Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Аудит

Проведення та удосконалення аудиту необоротних активів на ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15" (курсова робота)

зміст роботи

Вступ

3

Розділ 1. Теоретичні питання аудиту необоротних активів підприємства

5

1.1.

Економічна сутність необоротних матеріальних активів підприємства

5

1.2.

Критичний огляд нормативно-правової інформації з питань аудиту необоротних активів підприємства

10

1.3.

Критичний огляд спеціальної літератури з питань аудиту необоротних активів підприємства

14

1.4.

Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства – ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

17

Розділ 2. Організація проведення аудиту необоротних активів підприємства на прикладі ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

29

2.1.

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві

29

2.2.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства

31

2.3.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

36

Розділ 3. Удосконалення аудиту з використанням комп'ютерної техніки

45

3.1.

Постанова задачі

45

3.2.

Технологія обробки інформації

49

3.3.

Вхідна та вихідна інформація

51

Висновки та пропозиції

53

Список використаної літератури

55

Додатки

56

Вступ

В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші об'єкти, що хазяюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих відносин повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію. Вірогідність інформації підтверджується незалежним аудитором.

Власники, і насамперед колективні власники - акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до облікових записів, у них нема відповідного досвіду, і тому мають потребу в послугах аудиторів.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийняття рішень в області економіки й оподатковування.

Аудиторські перевірки необхідні державним органам, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їхньої фінансової звітності.

Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:

- можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

- залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже значні) від якості інформації;

- необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

- часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Усі ці передумови привели до виникнення суспільної потреби в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг. Аудиторські послуги - це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.

Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.

У даній курсовій роботі мені потрібно розібратися як проводиться аудит необоротних активів підприємства. Як звісно, необоротні активи – це матеріальні ресурси підприємства, які необхідні для виробництва продукції. До них (згідно форми №1 "Баланс”) відносять: основні засоби виробництва; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; незавершене будівництво.

Як бачимо, основну частину необоротних активів займають саме основні засоби та нематеріальні активи. Саме тому основну увагу будемо звертати саме на ці складові необоротних активів.

При розгляді питань цієї курсової мені потрібно визначитися з метою й завданням аудиту, особливістю нормативної бази, об'єктами аудиту необоротних активів, організацією проведення власне аудиту цих активів. Як приклад, мною будуть використовувані дані фінансової звітності за 2003 рік ЗАТ "СБМУ-15".

Об'єкт дослідження - ЗАТ "СБМУ-15".

Предмет дослідження - необоротні активи даного товариства.

Інформаційними джерелами (базою) написання даної курсової роботи були наукові публікації відомих вітчизняних та зарубіжних вчених з цієї проблеми, таких як А. М. Кузьминський, Л.С. Шатковська, Ф.Ф. Бутинець, М.Т. Білуха, Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча (список можливо подивитися у списку використаної літератури наприкінці роботи).

Розділ 1

Теоретичні питання аудиту необоротних активів підприємства

1.1. Економічна сутність необоротних матеріальних активів підприємства

Необоротні матеріальні активи – матеріальні ресурси підприємства, які необхідні для виробництва продукції. До них (згідно форми №1 "Баланс”) відносять: основні засоби виробництва; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; незавершене будівництво.

Як бачимо, основну частину необоротних активів займають саме основні засоби та нематеріальні активи. Саме тому основну увагу будемо звертати саме на ці складові необоротних активів.

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-куль­турних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Об'єкт основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям для нього або окремий конструк­тивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс кон­структивно з'єднаних предметів однакового або різного при­значень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати.

Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціо­нальним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом.

За функціональним призначенням розрізняють:

1. виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;

2. невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побуто­вих потреб трудящих (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язку тощо.

Більша частина основних засобів належить до галузі "Промисловість". Вона безпосередньо пов'язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господар­ської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи, утримання дитячих установ то­що) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до Інших галузей господарства (екскаватори, під­йомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі "Будівництво", підсобного сільського господарства - до галузі "Сільське господарство" тощо.

У зв'язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-вироб­ничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.

До промислово-виробничих основних засобів нале­жать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні й регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насад­ження, меліорація земель і водойми, інші основні засоби.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі у процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, облад­нання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті; що не використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані. Власні засоби можуть складатися із Статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.

Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.

