Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Аудит

Методика аудиторських перевірок заробітної плати (реферат)

зміст роботи

Вступ

3

1. Загальна характеристика заробітної плати

6

2. Аудиторська перевірка заробітної плати. Планування та організація перевірки рахунків.

11

3. Особливості нормативної бази аудиту розрахунків з оплати праці.

15

4. Нарахування заробітної плати та її аудит.

20

5. Аудит утримань із заробітної плати.

22

6. Методи аналізу та аудит розрахунків з працівниками по заробітній платі.

25

7. Вдосконалення аудиту з використанням ПЕОМ.

31

8. Порядок складання аудиторського звіту та аудиторського висновку.

34

висновки

37

Список використаної літератури

39

вступ

В умовах ринкової економіки відбулися помітні зміни у оплаті, яка ставиться у залежність не тільки від результатів праці робітників, але й від ефективності діяльності виробничих підрозділів.

На кожному підприємстві, у кожній галузі в Україні має бути реальна і достовірна інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити аудит.

Аудит праці і заробітної плати – одна із найважливіших і складних ділянок роботи, яка потребує точних і оперативних даних, в яких відображуються зміни в чисельності працівників, витратах робочого часу, категоріях робітників і здійснюється контроль за використанням трудових ресурсів.

Аудиторська перевірка оплати праці забезпечує:

- точний розрахунок заробітної плати кожного працівника відповідно до кількості та якості затраченої праці, форм і систем її оплати, правильний розрахунок утримань із заробітної плати;

- контроль за дисципліною праці, використанням часу;

- своєчасне виявлення резервів подальшого зростання продуктивності праці, витрачання фонду заробітної плати.

Аудит фонду оплати праці повинен надати інформацію для керівництва підприємств для управління витратами на оплату праці з метою пошуку резервів економії цих витрат, що в свою чергу призведе до підвищення прибутку підприємства.

Метою курсової роботи є розгляд питань і проблем аудиту оплати праці і практики ведення аудиту складових фонду оплати праці на основі вивчення діючої нормативно-правової бази, теоретичних основ на методики ведення аудиту складових фонду оплати праці.

Завдання курсової роботи полягають:

- ознайомлення з організаційно-економічною характеристикою базового підприємства;

- вивчення теоретичних основ щодо складових фонду оплати праці;

- дослідження методики аудиту операцій по нарахуванню оплати праці, утримань з неї, розрахунків з працівниками по заробітної праці основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат на основі порівняння діючої методики аудиту фонду оплати праці з методикою застосування її на практиці.

- можливість використання сучасних засобів ПЕОМ для обліку складових фонду оплати праці.

В економічній літературі з контролю і аудиту значне місце приділяється питанню аудиторських перевірок заробітної плати: нарахуванню заробітної плати, її виплати, обліку складових заробітної плати тощо.

Робітники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві.

Колективний договір укладається на основі діючого законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань у цілях регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин і погоджень інтересів працюючих, власників та уповноважених ними органів.

Трудовий договір є згідність між робітниками і власниками підприємства або фізичною особою, по якому робітник зобов'язується виконувати роботу, визначену згодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку.

На підприємствах застосовують оплату праці по трудовим узгодженням. Трудові узгодження укладаються між підприємством і робітником.

Підприємства ведуть облік робочого часу. Облік робочого часу і контроль за станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється табельним обліком.

Основними факторами регулювання заробітної плати визначаються форми і системи оплати праці.

На підприємствах існують в основному три форми оплати праці: погодинна, відрядна, акордна.

Є дві системи погодинної форми оплати праці: проста погодинна, погодинно-преміальна.

Керівник підприємства: вибирає форми і системи оплати праці; встановлює робітниками конкретні розміри тарифних ставок.

Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці підрозділяється на: основну заробітну плату, додаткову заробітну плату та інші заохочуючи та компенсаційні виплати.

Джерелами інформації з аудиту складових фонду оплати праці є:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- журнал-ордер 10;

- табель обліку робочого часу і розрахунково-платіжна відомість;

- особові рахунки працівників підприємства;

- оборотна відомість;

- зведена відомість нарахування заробітної плати та інші.


 

1. Загальна характеристика заробітної плати

Заробітна плата як економічне явище виступає як плата за працю, ціна за працю, в основі якої лежить вартість засобів існування, необхідних для життя працюючих – робітників, службовців тощо.

Отже, заробітна плата зводиться до вартості робочої сили. Видимість продажу праці породжуються тим, що робітник одержує заробітну плату після завершення процесу праці, що її величина змінюються залежно від тривалості робочого дня, а індивідуальні відмінності у заробітної платні замовленні неоднаковою інтенсивністю праці робітників.

Заробітна плата є грошовим виразом вартості і ціни товару – робоча сила. Її речовим, матеріальним змістом виступає кількість життєвих благ, необхідних для відтворення робочої сили найманого робітника та членів його сім'ї. Це життєвий фонд робітника, який за умов товарного виробництва має і вартісний і грошовий вираз.

