Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Банківська справа

Білети з предмету "Банківська справа" (шпора)

Банківська справа

1.Етапи розвитку банківської системи Укр.

2.Охарактеризувати сучасний стан банк сис Укр

3.Фукції та інструменти регулювання НБУ

6.Охар-вати філії та представництва

11.Ліцензування операцій з іноземною валютою

12.Орг-ція роботи КБ по здійсненю ними ЗЕД.

13.Доходи, витрати, прибуток Б

5.Порядок створення та реєстрації КБ на Укр.

4.Ліцензування банківської дія-сті.

9.Норматив ліквідності КБ

10.Нормативи капіталу для КБ

8.Нормативи для КБ, стосовно їх кредитних ризиків.

7.Нормативи для КБ, стосовно їх валютних позицій

28.Організація та принципи проведення безготівкових роз-ків.

29.Хар-ка міжбанківських роз-ків.

40.Роз-ки шляхом заліку взаємовимог.

38.Взаємозвязок касових і емісійних операцій.

37.Організація касових оборотів та їх прогноз.

39.Напрями орг-ції Б готівкового грошового обороту ГГО.

30.Харак-ка роз-ків за допомогою платіжних доручень.

32.Харак-ка роз-ків за допомогою чеків.

33.Харак-ка роз-ків за допомогою акредитиву.

35.Розрахунки за допомогою пластикових карток

16.Характеристика депозитів до запитання. Порядок відкриття рахунків в Б

17.Хар-ка строкових вкладів, фактори, що впливають на величину % ставки за ними.

18.Вклади населення, необхідність їх залучення КБ.

19.Мета та порядок випуску Б ощадних сертифікатів.

20.Види міжбанків кредитів та порядок їх надання.

21.Порядок та цілі отримання Б кредитів від НБУ

14.Характеристика складових капіталу Б

15.Фукції та джерела формування капіталу Б

23.Управління ресурсною базою на рівні НБУ.

24.Упр-ня власними ресурсами банків на рівні самих КБ.

22.Управління залученими коштами Б на рівні самих КБ

25.Хар-ка методів упр-ня активами та пасивами Б

27.Світовий досвід у проведені аукціонів з рефінансування центробанком.

26.Досвід іноземних Б у випуску облігацій

34.Банк-й контроль за здійс-м розрах-в

42.Клас-ція банк-х Кр-тів

43.Хар-ка суб'єктів Кр-х відносин

44.Принципи банк-го Кр-ня

45.Зміст методів Кр-ня та хар-ка позичкових рах-в

46.Зміст та місце Кр-го договору

47.Етапи процесу Кр-ня

48.Умови одержання позичок в банках

50.Застава, заклад як методи забез-ня повер-ня позик

51.Стр-ня відпов-сті позич-ка

52.Гарантія і поруч-во для з<ня Кр-го ризику

53.Уступка вимог, цесія для повер-ня Кр-ту

54.Кр-й ризик та його з<ня

55.Проблемні позики. Кр-й моніторинг

56.Хар-ка факторів, які вплив-ть на розмір %-ї ставки

57.Види та порядок надання Кр-тів під ЦП

58.Орг-ція пров-ня Кр-ня під іпотеку

59.Цілі, проблеми і порядок надання спож-х Кр-тів

60.Кр-ня банками с/г-х підпр-в

61.Умови надання ломбард-х позик

62.Хар-ка консорц-го Кр-ту

63.Операції банків з векселями під-ств

64.Вексельні кредити

65.Зміст роботи банку з ОВДП

66.Функц-ня первин та вторин-го ринку ОВДП

67.Суть операції РЕПО

68.Види та зміст операцій банку з власними фін продуктами

69.Зв'язок інв-цій з кред-ням

70.Дати хар-ку методам диверс-ї ризику при роботі з ЦП

71.Види ризиків, властивих інв-ним операціям

74.Хар-ка роботи банку з депоз-ми сертиф-ми

75.Економ-на суть і форми Інв-цій

76.Клас-ція Інв-цій

77.Правове рег-ня Інв-ної діял-сті в У

78.Місце банків у Інв-цій актив-сті сус-ва

79.Інв-ня шляхом Кр-ня

80.Підрахунок ефф-сті реальних Інв-цій

81.Правила купівлі-продажу на міжбанк-му валют-му ринку

82.Валютний курс та його хар-ка

83.Порядок орг-ції і роботи пунктів обміну інвалюти

84.Осн полож-ня вивозу інвалюти

85.Особлив-ті Кр-ня у інвалюті

86.Напрямки стр-ня валют-х ризиків

87.Форфейтингові операції КБ

88.Правила викор-ня готівк-ї інвалюти

89.Операції банків з міжнар-х торг-х розрах-в

90.Операції КБ з дорогоц-ми металами

91.Валютний арбітраж, його хар-ка

92.Викор-ня валют-х ф'ючерсів

93.Валют-й опціон

94.Зміст фактор-х послуг

95.Зміст лізинг-х послуг

96.Охар-вати елементи лізинг-ї угоди

97.Зміст трастових послуг

6.Охар-вати філії та представництва

Філія – відокремлений структурний підрозділ Б, що не має статусу юрид особи і здійснює банк дія-сть від імені банку. Представництво – територ-но відокремлений структурний підрозділ банку , що не здійснює банк дія-сть.

Філії Б відкриваються за згодою НБУ, яка надається на підставі таких док-тів: ·Клопотання Б про відкриття філії із зазначенням місцезнаходження та основних видів дія-сті філії, ·Рішення спостережної ради Б про відкриття філії, ·Положення про філію, затвердженого спостережною радою Б, ·Інф-ція про керівника та головного бух НБУ перевіряє відповідність приміщення і обладнання вимогам, встановленим НБУ.

НБУ має право відмовити у надані згоди на відкриття філій: ·Надані док-ти не відповідають вимогам закону, ·Примішення та обладнання філій не відповідає вимогам НБУ щодо безпеки зберігання цінностей (якщо філія має номер самостійно працювати з готівковими коштами та ціностями), ·У банка-заявника виявлені фінансові чи інші проблеми.

Б зобов'язані надавати інф-цію НБУ про відкриття пред-в та філій, яка вноситься до держ реєстру банків. Однак між цими установами є певна різниця: ·Філія може мати свої роз-ки в НБУ, пред-во не має цього права, ·Філія може виконувати банків операції які передбачені в положені, а пред-во цього права не має, ·Реєстр-ція філій, пред-в здійснюється в регіональному правлінні НБУ в 2 тижневий строк

11.Ліцензування операцій з іноземною валютою

НБУ надає слідуючі види ліцензій на здійснення валютних операцій: ·1 Генеральні надаються КБ на здійснення повного кола валют операцій як в країні так і за її межами, ·2 Індивід – надають право на здійснення разової валют операції.

