою % ставкою, рішення про задоволення заявки приймає Аукц комітет. КБ чиї заявки задоволені на підставі затвердженних Головою правління НБУ результатів аукц видається офіційне свідотство про купівлю кредитів.Офіційне свідоцтво про купівлю й усі необхідні док-ти для оформлення угоди КБ подає регіон правлінню НБУ. Після оформлення угоди управ НБУ переказує гроші на коррах-к Б, що отримав кредит.

26.Досвід іноземних Б у випуску облігацій

Обовязковою умовою випуску О є повна виплата всих випущених Б акцій чи повна оплата пайових своїх долей в уставному кап Б. Законодавчою базаю забороняється одночасно випускати і Обліг та акції. Випуск О допускається Б не раніше 3 року їх існування і при умові відповідного затвердження 2 річних балансів. Б можуть випускати О раше встановленого терміну тільки при наявності забезпечення, які представлені 3 особам. О можуть випускатися як іменними та і на предявника, на бумажних носіях чи безобліковій формі. Мінімал строк обертання О – 1 рік. Реєстрація випуску О супроводжується реєстр проспекта емісії. КБ можуть не реєстр проспект емісії, якщо одночасно виконуються 2 умови: плануємий обсяг випуску не перевищує 50 тис мінімал розмірів оплати праці, кіл-сть покупців О цього випуску після його завершення ніколи не зможе перевищіти 500 осіб. Регістраційні док-ти по випуску О повинні бути представлені в терітор управління в місячний строк з моменту прийняття рішення о випуску О. Реалізація О здійснюється Б-емітентом на основі заключних док-тів з покупцем на відповідне число О. Б може користуватися послугами посередників, які діють на основі спец договорів комісії чи доручення Б. О повинні бути реалізуємі не пізніше 6 місяців після реєстр випуска

34.Банк-й контроль за здійс-м розрах-в

Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві

Банк, що обслуговує отримувача, може здійснювати додатковий контроль за зарахуванням коштів на його рахунок (контроль за інформацією про призначення платежу під час зарахування на рахунки нерезидентів тощо) за електронними розрахунковими документами, якщо це передбачено в договорі про розрахунково-касове обслуговування цього отримувача

36.Орг-ція касової роботи в установах банку

Усі підпр-ва та установи, які одерж-ть готівку за реал-ну пр-цію, товари, послуги зобов-ні здавати її в касу банку для зарах-ня і зберіг-ня на відкритих їм розрах-х абол поточних рахунках. Під-ва в своїх касах можуть мати готівку в межах лімітів визначених банком. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Підприемства одержують від банка готівку на виплату з/п, пенсій, допомог. В касі банку зберігаються не тільки грошова готівка, але й ЦП, бланки суворої звітності.

Обслуговування клієнтів в банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити прибутково-видаткові каси, вечірні каси и т.д. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку.

Банку відводиться спеціальне приміщення – сховище для зберігання готівкових грошей та цінностей. Матеріально відповідальними особами є керівник банку, главбух і завідувач каси. Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бугалтерських працівників, а бугалтери – мати зразки підписів касирів.

42.Клас-ція банк-х Кр-тів

1)За галузями екон-ки: ·у пром-сть, ·у с/г, ·у торгівлю, ·органам влади, ·Інв-ні, ·споживчі, ·міжбанк-кі, ·небанк-х Кр-х установ.

2)За сферою ф-ціон-ня: ·позики, що беруть участь у процесі відтвор-ня, ·у орг-ції ОбФ

3)За строками викор-ня: ·до запитання, ·строкові, ·прострочені, ·пролонговані

4)За забез-ням: ·незабез, ·забез-ні

5)За методами Кр-ня: ·в разовому порядку, ·кредитна лінія

6)За способами погашеня: ·одночасним платежом по закін строку, ·поступово, ·достроково

7)За хар-ром %: ·фіксов-й, ·плаваючий

8)За способом сплати %: ·сплата разом з одерж-м Кр-ту, ·сплата по мірі викор-ня коштів

9)За числом Кр-рів: ·позики, надані одним банком, ·консорціумні

10)За ступенем ризику: ·стандартні, ·під контролем, ·субстандартні, ·сумнівні, ·безнадійні

43.Хар-ка суб'єктів Кр-х відносин

Суб'єктами кредитних відносин є кредитори і позичальники.

Кредитори - учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам. Банки, мобілізуючи кошти в інших суб'єктів, у тому числі і на засадах запозичення, надають їх у позики своїм клієнтам.

Позичальники - учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позику від кредиторів. Характерно» ознакою позичальника є те, що він не стає власником, а лише тимчасовим розпорядником позичених коштів. Тому його права щодо використання цих коштів дещо обмежені кредитним: договором з банком. З цього погляду позичальник перебуває в певній залежності від кредитора, проте це не заперечує рівномірності сторін у кредитних відносинах.