Першим економічним законом, який регулює величину заробітної плати, є закон вартості робочої сили. Його вимоги зводяться до того, щоб величина заробітної плати забезпечувала нормальні умови відтворення робочої сили, не була нижче того рівня, який не дає змоги підтримувати стан постійної працездатності й утримувати членів сім'ї.

У даному випадку заробітна плата виконує одну з основних своїх функцій – відтворювальну. Вона передбачає забезпечення сприятливих умов для відтворення робітника – носія робочої сили. Якщо заробітна плата буде значно нижче від вартості робочої сили, то остання перебуватиме у кволому стані. Робітник буде непридатний виконувати трудові функції, утримувати та виховувати дітей, які повинні у майбутньому його замініть. Крім цієї функції, заробітна плата відображує певне коло товарно-грошових відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили. Оскільки робоча сила є товаром, то її ціна, як і всіх інших товарів, регулюються співвідношенням між попитом і пропозицією. При зниженні попиту або збільшенні пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітна плата, зменшуватиметься, і навпаки.

Другим законом, економічним законом, що регулює зарплату, є закон попиту і пропозиції. На розмір заробітної плати впливає дія законів зростання продуктивності праці і підвищення потреб населення.

Дія цих законів іноді суперечлива, але саме вони зумовлюють загальну тенденцію динаміки заробітної плати.

Для форми впливу згаданих економічних законів на розподільні відносини, зокрема на заробітну плату як основного їх елементу, вирішальне значення мають характер відносин власності, існуючий господарський механізм, політична система та інші фактори. Одна величина товару – робоча сила у процесі свого руху виражається різними економічними величинами.

Якщо дотримуватися вимог наведених економічних законів, насамперед закону вартості, що оплати товару – робоча сила, то світовий досвід показує: частка заробітної плати у новоствореній вартості не повинна бути нижчою від 2/3, а частка прибутку – більше її третини. Та, де збільшується ця частка прибутку за рахунок заробітної плати, спостерігається зменшення зацікавленості робітників у продуктивній праці, виникають трудові конфлікти, має місце надмірна експлуатація трудящих.

При реформуванні заробітної плати слід дотримуватися вимог закону про зростання продуктивності праці. Для цього потрібно, щоб продуктивність праці зростала вищими темпами, ніж заробітна плата. Тривале порушення цієї закономірності призведе до дисбалансу між грошовою та товарною масою, до зниження купівельної можливості грошей, а як наслідок, до зменшення стимулюючої функції заробітної плати у зростанні ефективності праці.

Сутність і характеристика заробітної плати виражається в її основних формах та системах.

Заробітна плата існує у двох основних формах:

· погодинній,

· відрядній.

Погодинна заробітна плата – це оплата вартості та ціни робочої сили за її функціонування протягом певного робочого часу.

Відрядна заробітна плата – це оплата вартості і ціни товару – робоча сила залежно від розмірів виробітку за одиницю часу.

В сучасній економічній системі застосовуються системи зарплати:

· тарифні,

· преміальні,

· колективні.

Їх вибір залежить від трьох основних факторів:

· ступеня контролю робітником кількості і якості виробленої продукції;

· ретельності, з якою продукція може бути врахована;

· рівня затрат, пов'язаних із впровадженням тієї чи іншої системи оплати.

При тарифній системі заробітна плата поставлена у залежність від безперебійної роботи устаткування, від складності праці, яка виражена відповідним тарифним розрядом і ставкою. Найбільш широко при цьому використовується система аналітичної оцінки, коли тарифні ставки встановлюються залежно від відносної складності виконуваних робіт за такими групами факторів:

· кваліфікація виконавця,

· розумові та фізичні зусилля,

· відповідальність виконавця за матеріали, устаткування, ..,

· умови праці.

Преміальна система заробітної плати пов'язує тарифні ставки з нормами затрат праці певною функціональною залежністю. Вона застосовується там, де робота має характер одноманітних операцій, може бути виміряна і виконується у темпі, який підлягає контролю.

Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата – сума грошей, яку отримує робітник за продаж своєї робочої сили. Водночас без показника номінальної заробітної плати не можна обчислити реальну заробітну плату.

Реальна заробітна плата – це кількість споживчих вартостей, яку робітник може придбати за свій грошовий заробіток при даному рівні цін після вирахування податків.

Отже, рівень реальної заробітної плати залежить:

· від номінальної заробітної плати;

· від рівня цін на предмети споживання та послуги;

· від податків, які сплачують робітники у бюджет держави і фонди соціального страхування.

За умов економічного стану в країні в СТ "Оріон” застосована погодинна форма оплати праці. Така форма оплати праці спрямована на забезпечення постійного та заздалегідь визначеного розміру оплати праці. На підприємстві передбачається преміальна система оплата праці з метою заохочення працівників до збільшення товарообігу як виручки від реалізації, до збільшення доходу діяльності підприємства.