Для отримання "валют ліцензій” Б надає слідуючі док-ти: ·Мотивовану заяву і для новостворених Б, бізнес-план розвитку на 3 роки, ·Справку про тех готовність до здійснення валют операцій, ·Відомості про проіесійну пригодність спец валют операцій, ·Відповідні внутрішні док-ти які будуть регламентувати проведення валют операцій

12.Орг-ція роботи КБ по здійсненю ними ЗЕД.

Всі під-ва незалежно від форм власності та підпорядкованості можуть здійснювати ЗЕД., якщо це зазначено в статуті під-ва. Всі роз-ки та операції пов'язані із ЗЕД здійснюються під-вом через банк установи. ЗЕД банків пов'язана із здійсненням банк операцій в нац та іноз валюті при експорті та імпорті товарів їх реалізації за інозвалютою на терит Укр, угодах нетов хар-ру, господар-ня нерезедентів в Укр.

Частиною зовнішніх роз-во-кредитних операцій є валютні операції до яких відносяться: ·1 операції з переходом права власності на валют цінності за винятком операцій які здійснюються між резидентами у валюті Укр, ·2 операції пов'язаеі з використанням вал цінностей у міжнародному обігу як засобів платежу, ·3 операції пов'язані із ввезенням, пересиланням на тер Укр і вивизинням, пересиланням її за кордон вал цінностей

Вал цінностями є: ·Вал Укр і платіжні док-ти, які виражені у вал Укр, ·Інозем вал та платіжні док-ти виражені у іноз вал-ті, ·Банківські метали – золото та метали радієво платинової групи до найвищих проб, відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що маю сертифікат якості, а також монети виготовлені із дорогоціних металів.

Необхідною умовою проведення Б міжнародних роз-ків є встановлення кореспонден роз-ків з іноз Б. Коресподенські відносини існують 2 типів: ·Прямі кореспон відносини, ·Відносини через кор рах-ки в НБУ, або в іншому уповноваженому Б Укр.

Уповноважений Б – це будь-який Б, який офіційно зареєстрований на тар Укр і який має генеральну ліцензію НБУ на здійснення вал операцій, а також який здійснює вал контроль за операцію своїх клієнтів. При встановлені прямих корес відносин дані рахунки поділяють на 2 типи: ·"лоро” - інші рах-ки в нашому Б, ·"ностро”- наші рах-ки в інших Б. Технічна потужність зовнішньо-економічного відділу повина бути підкріплена до коп'ютерної сис передача даних через S.W.I.F.T., інформаційних сис REUTERS, індексних сис Доуджонса.

13.Доходи, витрати, прибуток Б

Головна мета Б- це отримання прибутку, який є джерелом сплати дивідентів акціонерам, формування фондів банку, базою підвищення добробуу працівників Б. Прибуток Б являє собою різницю між ВД та ВВ.

Доходи – це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу чи зростання активів, або зменшення зобов'язань, що спричиняють збільшення капіталу і не є внесками акціонерів. Витрати – це зменшення еконм вигіди у звітньому періоді у формі відпливу або використання активів чи зменшення заборгованості, що веде до зменшення влас кап і не є розподіленним між акціонерами. Усі операційні доходи і витрати поділяються на банківські – належать дох та витрати, безпосередньо пов'язані з банк дія-стю, визначеною ЗУ "Про банки і банк дія-сть”

Бан дох (витрати) поділяються на:

Процентні – до них належать дох (витрати), які обчислюютьсяпропорційно часу і сумі та є компенсацією Б за взятий на себе кредитний ризик. До них належать: ·1 Дох (вит) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інс-ми, в тому числі за ц п з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані, ·2 Дох (вит) у вигляді амортизації дисконту (премії) за ц п, ·3 Комісійні, подібні за природою до процентів. Наприк, дох (вит)від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов'язання її надати, що визначаються пропорційно часу і суми вимоги (зобов'язання).

Комісійні дох (витрати) – це дох (витрати) за усіма послугами, наданами контрагентами, окремих комісійних, що подібні за природою до %. До категорії комісійних належать: ·Комісійні та гарантії розмішення позик від імені інших кредиторів та за операціями з ц п, ·Комісійні дох (витрати) від операцій за роз-во-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за збереження цінностей та здійснення операцій з ц п, ·Інші комісійні дох (витрати) за операціями, що визначаються ЗУ

Торгівельні прибутки (збитки) – це чисті приб (збитки) від операцій купівлі-продажу різних фін інст-тів. До належать: ·Чисті прибутки(збитки) від діяльності на валют ринку і ринку банков металів, ·Чисті прибутки (збит) від операцій з ц п на продаж, ·Чисті приб(збит) від торгівлі іншими фін інструм-тами.

Інші банківські операційні дох(витрати) –дох(витрати) що не включені у вище перераховані групи. До них належать: доходи від ц п з непередбаченим дох: дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі та капіталовкладень.

Небанківські дох і витрати можуть включати інші дох та витрати, які не відносяться до основної дія-сті Б, але забезпечують здійснення банків дія-сті. Вони поділяються на 2 груип:

Адміністративні витрати – це витрати пов'язані із забезпечення діяльності банківської установи До них належать: ·Витрати на утримання персоналу, ·Сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток, ·Витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів, ·Інші експліатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, винагорода посереднмкам, охорона)

Інші небанківські операційні дох(витрати) виникають у процесі здійснення небанк операцій, які є складовою діяльністі Б. До них належать: ·Дох(витрати) від продажу ОЗ, нематер активів і фінансових інвестицій ( вкладень в ц п на інвестиції, в асоційовані і дочірні компанії), ·Від орендних операцій, ·Дох від продажу окремих небанків послуг (аудитовські послуги, консультації не фін хар-ру) та інших операцій.

Дох Б залежать від обсягу його кредитних вкладень та інвестицій, розміру % ставки за наданими кредитами, від величини та структури активів Б. Головним джерелом отримання дох є: % за кредит, дох від операцій з ц п та інозен валютою (високий Д на вільноконвертовану валюту як з боку фіз та юрид осіб з метою збереження коштів від знецінення). Дох у вигляді комісійної винагороди за дость широкий спектр послуг

5.Порядок створення та реєстрації КБ на Укр.

