Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Аудит

Аналіз та аудит витрат і доходів операційної діяльності на ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15" (курсова робота)

Зміст

Вступ

4

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи обліку, аналізу та аудиту доходів та витрат операційної діяльності підприємства

7

 

1.1.

Формування доходу та прибутку сучасного підприємства

7

 

1.2.

Економічна сутність витрат операційної діяльності підприємства

15

 

1.3.

Характеристика нормативно-правової бази та економічної літератури з питань обліку, аналізу та аудиту доходів та витрат операційної діяльності підприємства

24

 

1.4.

Організаційно-економічна характеристика діяльності та облікова політика підприємства – ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтаж-не управління №15"

30

Розділ 2. Організація обліку витрат та доходів операційної діяльності на досліджуваному підприємстві - ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

44

 

2.1.

Документальне оформлення обліку витрат та доходів операційної діяльності підприємства

44

 

2.2.

Синтетичний облік витрат та доходів операційної діяльності підприємства

47

 

2.3.

Особливості розрахунку та обліку виробничих витрат - суттєвої складової операційних витрат досліджуваного підприємства

59

Розділ 3. Проведення аналізу та аудиту витрат та доходів операційної діяльності на досліджуваному підприємстві - ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15"

65

 

3.1.

Інформаційне забезпечення аналізу та аудиту витрат і доходів діяльності підприємства

65

 

3.2.

Методика проведення аудиту витрат і доходів діяльності досліджуваного підприємства

70

 

3.3.

Загальний та факторний аналіз витрат і доходів операційної діяльності досліджуваного підприємства

80

Розділ 4. Вдосконалення системи автоматизації обліку, аналізу та аудиту витрат і доходів діяльності досліджуваного підприємства із використанням комп'ютерної техніки

87

 

4.1.

Загальна характеристика систем автоматизації бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту обліку витрат та доходів на підприємстві

87

 

4.2.

Алгоритм розв'язання задачі автоматизації обліку, аналізу та аудиту витрат і доходів діяльності підприємства

99

Висновки та пропозиції

107

Список використаної літератури

114

Додатки

119

вступ

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури докорінно змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, сутність їхньої господарської діяльності.

Будь-яке підприємство, починаючи процес виробництва або приймаючи рішення щодо його розширення, повинне бути впевнене в його прибутковості. Порівняння витрат і результатів діяльності дозволяє оцінити ефективність роботи підприємства. Без такого порівняння виникають непоправні помилки при виборі економічної політики підприємства, прийнятті важливих управлінських рішень, вибору видів підприємницької діяльності, визначенні оптимальних обсягів і структури випуску продукції (робіт, послуг), а також цін на продукцію, (роботи, послуги).

Основний фінансовий результат діяльності підприємства - це прибуток, який є основою і джерелом засобів для його подальшого розвитку. Підвищити прибуток можна, збільшуючи обсяги виробництва або ціни на продукцію (роботу, послугу), що випускається. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому в системі розвитку підприємства в умовах значних економічних обмежень підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат.

Практично на кожному підприємстві існують резерви для зниження витрат до раціонального рівня, що дозволяє домагатися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності. Особливо це стосується галузі виробництва запчастин, специфікою якого є вузька спеціалізація, дрібносерійність, короткий операційний цикл та висока трудомісткість.

Виробнича діяльність пов'язана з ризиком вкладень у цю сферу. Для мінімізації цього ризику потрібен суворий контроль процесу виробництва, детальний його облік та виявлення факторів, які впливають на сам процес виробництва і витрати, необхідні для його здійснення. Тому для кожного підприємства даної галузі важливий поглиблений аналіз витрат і ефективне управління ними для досягнення високого економічного результату.

Чітка побудова бухгалтерського обліку витрат відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській діяльності підприємств, у системі оподаткування, у складанні балансу, звіту про фінансові результати, різноманітної фінансової звітності тощо.

Управління витратами доцільно у всіх сферах діяльності підприємства й має велике значення та цінність для всіх місць виникнення і центрів витрат.

Усі вище вказані фактори обумовлюють важливість і актуальність теми даної дипломної роботи.

Останнім часом багато зроблено щодо удосконалення обліку, аналізу та аудиту витрат та доходів діяльності підприємства. Значний внесок у розробку теорії і практики цього питання зробили вчені Завгородній В.П., Грабова Н.М., Ткаченко Н.М., Бутинець Ф.Ф., Лишиленко О.В., Мних Є.В., Мурашко В.М., Кулаковська Л.П., Сук, Л.К., Сук П.Л, Усач Б.Ф. та інші вчені. Однак розробку цієї проблеми не можна вважати закінченою, оскільки у поглядах вчених-економістів і практиків ще існують суттєві розбіжності з багатьох питань.

