Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Аудит

Організація та удосконалення аудиту грошових коштів розрахункових операцій у сучасних умовах (дипломна робота)

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи організації обліку і аудиту грошових коштів і розрахункових операцій.................................................................

 

1.1. Основні задачі аудиту грошових коштів касових і розрахункових операцій...................................................................

 

1.2. Методика і порядок проведення аудиту грошових і розрахункових операцій...................................................................

 

1.3. Роль аудиту грошових коштів і розрахункових операцій у ревізійній роботі...............................................................................

 

1.4. Економічна характеристика об'єкта досліджувань..................

 

2. Порядок організацій обліку і аудиту грошових коштів розрахункових операцій у сучасних умовах................................................

 

2.1. Аудит касових операцій............................................................

 

2.2. Аудит підзвітних сум.................................................................

 

2.3. Облік і аудит у стані розрахунків .............................................

 

3. Удосконалення організації обліку і аудиту в сучасних умовах грошових коштів і розрахункових операцій .................................

 

3.1. Економіко - математична модель витрат на відрядження підприємства ...................................................................................

 

3.2. Організація контролю за розрахунковими операціями на підприємствах..................................................................................

 

3.3. Застосування АСУ в роботі аудитора......................................

 

4. Розрахунок економічної ефективності пропозицій. ...................

 

5. Охорона праці .............................................................................

 

Висновок..........................................................................................

 

Література........................................................................................

 

Додатки.............................................................................................

 


1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ І АУДИТУ

ГРОШОВИХ КОШТІВ І РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Основні задачі аудиту грошових коштів касових і розрахункових операцій

Аудит в сучасному розумінні існує понад двісті років. Зародився він коли вперше виникло розмежування інтересів між особами, які безпосередньо вимагаються управлінням підприємством (менеджерами) і вкладниками коштів у його діяльність (власниками). В той же час почали зароджуватися акціонерні товариства, і аудитор зайняв місце громадського контролера зовнішньої звітності управління компанії, відстоюючи інтереси сторін (передусім по-перше) заінтересованих у об'єктивних бухгалтерських показниках.

Аудит в країнах з розвинутою ринковою економікою пройшов у своєму розвитку певний еволюційний шлях. На початку аудит був лише як знаряддя перевірки і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітів, потім він став приблизно орієнтованим. При цьому з метою попередження помилок основний напрямок став обиратися на підвищення ефективності системи управління підприємством і першочергово системи його внутрішнього контролю, що позитивно відбилося на точності обліку і достовірності звітних даних. Таким чином, системний підхід обумовив нові якості аудиту, його консультативну діяльність. При системному підході зменшується формалізація аудиторських процедур, що дозволяє проведенню перевірок, починаючи з підготовчої стадії і закінчуючи складанням аудиторського висновку. Третій стан розвитку аудиту - це його орієнтація на можливий ризик при проведенні перевірок або консультацій, попередження ризику. Особливе значення ризику аудитора пояснюється не лише можливістю втрати репутації аудитором або його аудиторською фірмою і втрати клієнта, але й великими грошовими штрафами, у тих випадках, коли із-за непорядності, невірного висновку аудитора замовнику - клієнту завдано матеріального збитку.

Аудиторська перевірка проводиться з використанням аудиторських стандартів, розроблених практикою у країнах з розвинутою вільною економікою. Аудиторські стандарти це основні принципи виконання аудиторських процедур. Вони мають виконуватися незалежно від умов, в яких проводиться аудит. До аудиторських стандартів включають пояснення і норми аудиту, що є керівництвом до виконання аудиторських процедур, застосування їх до окремих об'єктів перевірки, підготовки аудиторських звітів. Норми для аудиторів не є директивними, але у практиці аудиту їх здебільшого додержують. Було б невірно вважати, що норми задовольняють аудитора у всіх можливих ситуаціях, тоді вони не задовольняли б потребу контролю комерційних нововведень і стримували б розвиток аудиту. Тому аудитори можуть не додержувати норм, але зобов'язані пояснити причину цього. Наприклад, нормою аудиту є методичні рекомендації при виявленні шахрайства у фінансовій звітності з метою приховання і викривлення розміру податків.