Прийняття рішення про створення Б відбува.ться на зборах засновників про що складається спец протокол. На зборах розглядаються проекти, а потім затверджується установчий договір, який являє собою легалізований у встановленому порядку док-т який посвідчує рішення осіб заснувати Б і регулює взаємовідносини між ними. Засновницькі збори повинні затвердити статут б, вибрати раду Б, правління та ревізійну комісію. Статут Б є основним док-том який визначає напрями діяльності Б і регулює відносини засновників з державою, клієнтами та між собою.Незалежно від форми орг-ції кап Б на частку засновників повинно становити не меньше 25% загального розміру сатут кап Б.

До реєстр Б не має права проводити банк операції від свого імені. Стат фонд формується лише за рах-к власних коштів засновників, забороняється використовувати бюд кошти, кошти які отримано у вигляді кредиту та підзастиву. Частка будь-яких учасників не повинна перевищувати 35% стат ф. Внески учасників здійснюються у нац валюті і лише нерезид дозволяється робити внески в іноз валюті. Для формування стат ф в регіональному правлінні НБУ за місцем знаходження Б відкривається тимчасовий рахунок на котрий зараховуються внески до стат ф. На момент реєстр засновники повинні внести не менше 50% заявленого стат ф.

Для реєст засновники подають наступні док-ти: ·Заява встановленого зразка, ·Установчий догов, ·Протокол зборів засновників, ·Екон-на обгрунтованість та мета заснування Б з роз-вим балансом та планов дох на кінець 1-го року дія-сті, ·Висновки аудиторів про фін стан та платоспроможність засновників, ·Бух та фін звітність Б на 1 число місяця в якому здійснюється кожний внесок в стат ф, ·Інф-ція про наявність проф пригодних керівних осіб Б, ·Копію платіжного док-та про внесення плати про реєстр Б, ·Інф-цію про відкриту підписку на акції (забороняється випускати акції на пред'явника), ·Засновницькі док-ти засновників Б, ·Догов про надання приміщення для розташування Б, ·Копію свідоцтва про держ реєстр засновників, ·Копію рішення органів антимонопольного комітету про надання згоди на створення Б

4.Ліцензування банківської дія-сті.

Згідно ЗУ діє ліцензований порядок проведення банк дія-сті. Необхідність ліцен-ня банк операцій визвана високим ступенем ризику та впливом які вони мають на рівень платоспроможного Д в ек-ці Укр. Ліцензія являє собою паперовий сертифікат в якому посвідчується право КБ вести необхідні операції. Для отримання Л банки надають док-ти: ·Клопотання встановленого зразку, ·Інфор-цію про керівників Б, ·Відомості про забезпечення Б належним банк обладнанням, ·Док-ти на приміщення, ·Відомості про тех стан об'єкту та його охорону.

Умови отримання бан Л: ·В наявності повинен бути сплачений підписний кап- це величина кап на яку отримано письмові зобов'яння акціонерів на внесення коштів за підпискою на акції, ·Б має бути забезпечений належним обладнанням, ·Наявність у Б приміщення яке відповідає вимогам

На підставі банк Л Б мають право здійснювати такі операції: ·Приймання вкладень від фіз та юрид осіб, ·Відкриття та ведення поточних рах-ків клієнтів і Б кореспондентів у т.ч переказ коштів з цих рахунків, ·Розмішення, залучення коштів від свого імені на власний розсуд і ризик.

Умови отримання письмового дозволу: ·Наявність бан ліцензії, ·Відповідає вимогам регулятивний кап- складається з осановного та дод кап, ·Б не об'єктом застосування заходів впливу, ·Б надав бізнес план, ·Б має достатні фін можливості для здійснення певної дія-сті, ·Наявність керівників відповідних підрозділів Б, ·Наявність різних комітетів, ·Наяв відповідних внутрішніх положень, ·Наяв формування фондів та резер

Письмов дозвіл на здійснення операцій з вал цінностями є генеральною Л на здійснення вал операцій. За наявності банк Л Б без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди: ·Лізинг, ·Надання гарантій і поручительств, ·Факторинг, ·Послуги з відповідальністю збереження та надання в аренду сейфів для збереження, ·Випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших платіж інстр-тів, ·Випуск банк платіжних карток і здійснення операцій з ними, ·Надання консультаційних та інформац послуг.

За наявністю Л та за умов отримання письмового дозволу Б мають право здійснювати такі операції: ·1 операції з вал цінностями, ·2.Емісія власних ц п , ·3.Орг-цію купівлі – продажу ц п за дорученням клієнтів, ·4.Здійснення операцій на ринку ц п від свого імені, ·5.Здійснення інвестицій у статут ф та акцій інших юрид осіб, ·6.Здійснення випуску обігу погашення державної та іншої грош лотереї, ·7.Перевезення вал цінностей та інкасіцію грошей, ·8.Операції за дорученням клієнтів або від свого імені, ·9.Довірче управ-ня коштами та ц п за дорученням фіз та юрид осіб, ·10.Депозитарна дія-сть і дія-сть зведення реєстрів власних іменних ц п

Б забороняється діяти у сфері матер-го вироб-ва, торгівлі та страх-ня за винятком виконання ф-цій стр-го посередника.

9.Норматив ліквідності КБ

Нор-в митевої ліквідності=(Кошти на коррах-ках+ Кошти в касі )/ Кошти на поточ рах-ках*100% >20%

Норматив загальної ліквідносьі= активи Б/Зобов'язання Б*100% >100%

Нор-тив співвідношення високоліквідних активів до робочих активів – які приносять прибуток= високоліквід / Робоч актив*100% .>20%

10.Нормативи капіталу для КБ

Капітал – це різниця між загал сумами активів та зобов'язань Б.