Метою написання роботи є з'ясування сучасної природи доходів та витрат операційної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки, як основної діяльності сучасного підприємства, обґрунтування теоретичних і методичних положень щодо удосконалення системи обліку, аналізу та аудиту досліджуваного підприємства - ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15 (далі ЗАТ СБМУ-15), а також вивчення напрямків удосконалення бухгалтерського обліку з використанням автоматизованих систем обробки інформації.

Виходячи з поставлених цілей, можна сформувати задачі:

- вивчити економічну літературу з питань формування і розподілу доходів та витрат підприємства;

- дослідити діючу практику обліку, аналізу та аудиту доходів та витрат підприємства, що досліджується;

- розробити систему автоматизації обліку, аналізу та аудиту витрат і доходів діяльності досліджуваного підприємства;

- на основі порівняння теоретичних знань і практики діяльності базового підприємства сформулювати висновки та пропозиції по удосконаленню обліку і практичному використанню контролю та аналізу доходів та витрат операційної діяльності досліджуваного підприємства.

Для рішення перерахованих вище задач була використана річна бухгалтерська звітність ЗАТ СБМУ-15 за 2004 і 2005 роки, а саме:

- бухгалтерський баланс на 31 грудня 2004 р.(форма № 1 за ДКУД),

- бухгалтерський баланс на 31 грудня 2005 р.(форма № 1 за ДКУД),

- звіт про фінансові результати за 2004 р. (форма № 2 за ДКУД),

- звіт про фінансові результати за 2005 р. (форма № 2 за ДКУД),

Об'єктом дослідження є доходи та витрати діяльності ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15”.

Предмет дослідження - система обліку, аналізу та контролю господарських операцій, пов'язаних з доходами та витратами операційної діяльності підприємств.

Методи дослідження:

- загальнонаукові методи (аналіз, синтез, конкретизація);

- спеціальні методи дослідження (порівняння, групування, відносні, середні величини ланцюгових підстановок та різниць).

Розділ 1

Теоретико-методологічні основи обліку, аналізу та аудиту доходів та витрат операційної діяльності підприємства

1.1. Формування доходу та прибутку сучасного підприємства

Дохід є основним джерелом покриття здійснених підприємством витрат і формування прибутку, одним з основних показників, що відбивають фінансовий стан підприємства.

Підприємство отримує дохід при здійсненні не тільки операцій­ної, а й фінансово-інвестиційної діяльності. При цьому формування доходу від кожного виду діяльності має певні особливості.

Дохід підприємства від операційної діяльності складається з дохо­ду від його основної діяльності та інших операційних доходів.

Основна діяльність підприємства пов'язана з виробництвом та збутом продукції (наданням послуг, виконанням робіт) і повинна за­безпечувати отримання доходів, достатніх для відшкодування витрат виробництва й обігу, а також отримання певного прибутку.

Дохід підприємства від операційної діяльності визначається дво­ма методами: касовим і нарахувань.

При касовому методі доходом, або виручкою, підприємства вважа­ються грошові кошти, що надійшли від покупців протягом певного пе­ріоду на розрахунковий рахунок або в касу підприємства за фактично відвантажену продукцію (надані послуги, виконані роботи).

При методі нарахувань доходом, або виручкою, підприємства за певний період є вартість відвантаженої в цей період покупцям про­дукції (наданих послуг, виконаних робіт) незалежно від того, чи оп­лачена вона покупцями протягом цього періоду [33, с. 123-125].

В Україні для визначення виручки підприємства застосовується метод нарахувань.

Дохід, або виручка, підприємства від реалізації продукції при ін­ших однакових умовах залежить від кількості, асортименту та якості реалізованої продукції, рівня реалізаційних цін і розрахункової дис­ципліни.

Крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємство в результаті операційної діяльності отримує й інші опе­раційні доходи. До них належать отримана від орендарів орендна пла­та за тимчасово надане їм у користування майно; дооцінка запасів матеріальних цінностей на складі підприємства; дохід від підвищен­ня курсу валюти, яку має підприємство на банківських рахунках (якщо валютні операції необхідні для забезпечення основної діяль­ності підприємства, наприклад імпорт сировини), тощо.

В інший спосіб формуються доходи від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства. їх поділяють на дві групи: доходи від участі в капіталі та інші фінансові доходи.