Аудит грошових коштів і розрахункових операцій передбачає перевірку публічної бухгалтерської звітності, первинних документів і іншої інформації в відношенні фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання в цілях визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавчим актам і нормативам. Тому в умовах ринкових відносин і різних форм власності аудит набув широкого змісту.

Зміст аудиторського контролю складається з експертної оцінки фінансово-господарської діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку, балансу і звітності, внутрішнього аудиту. В сучасних умовах в проведенні аудиту господарюючі суб'єкти зацікавлені самі, тому що аудиторські висновки потрібні для одержання кредитів банків, укладення різного роду господарських договорів і угод, вирішення питань, які розглядаються в арбітражних, народних судах між підприємствами, податковими органами та іншими суб'єктами права.

За формою і метою здійснення розрізняють аудит зовнішній і внутрішній.

Традиційно зовнішній і внутрішній аудит порівнюють по таких ознаках, як об'єкт і замовник аудиту, підстава для висновку, необхідність сертифіката і ліцензії на проведення аудиту.

Однак, наприклад, Е.Аренс і Дж. Лоббек вважають, що саме відсутність незалежності внутрішніх аудиторів щодо замовника (керівництва підприємства) є головною відмінністю внутрішнього аудиту.

Інститутом внутрішніх аудиторів Великобританії внутрішній аудит визначений як "незалежна функція оцінки, установлена всередині організації з метою перевірки й оцінки її діяльності як послуга для організації. Метою внутрішнього аудиту є допомога працівникам організації в ефективному виконанні ними своїх обов'язків. Для цього внутрішній аудит забезпечує їх аналізом, рекомендаціями, радами й інформацією, що стосується перевіреної діяльності”.

Інститутом внутрішніх аудиторів США внутрішній аудит також визначається як " незалежна оцінка, здійснювана всередині організації. Відділ внутрішнього аудиту є складовою організації і функціонує в рамках політики, визначеної керівництвом і радою директорів” .

Приведені визначення допомагають зрозуміти причину відмінностей між внутрішнім і зовнішнім аудитом. Об'єкти внутрішнього аудиту набагато різноманітніші, чим у випадку аудиту фінансової звітності, а підпорядкованість керівництву підприємства обумовлює його завдання й обмеження незалежності.

В країнах, де створені професійні організації внутрішніх аудиторів, прийняті професійні кодекси, що регулюють етичні аспекти незалежності внутрішніх аудиторів.

Мета і завдання зовнішнього аудиту відрізняються від контролю на державних підприємствах. У найбільш загальному виді мета і завдання внутрішнього перебувають у забезпеченні схоронності державної власності, ощадливого використання ресурсів, виконання планових завдань , правильності ведення обліку укладання звітності й ін. Метою і завданням зовнішнього аудиту є підтвердження правильності звітності, обліку, оцінка відповідності внутрішнього аудиту політиці, мети діяльності підприємства і пр.

На перших етапах розвитку зовнішній аудит зводиться до підтвердження звітності. Розвиваючись зовнішній аудит став обпиратися на внутрішній , використовувати його результати.

Зовнішній аудит тих фірм, де є і внутрішній , з точки зору їх мети і завдань необхідно розглядати як єдине ціле.

Ця обставина має важливе значення для економіки України. Вивчивши світовий досвід розвитку аудиту , особливо протягом 25-30 років, ми повинні взяти на озброєння все найкраще, минаючи етап проб і помилок. Насамперед необхідно орієнтуватися на внутрішній аудит і організувати його на великих підприємствах відповідно до кращих світових зразків, оскільки саме такий аудит визначає ефективність роботи підприємства і результати зовнішнього аудиту .

Внутрішній аудит відповідно до міжнародного нормативу "Використання результатів роботи внутрішнього аудитора” (липень 1982р.) здійснюється по таких напрямках:

- аналіз системи обліку і внутрішнього контролю;

- вивчення бухгалтерської ( фінансової) і операційної інформації (по окремих статтях витрат, залишків на бухгалтерських рахунках і ін.);

- оцінка якості інформації;

- розробка проектів управлінських рішень;

- розробка фінансових прогнозів.

Зовнішній аудит користується послугами і контролює внутрішніх аудиторів.

Таким чином, першочерговим завданням великих національних підприємств є формування внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит там, де він створений є обов'язковим.