К=К1-(ОЗ-К1)

К1 – невідокремлений банків кап

ОЗ –сума основних засобів

К1=ОК-Р+ДК+СК-В

ОК – сума основного кап, кап першого рівня, який складається із фактично сплаченого зареєстрованого сатут кап, дивідендів які направлені на збільшення стат кап, емесійних різниць, резв фондів, прибутків минулого року, збитків поточного року і який зменшується на величину Р. Р – сума нематер активів на недосформованих резервів за активними операціями КБ. ДК- дод кап(кап 2-го рівня) складається із резервів під стандарту заборгов інших Б, загальних резерв, результатів переоцінки ОЗ, поточних дох. СК –суборденований кап (кап 3-го рівня) складається із коштів, які залучені в нац та іноз вал на умовах суборденованого боргу, на підставі угоди та строк не менше ніж 5 років зі щорічним зменшенням цих коштів на 20% від їх первиного розміру. Суборденований борг – борг, який виникає у Б в разі залучення коштів інвесторів з метою їх включення в кап Б. Розмір СК не повинен перевищувати 50% розміру основного кап В – відвернення, до них включаються ц п в портфелі Б на інвестиції та вкладання в асоційовані та дочірні установи. Якщо ОЗ>К1 до разрахунку приймається різниця ОЗ-К1, в інших випадках до роз-ку приймається 0. При роз-ку К1 загальна сума ДК та СК немає перевищувати розмір ОК. На 1.04.00 всі КБ повині мати кап у розмірі не меньше 10міл грн

Нор-тив міn розміру стат кап – це 1міл Евро. Це нор-в конролюється лише в момент реєстрації КБ

Нор-тив платоспроможності визначає достатність кап Б для проведення активних операцій з урахуванням ризиків які властиві різноманітним видам банк дія-сті К= капітал Б / сума Аі кі- певного виду активів та коеф ризикі >8%

Норматив достатності кап= ОК основний кап Б зменшений на суму недосформованого резерву на можливі втрати за кредитними операціями / ЗА- сума загальних активів, яка зменшена на створені відповідні резерви за активними операціями >4%

8.Нормативи для КБ, стосовно їх кредитних ризиків.

Нор-тив мах розміру ризику на одного позичальника = ЗС-сукупна заборгованість за позичками МБК та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позаболансових зобов'язань стосовного цього позичальника / К *100% <25%

Нор-тив "великих” кредитних ризиків = кап*Ск-розмір усіх великих кредитів, наданих КБ з урахуванням 100% забалансових зобов'язань. Кредит вважається великим якщо його розмір перевищує 10% кап Б. Якщо Ск перевищує 8 кратний розмір кап Б не більш як на 50% то вимоги до нор-тиву платоспроможності удвоюється якщо Ск>8 кредитний розмір кап, більш як на 50%, то вимоги до нор-тиву платоспроможності утроюються

Нор-м максим розміру кредидів, гарантій та поручительств наданих одному інсайдуру= Рі-сукуп розмір наданих Б позик в тч МБК щодо одного інсайдера/ Капітал *100%<5% Інсайдер – фіз чи юрид особа яка має доступ до конфеденційної інф-ції про справи Б завдяки своєму службовому становищу участі у кап Б, родинним зв'язкам і має можливість використовувати своє становище у власних інтересах.

Фіз особи інсайдерів: ·Контролери Б, ·Засновники які володіють істотною частиною (не менше 10%), ·Керівники Б, ·Асоційовані особи (дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти)

Юрид особи інсайдери: ·Засновники які володіють істотною частиною, ·Асоційована особа яка має фін інтерес- це відносини за яких установа має частину в сатут кап не менше 10%

Нор-в максим сукуп розміру кредитів, гарантій, поручительств наданим інсайдерам= Рс- сукуп розмір наданим Б позик, нормативів, гарантій та 100% суми забалансових забов'язань, щодо всіх інсайдерів/Кап*100% <40%

Норм-в максим розміру наданих МБК=МБКна/Кап*100%<200%

Нор-в макс розміру отриманих МБК=МБКо+ЦК-сума централіз коштів/ Кап*100%<300%

Нор-в інвестування: хара-зує використаннякап Б для придбання часток під-в та недержавних боргових зобов'язань= Кі-кошти які інвестуються/Кап+ ЦК-цінні папери в портфелі Б на інвестиції+ Ва- кошти які вкладені в асоційовані компанії та дочірні установи- компанія, що контролюється іншою компанією і цей контроль передбачає, що матеріальна компанія прямо або через іншу дочірню компанію володіє 50% або >часткою кап компанії

7.Нормативи для КБ, стосовно їх валютних позицій

Нор-в загальної відкритої вал позиції Б=Вп- загал відкрита вал позиція Б за балансовим та позабалансовими активами та зобовязаннями за всіма іноз валютами у гривневому еквіваленті/Кап*100% <35%

Вал позиція – співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог в певній іноз вал та сумою балансових та позабалансових зобовязань в цій самій валюті. Відкрита вал позиція якщо /= 0

У разі якщо вар-сть пасивів та позаболансових зобовязань перевищує вар-сть активів та позаболансових вимог має місце коротеа відкрита валют позиція( -)

Якщо вар-сть активів та позаболансових вимог перевищує суму пасивів та позаболансових зобовязань має місце довга відкрита вал поз-ція (+)

Нор-в ДВВП у вільно конвертованій валюті ВКВ=Впвкв- ДВВП Б за балансовими та позабалансовими активами і зобовязанями Б за кожною ВКВ у грн еквіваленті / Кап*100% < 30%. При цьому встановлюється, що частина або вся сума стат кап Б сплачена у ВКВ невраховується до розрахунку нор-вів загал відкр вал поз-ції та ДВВП у ВКВ за умови що ці кошти розмішені на окремому рахунку в НБУ

Нор-в КВВП у ВКВ=Вкпвкв-КВВП Б за балан та позабалансовим активами і зобовязаннями за кожного ВКВ у грн еквіваленті*100% <5%

Нор-в довгої (корткої) ВВП в неконвертов валюті=Впн-довга (коротка) ВВП Б за балансовими та позабалансовими активами і зобовязаннями за кожною неконверт валют у грн еквіваленті/ Кап*100% <3%

Нор-в в ДВВП (КВВП) Б у всіх банківських металах=Впм-ДВВП(КВВП) Б за балансовими та позабалансовими активами зобовязань з банк металами у грн еквіваленті/ Кап*100% <2%

28.Організація та принципи проведення безготівкових роз-ків.

Безготівкові роз-ки представляють собою сис орг-ції і регу-ня платежів по грош вимогам і зобовязанням. Під цією сис розуміють сукуп прин-пів орг-ції безгот роз-ків, вимог висуваємих до їх орг-ції і визначених певних вимог, а також форм і способів роз-ку та повязаного з ними документообігу.