Позичальниками можуть бути: юридичні особи, фізичні особи, держава.

До суб'єктів кредитних відносин ставляться певні вимоги. Вони повинні бути: 1) юридично самостійними особами; 2) здатними нести майнову відповідальність перед другою стороною, тобто мати дохід як гарантію виконання своїх зобов'язань; 3) взаємно зацікавленими у співробітництві один з одним та готовим підписати відповідні угоди.

44.Принципи банк-го Кр-ня

До принципів банківського кредитування належать: Цілеспрямованість (цільове використання), Строковість; Зверненість; Платність; Забезпеченість.

Сутність принципу цільового використання кредиту полягає в тому, що позичка має надаватися лише на конкретні цілі,' які визначаються на підставі наданих позичальником господарських договорів (контрактів), бізнес-планів, цільових програм чи проектів та повинні бути передбачені статутом позичальника.

Строковий принцип передбачає, що кредит надається на певний термін, тобто він повинен бути не просто повернений, а повернутий своєчасно. Дотримання стоків - це обов'язкова умова, за порушення якої банк застосовує до позичальника економічні санкції.

Поверненість - одна з головних ознак кредиту, як економічної категорії. При його порушенні кредит втрачає своє реальне значення.

Принцип платності виражає необхідність оплати права на використання позичених коштів. Платність кредиту здійснює стимулюючий вплив на комерційний розрахунок підприємств, змушуючи їх ефективно використовувати позички.

Переважна кількість кредитів надається під забезпечення. Це означає, що для гарантії повернення позики використовується застава майна (майнових прав), поручительство, гарантія, цесія (переуступка боргу), страхування. Незабезпечений кредит (бланковий) може надаватися лише високо надійним клієнтам.

45.Зміст методів Кр-ня та хар-ка позичкових рах-в

Методи Кр-ня – це способи надання та погашення кредиту в відповідності з принципами кредитування. Їх види: 1.Рішення питання по кредиту відбувається кожен раз і в індивідуальному порядку. 2.З відкриттям кредитної лінії.

Розрізняють відновляєму (кредит надається і погашається автоматично у межах встановлених сум) та невідновляєму (після видачі позички та її погашення відносини між банком та клієнтом припиняються) кредитні лінії.

Метод кредитування визначає форму позичкового рахунку.

1.Окремий (простий) позичковий рахунок. З них кредитуються за 1 методом, та по невідновлюємій кредитній лінії. В разі кредитування за цим рахунком кредит надається незалежно від наявності коштів на розрахунковому рахунку. Підприємству може відкриватися декілька позичкових простих рахунків, причому позички надаються на різних умовах і під різні відсотки.

2.Спеціальні позичкові рахунки. Відкриваються позичальникам, які мають постійну необх-сть у банк-му кредиті, коли кредитом опосеред-ся більша частина платіжного обороту госп-х органів. З цих рахунків підприємства кредитуються методом відновлюємої кредитної лінії. Використання спеціального позичкового рахунку пов'язане з направленням всієї виручки від реалізації товарів в кредит цього рахунку для своєчасного погашення позички і забезпечення повної участі власних коштів позичальника в відтворюваль-ному процесі. Поточний рахунок відіграє при цьому лише роль допоміжного рахунку. Підприємству може бути відкритий лише один спеціальний позичковий рахунок.

Кредитування банком першокласних позичальників може здійснюватися з використанням єдиного активно-пасивного рахунку, який називається контокорент. За дебетом цього рахунку відображаються позички банка і всі платежі клієнта пов'язані з його виробничою діяльністю, розподілом прибутку, а в кредит зараховується виручка від реалізації та надходження на користь підприємства.

Певну схожість з контокорентним рахунком має поточний рахунок з овердрафтом. Це рахунок, по якому на основі угоди між клієнтом та банком допускається на протязі певного часу наявність дебетового сальдо. При овердрафті договір кредитування не підписується, а формується спеціальне погодження на 2-3 місяці. Ставка за овердрафтовим кредитуванням вища ніж за звичайними позичками, однак ця форма кредиту вважається найбільш дешевою, оскільки клієнт сплачує лише за фактичне використання кредиту

46.Зміст та місце Кр-го договору

Кредитний договір за своїм економічним змістом являє собою елементи системи управління кредитним механізмом. Головна мета, кредитного договору - визначити взаємні права та обов'язки учасників кредитного процесу.

Вимоги до змісту кредитного договору: 1) забезпечення поряд із проведенням єдиної кредитної політики індивідуального підходу до кожного позичальника т урахуванням особливостей його . економічної діяльності; 2) забезпечення рівноправних відносин банка з кожним клієнтом у процесі складання договору, визначення його змісту та умов кредитування; 3) співвідношення зобов'язань банку з наявністю кредитних ресурсів; 4) відображення в договорі всього обсягу наданих кредитів.