Зовнішній аудит може бути добровільним ( за бажанням підприємств –клієнтів) і обов'язковим ( відповідно до законодавчих актів)Так, відповідно до Закону України” Про аудиторську діяльність” аудит підприємств із приватною власністю , комерційних банків проводитися щорічно[30].

Обов'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів.

Основні задачі аудиту обліку грошових коштів , касових і розрахункових операцій :

Перевіряючи правильність обліку грошових коштів касових операцій аудитор повинен перевірити:

- забезпеченість збереження коштів у касі і їх транспортування;

- виконання на підприємстві рекомендацій по технічному освітленню;

- устаткуванню засобами охоронно - пожежної сигналізації приміщення каси;

- оформлення у встановленому порядку зобов'язання касира про повну матеріальну відповідальність;

- чи не допущено касиром передоручення своїх функцій другим особам без дозволу адміністрації;

- дотримання касиром порядку ведення касової книги і укладання звітності;

- дотримання встановленого банком ліміту залишку грошей у касі;

- своєчасність і повноту оприбуткування по касі готівки, отриманих у банку і з других джерел;

- використання коштів по цільовому призначенню;

- своєчасність повернення грошей у банк;

- дотримання правил розрахунку готівки з приватними особами й організаціями;

- порядок ведення товарно-касових книг і журналу використання касових апаратів.

Перевіряючи правильність обліку грошових коштів розрахункових операцій аудитор повинен перевірити:

- фактичну наявність і забезпечення збереження коштів, цінних паперів і бланків суворої звітності;

- установлення законності і доцільності здійснених касових і банківських операцій, дотримання касової і фінансової дисципліни;

- підтвердження вірогідності облікових і звітних даних про залишки коштів у касі, на розрахунковому і других рахунках в установах банку;

- дотримання встановлених правил прийому, видачі, збереження й обліку готівки.


 

1.2 Методика і порядок проведення аудиту грошових коштів і розрахункових операцій

Методи і техніку проведення аудиту аудитор визначає в кожному конкретному випадку відповідно до програми аудиту й інших конкретних умов роботи підприємства. Метод вивчення бухгалтерських документів залежить від об'єму документообігу. У невеликих підприємствах їх розглядають у хронологічному порядку, у великих — у систематизованому, тобто в порядку запису в реєстрах бухгалтерського обліку по однорідних касових, банківських і інших документах.

В аудиті використовуються такі види дослідження, як загальне і докладне. Одним із прийомів вивчення документів і бухгалтерських записів власне кажучи є зустрічна перевірка. Її використовують тоді, коли є підозра, що суми, матеріальні цінності оприбутковані не цілком, а в менших розмірах. Документи, складені на обстежуваному підприємстві, порівнюють із документами , підприємств, із якими робилися господарські операції. Це дозволяє виявити випадки підробки в окремих екземплярах, складання підроблених документів.

Важливе значення мають такі методичні прийоми, як взаємне звіряння внутрішніх документів підприємства і контрольні порівняння.

Наприклад ,для цього можна використати робочу відомість перевірки повноти оприбуткування в касі готівки, одержаної з банку(табл.1.1.).

У першу чергу слід перевірити повноту оприбуткування грошей, одержаних з банку. Для цього звіряють записи по дебету рахунка 301 ”Каса в національній валюті” , в журналі №1 і в касовій книзі з даними виписок з розрахункового рахунка та даними чекової книжки.


 

Таблиця 1.1

Робоча відомість перевірки повноти оприбуткування в касі готівки ,одержаної з банку

За чековою книжкою

За випискою банку

За касовою книгою

Відхилення

Номер чека

Дата

Сума,грн

Дата

Сума,грн

Дата

Номер прибуткового касового ордера

Сума,грн

Дні

Сума,грн

884520

8.10

2000

8.10

2000

8.10

438

2000

-

-

884521

15.10

700

15.10

700

17.10

452

700

2

-

І т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

У процесі аудиту використовують фактичну, економічну, аналітичну й експертну перевірки.

Дослідження документів здійснюють різними способами: фактографічним, хімічним, графічним і ін. Якщо аудитор не має конкретних указівок від аудиторської фірми, то спосіб вивчення визначених господарських операцій він вибирає самостійно [27].