Класифікація роз-ку:

1.За обєктом роз-ків, або в залежності від призначення платежу: ·По товарних операціях, ·По нетов операціях

2.За спосабами платежу: ·Шляхом заліку взаємих вимог, ·Шляхом списання коштів з рох-ку (попередня оплата, послідуюча оплата, плпнові платежі)

3.За місцем проведення роз-ків: ·В середені країни (одногородні та міжміські), ·Міжнародні

4.В залежності від способу реалізації прод-ції (прямі та транзитні)

Принципи проведення безгот роз-ків: ·момент оплати товару повинен бути максимально наближений до моменту відвантаження, ·всі свої кошти під-ва повинні зберігати на поточних та бюд рах-ках в установах Б, ·Кошти з рахунків клієнтів списуються лише за розпорядженням власника рах-ку та у черговості, яка визначена керівником під-ва, якщо інше передбачене чинним законодавством, ·Під-ва мають право вибору форми роз-ку і способу платежу з числа передбаченних законо-м, ·Під-ва мають право за власним бажанням обирати установу Б, ·Всі взаємовідносини між Б та клієнтом будуються на ринковій основі на підставі догов про роз-во-касове обслуговування. Взаємні притензії за роз-ками між платником та одержувачем розглядаються сторонами без участі Б. Установи Б лише здійснюють контроль за дотримання правил роз-ків, а також за станом роз-ків під-в. Б не несе відповідальності за вірність змісту платежу та роз-вого док-ту. Якщо до Б надійшло кілька роз-вих док-тів, то при їх виконані додержується такий пріорітет:

Платіжні вимоги оформлені на підставі рішень суду: ·Роз-кові док-ти на сплату платежів до бюд, ·Плат вимоги оформлені на підставі інших виконавчих док-тів, ·Всі інші док-ти у порядку надходження.

Безготівкові роз-ки здійснюються за такими формами роз-вих док-тів: ·Плажін доруч, ·Платіж вимога-доруч, ·Акредитив, ·Платіж вимога

Передбачені слідуучі форми роз-ків: акредитивна, чекова з використанням роз-вих док-тів, вексельна, інкасова. Факт списання коштів з роз-ку у Б документально оформлюється мимореальним ордером- міжбанк док-т який складається під час здійснення роз-ків.

29.Хар-ка міжбанківських роз-ків.

Міжбанків роз-ки виступають складовою частиною платіжного механізма держави, вони є сис здійснення та рег-ня платежів по грош вимогам і зобовязанями, які виникають у міжбан установах. Міжбан установами створюються спец плітіж сис. В Укр функціонують: сис елект платежів СЕП, внутрішньо-банк платіж сис ВПС, міжнародні сис електроних роз-ків SWIFT . Роз-ки здійснюються шляхом відкриття коррах-ків. Коррах-к – рох-нок одного Б в іншому. В Укр практиці використовуються коррах-ки: двосторонні корвідносини-"лоро”, "ностро”; відкриті водностороньому порядку; відкриті Б другого рівня в регіональних правліннях НБУ; технічні рах-ки відкриті Б учасниками СЕН у регіональних роз-вих платежах; кліриногові рах-ки, що є різновидом коррах-ків і відкриваються в клірингових Б. Якщо розглядати корвідносини НБУ та КБ, то одночасно з відкриттям коррах-ку КБ відкривається технічний рах-нок у регіональній роз-вій палаті- це кліриногова структура. На тех рах-ках відображаються усі платежі які проведені за дорученням клієнтів, а також суми надходжень перерахованих з інших Б на користь клієнтів. За підсумками дня обороти проведені на тех рах-ку загальними сумами відображаються на коррах-ках. Тех рах регіональних тех палат відображаються у центральній рахунковій палаті підсумки відображеної на цих рах-ках інф-ції дозволяють отримати картину загального стану платіжного обороту, який здійснюється між регіонами Укр. Всі міжбан роз-ки здійснюються із застосуванням електроних засобів, кожен Б розробляє свою мережу, але найбільшу мережу має НБУ, що і дозволено йому розробити СЕП- це державна платіжна сис. В структурній побудові СЕП чітко виділяють 3 рівня:

Верхній, середній, нижній. На нижньому рівні перебувають КБ та їх філії разом із власною сис автоматизації програмно технічним комплексом АРМ-3, захисту інф-ції та електроні кошти. Середній рівень це регіональні роз-ві палати та регіональне правління НБУ разом з комплеском АРМ-2. Верхній рівень операційне управління ОПЕРУ НБУ та центрально-роз-ва палата разом з комплеском АРМ-1. За наявності у КБ філій виникає проблема виходу у СЕП для кожної з них. Цей вихід може бути безпосереднім або опосередкованим. У першому випадку кожна філія має прямий вихід у СЕП де й відкривається самостійний тех рах-к і розрахункова дія-сть здійснюється незалежно від головного офісу. У другому випадку – вихід у СЕП має тільки головний Б, а всі його установи здійснюють роз-ки через коррах-ки головного Б. В цьому випадку є необхідність створювати внутрішньо банк плат сис ВПС. Фун-ня ВПС хар-ся наступними рисами: консолідація усіх коштів Б на єдиному рах-ку, що розширює можливості кожної стр-ри Б

Посилання ролі головного Б стосовно керівництва коштами

Здійснення платежів між установами відбувається без виведення їх у СЕП, що сприяє їх прискореню

Порядок здійснення міжбан роз-ків регулюється інструкціями

40.Роз-ки шляхом заліку взаємовимог.

Сутність заліку взаємовимог полягає в тому, що взаємовимоги і зобовязання боржників і кредиторів один до одного погашаються в равновеликих сумах і лише за різницю здійснюється платіж. Кожному учаснику взаємозаліку відкривається тимчасовий активно-пасивний рах-нок з якого зписуються суми які належать іншим учасникам та яким поступають суми від учасників. Після складання акту взаємної заборгованості сторона залежно від того на користь складається кред сальдо виписується роз-вий док-т, або оформлюється вексель. Переваги скорочуютьсясума взаємної заборгованості, досягається єкономія взаємних засобів.

38.Взаємозвязок касових і емісійних операцій.

Для того щоб забезпечити безперер касове обслуговування і мати можливість керувати своєю касовою готівкою Б повинен прогнозувати готів обороти, які проходять через їх каси і здійснювати постійний контроль за цим оборотом. Касові обороти- це обороти готівкових грошей які поступають в каси Б і використовуються з них. Установи Б здійснюють щоденний облік касових оборотів на основі касових док-тів. Цей облік здійснюється у сец журналах окремо за статтями прибутків та видатків при цьому перелік цих статтей дуже деталізований. Щоденні підсумки по цих журналах зводяться у відомость обліку касових оборотівь на основі цих відомостей КБ складають за кожні 5 денів та за місяць вцілому звіт про касові обороти. Ці звіти передаються в НБУ через тереторіальні управління і на їх основі здійснюється управління готівковим грош оборотом.