Кредитний договір повинен сприяти підвищенню зацікавленості обох сторін у результатах діяльності, тому потрібен зважений, продуманий підхід при формуванні умов договору таким чином, щоб вони спонукали позичальника працювати з максимальною ефективністю.

Сучасний кредитний договір, як правило, містить такі розділи: 1. Загальні положення (цілі кредиту, сума, порядок видачі) 2. Права та обов'язки позичальника 3. Права та обов'язки кредитора (банка) 4. Відповідальність сторін. 5. Порядок вирішення суперечок. 6. Строк дії договору. 7. Плата за користування кредитом.. 8. Умови "форс-мажор". 9. Юридичні адреси сторін.

47.Етапи процесу Кр-ня

Всю роботу, пов'язану з оформленням кредитного договору, видачею кредиту, його поверненням та закриттям кредитної справи можна поділити на слідуючі основні етапи: ·1. Формування портфелю кредитних заяв. ·2. Проведення переговорів з потенційним клієнтом. ·3. Прийняття рішення про доцільність надання кредиту. ·4. Оформлення кредитної справи. ·5. Робота з клієнтом після отримання ним кредиту. ·6. Нарахування, облік, сплата та утримання процентів. ·7. Повернення кредиту з процентами та закриття кредитної справи.

І етап. Формування портфеля кредитних заявок включає в себе збір поступаючої інформації про вимагаємі кредити, її аналіз та попередній відбір.

Перед II етапом кредитному робітнику слід заздалегідь ознайомитися з слідуючими наданими фінансовими, довідковими та іншими документами клієнта:

1.Заявою про надання кредиту. 2. ТЕО потреби у позичкових коштах. 3. Копіями засновницьких документів, які завірені нотаріально. 4. Відомостями про кредити, які отримані в інших банках. 5. Документами, які підтверджують наявність забезпечення. 6. Копіями договорів у підтвердження кредитуємих підприємств. 7. Балансами на останню звітню дату.

ІІ етап. Основна мета цього етапу - остаточне визначення кредитоспроможності і фінансового стану клієнта з метою заключения кредитного договору на найбільш вигідних для банка умовах.

III етап. Цей етап називається структуризацією позички. В процесі структуризації банк визначає такі параметри позички: строк, вид кредиту, суму, способи надання та погашення, забезпечення, ціну кредиту, інші.

IV етап. Оформлюється кредитна справа, яка містить слідуючи документи: ·1. Заяву, підписану керівником підприємства, головним бухгалтером. ·2. Кредитний договір, підписаний керівником підприємства ·3. Строкове зобов'язання повернути кредит

V етап. Робота з клієнтом після отримання їм позички складається із контроля за регулярним надходженням процентів за користування позичкою, а також в проведенні планових перевірок на місцях зі складанням актів перевірки.

VI етап. За 2-4 неділі до строку повернення кредиту кредитному працівникові необхідно зв'язатися з позичальником та провести уточнення перспектив погашення кредиту. Якщо від клієнта поступить пропозиція про пролонгацію кредиту, в цьому випадку він повинен направити в банк в строк 5 днів офіційного листа з детальним викладенням причин пролонгації. В разі позитивного рішення питання про пролонгацію кредиту між банком та позичальником складається додаткова угода. При виконанні строку повернення кредиту робітник банка повинен перевірити за бухгалтерськими документами факт повернення позики та вірність нарахування відсотків.

50.Застава, заклад як методи забез-ня повер-ня позик

Предметом застави може бути будь-яке майно, яке в відповідності з законодавством України може бути відчужене заставодавцем, а також ЦП та майнові права.

Розрізняють 2 види застави: ·1.При якому предмет застави може заставатися у заставодавця. ·2.При якому предмет застави може передаватися у розпорядження заставоутримувача.

Предмет застави повинен відповідати слідуючим вимогам: ·висока ліквідність; ·висока вартість; ·стабільність цін на предмет застави; ·мінімальні витрати на зберігання;

Найбільш розповсюдженим є перший вид застави. Він виступає у слідуючих формах: ·1)застава товарів в обороти, ·2)застава товарів в переробці; ·3)застава нерухомого майна.

Другий вид застави, якій ще називається закладом, є найбільш вигідним видом застави у банківській діяльності, особливо коли в якості предмета застави пропонується майно, яке не вимагає державної реєстрації передачі у заставу. При закладі кредитор має право користуватися закладаємим майном. Одночасно на нього переходять обов'язки належним чином утримувати та зберігати предмет застави. Предмети закладу виступають у 2-ох формах: ·у формі твердої застави (валютні кошти, банківські та ін.); ·у формі застави прав.

Право застави перестає діяти: ·1.Коли закінчує діяти зобов'язання, яке забезпечене цією заставою. ·2.Коли загинуло майно, яке е предметом застави. ·3.В разі придбання права власності заставодержателем на майно у заставі.