До доходів від участі в капіталі належить прибуток, отриманий підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі. Згідно з цим методом отриманий такими підприємствами чистий прибуток не розподіляється між підприємствами-інвесторами, а пропорційно до їх часток у капіталі цих підприємств збільшує балансову вартість їхніх інвестицій.

Дохід від участі в капіталі визначається як добуток чистого при­бутку, отриманого асоційованим, дочірнім або спільним підприєм­ством, на частку у статутному капіталі підприємства-інвестора:

Якщо асоційоване (дочірнє, спільне) підприємство зазнало збит­ків, вони пропорційно розподіляються між інвесторами і в цьому разі здійснені ними інвестиції в таке підприємство зменшаться на суму, необхідну для покриття цих збитків. При цьому підприємство-інвестор зазнає втрат від участі в капіталі.

Якщо ж інвестиції підприємства у статутний капітал іншого під­приємства не перевищують 25% його загального обсягу, то отримані від таких інвестицій доходи належать до інших фінансових доходів. До інших фінансових доходів належать також отримані дивіденди, відсотки, доходи від фінансової оренди (наданих в оренду майнових об'єктів з правом їх викупу орендаторами) та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, отриманих за методом участі в капіталі) [33, с. 132-135].

Крім доходу від операційної та фінансово-інвестиційної діяльно­сті підприємство може отримувати й інші доходи. До них належать такі доходи:

- від реалізації необоротних активів і цілісних майнових комплек­сів, фінансових інвестицій;

- від підвищення курсу валюти, яку має підприємство на банківських рахунках (якщо валютні операції не пов'язані з основною діяльністю підприємства);

- від безоплатно отриманих матеріальних і нематеріальних цінностей;

- від дооцінки балансової вартості основних фондів [33, с. 135].

В умовах ринкових відносин важливе значення має спроможність підприємства працювати прибутково. Саме прибуток стає основним чинником, який впливає на можливість забезпечення фінансування багатьох програм підприємства, пов'язаних з розширенням потуж­ностей, підвищенням якості продукції, зміцненням конкурентної по­зиції, виходом на нові ринки тощо.

В умовах дії в Україні двох різних систем обліку фінансових ре­зультатів (бухгалтерського і податкового) існують два підходи до визначення отриманого підприємством прибутку.

Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку при­буток підприємства формується за фінансовими результатами його операційної та фінансово-інвестиційної діяльності (рис.1.1).


Діяльність підприємства

Звичайна діяльність

Надзвичайна діяльність

Операційна

Основна

Інвестиційна

Інша операційна

Інша звичайна

Фінансова


 


 

Рис. 1.1. Класифікація видів діяльності підприємства [25, с. 232]

Під операційною діяльністю підприємства розуміється основна його діяльність (виробництво або реалізація продукції, товарів, на­дання послуг, виконання робіт), яка є головною метою його створен­ня, а також всі інші види діяльності, які не належать до фінансової або інвестиційної діяльності.

Основна операційна діяльність - це здійснення операцій, пов'язаних з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, послуг), що є визначальною метою створення підприємства. Основна діяльність забезпечує вагому частку його доходу. Наприклад, для досліджуваного нами підприємства (ЗАТ СБМУ-15) – це придбання матеріалів і сировини, виготовлення продукції та її реалізація.

На прибуток від реалізації продукції у цілому по підприємству (за даними форми № 2 "Звіт про фінансові результати" - валовий прибуток) впливає чотири основних фактори:

- обсяг реалізації продукції у натуральних одиницях;

- структура реалізації;

- собівартість одиниці виду продукції;

- рівень цін одиниці виду продукції.

Перераховані фактори можуть спричинити різний вплив на суму валового прибутку підприємства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Фактори впливу на суму валового прибутку [25, с. 233]

Фактор

Характеристика впливу

1

Обсяг реалізації продукції

- збільшення обсягу продаж рентабельної продукції призводить до збільшення прибутку;

- якщо продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку

2

Структура продажу

- при зростанні частки реалізації рентабельної продукції сума прибутку збільшується;

- при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшується

3

Собівартість продукції

собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки

4

Зміна рівня середньореалізаційних цін

зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибутку знаходиться у прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня відпускних цін сума прибутку зростає, і навпаки

Поряд з основною діяльністю до операційної входить інша операційна діяльність.