37.Організація касових оборотів та їх прогноз.

Для того щоб здійснювати постійне касове обслуговування своїх клієнтів Б повиннен мати у своєму розпоряджені постійну суму касової готівки. Ця сума повинна бути достатньою оскільки від орг-ції роботи з готівкою залежить репутація Б та його доходи від касового обслуговування, однак ця сума немає бути завищена, оскільки активи в готів сумі приносять найменший доход. Для прйома та видачі готівкових грошей Б організовують видаткові та приб каси. Каси Б які працюють на протязі часу відведеного для обслуговування клієнтів мають назву – денних операційних кас Каса в якій поєдніється операції по прийому і видачі грошей наз- оборотною

Денні каси працюють як приб так і видаткові, для розширення можливостей касового обслуговування клієнтів Б орг-ть вечірні каси які працюють лише як приб. Гроші які потрапили від клієнтів в каси на протязі операційного дня мають бути зараховані в той же день на рах-ки клієнтів. Гроші які потрапили у вечірні каси будуть зараховані на слідуючий день. Прийом грошей відбувається на підставі наступних док-тів: приб касовий ордер, об'ява на внесення грошей. На протязі суми грошей Б обовязково повиннен видати клієнту квітанцію. Видача грошей з кас відбувається на основі слідуючих док-тів: видатков касовий ордер, грош чек. Для прийома грошей для інкасаторів в Б організовуються каси для перерахування грошей. Гроші повинні поступати в оплабованих інкасоторських сумках разом з супроводжувальними док-ми. На рох-ки під-ва зараховуються кошти які фактично знаходяться в сумці.

Для того щоб не було нестачі коштів для забазпечення платежів Б повинні заздалегіть прогнозувати грош кошти. З цією метою складається розрахунок майбут надходжень на 2-3 дні і необхідних виплат в ці дні виходячи з фактичних касових оборотів та можливого прогнозного рах-ку касовий оборотів якщо Б неможе забезпечити потреб клієнтів у готів кошьах вона складає заявку на підкріплення каси і напрвіляє її в регіональне правління НБУ за 3 дні винекнення потреби в готів коштах. З цією метою в установах НБУ створюються резер фонди грош знаків. Ці знаки неперераховані до кас регіональних управлінь вони не вважаються грошима які надійшли в обіг.Регіон управління мають свої касові резер, управління повинно розглядати обгрунтованість заявки, щоб не допустити додаткову емісію грошей. Видачу знаків із резер фондів регіон управ-ня здійснюють на основі емісійних дозволів НБУ. Ці дозволи використовуються управл-ям на протязі 20 календ днів. Дозволи на задоволення заявок КБ регіон правлінням діють на протязі 4 раб днів. Б отримують готівку на підкріплення каси погрош чеку. При отримані чека відповідна сума записується на коррах-к в Б.

Обслуговування КБ є платним. Безкоштовно НБУ здійснює: ·Підкріплення готівкою тих установ КБ, які протягом року мали щомісячні перевищення надходжень від клієнтів готівки над її видатками та щомісячно передавали ці надлишки до НБУ, ·Обмін не придатних до обліку банкнот і монет, ·Прийом надлишкової готівки, ·Підкріплення готів кас Б для обслуговування бюд установ, ·Видача готівки Б для виплати пенсій, ·Підкріплення кас розміною монетою.

39.Напрями орг-ції Б готівкового грошового обороту ГГО.

Організація ГГО визначається "Положення про ведення касових операцій у нац валюті Укр”. Для юрид осіб встановлюється єдиний порядок прийому грошей до кас і їх зберігання і видача, оформлення касових док-тів, введення касової книги, проведення ревізії кас та контроль за виконання касової дисципліни. Для обмеження готів обігу НБУ встановлюються слідуючі м-ди:

Встановлення ліміту залишків готівки в касах під-в. Ліміт встановлюється на основі заявки роз-ку. Якщо під-во не має в окремі дні перевищення ліміту каси, то воно може не здавати у встановлені строки готівкову виручку

Визначення строків і порядку здачі виручки до кас Б

Виз-ня цілей і норм витрат грошей з виручки

Контроль за дотримання правил касової дисципліни

Б може і не мати ліміт каси.

30.Харак-ка роз-ків за допомогою платіжних доручень.

Платіжне доручення- письмове розпорядження платника Б, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача коштів. Схема роз-ку по тов та нетов операціям за допомогою плат доручення: ·постачальник відвантажує продукцію, ·постачальник виставляє рахунок-фактуру, ·покупець подає до Б платіж доручення, ·Б-покунця списує з його рахунку кошти, ·Б повідомляє покупця про списання коштів, ·Б покупця передає електронним звязком або надсилає платіжне доруч до Б постачальника, ·Б зараховує уошти на рах-к постачальника, ·Б повідомляє постачальника про надходження коштів

Переваги: в тому, що вони є універсальною формою роз-ків і застосовуються при роз-ках по тов і нетов операціям, для оплати одержаного товару і попередньої оплати, авансів. Можна через під-ва поштового звязку перераховувати кошти одержувачу якщо він не має рах-ку в Б, або коли роз-ки безпосередньо через Б неможливі

Недоліки: при цих роз-ках відсутня гарантія платежу.

Покупець-платник 1, 2¬ Постач-к

3¯ 5­ 8­

Банк покупця„ ®6 Банк постач-ка‡

31.Харак-ка роз-ків за допомогою платіжних вимог-доручень.

Платіж вимога-доручення- це комбінований роз-вий док-т, який складається з двох частин: ·Верня – вимога постачальника безпосередньо до покупця сплатити вар-сть поставленої йому догов про-ції, ·Нижня – доручення платника своєму Б перерахувати з його рах-ку суму, яка проставлена у рядку "сума до оплати літерами”. Б приймає до оплати вимогу-доруч в сумі, яка може бути сплачена у межах наявних коштів на роз-ку платника. Роз-к за допомогою плат вимоги-доручення здійснюється за схемою:

Покупець-платник 1, 2¬ Постач-к

3¯ 7­ 7­

Банк покупця„ ®5 Банк постач-ка†

1.Постачальник відвантажує прод-цію покупцеві, 2.Постачальник передає вимогу-доруч на оплату, 3.Покупець передає патіжне вимогу-доруч в свій Б для переказу коштів, 4.Б покупця списує кошти з його рах-ку, 5.Б покупця напрявляє в Б постач платіжну вимогу-доруч, 6.Б постач зараховує кошти на його рах-к, 7.Банки сповіщають клієнтів за допомогою виписок з їх розрахункових рах-ків

Переваги: спрощується документообіг, у звязку з цим зменшуються витрати по проведеню роз-ків. Постачальник має змогу під час відволікання коштів з господ-го обороту одержати факторинговий кредит

Недоліки: Відсутність гарантій платежу, несвоєчасна оплата, відмова від акцепту

32.Харак-ка роз-ків за допомогою чеків.