51.Стр-ня відпов-сті позич-ка

Договір стр-ня заключаєть-ся на строк дії кредитного договору на основі вивчення кредитоспроможності позичальника та ступеня ризику по реалізації кредитуемого заходу.

В договорі страхування передбачається, що в разі непогашення кредиту у встановлені строки страховик виплачує банку від 50 до 90% непогашеної позичальником суми кредиту, з урахуванням процентів за користування позичкою.

Конкретний розмір відповідальності обумовлюється в договорі страхування, а відповідальність страховика наступає, якщо позичальник не повернув банку кредит на протязі 20 днів після надходження іскового випадку.

Після виплати банку страхового відшкодування до страховика переходить у межах виплаченої суми всі права банка-кредитора до позичальника по кредитній угоді.

Відмовити у виплаті страхового відшкодування страховик має право, якщо страхувальник: ·1.повідомив невірні дані про обставини, які мають суттєві значення для заключения про страховий ризик; ·2.не виконав зобов'язань, які накладені на нього умовами страхування.

52.Гарантія і поруч-во для з<ня Кр-го ризику

За договором поруч-ва поруч-ль зобов'яз-ся перед Кр-тором позичальника відповісти за виконання позичальником своїх зобов'яз-нь. Цей договір підпис-ся між КБ та поручителем і відпов-сть сторін носить солідарний хар-тер. Солідарна відпов-сть – це відпов-сть всіх учасників вексельної опеації за здійснення платежу.

Гарантія – це особливий вид договору поруч-ва при якому відпов-сть носить субсидарний хар-тер.

53.Уступка вимог, цесія для повер-ня Кр-ту

Цесія – це документ позичальника (цедента) в якому він уступає свою вимогу (дебіт-ську заборг-сть кредитору в якості забез-ня повернення кредиту.

Види цесії: ·відкрита (до відома кредитора довод-ся про уступку вимог і заборг-сть направ-ся безпосередньо банку); ·тиха (банк не сповіщає дебітора про уступку вимог і боржник платить безпосередньо цеденту і тойц передає отримані суми банку)

Окрім уступки індивідуальних вимог, банки використовують слідуючи види цесії:

1. Загальну - при який позичальник зобов'язується перед банком регулярно уступати вимоги по постачанню товарів на певну суму. При цьому право банку на отримання грошових коштів в погашення наданого кредиту виникає не в момент підписання договору про загальну цесію, а з моменту передачі до банку вимог.

2. Глобальна - при якій позичальник повинен уступати банку існуючі вимоги до конкретних клієнтів і які будуть виникати на протязі певного періоду. Цей вид цесії є найбільш приємлемим.

60.Кр-ня банками с/г-х підпр-в

Позички с/г-м на поточні потреби включають позички на покриття сезонних витрат в рослинництві та твар-ві: 1.короткострокові на оплату ТМЦ запасів паливно-мастильних матеріалів. 2 довгострокові на будів-во,розширення,реконструкцію об'єктів вир-го призначення, купівля с/г-ї техніки, придбання тварин для поповнення осн-го стада та птиці, буд-ва житлових будинків.

Ці позички надаються з відпов-х рахунків шляхом оплати розрах-х документів. Забез-ням позичок може бути врожай на корню, або зібраний, тварини осн-го стада. Встан-ня строків погашення кредиту повино бути пов'язане з надходженням виручки від реал-ції прод-ції. Ч/з низький рівень рентабельності нашого с/г КБ виділ-ть централізовані кредитні ресурси для надання позик на пільгових умовах.

61.Умови надання ломбард-х позик

Ломбардні позики – це фіксовані за розміром позики, що забез-ся швидко реаліз-мим майном або правами.

Види ЛКр: 1.Кредит під заставу ЦП, 2.Кредит під заставу товарів (прийм-ся товар певної якості та застрах-й 3.Кредит під заставу банк-х металів, 4.Кредит під заставу вимог (в У не викор-ся).

В зал. Від виду застави сума кредиту складає від 70% до 90% вартості застави. КБ одерж. Л.К.в НБУ під ОВДП та векселя.

63.Операції банків з векселями під-ств

Вексель (В-ль) – це безумовне письмове боргове зобов'яз-ня строго встанов-ї форми, яке надає його власникові безспірне право коли наступить строк вимагати від боржника сплати визначеної в В-лі суми.

КБ можуть здійсн-ти з В-лями операції

1)Кредитні (надання аьо залуч-ня грош-х коштів проти В-лів, або під їх заставу) ·активні: облік В-лів (придбання В-лів до строку платежу за ним зі знижкою) та надання кредитів під забез-ня В-лями; ·пасивні: переоблік В-лів (відбув-ся в НБУ) та одержання кредитів під заставу В-лів.

2)Торговельні (вкладання або залуч-ня коштів під В-ль) ·активні (купівля В-лів); ·пасивні (продаж В-лів).