У формі П-12 "Табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати” відображується облік використання робочого часу, а також розрахунок заробітної плати.

У формі П-13 та П-14 "Табель обліку використання робочого часу” ведеться тільки облік використання робочого часу. Заробітна плата у цьому випадку нараховується у "Особовому рахунку” (ф.П-54 або ф.П-54А), у "Розрахунковій відомості” (ф.П-50 або ф.П-51) або у "Розрахунково-платіжній відомості” (ф.П-49). (Дивитись Додатки 1, 2, 3, 4).

Крім того використовуються ще наступні первинні документи:

- форми П-13, П-14 – "Табель обліку використання робочого часу”;

- форма П-16 – "Листок обліку простоїв”;

- форма П-53 – "Платіжна відомість”;

- форма П-55 – "Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати”;

- форма П-56 - Накопичувальна картка обліку заробітної плати”

Для розрахунку заробітної плати при відрядній оплаті праці необхідно мати інформацію про виробітку окремих робочих чи бригади.

У індивідуальних та мілкосерійних виробництвах основним документом по обліку виробітки і заробітної плати робітника є наряд на відрядну роботу. Такі виробництва характеризуються виконанням різних робіт або операцій, що не повторюються, які записуються у наряді разом з відповідною розцінкою по оплаті.

Відповідно з Інструкцією по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323, витрати по оплаті праці підрозділяються на:

- фонд оплати основної заробітної плати;

- фонд додаткової заробітної плати;

- інші заохочувані та компенсаційні виплати.

2. Аудиторська перевірка заробітної плати. Планування та організація перевірки рахунків.

Аудит – це вид діяльності, яка полягає у зборі і оцінці фактів, що стосуються функціонування і стану економічного суб'єкту чи інформації про них.

Під аудитом розуміється незалежна перевірка і вираження думки про той чи інший об'єкт дослідження.

Головна мета аудиту полягає у визначенні достовірності та правдивості обліку тих чи інших складових фінансово-господарської діяльності, а також у контролі за додержанням підприємством чинних законів і норм господарського права та податкового законодавства.

Організація аудиторської перевірки складається з трьох етапів:

1. планування:

2. збір та аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського балансу і фінансової звітності;

3. складання аудиторського висновку та висновку.

Аудиторська перевірка заробітної плати і обліку робочого часу та виробітку повинна плануватися із своєчасною і якісною перевіркою первинної і вихідної документації щодо нарахування, утримань та сплати заробітної плати, законності і достовірності фінансових операцій із нарахування і сплати заробітної плати і правильності їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку, аудиту фінансової звітності і бухгалтерського балансу.

Планування аудиту, розрахунків з оплати праці тісно пов'язано з попереднім ознайомленням із результатами діяльності і структурою організації праці і управління підприємством та повинно забезпечити:

- отримання необхідної інформації про стан бухгалтерського обліку і ефективності внутрішнього контролю;

- встановлення очікуваного рівня довіри внутрішньому контролю;

- визначення змісту, терміну проведення й обсягу контрольних процедур, що підлягають виконанню на етапі аудиторської перевірки;

- координацію виконуваних робіт із збору й аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності і закінченні фінансово-господарських операцій щодо розрахунків по оплаті праці, достовірності бухгалтерського балансу і фінансових звітів.

Планування аудиторської перевірки включає:

- впорядкування плану очікуваних робіт;

- розробку аудиторської програми.

У плані очікуваних робіт зазначається найменування, обсяг, терміни і тривалість виконуваних робіт, процедури, виконувані аудитором.

Для якісного складання плану і більш реального визначення майбутнього обсягу робіт аудитор повинен зробити наступне:

- вивчити умови договору на проведення аудиту:

- уточнити зміст висновку або іншої інформації, переданої аудитором відповідно до укладеного договору;

- виділити найбільш важливі питання проведення аудиту розрахунків по оплаті праці;

- з'ясувати умови, що вимагають особливої уваги;

- вивчити ступінь довіри обліковій системи і внутрішнього аудиту підприємства, що перевіряється;

- встановити сутність і обсяг аудиторських доказів.

Для цього аудитору необхідно проаналізувати такі матеріали:

1. щодо обліку робочого часу:

- накопичувані і разові наряди;

- відомості виробітку продукції і відомості виходу продукції;

- дорожні накладні.

2. щодо обліку нарахування заробітної плати – розрахункову відомість.

3. щодо виплати заробітної плати:

- особисті рахунки і платіжні відомості;

- річні звіти;

- інформацію про збори акціонерів, засіданнях ради директорів;

- внутрішні фінансові звіти підприємства;

- аудиторські звіти за попередній період;

- матеріали внутрішнього аудиту.

У ході аудиторської перевірки плани і програми аудиту можуть коректуватися. Істотні зміни в їх змісті повинні бути документально підтверджені.

Необхідною умовою успішного виконання планових аудиторських робіт є наявність програми аудиту.