Виходячи з важливості, касові операції досліджують у суцільному порядку. Особливу увагу звертають на законність цих операцій. Можливі різні випадки порушень , зокрема: виплата по фіктивних рахунках і документам, узятим з архіву минулих періодів і використаних другий разом; підробка підписів одержувачів; зміна тексту документів; внесення в платіжні документи підставних осіб; завищення сум у відомостях на виплату заробітної плати, відпускних, премій; не оприбуткування грошей, отриманих касиром по чеках у банку; списання сум у значних розмірах, чим передбачено по документах; повторне списання грошей по одному документу.

Недоброякісні бухгалтерські записи в облікових реєстрах класифікують по формальних ознаках і по суті. До першої групи відносяться записи, здійснені з порушенням установленого порядку ведення облікових регістрів або на підставі неякісних документів по формальних ознаках. Друга група — це підроблені, безтоварні, безгрошові бухгалтерські записи. Визначити недоброякісні документи і бухгалтерські записи по формальних ознаках аудитор може лише в тому випадку, якщо він добре знає не тільки загальний порядок укладання документів і ведення бухгалтерських регістрів, але і правила документального оформлення конкретних господарських операцій у відповідних реєстрах. Для того щоб виявити підроблені, безтоварні, безгрошові документи і бухгалтерські записи, необхідно після визначення їхньої недоброякісності по формальних ознаках ретельно досліджувати обставини їхнього виникнення-навмисні або ненавмисні.Для цього варто добре знати закони,постанови, інструкції.

Документ як об'єкт аудиту є засобом обґрунтованості бухгалтерських записів і залишків господарських засобів на початок їхньої інвентаризації, а також підтвердженням вірогідності балансів і звітів. Це також письмове підтвердження зроблених господарських операцій [57].

Порядок проведення контролю коштів і розрахункових операцій , а також розгляд матеріалів по ним розроблений відповідно до Закону України "Про державну службу в Україні”, " Про внесення застосувань і доповнень у Закон України” Про застосування ЕККА і ТКК при розрахунках із споживачами в сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг” від 06.06.96 р. № 227; " Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” ; "Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби” ;" Про підприємництво” і іншими законодавчими і нормативними актами щодо розрахунків із споживачами за готівку і на підставі Порядку оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового законодавства.

Проведення перевірки починають , як правило, із фіксації службовою особою державної податкової інспекції факту закупівлі споживачами товару ( замовлення, одержання послуги), раптовою інвентаризацією грошових засобів, що находяться,( у т.ч. валютних), цінних паперів, чеків, бланків суворої звітності й інших цінностей. Керівник або особа, що його заміщає , а у випадку їх відсутності – матеріально-відповідальна особа суб'єкта, що перевіряється, повідомляється про проведення перевірки службовою особою державної податкової служби відразу після передачі матеріально-відповідальною особою суб'єкта підприємницької діяльності товару (послуги), проведення грошового розрахунку і видачи касового (товарного) чека або іншого документа , що засвідчує факт продажу товару. Начальники відповідних органів повинні забезпечити службових осіб органів державної податкової служби готівкою для проведення контрольної закупівлі при проведенні перевірки. Факти проведення перевірки службова особа органа державної податкової служби оформляє актом перевірки, у якому чітко показані порушення з обґрунтуванням порушених законодавчих і нормативних актів і вказуються їхні конкретні пункти і статті і виноситься рішення.

Аудит коштів і розрахункових операцій, як правило, включає етапи відображені на рис. 1.1

раптова інвентаризація готівки, цінних паперів і бланків суворої звітності, що знаходяться в касі підприємства

перевірка реальності залишків коштів на розрахунковому й інших рахунках банку, а також у підзвіті працівників

документальна перевірка законності і доцільності зроблених операцій із коштами, правильність їх відбитків в облікових регистрах і звітності


 

Рис. 1.1 Етапи при проведенні перевірки

 

Відповідно до чинного законодавства, повну матеріальну відповідальність за зберігання коштів і за будь-який збиток, завданий підприємству, як у результаті навмисної дії, так і в результаті халатного або недбалого відношення до своїх обов'язків, несе касир. Тому аудитор повинен переконатися, що він і інші особи, відповідальні за ведення касових операцій, не залучалися до кримінальної відповідальності за навмисні злочини, не страждають хронічними психічними захворюваннями, не порушують систематично суспільний порядок, не вживають наркотичні речовини без призначення лікаря [15].