3)Гарантійні (видача авалю)

4)Розрах-ві ·операції з офрмл-ня заборг-сті В-лями; ·операції з розрах-в з викор-ня В-лів

5)Комісійні ·інкасування (викон-ня доруч-ня клієнта по отриманню платежів за В-лем в строк), ·доміціляція (платник за В-лем доручає банку сплатити у певний строк за рах-к внесеної в банк суми або за рах-к коштів на р/р), ·зберіг-ня В-лів (у сейфах), ·купівля, обмін, продаж В-лів за доруч-м клієнтів

65.Зміст роботи банку з ОВДП

Робота з ОВДП здійс-ся банками на:

1)первинному ринку ОВДП. КБ викон-ть операції купівлі ОВДП від свого імені і за свій рах-к, а також від імені та за доруч-м і за рах-к клієнта. Продаж ОВДП відбув-ся ч/з аукціон: банки подають заяву та зобов-ня перерах-ти до дати торгів грош кошти. Заявки передаються по e-mail. Після пров-ня аукціону банк доводить до клієнта рез-ти йго участі. ОВДП зарах-ся на депо-рах-ки клієнтів після отримання виписки з депо-рах-ку депозитарія при НБУ. При погашенні облігацій банк доводить до клієнтів власників депо-рах-в суми погашення та суми %-в на протязі 2-х банк-х днів.

2)вторинному ринку ОВДП: ·куп-продаж (офрмл-ся договором куп-продажу та депо-повід-ням при купівлі, депо-розпор-ням при продажу НБУ з метою перереєстр-ції власників), ·операції РЕПО (строкова угода при якій власник ЦП продає їх банку чи НБУ із зобов-ням зворот-ї купівлі ч/з певний строк за новою більш високою ціною), ·прийняття та передача ОВДП в якості застави.

66.Функц-ня первин та вторин-го ринку ОВДП

Робота з ОВДП здійс-ся банками на:

1)первинному ринку ОВДП. КБ викон-ть операції купівлі ОВДП від свого імені і за свій рах-к, а також від імені та за доруч-м і за рах-к клієнта. Продаж ОВДП відбув-ся ч/з аукціон: банки подають заяву та зобов-ня перерах-ти до дати торгів грош кошти. Заявки передаються по e-mail. Після пров-ня аукціону банк доводить до клієнта рез-ти йго участі. ОВДП зарах-ся на депо-рах-ки клієнтів після отримання виписки з депо-рах-ку депозитарія при НБУ. При погашенні облігацій банк доводить до клієнтів власників депо-рах-в суми погашення та суми %-в на протязі 2-х банк-х днів.

2)вторинному ринку ОВДП:

·куп-продаж (офрмл-ся договором куп-продажу та депо-повід-ням при купівлі, депо-розпор-ням при продажу НБУ з метою перереєстр-ції власників),

·операції РЕПО. Строкова угода при якій власник ЦП продає їх банку чи НБУ із зобов-ням зворот-ї купівлі ч/з певний строк за новою більш високою ціною. Викор-ня НБУ держ ЦП що знах-ся в його портфелі для операцій РЕПО здійсн-ся ч/з пряме РЕПО (купівля у КБ держ ЦП) та зворотнє (обов-вий продаж держ-х ЦП).

%-й доход по РЕПО= SЦП* ставка* Кіль-сть днів операції РЕПО/ 36500

В залеж-ті від строку НБУ може здійсн-ти види прямого та зворот-го РЕПО: ·нічне (1 день), ·відкрите (безстроку), ·строкове.

·прийняття та передача ОВДП в якості застави.

67.Суть операції РЕПО

Операція РЕПО – це строкова угода при якій власник ЦП продає їх банку чи НБУ із зобов-ням зворот-ї купівлі ч/з певний строк за новою більш високою ціною. Викор-ня НБУ держ ЦП що знах-ся в його портфелі для операцій РЕПО здійсн-ся ч/з пряме РЕПО (купівля у КБ держ ЦП) та зворотнє (обов-вий продаж держ-х ЦП).

В ситуації коли в межах визначених осн-х монет-х параметрів банк-ка сис-ма потребує підвищення лікв-сті, НБУ пров-ть пряме РЕПО і на підставі генеральної угоди купує у КБ держ ЦП на відпов-й строк зі зворотнім викупом. Коли накоп-ся надлишкова лікв-сть банк-ї сис-ми, зрост-ня грош-ї маси НБУ може продати КБ держ ЦП ч/з мех-зм зворот-го РЕПО за умови викупу їх у КБ у встан-й строк.

%-й доход по РЕПО= SЦП* ставка* Кіль-сть днів операції РЕПО/ 36500

В залеж-ті від строку НБУ може здійсн-ти види прямого та зворот-го РЕПО: ·нічне (1 день), ·відкрите (безстроку), ·строкове.