Програма аудиту містить перелік питань по окремих темах, видам або напрямкам очікуваних робіт, що підлягають перевірці, термін проведення, масштаби і види аудиторських процедур. Програма використовується в процесі аудиту в якості інструктивного матеріалу, що визначає зміст, обсяги, способи і прийоми документального і фактичного контролю за розрахунками по оплаті праці на підприємстві. Наявність програми, крім того, забезпечує контроль за своєчасним і якісним виконанням аудиторських процедур.

Найважливішим етапом є аудиторська перевірка діяльності підприємства, що включає збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності використаного робочого часу, обсягів виконаних робіт чи наданих послуг, розмірів виготовленої продукції, її якості, наявності трудових ресурсів, тарифної сітки.

При перевірці первинної документації і запасів в облікових регістрах аудитор повинен виходити з визначених вимог.

Повнота обліку полягає в тому, що при перевірці нарахування і розрахунків по оплаті праці аудитор повинен виходити з того, чи всі та чи вірно враховані в складі заробітної плати відпрацьовані часи з оплатою відповідно встановлених тарифів.

Точність записів полягає в тому, що аудитор повинен перевіряти правильність розрахунків щодо нарахування заробітної плати у розрахункових відомостях і облікових регістрах, тому що від цього залежить повнота сплати заробітної плати.

При аудиторській перевірці розрахунків по оплаті праці велика увага приділяється перевірці правильності формування, обліку і числення сум по оплаті праці за вироблену продукцію, виконану роботу, надані послуги. При цьому перевіряються всі калькуляційні статті, що формують розмір заробітної плати. По матеріальних і трудових витратах варто перевірити документальну обґрунтованість записів в облікових регістрах, правильність складання первинних документів, законність і реальність записів в них.

3. Особливості нормативної бази аудиту розрахунків з оплати праці.

В економічній системі з розвинутими ринковими відносинами втручання держа­ви в заробітну плату має непрямий характер і соціальне орієнтовану спрямованість.

Одним із елементів державного регулювання заробітної плати є визначення і га­рантування мінімального її рівня.

До державних норм і гарантій належать також норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові та вихідні дні; у нічні години; за час простою не з вини працівника. Держава регулює і гарантує доплати працівникам, молодшим за вісім­надцять років, при скороченому робочому дні, оплату щорічних відпусток, за час виконання державних обов'язків та підвищення кваліфікації, обстеження в медич­ному закладі, при переведенні за станом здоров'я чи з приводу вагітності на легшу нижчеоплачувану роботу, при різних формах виробничого навчання, перекваліфіка­ції або навчання інших спеціальностей; для донорів, при переїзді на роботу до іншої місцевості, при службових відрядженнях тощо.

Суб'єкти господарювання в своїй господарській діяльності керуються законами України "Про оплату праці", "Про колективні договори та угоди", Кодексом законів про працю України (КЗпП України) тощо.

Базовим із питань оплати праці в країні є Закон України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/995-ВР, зі змінами і доповненнями.

Статтею 8 Закону про оплату праці визначено сферу державного регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення:

ـ розміру мінімальної заробітної плати й інших державних норм і гарантій;

ـ умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на держав­ній, комунальній власності;

ـ працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

ـ регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монопо-лістів згі­дно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

ـ шляхом оподаткування доходів працівників.

При перевірці дотримання гарантій щодо мінімальної заробітної плати необхід­но враховувати, що Закон України "Про встановлення розміру мінімальної заробіт­ної плати на 2000 рік" від 01.06.2000 р. № 1766-ПІ змінив структуру мінімальної за­робітної плати. Якщо раніше до мінімальної заробітної плати не входили доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, то з унесенням змін до статті 3 Закону про оплату праці при визначенні розміру мінімальної заробітної плати не враховуються тільки:

ـ доплати за роботу у понаднормовий час;

ـ доплати за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці;

ـ доплати на роботах з особливими природними географічними і геологічни­ми умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

ـ премії до ювілейних дат, за винаходи і раціоналізаторські пропозиції;

ـ матеріальна допомога.

Статтею 14 Закону про оплату праці визначено систему договірного регулюван­ня оплати праці, яке здійснюється на основі системи угод, що укладаються на дер­жавному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональ­на угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.93 р. № 3356-ХІІ.

Закон України "Про колективні договори і угоди" регламентує сферу колектив­но-договірного регулювання соціально-трудових відносин, у тому числі з питань оплати праці. Статтею 5 цього Закону визначено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підпри­ємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Стосовно оплати праці - у колективному договорі повинні бути передбачені питання нормування й оплати праці, встановлення форм, систем, розмірів заробіт­ної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встано­влення гарантій, компенсацій, пільг; встановлення умов регулювання фондів опла­ти праці та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці. Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодав­ством і угодами гарантії, соціальне побутові пільги.

Положення колективного договору відповідно до статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" поширюються на всіх працівників підприємства незал­ежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства.