При перевірці коштів аудитори керуються "Порядком ведення касових операцій у народному господарстві України ", спеціальними інструкціями , положеннями банків, законодавством про валютні операції і цінні папери та іншими нормативними актами.

Необхідним елементом контролю касових операцій є перевірка точності їх відображення в бухгалтерських реєстрах : журналах-ордерах і відомостях. Для цього проводять арифметичну перевірку підсумків цих регістрів, при цьому вони порівнюються із відповідними записами в касових звітах (по рядках) і в Головній книзі (по колонках). Після цього вивчають правильність рознесення господарських операцій по кореспондентських рахунках.

При журнально - ордерній формі обліку потрібно перевірити записи у відомості №1 і журналі-ордері №1, записи в якій повинні відповідати касовим звітам.

Керівників підприємств, що мають заборгованість перед бюджетом по податках, аудитор повинен попередити, що у випадку відсутності коштів на їх основному поточному рахунку, ці підприємства можуть бути в примусовому порядку позбавлені можливості користуватися легальним шляхом вилучення грошей із каси. Порядок вилучення готівки у платника податків, що має заборгованість перед бюджетом, затверджений постановою КМУ від 22 червня 1998 р., № 940

При проведенні перевірки грошових коштів і касових операцій аудитор використовує документи наведені в рис. 1.2

Касові книги і звіти каса з прибутковими і видатковими ордерами й іншими грошовими документами

товарно-касові книги і журнали використання електронних контрольно-касових апаратів

виписки установ банку по поточних, розрахункових, і інших рахунках

платіжні доручення, вимоги-доручення, рахунки-фактури й інші документи, що додаються до виписок банку

чекові книжки і корінці використаних і анульованих чеків

платіжні відомості на видачу заробітної плати

журнали-ордера і відомості №1 і №2, а також журнали-ордера №3 і №7

акти внутрішніх ревізій каси і попередніх перевірок


 

Рис. 1. 2 Джерела інформації при аудиті коштів і розрахункових операцій

1.3 Роль аудиту грошових коштів і розрахункових операцій у ревізійній роботі

Аудит, ревізія і судово-бухгалтерська експертиза досліджують один предмет – фінансово-господарську діяльність підприемств і підприемців, використовуючи при цьому спільні методичні прийоми і процедури фінансово-господарського контролю. Вони виявляють негативні явища у господарюванні з метою ліквідації їх та неприпустимості в наступні періоди, тобто активно впливають на виявлення причін безгосподарності, порушення законодавства і нормативних актів, які є нормами господарського права, сприяють відшкодуванню заподіяних збитків конкретними особами. Крім того ,вони використовують однакові джерела інформації – законодавство і нормативні акти з питань фінансово-господарського контролю, первинну облікову документацію , регістри бухгалтерського обліку , фінансову звітність суб”єктів підприемницької діяльності . Разом з тим між аудитом , ревізією фінансово-господарської діяльності і судово-бухгалтерською експертизою є суттеві відмінності .

Аудит є незалежною формою фінансово-господарського контролю, яку власник вибирае добровільно і формулює питання , поставлені на дослідження з метою отримання науково обгрунтованних висновків для подальшого удосконалення своєї фінансово-господарської діяльності , маркетингу,бухгалтерського обліку , внутрішньо-господарського контролю. Крім того , вкладники капіталу у підприемницьку діяльність (кредитори, акціонери, власники цінних паперів та ін.) заінтересовані , щоб належна їм частка прибутку розподілялася правильно, тобто була підтвердженна аудитором . Одночасно підприемець, маючи довіру до аудитора , впевненний , що податки нарахованні правильно , своечасно і в повній суммі сплачені до бюджету, тому в разі конфліктних ситуацій із державною податковою адміністрацією він мае надійний захист від суб”єктивізму останніх .

Висновки аудитора є обгрунтованним доказом при вирішенні майнових спорів у арбітражному і народному судах між власником і їого контрагентами. Обгрунтування потреби у кредитах для підприемницької діяльності може дати тільки незалежний зовнішній аудит висновки якого подають Національному банку України і комерційним банкам. Кваліфіковані висновки аудитора з питань господарської діяльності мають для власника значення для запобігання збиткам ще до виконання господарсмьких процессів , тобто на стадії проектування їх, інженерної підготовки, виробництва . перманентний внутрішній аудит на підприемстві сприяє удосконаленню технологічного процессу, впровадженню ноу-хау та інших досягнень науково-технічного прогресу у виробництво.