Розрахунковий чек – це док-т, що містить письмове розпорядження власника рах-ку Б, який веде його рах-к, сплатити чекодержателю зазначену суму коштів. Власник рах-ку виписує чек в межах залишку коштів на рах-ку в Б (або понад цей залишок). Бланки чеків є бланками суворої звітності, брошуруються спеціальні чекові книжки по 10,20, 25 аркушів Строк дії чекової книжки- один рік. строк дії роз-вого чека, який видається юрид особі для проведення разового роз-ку – 10 днів. За погодженням з Б строк дії невикористаної чекової книжки може бути продовжений . Чеки можуть бути оплачені тільки осбі, яку вказано в ньому (імені), або пред'явнику. Схема роз-ку чеками:

Покупець-платник 1¬ à2 Постач-к

6á 3â 9­

Банк покупця… 4ß ®7 Банк постач-каˆ

1.Отримувач передає товар платнику, 2.Платник передає чек постачальнику, 3.Отримувач передає чек у свій Б, 4.Б отримувача направляє чек для оплати Б платника, 5.Б платника списує гроші з рах-ку платника товару, 6.Б повідомляє платника про списання коштів, 7.Б плвтника переказує Б отримувача відповідні кошти, 8.Б отримувача зараховує кошти на рахунок отримувача, 9.Б повідомлвє отримувача про зарахування коштів на його рах-к

До переваг відносять: гарантія оплати, можливість контролю платника за товар угодою, наближення оплати і поставки товару, обслуговування як оптової так і роздрібної торгівлі.

33.Харак-ка роз-ків за допомогою акредитиву.

Акредитив – форма роз-ків, про які Б-емітент за дорученням свого клієнта або від свого імені проти визначенних док-тів забовязаний:

Виконати платіж 3 особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи

Надати повноваженому іншому Б здійснити цей платіж. Акредитив може бути:

Покритий – передбачає попередне депонування коштів. При непокритому акред за недостатністю коштів платежі постачальнику гарантує Б

Відзивний – це акредитив, який може бути змінений або анульований Б-емітентом на вимогу покупця попереднього погодження з постачальником. Без відзивний акредитив не можна змінити чи анулювати без згоди постачальника, на користь якого було відкрито акредитив.схема роз-ків з використанням акредитивної форми:

Покупець 6ß Продавець

1, 7â 3á 5, 10á

Банк-емітент à4, 8 Викон-й банк бенефіц-ра

1.Покупець доручає Б відкрити акредитив, 2.Б-емітент відкриває акредитив, 3.Б сповіщає покупця про відкриття акредитива, 4.Б-емітент повідомляє виконуючий Б про відкриття акредитива, 5.Виконуючий Б сповіщає продавця про відкриття акредитива, 6.Відвантаження товару, 7.Покупець повідомляє Б про виконання умов акредитива, 8.Б покупця переказує гроші Б постачальника, 9.Зарахування коштів на рах-к постачальника, 10.Б продавця повідомляє про зарахування коштів на його рахунок

Переваги: своєчасність та повнота платежу, дає можливість уповноваженому покупця здійснювати попередній контроль за дотриманням умов поставки товарів, їх якістю

Недоліки:відволікання коштів покупця із поточного обороту, при затримці відкриття акредитиву постачальник не може своєчасно відвантажити товар, Б стягує комісійні.

35.Розрахунки за допомогою пластикових карток

За своїми техничними харак-ми картки поділяються на: магнітні та електронні (картки памяті, смарт-картки, суперсмарт-карти) На території Укр застосовуються платіжні картки емітовані Б учасниками внутрішньо -платіжної сис та платіжні картки емітовані Б (резидентами та нерез) які є учасниками міжнародних платіжних сис. Б Укр можуть укладати угоди з платіжними орг-ціями міжнародними платіжними системами VISA Int, EUROREY Int Б Укр можуть здійснювати еквайринг – це дія-сть Б, що включає в себе проведення роз-ків з під-ми торгівлі за операції, які здійснені держателями пластикових карток і виконання операцій з видачі готівки держателям пластикових карток. Картии не підлягають декларуваню при перетині кордонів. Плат карти видаються на підставі та на умовах договору відкриття карт-рах-ку- ці рах-ки відкриваються як в націон та і іноз валюті. На Укр операції держателями пластикових карток здійснюється лише у вал Укр. Магнітні картки працюють у режимі " On Line – це операція з використанням платіжних карток, технологічна схема якої передбачає наявність безперервного звязку в режимі реального звязку між учасниками платіж сис під час виконання операції. Електронні картки працюють в режимі "Off Lineтех-на схема цієї операції не потребує безперервного звязку в режимі реального часу між учасниками платіж сис.

Схема проходження платежів з використанням магнітних картки

1 оплата покупки (введення картки в пристрій яка считує інф-цію), 2 запитання про можливість кредитування клієнта (в режимі "On Line”), 3 перевірка платоспроможності (цей же режим), 4 перевірка платоспроможності (цей же режим), 5 передача торгового чека, 6-7 проведення роз-ків між Б, 8 роз-ки під-ва торгівлі з Б, 9 роз-ки власника картки

Схема проходження платежів з використанням електрон картки

1 введення PIN кода та суми купівлі за карткою. Кожна пластикова картка має свій персональний індифікаційний номер (код), який відомий лише власнику картки, 2 індентифікація та перевірка платоспроможності картки в реж " On Line”, 3 записання суми купівлі з картки (цей же реж), 4 Інф-ція про проведення операції (реж Off), 5 оновлення інф-ції за карткою, 6 передача реєстру операції, 7 роз-ки між Б, 8 роз-ки Б з торгівел під-вом, 9 Роз-ки власника картки з Б емітентом

Інф-ція з пласт карток зчитується за допомогою: ·1 Банкоматів, ·2 Торгівельних терміналів –це пристрій призначений для виконання процедури автоматизації із застосуванням плат картки та друкуванням роз-вого док-та за звичай з'єднаним з елект контрольно-касовим апаратом ЕККА, ·3 Інпритерів – це пристрій який призначений для перенесення рельефних реквізитів плат картки на роз-вий документ СЛІП.