Щодо встановлення умов і розмірів оплати праці в акціонерних товариствах, то згідно з п "и" ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв належить до компетенції загаль­них зборів товариства — найвищого органу акціонерного товариства. Повноважен­ня, передбачені цим пунктом, не належать до виключної компетенції загальних збо­рів акціонерів, тому вони можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до Господарського кодексу при найманні (призначенні, обранні) власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт (договір, угода), в якому визначаються права, строки най­му, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудо­вим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади, з урахуванням гарантій, передбачених контрактом (договором, угодою) та законодав­ством України. Укладення контракту з керівником госпрозрахункового підприємства є обов'язковим.

Що стосується оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, то з 19 травня 1999 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, за­снованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підпри­ємств" № 859 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міні­стрів України від 28.04.2000 р. № 730).

При вивченні нормативної бази аудитору слід пам'ятати, що з питань дотриман­ня трудового законодавства і розрахунків з оплати праці необхідно користуватися не тільки зовнішніми нормативними документами, а й внутрішніми.

Вивчаючи внутрішні нормативні документи (статут, колективний договір, Пра­вила внутрішнього розпорядку, Положення про оплату праці, Положення про премі­ювання тощо), необхідно визначити, чи не суперечать норми внутрішніх норматив­них документів чинному законодавству.

При перевірці правильності утримання прибуткового податку необхідно керува­тися відповідними нормативними документами, що належать до сфери податкового законодавства.

Перевірка правильності розрахунків щодо соціального страхування потребує де­тального вивчення цілої низки нормативних документів щодо соціального стра­хування, дотримання яких є обов'язковим для суб'єктів господарювання.

Для суб'єкта господарювання (роботодавця) оплата праці є одним з елементів виробничих витрат і поряд з іншими витратами регламентується П(с)БО 16 "Витра­ти". До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) оплата праці входить у складі як прямих затрат, так і загальновиробничих витрат. До складу елемента "Ви­трати на оплату праці" входить заробітна плата за окладами і тарифами, премії і за­охочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого ча­су, інші витрати на оплату праці (п. 23 П(с)БО 16). Слід зауважити, що згідно з умовами пункту 11 П(с)БО 16 до переліку витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), не внесені загальногосподарські витрати, у тому числі й витрати на оплату праці (наприклад, витрати на оплату праці управлінського персоналу підприємства).

При проведенні аудиту необхідно звернути увагу на те, що відповідно до пунк­ту 9 П(с)БО 9 до первісної вартості запасів, придбаних за плату, належать затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання та інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і дове­денням їх до стану, у якому вони придатні для використання в запланованих цілях. Отже, до них належать прямі витрати на оплату праці, нараховану за виконання ро­біт, пов'язаних із придбанням запасів, що необхідно враховувати, оцінюючи прид­бані товарно-матеріальні цінності при їх оприбуткуванні.

У Плані рахунків для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці передбачений балансовий рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці", що має два субрахунки:

ـ 661 "Розрахунки із заробітної плати";

ـ 662 "Розрахунки з депонентами".

Аналітичний облік розрахунків із персоналом ведеться на кожного працівника за видами виплат і утримань. Слід мати на увазі, що суб'єкти господарювання можуть відображати затрати підприємства, у тому числі й витрати на оплату праці, трьома способами:

ـ за допомогою рахунків класів 8 і 9;

ـ за допомогою рахунків тільки класу 9;

ـ малі й неприбуткові підприємства - тільки за допомогою рахунків класу 8 або іншим способом, зазначеним вище.

4. Нарахування заробітної плати та її аудит.

Основним завданням контролю розрахунків з працівниками по оплаті праці є перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні заробітної плати, обов'язкових утримань з неї і правильність ведення бухгалтерського обліку відповідних розрахунків.

Аудиторська перевірка розрахунків по оплаті праці починається з встановлення відповідності показників аналітичного обліку щодо оплати праці даним синтетичного обліку по рахунку 66 в Головній книзі і бухгалтерського балансу. Для цього необхідно звірити сальдо по рахунку 66 в Головній книзі і балансі підприємства з підсумковими сумами розрахунково-платіжних відомостей.

При виявленні розбіжностей між даними синтетичного і аналітичного обліку аудитором встановлюється їх причини, основними з яких можуть бути:

· викривлення даних в результаті зловживань,

· неповний облік наданих авансів,

· повторне списання грошових документів з віднесенням сплат по них в дебет рахунку 66,

· зменшення дебіторської заборгованості або збільшення кредиторської при перенесенні сальдо з однієї розрахункової відомості до іншої тощо.

Наступним етапом перевірки є аудит достовірності первинних документів, порядок і послідовність їх заповнення. Особлива увага привертається перевірці табелів обліку робочого часу, що наведені в Додатках і графіків роботи.

Для обліку виконаних робіт і заробітної плати застосовуються в залежності від характеру підприємства, системи організації й оплати праці, способу контролю виконання робіт і інших особливостей роботи затверджені у встановленому порядку форми первинної облікової документації.