·прийняття та передача ОВДП в якості застави

68.Види та зміст операцій банку з власними фін продуктами

Банками випуск-ся такі види ЦП:

·акція. КБ можуть пров-ти викуп власних акцій за ціною яка склал-ся на ринку за рах-к власних коштів,

·облігації. До них відно-ся: продаж здійс-ся за курсовою ціною; купівля здійсн-ся за номін-ю варт-тю; зберігання.

·ощадні сертифікати. Ощад сертифікат є формою строкових вкладів і представляє собою письмове посвідчення Б-емітента про внесок грош коштів і яке дає право власнику, або його правонаступнику на отримання вкладу і % по ньому по закінченю встановленого терміну. Б який випускає сертифікати самостійно розробляє умови випуску та їх обігу.

·банківські векселя. Вексель (В-ль) – це безумовне письмове боргове зобов'яз-ня строго встанов-ї форми, яке надає його власникові безспірне право коли наступить строк вимагати від боржника сплати визначеної в В-лі суми.

69.Зв'язок інв-цій з кред-ням

Між інв-ціями та Кр-ням існуть риси схожості:

·вони є найважливіші т.я. саме в них банки вкладають найбільшу кільк-сть коштів

·ці операції найприбут-ві

·вони найризиковіші, тому банкам треба підтрим-ти оптимальну стр-ру активів щоб в залеж-сті від екон-ї ситуації напр-ти кошти або на Кр-ня або на Інв-ня

Відмінності: ·в Кр-них угодах банк виступає одним з головних кредиторів, він є одним з декількох інв-торів, ·Кр-ти передбач-ть викор-ня коштів на протязі малого періоду на умовах повернення з оплатою %. Інв-ня передбачає відток коштів на тривалий час і віддача від них також надходить ч/з певний тривалий проміжок часу, ·при Кр-ні ініціаторм угоди є позич-ник, при Інв-ні – КБ, ·Кр-ня пов'язане з особистими відносинами банку з позич-ми, при Інв-ні передбач-ся безособова діял-сть ч/з різні види ЦП

70.Дати хар-ку методам диверс-ї ризику при роботі з ЦП

Диверс-ція ризику –це основний вид змен-ня Інв-го ризику. При її пров-ні в Інв-ній політиці слід врах-ти такі параметри ЦП: ·якість, ·строк, ·гегр-ний розподіл.

Мета диверс-ції щодо якості – це мінім-ція ризику який полягає в ймовір-ті невикон-ня емітентом взятих на себе зобов-нь. Мета диверсиф щодо строків – це значить втримати ризик портфеля Інв-цій, пов-ний з колив-м %-х ставок у межах, які б відповідали цілям банку в межах передбач-х доходів та лікв-сті. Мета диверс по віднош-ню до гегр-го розподілу полягає у забез-ні безпеки вкладень в районі діял-сті тих компаній, у чиї види ЦП Інв-ні кошти банку.

74.Хар-ка роботи банку з депоз-ми сертиф-ми

Депозитний сертифікат НБУ – один з монет-х інструм-в що є борговим ЦП НБУ у бездокум-ній формі, який засвідчує розміщення в НБУ коштів КБ та їх право на отримання внесенї суми та %-в після закін-ня встан-го строку. Випуск-ся на строк від 1 до 180 днів і розміщ-ся на аукціонах тільки серед КБ юр-х осіб. До участі в аукціонах допуск-ся КБ, які не мають заборг-сті за кредитами НБУ, забез-ють своєчасне і вповному обсязі форм-ня резерв-х фондів.

Діють первинний і втор-й ринки депоз-х сертиф-в. Вони можуть виступати в якості забез-ня при Кр-них угодах.

76.Клас-ція Інв-цій

Інвестиції класифікуються за багатьма ознаками:

1. За об'єктами-вкладень: - капіталоутворюючі - які забезпечують створення та відтворення фондів; - фінансові (портфельні) - розміщення коштів у фінансові інструменти, серед яких найбільшу частку становлять вкладання у цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні: - прямі - розуміють особисту участь інвестора у виборі об'єктів інвестування; - непрямі - являють собою інвестування, що опосередковується іншими особами

3. За періодом інвестування: - короткострокові - до 1 року; - довгострокові - понад 1 рік

4. За формами власності інвесторів: - приватні - це вкладання коштів, які здійснюють громадяни, а також підприємства недержавних форм власності; - державні - це вкладення коштів органами місцевої влади, центральної влади і управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами, установами за рахунок власних і позичкових коштів; - іноземні - вкладення, які здійснені суб'єктами іноземних держав (фізичними і юридичними особами, державами); - спільні - вкладення, які здійснення як суб'єктами даної країни, так і іноземних держав

5. За регіональною ознакою: - інвестиції всередині країни - вкладення коштів в об'єкти інвестування розміщенні в територіальних межах даної країни; - інвестиції за кордон - вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами території даної країни.