16.Характеристика депозитів до запитання. Порядок відкриття рахунків в Б

Депозит – це грош кошти, які в готівковій або безготівковій формі передані в Кб власником для зберігання на певні умови. Депозит вважається будь-який рахунок який відкритий в Кб. Найбільш розповсюдженою є слідуюча класифікація депозитів:

1 від категорії владчика: депоз фіз та юрид осіб

2 в залежності від строку вилучення: строкові та дозапитання

Депоз як джерелу банк рес властиві наступні недоліки: ·1Ініціатива депоз виходить від власника коштів, ·2Кіл-сть коштів у перному регіоні обмежина, ·3Необхідність резервування цих коштів в НБУ, ·4Значні маркетингові зусилля

Депоз можуть бути вилучені у будь-який час без повідомлення Б з боку клієнта, до таких депозитів відносяться кошти на поточних та бюджет рах-ках, корреспонденських рах-ках. Поточні рах-ки відкриваються під-ми усих видів та форм власності, а також їх відокремленним підрозділам для зберігання грош коштів та здійснення усих видів банк операцій. Бюд рахунки відкриваються під-ми, яким виділяються кошти за рахунок державного чи місцнвого бюд для цільового їх використання. Для відкриття поточ рах-ків необхідно надати док-ти: ·1 заява встановленого зразка, ·2 копію свідотства про державну реєстрацію, ·3 копію належним чинном зареєстрованого статуту, ·4 копію док-та, що підтверджує взяття під-ва на податковий облік, ·5 картку із зразками підписів осіб яким надано право розпоряджатися рах-ками та відбиток печатки, ·6 док-т який підтверджує реєстрацію платника в соц страхові внески

Бюдж рах-ки відкриваються на підставі платіжного доручення фін органу Казначейства Укр. Фіз особам під-кої дія-сті, які здійснюють дія-сть без створення юрид особи поточ рах-к відкривається від їх імені і до Б подаються док-ти: ·1 заява встановленого зразка, ·2 копію свідотства про державну реєстрацію, ·3 картку із зразком підпису засвідченому наторіально

Поточ рах-к фіз особам відкривається на підставі: ·1 заява встановленого зразка, ·2 док-та, що посвідчує особу, ·3 картки із зразками підпису, який ставиться у присутності працівника Б, ·4 Договору на відкриття на обслуговування рах-ку між установою Б та клієнтом

17.Хар-ка строкових вкладів, фактори, що впливають на величину % ставки за ними.

Строкові депоз залучаються Б на певний строк. Вони знаходяться в повному розпоряджені Б на строк і умовах за згодою між власником коштів та Б і при закінчені строку можуть бути вилучені вкладником у будь-який момент. Строкові депоз не використовуються для поточ платежів. За такими депоз нараховується депоз відсоток розмір якого вищий ніж розмір % за депозитами.

Фактори які впливають на розмір % за строковими депоз: ·1 Строк (більш строк більша ставка), ·2 розмір вкладу (найменша), ·3 вид валют вкладу (% менша у іноз вал ніж у націон), ·4 рівень облікової ставки (найменший), ·5 частота вилучення відсотків за вкладом

Якщо вкладник бажає змінити суму вкладу, то він має право розірвати діючиц договір і переоформити свій вклад на інших умовах. Однак при достроковому вилучені коштів вкладник може лишитися передбачених догов % повністю або частково. В Б Укр як правило відкриваються імені строкові депоз.

18.Вклади населення, необхідність їх залучення КБ.

Більшість Б в роботі з населенням викоритовують досвід ощад Б СРСР. Основними видами депоз є ощадні вклади, які призначені для накопичення грош коштів. Для них характерним є: повільне збільшення грош коштів і те що вони вилучаються через тривалий розмір часу. Особливістю ощад вкладів є наявність ощад книжки в якій зазначається рух коштів за ощад вкладом. Крім того фіз особам можуть відкриватися і строкові вклади. Вклади приймаються без обмеження максим розміру внеска, але часто Б встановлюють мінімальну суму початкового вкладу. Ця сума буде залежати від цільового хар-ру вкладу. Додаткові внески приймаються у будь-яких сумах, залишок на вкладах регламентується коштами Б окремо.

19.Мета та порядок випуску Б ощадних сертифікатів.

Ощад сертифікат є формою строкових вкладів і представляє собою письмове посвідчення Б-емітента про внесок грош коштів і яке дає право власнику, або його правонаступнику на отримання вкладу і % по ньому по закінченю встановленого терміну. Б який випускає сертифікати самостійно розробляє умови випуску та їх обігу. Для забезпечення вигідного розміщення своїх сертиф в умовах випуску повинні бути враховані слідуючі моменти: ·1 широка реклама, ·2 гарантію платежу за сертифікатами, ·3 зручна для акладника мінімальна межа вилученю сертиф, ·4 гнучкий механізм перегляду % ставок, ·5 стандартні умови випуску (кратний номінал 500, 100), ·6 зручні дати випуску і погашення сертифікату

На Укр згідно ЗУ "Про ц.п та фондову біржу” діють лише ощадні сертифати, їх класифікація: ·1 в залежності від строку обігу: строкові та дозапитання, ·2 за умовами випуску: разово та серіями, ·3 в залежності від власника: іменні та на предявника, ·4 в залежності від виду валюти: в нац та іноз

Ощад сертиф можуть бути придбані лише за рахунок власних коштів.

20.Види міжбанків кредитів та порядок їх надання.

Вільними рес торгують лише стійкі у фін відношені Б. Для них розміщувати рес в інших Б дуже вигідно, оскільки ймовірність не повернення кредиту з боку Б меньша ніж з боку під-ва. В міжнародній практиці найбільш розповсюдженими є МБК строком 1,3,6 місяців, а мінімал строк 1 день. Ставка по МБК вища ніж у облікової, і головний вплив на неї впливає кіл-сть коштів, які є вільними у Б на даний момент. Залучення МБК здійснюється 2 способами:

1 самостійно шляхом прямих переговорів

2 через фін посередників (комісійні)

В разі коли Б домовляється самост їх відносини оформлюються догов про МБК який складається в строковій або в поточній формі. Поточна форма міжбанк догов передбачає надання кредиту на мінімальний строк після закінчення якого кредит переходить у категорію до запитання і може вимагатися кредитором у будь-який час з попереднім повідомленням. При цій формі % ставка не є зміною і може переглядатися кредитором.





Реферат на тему: Білети з предмету "Банківська справа" (шпора)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.