На підприємствах, у цехах і ділянках із дрібносерійним і індивідуальним характером виробництва при одноразових і ремонтних роботах для обліку виробітку використовуються накопичувані або разові наряди, що наведені у таблиці 1.

Таблиця 1.

Відомість розподілення нарахування заробітної плати по категоріях працюючих

Категорія працюючих або вид робіт

Вид оплати

Найменування виду оплати

Сума, грн.

Сума, що вкл. у фонд оплати праці, грн.

Сума, що не вкл. у фонд оплати праці, грн.

1

2

3

4

5

6

Бухгалтери

 

Погодинна

250

250

-

Продавці

 

Погодинно-преміальна

220

180

40

Аудит обліку відпрацьованого часу при непостійному характері діяльності здійснюється за допомогою перевірки особистих табелів працюючих. Особисті табелі заводяться на кожного працюючого.

Це дозволяє використовувати особисті табелі в якості єдиного документа для перевірки не тільки обліку робочого часу, але й нарахування заробітної плати по кожному робітнику.

Наряди на відрядну роботу є основними документами для перевірки виконаних робіт, їхньої якості і заробітної плати, що підлягає нарахуванню групі працюючих або окремому робітнику.

Наряди виписуються на окремі види робіт, передбачені нормами, або на комплекс робіт і видаються групі працюючих або робітнику до початку роботи. При видачі акордного наряду-завдання в нього включаються як основні, так і допоміжні роботи. Останні виділяють в акордному наряді по відповідних кодах витрат.

5. Аудит утримань із заробітної плати.

Відповідно до діючого законодавства з заробітної плати робітників та службовців бухгалтерія підприємства утримує:

- прибутковий податок,

- суми по виконавчих листах,

- по виконавчих написах нотаріальних органів,

- суми з осіб, що відбувають виправні роботи,

- грошові нарахування, що накладаються державними органами контролю,

- штрафи, що накладаються в адміністративному порядку.

- З заробітної плати утримуються також:

- 32% з фонду оплати праці до Пенсійного фонду;

- 1,9% з фонду оплати праці до фонду зайнятості населення;

- 2,9% з фонду оплати праці до фонду соціального страхування;

- з нарахованої заробітної платні до Пенсійного фонду: до 150 грн. – 1%, більш 150 грн. – 2%;

- з нарахованої заробітної платні до фонду зайнятості населення – 0,5%

Аудиторська перевірка утримання прибуткового податку робиться на підставі Декрету Кабінету Міністрів України. Прибутковий податок утримується із сум, що перевищує мінімум неоподаткованої заробітної платні за ставками, що залежать від співвідношення розмірів нарахованої і мінімальної заробітних плат.

При визначенні сукупного оподаткованого доходу враховуються прибутки, отримані як у натуральній формі, так і в грошовій.

Доходи, отримані в натуральній формі, зараховуються в загальній оподатковуваний дохід за календарний рік за ринковими цінами.

У сукупний оподатковуваний дохід, отриманий громадянами в період, за який здійснюється оподаткування включають:

- допомогу по державному соціальному страхуванню;

- доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибному, дачному і садовому ділянках продукції;

- суми, отримані в результаті спадкування і дарування;

- суми матеріальної допомоги як у грошовій, так і у натуральній формах;

- суми, отримані громадянами в результаті їхніх власних заощаджень;

- суми, що перераховуються по заявках громадян у відділення добродійних і екологічних фондів.

Сукупний оподатковуваний податок зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого отриманий дохід, розміру мінімальної місячної заробітної платні. Сукупний оподатковуваний податок додатково зменшується на суму, що не перевищує за кожний місяць установленого розміру мінімальної місячної заробітної платні на кожну дитину у віці до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний прибуток не перевищує розміру десятьох мінімальних місячних заробітних плат.

При проведенні аудиту перевіряється правильність утримань із заробітної платні. При цьому встановлюється документальна обґрунтованість і законність утримань, своєчасність перерахування сум за призначенням. Особливо ретельно перевіряється правильність утримання сум у працівників і службовців, що були звільнені протягом періоду, що перевіряється.

Перевіряються утримання з заробітної платні чергових платежів за товари, що куплені у кредит, на підставі доручень - зобов'язань працівників. Розмір залежить від вартості товарів, куплених у кредит.

Аудиторською перевіркою перевіряються розрахункові відомості по всіх виплатах, що включаються в неї і що входять у фонд заробітної плати, і окремі, що не входять у нього, якщо вони включаються у середню заробітну плату й оподатковуються прибутковим податком.

Перевіряються суми за визначенням нарахованих сум заробітної плати та різниця між нарахованою сумою заробітної плати й утриманням по кожному працівнику.

Загальна сума, що належить до видачі, складає перехідну суму розрахунків по заробітній платі, що погашається в наступному місяці шляхом видачі її готівкою або депонування незатребуваної суми.