А далі починається саме цікаве. Діючий Державний класифікатор України - Класифікація основних фондів (КОФ) ДК 013-97 (дата запровадження 01.01.98 р.) поділяє основні засоби на три групи:

- група І - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

- група 2 - автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофо­ни і рації, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та приладдя до них;

- група 3 - інші основні засоби, що не увійшли до груп І і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу й продуктивну худобу та багаторічні насадження.

З прийняттям Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 (П(с)БО7) "Ос­новні засоби" з 1 січня 2003 року основні фонди підлягають розподілу не на 3, а на 4 групи.

До нової, четвертої, групи виділені електронно-обчислювальні машини та інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інформа­ційні системи, телефони (у т. ч. мобільні), мікрофони, рації, вартість яких переви­щує вартість "малоцінки", які раніше включалися до гр.2.

Крім того, відбулося різке розмежування бухгалтерського і податкового обліків на підприємстві. Але про це ми будемо говорити у наступному питанні даної курсової роботи.

Нематеріальні активи – складова частина необоротних активів підприємства.

Нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та контролюються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, для адміністративних потреб чи надання в оренду іншим юридичним або фізичним особам.

До нематеріальних активів належать:

1. Об'єкти права інтелектуальної власності:

- право власності на винахід;

- право власності на промисловий зразок;

- право власності на корисну модель;

- право власності на сорт рослин;

- право власності на товари і послуги;

- право власності на програми для ЕОМ. Це право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії по введенню до господарського обігу сукупності даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних устаткувань, з метою одержання визначених результатів;

- право власності на науково-технічну інформацію, тобто результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково-технічної діяльності, яка забезпечує їх відтворення, використання й розповсюдження.

- право власності на фірмову назву. Чинним законодавством визначаються права й обов'язки суб'єктів господарської діяль­ності, пов'язані з використанням фірмових назв, виробничих марок і товарних знаків, що належать до нематеріальних активів.

- право власності на базу даних. Право на публікацію, відтворення, розповсюдження та інші дії з введення до господарського обігу сукупності даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих для пошуку та обробки за допомогою ЕОМ, тощо.

2. Об'єкти права користування природними ресурсами:

- право користування надрами землі, а також розробка корисних копалин;

- право користування земельною ділянкою, а також право оренди земельної ділянки;

- право на користування геологічною та іншою інформа­цією про природне середовище;

- право на користування водними, біологічними та іншими ресурсами, які впливають на рівень екологічної безпеки підприємств, населених пунктів, регіонів тощо.

3. Об'єкти права користування економічними, орга­нізаційними та іншими вигодами, такими, як право на використання економічних та інших привілеїв, монопольні позиції на ринку виробництва товарів і надання послуг, гудвіл тощо.

4. Гудвіл (ділова репутація) - це комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відпо­відного збільшення активних операцій, включаючи викорис­тання кращих управлінських здібностей, домінуючу позицію на ринку продукції (робіт, послуг), нові технології тощо. Вартість гудвілу визначається різницею між ціною придбання і звичайною ціною відповідних активів.

1.2. Критичний огляд нормативно-правової інформації з питань аудиту необоротних активів підприємства

Основними нормативно-правовими документами, які я використовувала при написанні даної курсової роботи є наступні (див. таблицю 1.1).

Таблиця 1.1

Нормативно-правова база аудиту необоротних матеріальних активів

Назва документа

Коли, ким затверджено

Зміст документа

Де використовувано у роботі

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"

№ 996-ІV від 16 липня 1999 року

Є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Нові синтетичні рахунки можуть вводитися до Плану рахунків Міністерством фінансів України за відповідними клопотаннями щодо бухгалтерського обліку специфічних операцій.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потребу правління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків.

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"

№283/97-ВР від 22 травня 1997 р.

Встановлює порядок оподаткування підприємств. Визначені вимоги до податкового обліку основних засобів і нематеріальних активів, а також база оподаткування прибутку.

Суттєво відрізняється від бухгалтерського обліку цих активів:

визначення, об'єкт, оцінка та відображення основних засобів, балансова вартість, зміна первісної вартості, вартість, яка амортизується, амортизація, класифікація основних засобів, норми та методи нарахування амортизації, припинення нарахування амортизації, списання вартості основних засобів при відсутності матеріальних цінностей, списання на валові витрати об'єктів різних груп основних засобів, поліпшення основних засобів, переоцінка основних засобів, порядок зміни балансової вартості груп у результаті виведення основних фондів з експлуатації.