79.Інв-ня шляхом Кр-ня

Одним з джерел інв-цій є різні форми позикових коштів, в тому числі кредити, які надаються державою на поворотній основі, кредити іноземних інвесторів, облігаційні позики, кредити банків та інших інституційних інвесторів, векселі та ін. Ці кошти необхідно повернути на умовах строковості, платності. Суб'єкти, які надали ці кошти, як правило, не беруть участь у доходах від реалізації проекту. Підприємства та господарюючі організації здійснюють за рахунок власного капіталу технічне переоснащення, реконструкцію і розширення виробництва як підрядним, так і господарським способом. В умовах переходу до ринку відповідальність за цільове та ефективне використання власних коштів лягає на інвесторів, що обумовлює особливості фінансування таких капітальних вкладень.

Всі кошти на капітальні вкладення акумулюються на розрахунковому рахунку інвесторів. За їх проханням установи банку можуть відкривати окремі рахунки для обліку власних коштів на капітальні вкладення за окрему плату. Фінансування здійснюється шляхом сплати розрахункових документів на виконані проекти, будівельно-монтажні та інші роботи, поставлене обладнання і інші витрати, пов'язані з будівництвом.

Установи банків не контролюють цільове та ефективне використання власних коштів інвесторів лише за їх проханням, за окрему плату, можуть здійснювати такий контроль, наприклад, перевіряти якість проектно-кошторисної документації та ін.

Позикові кошти використовують ті підприємства, у котрих не має або недостатньо власних коштів на розвиток виробництва та інфраструктури. Розмір кредиту при цьому визначається як різниця між вартістю будівництва і сумою власних коштів, що спрямовується на це будівництво. Кредитування при цьому носить довгостроковий характер і здійснюється на умовах строковості, платності, поверненості, забезпеченості і цільового характеру.

Основними джерелами коштів банку при довгостроковому кредитуванні є власні кошти банків, кошти підприємств, організацій, фізичних осіб, які знаходяться на рахунках банків, позики інших банків та державні кошти, зокрема інвестиційного фонду.

Кредитні відносини між банком і позичальником регулюються кредитним договором, який укладається на весь строк кредитування.

Разом з пакетом документів на одержання кредиту позичальник додатково надає дозвіл на відведення земельної ділянки при новому будівництві, договори на постачання устаткування.

Загальний строк користування позичкою складається із нормативного терміну здійснення витрат і терміну, на протязі якого кредит повертається банку. Строки погашення кредиту визначаються у межах окупності витрат за проектом. Зараз довгострокові кредити надаються, як правило, на строк від трьох до шести років.

80.Підрахунок ефф-сті реальних Інв-цій

Для оцінювання та реалізації будь-якого інвестиційного проекту необхідно вибрати модель, на підставі якої приймаються рішення про вкладення коштів. Розглянемо деякі основні моделі: 1. середня норма прибутковості на інвестиції 2. строк окупності 3. модель оцінювання інвестиційних проектів на основі сучасної вартості потоку платежів (модель NPV) 4. модель оцінювання інвестиційних проектів на основі внутрішньої норми доходності.

Середня норма прибутковості на інвестиції.

Цей метод базується на розрахунку співвідношення середньорічного прибутку після оподаткування до середньої величини інвестицій у проект. Отриманий показник співставлясться з нормою прибутковості для того, щоб вирішити чи прийняти чи не прийняти проект. Основною перевагою цього методу є його простота, доступність інформації. Основні недоліки: ·він базується на бухгалтерському визначенні доходу, а не на грошових потоках; ·не враховується час притоку та відтоку коштів; ·не беруться до уваги інфляційні зміни; ·прибуток за останній рік реалізації оцінюється як прибуток за перший рік.

Строк окупності.

Якщо розрахований період окупності менший максимально достатнього, то проект приймається, якщо ні - не приймається.

Основні недоліки метода: ·не зростає величина грошових потоків після строку окупності, як наслшок неможливість виміряти рентабельність; ·не беруться до уваги величина та направленість розподілу грошових потоків на протязі періоду окупності - розглядається лише період покриття витрат в цілому.

Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі сучасної вартості потоку платежів (модель NPV).

Це метод дисконтування грошових потоків з метою визначення ефективності довгострокових інвестицій. Грошові потоки, як правило, визначаються через певні проміжки часу, на приклад, щотижня, щомісячно або щорічно. Платежі можуть бути позитивними (якщо є прибуток), негативними (якщо кошти, вкладені в проект, не покриваються доходами) або нульовими.

Для прийняття рішення керуються наступним правилом: NPV>=0, проект може виконуватися; NPV<0, від проекту відмовляються.

Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі внутрішньої норми доходності.

Внутрішня норма доходності для інвестиційного проекту - це ставка дисконтування, завдяки якій досягають рівняння поточна вартість очікуваних грошових відтоків і поточна вартість очікуваних грошових притогів

Визначення внутрішньої норми доходності г іноді пов'язано з методом вимірянь та помилок при використанні таблиць поточної вартості. Але існують певні комп'ютерні програми, які дозволяють виконати ці складні підрахунки. Якщо внутрішня норма доходності перевищує необхідну, проект приймається, якщо ні — не приймається.