Особлива увага приділяється перевірці розрахунків з депонентами, при який перевіряються причини і реальність виникнення заборгованості, законність її списання. Депонування заробітної плати здійснюється за причин хвороби працівника або коли працівник знаходиться у відрядженні. Щоб встановити реальність виникнення і законність списання депонованої заборгованості, здійснюється звірка депонованих сум з розрахунково-платіжними відомостями за відповідний період, звіряються підписи депонентів в різних документах, при необхідності запрошуються окремі депоненти для підтвердження отриманих ними відповідних сум.

6. Методи аналізу та аудит розрахунків з працівниками по заробітній платі.

На початку аудиту розрахунків з працівниками по заробітній платі вивчається організація й ефективність праці, стан трудової дисципліни і правильність ведення записів в особистих справах працівників. Вивчається правильність застосування розцінок при нарахуванні заробітній платі, економічна обґрунтованість норм виробітки і зацікавленість працівників у збільшенні виробництва продукції і росту продуктивності праці.

Аудитор вивчає вплив порушення законодавства на результати трудової діяльності. Зокрема, не надання відпусток працівникам і заміні їх грошовою компенсацією є порушенням законодавства і приводить до перевитрат фонду споживання, а також для приховання зловживань. Важливо визначити, якою мірою порушення нормативних актів по оплаті праці є засобом заподіяння збитків підприємству дія ми окремих службових осіб.

Об'єктами дослідження операцій є:

- трудові ресурси,

- система оплати праці і преміювання, а також застосування їх,

- кошти соціального страхування і витрати їх,

- розрахунки по оплаті праці і заробітній платі,

- збитки від правопорушень в оплаті праці.

Джерелами інформації є:

- трудове законодавство;

- законодавчі акти про підприємництво і підприємства;

- нормативно-довідкова інформація з обліку праці і заробітній платі;

- регістри бухгалтерського обліку;

- акти перевірок і інформація правоохоронних органів;

- накази;

- картки, особисті справи працівників, трудові угоди;

- рапорти;

- відомості обліку ;

- інші документи, що підтверджують фактичний обсяг виконаної роботи.

Увага звертається на законність виплати заробітної плати, премій, правильність утримання податків і т.п.

Під час вивчення розрахунків по заробітній платі встановлюється правильність нарахованої і виплаченої працівникам допомоги через хворобу і по тимчасовій втраті працездатності, виплати за чергову відпустку.

При перевірці виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності звертається увага на те, чи є листки непрацездатності, чи оформлені вони підписами і печаткою лікувального закладу, чи правильно встановлений стаж роботи і відповідно розмір допомоги. Вивчаючи правильність нарахувань виплати за чергову відпустку встановлюється, чи вірно визначена наказом керівника підприємства тривалість відпустки і підрахована сума заробітку працівника до відпустки.

Необхідно встановити, чи вчасно перераховують утримані суми фінансовим закладам. Варто враховувати, що перевірками в цій частині виявлялися не тільки помилки, алей зловживання з метою приховання розкрадань грошей. Можуть бути випадки, коли окремі працівники можуть утримувати різні суми з одних осіб, а перераховувати їх на внески в ощадні каси іншим працівникам. Були випадки не перерахування, а переказів через відділення зв'язку, а також утворення за рахунок утримання нереальної кредиторської заборгованості на різних особистих рахунках по розрахункам із фінансовими установами, постачальниками, що потім може використовуватися для зловживань. Вивчається реальність сум заборгованості працівникам і службовцям.

До завдань аудиту відносіться:

- вивчення причин текучості витрат робочого часу;

- визначення ефективності впровадження технічно обґрунтованих норм;

- вивчення внутрішньосистемних витрат робочого часу;

- вивчення причин тривалих простоїв і т. д.

Вивчення питань заробітної плати в торгівельних підприємствах доцільно починати з попереднього порівняння фактичних витрат із кошторисом, виділяючи при цьому обсяги, по яких є перевитрати, потім перевіряються первинні документи, приділяючи увагу реальності відображення витрат на рахунках бухгалтерського обліку, правильності нарахування і видачі заробітної плати. Має значення і перевірка рівня організації праці на підприємстві. Диспропорція між ростом продуктивності праці і середньої заробітної плати одного робітника найчастіше є слідством неврахованих внутрішніх простоїв і приписом строку відпрацьованого часу, у зв'язку з цим, проводячи аудит, аудитори звіряють терміни робочого часу, зазначених в особистих табелях, із даними графіку робочого часу. Результати перевірки терміну відпрацьованого робочого часу із табелями робляться шляхом впорядкування накопичуваної відомості, у якій по горизонталі вказуються терміни робочого часу, по вертикалі вказуються конкретні особи, що виконували роботи, і оформляються довідкою.