Економічна сутність необоротних активів.

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"

Наказ МФУ №87 від 31 березня 1999 року

Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства – ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"

Наказ МФУ

№ 304 від 30 листопада 2000 року

Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ). Положення (стандарт) не поширюється на відтворювані природні ресурси .

Економічна сутність необоротних активів.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"

Наказ МФУ № 304 від 30 листопада 2000 року

Визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ). Це Положення (стандарт) не поширюється на гудвіл, що виникає внаслідок об'єднання підприємств, та операції з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Економічна сутність необоротних активів.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств"

Наказ МФУ №15 від 28 січня 2000 року

Визначає порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злиття підприємств, а також розкриття інформації про об'єднання підприємств. Норми цього Положення (стандарту) застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи усіх форм власності, крім бюджетних установ. Це положення не застосовується до операцій щодо об'єднання підприємств, які перебувають під спільним контролем, і до обліку часток у спільних підприємствах.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Інструкція №291 "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій"

Наказ МФУ

№291 від 30 листопада 1999 року

Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб.

Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках.

В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства


 

1.3. Критичний огляд спеціальної літератури з питань аудиту необоротних активів підприємства

Крім нормативної бази та законодавчих документів з питань теми дослідження в процесі написання курсової роботи була опрацьована спеціальна теоретична література.

При визначенні економічної сутності необоротних активів, порядку їх обліку, контролю, автори розглянутих літературних джерел по різному трактують ці питання (див. таблицю 1.2).

Таблиця 1.2

Огляд спеціальної літератури з питань аудиту необоротних активів підприємства

Назва літературного джерела

Коли і де випущено

Що відображено в цих документах

Де використовувано у роботі

Усач Б.Ф.
Аудит: навчальний посібник

Київ, Знання-Прес, 2002 рік

У навчальному посібнику вперше розкривається система організації і проведення аудиту в умовах застосування в Україні нового Плану рахунків, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і фінансової звітності, національних нормативів аудиту. Розглядаються види, об'єкти, методи і організація аудиту, етапи і процедури аудиту. Значна увага приділяється аудиторському звіту (висновку), аудиту активів і пасивів, оцінюванню фінансової звітності, показуються особливості аудиту в комп'ютерному середовищі

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства.

Удосконалення аудиту з використанням комп'ютерної техніки

Кулаковська Л.П. Піча Ю.В.

Організація і методика аудиту: навчальний посібник

Київ, Каравела, 2004 рік

Навчальний посібник дає можливість забезпечити навчальний процес із підготовки студентів за спеціальностями "Облік і аудит", "Фінанси", "Бухгал­терський облік" із дисципліни "Організація і методика аудиту", яка є норма­тивною при здобутті освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра з економіки та підприємництва.

У навчальному посібнику відповідно до навчальної програми за цією дис­ципліною розглянуті питання організації аудиторської діяльності й методики проведення аудиту у суб'єктів господарювання.

Матеріал викладений з урахуванням нової нормативної бази - Міжна­родних стандартів аудиту (МСА), які, відповідно до рішення Аудиторської па­лати України, прийняті як Національні стандарти аудиту.

Економічна сутність необоротних активів.

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства.

Удосконалення аудиту з використанням комп'ютерної техніки

Чернелевський Л.М., Беренда H.I.

Аудит: навчальний посібник

Київ, Міленіум, 2002 рік

Навчальний посібник висвітлює теоретичні основи аудиту та питання практичного аудиту виробничо-господарської діяль­ності підприємств і вдало доповнює наявну літературу з дис­ципліни.

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства.

А. Кузьминский Аудит: практическое пособие

Киев, "Учет-информ", 2000 рік

Ця книга - перший в Україні систематизований, з урахуванням національних особливостей і кращого закордонного досвіду практичний посібник з аудиту: основи аудиту, методика його проведення, організації, складання аудиторського звіту, висновку і ряду інших.

Позитивною особливістю посібника є те, що теоретична частина кожної з 16 глав доповнюється практичними завданнями і ситуаціями, що дозволяють краще зрозуміти і практично закріпити викладений матеріал.

Дана робота є одним з перших вагомих внесків у рішення проблем становлення і розвитку аудиту в Україні й інтеграції вітчизняної і міжнародної економіки.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства.