81.Правила купівлі-продажу на міжбанк-му валют-му ринку

Здійсн-ня операцій на МВРУ дозвол-ся лише його суб'єктам: НБУ, уповноважені банки, упов-ні фін-ві установи. Всі валютні операції здійсн-ся з інвалютою першої групи Клас-ра на умовах tod, tom, spot. Не дозвол-ся операції на умовах форвард та операції з вал-ми деривативами.

Підставою для купівлі-продажу інвалюти при розрах-х з нерез-ми є: ·договір з нерез-м, ·вантажна митна декларація, ·акт здачі-приймання, викон-ня робіт, ·довідка ДПА, ·док-ти передбачені при докум-тарній формі розрах-в

Придбана інвалюта ч/з уповнов-ні банки повина бути викор-ня за 5 днів.

Юр особи рез-нти купують валюту ч/з уповн-ні банки на МВРУ для: ·забез-ня зобов-нь перед нерез-ми, ·оплати витрат на відрядж-ня за кордон та різних переказів, ·оплати за кордон % за кредит, ·репатріації кап-лу що належить Інв-ру або прибутків на цей капітал

Заборон-ся уповнов-м банкам: ·здійсн-ти безгот-ві операції з куп-продажу інвалюти 1-ї групи клас-ра за інвалюту ін груп, · здійсн-ти безгот-ві операції з куп-продажу інвалюти 1-ї групи клас-ра за непідтв-ми угодами, ·брати участь у торг-й сесії без підтв-ня НБУ, ·брати участь в ролі продавця і покупця одночасно, ·перевищ-ти зазначений у заявці обсяг купівлі інвалюти

82.Валютний курс та його хар-ка

Валютний курс- це ціна однієї валюти виражена в іншій інвалюті.

Види вал-ї курсів: ·пряме котир-ня (кількість нацвалюти у одиниці інвалюти), ·зворотнє котир-ня (кіль-сть інвалюти в одиниці нацвалюти); ·крос-курс (спів-ня між двома валютами, яке витікає з їх курсів по віднош-ню до третьої)

Валютні операції поділ-ся на поточні (до 2-х діб) та строкові, які різняться датою валютування. Обов'язковою складовою для строкових операцій є курс форвард. На відхил-ня форвардних курсів від спотових (поточних) впливають ставки по кредитах

Форвардний курс= спот-курс А/Б*(1+% А*днів/базис)/(1+% Б*днів/базис)

83.Порядок орг-ції і роботи пунктів обміну інвалюти

Обмін однієї валюти на іншу – це купівля/продаж інвалюти за нац чи ін валюти, а пропорції їх обміну встан-ся ч/з валютну котировку.

Пункти обміну валют реєстр-ся уповноваж-ми банками або їх філіями або відділ-ми у регіон-х управлінь НБУ за умови дотримання вимог щодо їх забез-ня засобами визначення справжності купюр, відпов-сті технічним вимогам до кабіни касира та наявності сертиф-ї комп'ютер-ї сис-ми для автоматиз-ї операцій.

Для реєстрації пунктів в НБУ надаються документи: ·заява, ·копія наказу про відпов-го за роботу пункту обміну, ·інф-ція про наявність особистого штампу касира та пункту обміну, ·інф-ція про наявність необх-х техн-х засобів, ·копія угоди про охорону пункту та сигнал-цію, ·копію угоди про дозвіл на розміщ-ня пункту за межеми банку.

Заборон-ся вікривати пункти за межами У та нерез-там У. Для валюто-обмін-х операцій викор-ся комерц-ні курси які відріз-ся від офіц-го курсу НБУ. Пункти обміну можуть здійсн-ти обслуг-ня платіж-х карток і видавати готів інвалюту за ними до 100$.

84.Осн полож-ня вивозу інвалюти

Для фіз особ:

1)за умови усного деклар-ня не > $1000,

2)за умови деклар-ня: ·не > $5000 в банк-х підтвре-х, ·банк-х металів не >100гр на 1 особу, ·дорожні чеки (тільки для нерез), ·інвалюта, ввезена раніше

3)службові відрядж-ня

4)усне деклар-ня не> $1000 за умови деклар-ня: ·ввезена раніше інвалюта, ·кошти у сумі до $10.000 з підтвер-м банку, ·дорожні чеки.

Для юр осіб в обов-му порядку деклар-ся ч/з підзвітну особу: ·1000$ для забез-ня розрах-в на пасажир-х рейсах, ·на автотранспорті до $2000, ·на літаках та суднах до $10.000

Інші випадки передбач-ть отрим-ня індив-ї ліцензії НБУ (до $25.000), якщо більше – спец дозвіл департамента валютного контролю.





Реферат на тему: Відповіді на питання з предмету "Банківська справа" (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.