Стратегічний аудит дає можливість суб”єктам підприемницької діяльності прогнозувати розвиток маркетингу, поширювати комерційну діяльність на внутрішньому і міжнародному ринках, допомогае уникнути банкрутства в умовах ринкових відносин.

Ревізія фінансово-господарської діяльності вивчае суб”єкт підприемницької діяльності у статиці, ретроспективно, тобто після завершення господарських процессів(квартал,рік). Хоч ревізія має багато спільного з регламентованним і ретроспективним (післяопераційним) аудитом , її функції звужуються інтересами власника, від імені якого вона провадиться . спільним для аудиту і ревізії є те, що вони обгрунтовують свої висновки на документально достовірних доказах. Це стосується також і судово-бухгалтерської експертизи. Виявлені недоліки і порушення законодавчих актів , що регулюють господарську діяльність , мають адресність у частині матеріальної і юридичної відповідальності. Крім того ,аудиту , ревізії , як і експертизі , властиві конкретність у визначенні розміру збитків, втрат , нестач цінностей і обгрунтованність системою доказів (первинні документи, відомості інвентаризації, пояснювальні записки матеріально відповідальних осіб та ін.)

Важливою особливістю є те , що ревізії фінансово-господарської діяльності провадяться згідно із законодавством про підпариємства . При цьому власник ( держава, консалідований власник) ставить за мету перед ревізією встановити , на скільки призначенний ним керівник підприемства виконує його волю у підприемницькій діяльності. Перед аудитом такі питання не постають , хоч при виявленні зловживань аудитор зобов”язанний довести це до відома власника. Ревізія дуже часто здійснюється на вимогу правоохоронних органів, у практиці аудиту – це скоріше виняток.

Ревізія сприяє підвищенню ефективності господарювання підприємства, яке ревізують, але не виконує при цьому прогнозних функцій, як це робить аудит. Результати ревізії повідомляють трудовому колективу для вжиття заходів щодо ліквідації недоліків у господарській діяльності. Аудит ці функції не виконує, хоч у випадках порушення керівництвом підприємства інтересів акціонерів, компаньйонів до їх відома висновок аудитора доводять.

Якщо в проведенні аудиту заінтересований керівник під­приємства, який є замовником, то ревізія фінансово-господарської діяльності призначається наказом власника без погодження з керівником підприємства. Тому керівники підприємств ревізію сприймають в ряді випадків негативно.

Ревізія фінансово-господарської діяльності може проводитися за рішенням правоохоронних органів у момент судово-бухгалтерської експертизи, якщо раніше зібрано недостатньо доказів, які підтверджують суму збитків, нестач у матеріально відповідальних осіб. Законодавчими актами така функція аудиту не передбачена, її виконує крім ревізії внутрішній аудит, контрольний підрозділ підприємства. Не властиві ревізії такі функції аудиту, як запобіжні, перманентні і стратегічні, у наданні послуг замовникам щодо поліпшення фінансово-господарської діяльності.

Судово-бухгалтерська експертиза має процесуально-правовий і економічний зміст.

Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експер­тизи визначається системою правил, встановлених законодавчими актами, що регулюють порядок призначення та проведення експертизи, умови оцінки слідством і судом результатів її, права і обов'язки державних органів, які здійснюють судочинство, а також права і обов'язки експертз-бухгалтера. Процесуальні умови проведення експертизи, передбачені нормами права для експертиз різних видів, однакові. Щодо цього судово-бухгалтерська експертиза не є винятком, не відрізняється від інших видів експертиз, тобто має :і ними спільну правову основу.

Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи включає систему економічних знань у галузі бухгалтерського обліку і фінансів, аудиту і ревізії фінансово-господарської діяльності, економічного аналізу, статистики, наукових методів дослідження економіки та інших розділів економічної науки. Ці знання необхідні для експерта-бухгалтера, аудитора і ревізора для дослідження економічних явищ, що спричинили певні конфліктні ситуації і завдали матеріальних збитків. Відповідальність за завдані збитки підприємствам і окремим громадянам встановлена законодавством, а виявлення їх покладено на ревізію і аудит. У спірних випадках розмір збитків підтверджується судово-бухгалтерською експертизою, в чому виявляється єдність їхніх функцій. Вони ж визначають причинні зв'язки, що зумовили матеріальні збитки. Звичайно, правоохоронні органи з урахуванням інших доказів можуть внести відповідні корективи до суми збитків, встановленої ревізією, аудитом і підтвердженої судово-бухгалтерською експертизою.

Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий або суд (арбітраж), як правило, після проведення ревізії фінансово-господарської діяльності, яка виявляє конфліктні ситуації, що стали предметом судового розгляду. Тому судово-бухгалтерська експертиза має багато спільного з ревізією фінансово-господарської діяльності. На аудит це положення не поширене законодавством.

Істотні відмінності між аудитом, судово-бухгалтерською експертизою і ревізією фінансово-господарської діяльності зумовлені юридичною природою, їх цілями і завданнями, які вони вирішують.

Якщо ревізія комплексно досліджує фінансово-господарську діяльність підприємства з метою подальшого удосконалення її, то судово-бухгалтерська експертиза вивчає окремі недоліки, виявлені ревізією для документального обгрунтування позовних вимог, пред'явлених у слідчі або судові органи до конкретних матеріально відповідальних та інших посадових осіб. Аудит досліджує лише ті питання, які на його вирішення поставив за договором замовник або які передбачені законодавством.

Аудит і судово-бухгалтерська експертиза провадяться на відміну від ревізії не за регламентованими строками, а в міру виникнення в них потреби. Проведення ревізії чітко визначене законодавчими і нормативними актами.

Способи одержання фактографічної інформації для аудитора і експерта-бухгалтера чітко визначені законом. На відміну від ревізора аудитор і експерт-бухгалтер не мають права збирати документи та іншу інформацію, яка є доказом до порушеної правоохоронними органами справи; одержувати довідки від будь-яких осіб; виконувати контрольно-ревізійні дії — провадити інвентаризації цінностей або брати у них участь, звіряти взаєморозрахунки, перевіряти розрахункові операції без згоди замовника; залучати до проведення експертизи інших осіб без рішення правоохоронних органів, розв'язувати питання, які стосуються правової оцінки дії осіб, що мають відношення до досліджуваної справи, а також інші питання, які містять правову інтерпретацію. Слід зауважити, що аудитор за завданням замовника може виконувати певні контрольно-ревізійні дії.

1.4 Економічна характеристика об'єкта досліджування

Об'єктом дослідження даної роботи є Товариство з обмеженною відповідальністю Машинно-технологічна станція " Агротехніка”

ТОВ МТС "Агротехніка” є підприемством яке від підвищення ефективності виробництва і якості сільськогосподарської продукції, її переробки, зберігання та реалізації одержуе прибуток.

ТОВ МТС "Агротехніка” зареєстровано розпорядженням Світловодської Райолнної Державної Адміністрації Кіровоградської області за №114 від 25 березня 1998 року.

Ідентифікаційний код 2471869. Юридична адреса –Світловодський район с. Золотарівка вул. 40-річчя Перемоги.

Форма власності – колективна . Взято на облік в ОДПІ м.Світловодська 23.06.98р.

Організаційно – правова форма господарювання - Товариство з обмеженною відповідальністю.

Основні види діяльності:

- вирощування зернових культур;

- сільськогосподарські послуги , крім ветеринарних;

- оптова торгівля;

- роздрібна торгівля переважно продовольчим асортиментом.

Фінансові результати діяльності за 1999 – 2000р.р., наведені у таблиці 1.2.

З данної таблиці видно , що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг) у 2000 році зріс в порівнянні з 1999р. на 29,1%, валовий прибуток зріс на 38,1% , чистий прибуток збільшився на 515,4%.

Дані про склад і структуру майна ТОВ МТС " Агротехніка” за 1999 – 2000 роки наведенні у таблиці 1.3.

З таблиці 1.3. видно, що за період 1999 – 2000 р.р. залишкова вартість основних засобів зросла на 17.8 % , виробничі запаси зменшились на 35,1%. Грошові засоби і короткострокові фінансові вкладення зросли на 29,3% , це відбулося за рахунок кредиту який підприемство взялоу 2000 р. , в цілому вартість майна підприемства зросла на 34,3%.





Реферат на тему: Організація та удосконалення аудиту грошових коштів розрахункових операцій у сучасних умовах (дипломна робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.