Білуха М.Т. Аудит: підручник

Київ: Вища школа - Знання, 2000 рік

Викладено систему організації та методології аудиторського контролю в Україні з використанням міжнародних і національних стандартів (норм) аудиту, зарубіжного досвіду нових комп'ютерних технологій в АРМ аудитора, із застосуванням загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-економіч-ного контролю й аудиту.

Висвітлено аудит: приватизації та оренди; спільних підприємств, акціонерних товариств і корпорацій; формування і використання капіталу; емісії та обігу цінних паперів; зовнішньоекономічних операцій. Докладно наведено аудиторський контроль у банках, страхових компаніях, довірчих товариствах та ін.

Подано методику узагальнення результатів фінансового контролю й аудиту та профілактики недоліків і правопорушень у бізнесі.

Удосконалення аудиту з використанням комп'ютерної техніки

Гуцайлюк З.В., Мех Я.В., Щирба М.Т. Аудит (теорія, методика, збірник завдань): навчальний посібник

Тернопіль: Економічна думка, 2002

У навчальному посібнику послідовно викладено теоретичні та практичні питання аудиту: поняття аудиту і аудиторської діяльності: визначення і зміст; правова основа і правове забезпечення аудиту; загальне планування аудиторської перевірки; методика та організація аудиту; аудиторський ризик; дослідження та оцінка стану бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю; аудиторські докази; робочі документи; аудиторський висновок; аудит бухгалтерської (фінансової) звітності

Підготовлений на основі чинного законодавства України та вимог міжнародних і національних нормативів аудиту.

Оцінка надійності внутрішнього контролю необоротних активів на даному підприємстві.

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Давидов Г.М. Аудит: навчальний посібник

Київ: Товариство "Знання", КОО, 2001 рік

У навчальному посібнику на основі чинного законодавства України й аудиторської практики висвітлено такі питання: сутність аудиту, його предмет і метод; планування, етапи та процедури аудиту; методика та особливості проведення аудиту підприємств різних галузей народного господарства і різних видів діяльності; нормативно-правове забезпечення аудиту та ін. .

Організація планування аудиту необоротних активів підприємства.

Організація проведення аудиту необоротних активів аналізуємого підприємства

Жила В.Г. Ревізія та аудит: навчальний посібник

Київ: МАУП, 1998 рік

У пропонованому посібнику наведено загальну характеристику контрольно-ревізійної та аудиторської діяльності.

Узагальнено методичні прийоми отримання доказів при проведенні контролю виробничо-госпо-дарської діяльності підприємств. Дано розгорнуту характеристику контролю коштів підприємств та їх розрахункових операцій.

Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства – ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

1.4. Організаційно-економічна характеристика діяльності підприємства – ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

Закрите акціонерне товариство "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15” було створене відповідно до законодавства України згідно з рішенням учасників, укладеним договором між ними та Статутом, який є єдиним установчим документом (протокол №1 від 2 квітня 1997 року).

Повне найменування Товариства: Закрите акціонерне товариство "Спеціа-лізоване будівельно-монтажне управління №15”.

Скорочене найменування Товариства: ЗАТ "СБМУ-15".

Місцезнаходження Товариства: 08286, Київська область, Васильківський район, смт Калинівка, вул. Проектна-1.

Закрите акціонерне товариство має свідоцтво про державну реєстрацію, видане рішенням Васильківської райдержадміністрації №24 від 10.04.1997 року

Товариство є юридичною особою за законодавством України, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у суді, господарському або третейському судах.

Товариство має самостійний баланс, поточний, валютний, депозитний та інші рахунки в банківських установах, фірмове найменування, печатку, штампи, бланк зі своїм найменуванням і логотипом, знак для товарів та послуг, а також інші необхідні реквізити.

Товариство набуває статусу юридичної особи і вважається створеним з дня його державної реєстрації.

Акціонерами станом на 31.12.2005 року є 4 (чотири) фізичні особи, що володіють 98 акціями (49,0% статутного фонду) та 1 (одна) юридична особа, що володіє 102 акціями (51,0% статутного фонду). Державної власності немає.

Голова правління - генеральний директор – Бицюк Анатолій Васильович, головний бухгалтер – Новікова Наталія Миколаївна.

Товариство відповідає по своїх зобов'язаннях всім майном, яке належить йому на праві власності.