До складу фінансових результатів від іншої операційної діяльності відносяться:

- прибутки (збитки) від реалізації іноземної валюти;

- прибутки (збитки) від операційної оренди;

- прибутки (збитки) від операційної курсової різниці;

- прибутки (збитки) від списаних раніше активів;

- прибутки (збитки) від реалізації інших оборотних активів, ніж продукція, товари, роботи, послуги;

- прибутки (збитки) від штрафів, пені, неустойок;

- втрати від уцінки, недостачі, псування матеріальних цінностей тощо .

Детальний аналіз таких показників здійснюється за даними бухгалтерського обліку (первинними документами, обліковими регістрами, звітністю).

Вагому частину загальних фінансових результатів можуть складати прибутки (збитки) від іншої звичайної діяльності, яка включає інвестиційну та фінансову.

До фінансової належить діяльність, що спричинює зміну розміру та складу власного і залученого підприємством капіталу (випуск під­приємством корпоративних та боргових цінних паперів, отримання та погашення кредитів, викуп власних акцій, погашення випущених підприємством облігацій тощо).

Інвестиційна діяльність підприємства передбачає придбання та продаж необоротних активів, а також фінансових інвестицій.

Порядок визначення фінансового результату від звичайної діяль­ності підприємства подано на рис. 1.2. Він складається з двох етапів: на першому обчислюють прибуток (збитки) від операційної діяльності, на другому - від фінансової та інвестиційної.

Визначення фінансового результату від операційної діяльності підприємства передбачає такі кроки: обчислення чистого доходу (ви­ручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); розрахунок валового прибутку; визначення прибутку (збитків) від операційної діяльності.

Рис. 1.2. Модель формування фінансових результатів [20, с. 324]

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - це загальний дохід підприємства від реалізації продукції (товарів, ро­біт, послуг), тобто з урахуванням включених сум непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість) і без урахування нада­них знижок, вартості повернених покупцями товарів. Цей дохід змен­шується на певні податки, збори і вирахування. Розглянемо основні з них.

Податок на додану вартість - це сума податку на додану вартість, що входить до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

Акцизний збір - це сума, врахована в доході (виручці) від реалі­зації підакцизної продукції (товарів, робіт, послуг).

Інші вирахування з доходу - це сума наданих знижок, вартість ре­алізованих, але повернених покупцями товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу від реалізації.

Зменшення доходу підприємства на суму зазначених податків, зборів і вирахувань дає змогу отримати чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства [33, с. 345-347].

Для визначення валового прибутку (збитків) підприємства необ­хідно від чистого доходу відняти собівартість реалізованої продукції, що формується з операційних витрат, безпосередньо пов'язаних з ви­робництвом цієї продукції.

До валового прибутку (збитку) додаються інші отримані підпри­ємством операційні доходи. До них належать доходи від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів (крім фінансових інвес­тицій), доходи від надання в оренду майна тощо.

Для обчислення фінансового результату діяльності підприємства валовий прибуток зменшується на витрати адміністративні, на збут та інші.

До адміністративних відносять загальногосподарські витрати. пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Це витра­ти на утримання адміністративно-управлінського персоналу, основ­них засобів загальногосподарського призначення (орендні платежі, податки, амортизація, страхування, поточний ремонт), комунальні послуги, охорону тощо, на зв'язок та інші витрати загальногоспо­дарського призначення.

Витрати на збут - це витрати, пов'язані з реалізацією продукції (товарів): на пакувальні матеріали і ремонт тари; оплату праці й ко­місійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту і складів, водіям тощо; рекламу і дослідження ринку; інші, пов'язані зі збутом (відрядження, транспортування продукції підприємства по­купцям, страхування доставки тощо).

Інші операційні витрати охоплюють собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги дебіторів (боржників) підприємства; втрати від знецінення запасів; інші витрати, що ви­никають під час операційної діяльності підприємства, крім тих, що входять у собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, по­слуг).

Різниця між валовим прибутком (збитком) і зазначеними витрата­ми становить фінансовий результат від операційної діяльності підпри­ємства. Він коригується на суму доходів (збільшується) і витрат (зменшується), пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Дохід від участі в капіталі - це дохід, отриманий підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні під­приємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

До інших фінансових доходів належать отримані підприємством дивіденди та інші доходи від здійснених фінансових операцій.

Іншими називають доходи від реалізації фінансових інвестицій, не­оборотних активів і майнових комплексів та інші доходи, не пов'я­зані з операційною діяльністю підприємства.