Аудит нарахувань заробітної плати в торгівельних організаціях закінчується перевіркою правильності використання фонду споживання, шляхом зіставлення по кожному працівникові окремо суми заробітної плати, нарахованої по табелях, і сум заробітної плати працівника, розрахованої в розрахунковій відомості і розмірів заробітної плати, передбачених тарифами. Це зіставлення робиться за той період часу, за який складається розрахунково-платіжна відомість – щомісяця. Потрібно підкреслити, що суми заробітної плати, що зіставляється, взятої із цих двох різних джерел, повинні бути близькими по розміру, і це може бути підтвердженням тому, що зарплата нараховувалася правильно. Якщо заробітна плата, нарахована по особистих табелях, на значну суму перевищує заробітну плату, розраховану на підставі фактично відпрацьованого робочого часу, то це може свідчити про неправильну витрату фонду оплати праці або про приписки заробітної плати, що необхідно виявить методом зіставлення термінів робочого часу із особистими табелями і по розрахунковій відомості. При зіставленні табелів із відомістю буде встановлено, що заробітна плата, нарахована по табелям, буде менше суми заробітної плати, розрахованої в розрахунковій відомості.

Аудит виконує свої функції за допомогою методів аналізу, які є системою методичних прийомів і конкретних методик. Реалізація будь-якого методу управління, в тому числі і фінансово-господарського контролю та аудиту, здійснюється за допомогою певних процедур.

Методи – це поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму.

Контрольно-аудиторські процедури – це системи методичних дій на суб'єкти і об'єкти процесу розширеного відтворення суспільне необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій.

Контрольно-аудиторські процедури при розрахунках по оплаті праці реалізують методичні прийоми контролю і аудиту, тому їх характеризують за тими функціями, які вони виконують у контрольно-аудиторському перевіренні розрахунків по оплаті праці.

Таблиця 2.

Методи аналізу і методичні прийоми при здійсненні контрольно-аудиторських перевірок розрахунків по оплаті праці

Методи аналізу і методичні прийоми

Контрольно-аудиторські процедури

Органолептичні

Контрольні заміри робіт, вибіркові та суцільні спостереження

Організація контрольних замірів робіт, вибір методики і проведення аудиту. Перевірка закритих будівельно-монтажних робіт. Оформлення результатів аудиту.

Експеримент

Організація експерименту на його нормативно-правове обґрунтування. Вибір методики і проведення експерименту. Оформлення результатів експерименту.

Розрахунково-аналітичні

Економічний аналіз

Організація, вибір методики і проведення економічного аналізу об'єкту аудиту. Оформлення результатів аналізу.

Економіко-математичні методи

Вибір об'єктів і методик дослідження.

Економіко-математичні розрахунки і оформлення їхніх результатів.

узагальнення і реалізація результатів аудиту

Документування результатів проміжного аудиту

Складання відомостей вибіркової інвентаризації грошових коштів в касі, актів ревізії каси, обстеження місць збереження цінностей тощо.

Аналітичне групування

Складання таблиць, схем, графіків, відомостей, машинограм за даними виявлених аудитом недоліків у діяльності підприємств

Приймання рішень

Видання наказів, розпоряджень, службових листів, прийняття рішення власником за результатами аудиту

Контроль за виконанням прийнятих рішень

Вибір об'єкта спостереження і одержання інформації про функціонування його згідно з управлінськими діями за результатами аудиту. Перевірка достовірності інформації про фактичний стан розрахунків по оплаті праці.

Кожний методичний прийом у системі фінансово-господарського контролю та аудиту передбачає використання певних контрольно-ревізійних процедур.

Контрольно-аудиторські процедури за призначенням у застосуванні прийомів контролю можна поділити на :

- організаційні;

- моделюючі;

- нормативно-правові;

- аналітичні;

- розрахункові;

- лічильно-обчислювальні;

- логічні;

- порівняльно-зіставні та інші.

Організаційні – вибір спеціалістів для виконання контрольних функцій, оформлення організаційно-розпорядної документації, встановлення об'єктів і вибір методики контролю.

Моделюючі – побудова організаційних та інформаційних моделей об'єктів контролю, які дають змогу оптимізувати проведення контролю за часом і якісними характеристиками і з застосуванням ПЕОМ.

Нормативно-правові – перевірка відповідності функціонування об'єкта контролю правилом, передбаченим нормативно-правовими актами.

Аналітичні – розчленування об'єкта контролю на основні складові елементи і дослідження їх із застосуванням спеціальних методик.

Розрахункові – перевіряють достовірність кількісних і вартісних вимірників господарських операцій, розраховують узагальнюючі показники, які характеризують об'єкт контролю.

Лічильно-обчислювальні – застосовуються під час перевірки кількісної характеристики об'єктів контролю.

Логічні – ґрунтуються на застосуванні прийомів логіки у процесі контролю.

Порівняльно-зіставні – передбачають порівняння і зіставляння об'єкта з його аналогом, затвердженими зразками, нормативно-правовими актами для виявлення відхилень від них.





Реферат на тему: Методика аудиторських перевірок заробітної плати (реферат)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.