Товариство не відповідає по зобов'язаннях своїх учасників, а учасники Товариства (в тому числі ті, які не повністю внесли свій вклад у встановлені строки), відповідають по зобов'язаннях Товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, тільки в межах вартості належної їм частки.

Товариство створюється без обмеження часу його діяльності.

Товариство організує і здійснює свою діяльність у відповідності з чинним законодавством України, Статутом та договором між учасниками про заснування Товариства.

Основні види діяльності: металеві конструкції та балки; виробництво дерев'яних, контейнерних, суцільноперевізних та збірно-розбірних будов і приміщень; монтажні роботи; загальнобудівельні роботи; виробництво теслярських та столярних виробів; будівництво магістральних трубопроводів, ліній зв'язку і енергозабезпечення; монтаж та встановлення двигунів та турбін; загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення).

Управління Товариством здійснюють: збори учасників; генеральний директор; ревізійна комісія.

Вищим органом управління Товариства є збори учасників.

Генеральний директор Товариства є вищою посадовою особою (керівником) Товариства, здійснює оперативне управління його роботою і вправі без довіреності укладати угоди (договори) та здійснювати інші дії від імені Товариства.

Генеральний директор представляє Товариство у відносинах з органами державної влади, управління та самоврядування, посадовими особами, іншими фізичними і юридичними особами.

До компетенції генерального директора Товариства належить вирішення всіх питань діяльності Товариства, за винятком тих, що віднесені Статутом до відання інших органів управління.

У разі відсутності генерального директора або неможливості виконання ним своїх обов'язків, виконання обов'язків генерального директора покладається на його першого заступника або іншу особу, призначену письмовим розпорядженням генерального директора.

Ревізійна комісія Товариства обирається з числа учасників Товариства або уповноважених ними осіб і здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю генерального директора Товариства. Перевірки здійснюються за дорученням зборів учасників Товариства, за власною ініціативою ревізійної комісії, або на вимогу будь-кого з учасників Товариства.

Ревізійній комісії Товариства повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи і особисті пояснення посадових осіб Товариства на її вимогу.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок зборам учасників Товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії збори учасників Товариства не мають права затверджувати річний баланс Товариства.

До персоналу Товариства відносяться особи, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють відносини працівника з підприємством.

Генеральний директор самостійно встановлює розмір та порядок оплати праці, не обмежу­ючи максимального розміру заробітної плати, а також форму матеріального заохочення, самостійно вирішує питання найму та звільнення працівників згідно діючому законодавству.

Загальний персонал фірми нараховує 245 (станом на 31.12.2005 р.) чоловік, з яких виконанням управлінських функцій зайнято 18 чоловік

Посадовими особами Товариства є 14 (чотирнадцять) чоловік: голова правління - генеральний директор; перший заступник Голови правління – головний інженер; член правління – фінансовий директор; член правління – комерційний директор; головний технолог; головний бухгалтер, начальник відділу маркетингу; начальник відділу кадрів і праці; начальник планово-економічного відділу; маркетолог – 2 чоловіки; менеджери торгівлі – 2 чоловіки

Загальне керівництво підприємством здійснюється засновником, в особі його вищого виконавчого органу (збори акціонерів).

До компетенції вищого виконавчого органу засновника відноситься: визначення основних напрямків діяльності підприємства; винесення рішення про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб підприємства; затвердження річних результатів діяльності підприємства, висновків ревізійної комісії.

Управління діяльністю підприємства здійснює генеральний директор підприємства, який призначається засновником.

Генеральний директор: організовує роботу підприємства; забезпечує виконання поточних і перспективних планів підприємства; організовує виконання рішень засновника; без довіреності діє від імені підприємства, підписує цивільно-правові угоди, видає накази, розпорядження, представляє підприємство у стосунках з організаціями, установами, підприємствами, органами державної влади, управління; розпоряджається майном підприємства; приймає, переводить на іншу роботу, звільняє працівників підприємства.

Перевірку фінансової діяльності виконавчого органу підприємства, контроль за збереженням майна, законності угод і господарських інтересів підприємства і його засновника здійснює ревізійна комісія у складі 3-х осіб, що призначаються засновником

Організаційна структура управління товариства представлена на рис. 1.1.





Реферат на тему: Проведення та удосконалення аудиту необоротних активів на ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15" (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.