До фінансових належать витрати на сплату відсотків та інші вит­рати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі відображуються як збитки підприєм­ства, спричинені його інвестиціями в асоційовані, дочірні або спіль­ні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

Інші витрати підприємства включають собівартість реалізованих фінансових інвестицій, балансову вартість необоротних активів, майнових комплексів; втрати від зниження курсу валюти, яку підприємство має на банківських рахунках (і яку не використовує в операційній діяльності); втрати від уцінки фінансових інвестицій і необоротних активів; інші витрати, що виникають при нормальному функціонуванні підприємства, але не пов'язані з операційною діяль­ністю підприємства [33, с. 349-352].

Отже, отримуємо фінансовий результат (прибуток або збитки) від звичайної діяльності підприємства, що підлягає оподаткуванню.

Якщо підприємство отримало прибуток, то він підлягає оподат­куванню. Різниця між отриманим підприємством прибутком і податком на прибуток становить чистий прибуток підприємства, або фінансовий результат його діяльності.

Чистий прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства наприкінці року, використовується лише за трьома напрямами: збіль­шення власного капіталу, виплати акціонерам дивідендів і виплати засновникам підприємства.

Інший підхід до визначення прибутку підприємства в Україні пе­редбачає чинне податкове законодавство.

Прибуток підприємства визначають як різницю між отриманими ним валовими доходами (ВД) і здійсненими валовими витратами (ВВ) та амортизаційними відрахуваннями (АВ) [33, с. 354]:

П = ВД - ВВ - АВ.

У Законі України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 28.12.94 № 334/94-ВР і в редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР (зі змі­нами і доповненнями) визначено склад валових доходів і витрат під­приємства.

Валовий дохід - це загальний дохід підприємства від усіх видів його діяльності, отриманий або нарахований протягом певного пері­оду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на тери­торії України, так і за її межами.

Валові витрати включають будь-які витрати підприємства у гро­шовій, матеріальній або нематеріальній формах, які здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що використовувати­муться при підготовці, організації, веденні виробництва, продажу продукції.

До валових витрат не включаються витрати на потреби, не пов'я­зані з господарською діяльністю (організація та проведення прийо­мів, придбання лотерей), а також витрати, пов'язані з придбанням, модернізацією та іншими поліпшеннями основних фондів підприєм­ства [8, с. 12-13].

1.2. Економічна сутність витрат операційної діяльності підприємства

В умовах розбудови ринкових відносин в Україні якісно змінюються економічні важелі управління, в тому числі облік, контроль, аналіз і аудит.

Будь-яка діяльність господарюючого суб'єкта пов'язана з витратами матеріально-речових, трудових та інших ресурсів, цінність яких визначається на ринку. В системі управління підприємством головним об'єктом є процес обліку, аналізу та контролю витрат господарської діяльності в цілому та в розрізі їх видів, цілей, періодів виконання.

Існують різні теорії трактування витрат діяльності підприємства за своєю економічною сутністю, галузевою ознакою та іншими напрямками, які відображені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Визначення поняття витрат підприємства [34, с. 324]

Джерело

Поняття

1

Економічна теорія

Витрати - це виражені у грошовій формі витрати різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів

2

П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності";

П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати",

П(С)БО16 „Витрати"

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)

3

Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджено наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. №145

Поточні витрати підприємства в торгівлі - це грошове відбиття живої та уречевленої праці на здійснення поточної торгівельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів

4

Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Економічний підхід до визначення витрат походить з їх економічної природи (як витрати на просте відтворення ресурсів, що використовуються), а не з характеру та джерел відшкодування. При економічному підході до складу поточних витрат необхідно включати всі витрати, пов'язані з поточною діяльністю підприємства, в тому числі і непродуктивні витрати у зв'язку з порушеннями у виробничо-технологічному процесі, незбалансованою структурою ресурсів, що використовуються тощо. Такий підхід відповідає інтересам власників підприємства, тому що характеризує весь обсяг фактично понесених витрат, пов'язаних із здійсненням поточної діяльності, а отже, дає змогу визначити реальний фінансовий результат діяльності підприємства [34, с. 325].

За економічною сутністю поточні витрати підприємства являють собою сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства; а за натурально-речовим складом - спожиту частину матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Витрати – це грошова форма витрачених за певний період задіяних чинників виробництва, необхідних для здійснення підприємництвом своєї виробничої і реалізаційної діяльності [34, с. 327].

Проте, в бухгалтерському обліку ми користуємось П(С)БО 16 "Витрати". Згідно цього положення витрати визнаються за наступних умов [15, с. 3]:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, яке призводять до зменшення власного капіталу підприємства.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів, тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

Вся діяльність підприємства поділяється на звичайну і надзвичайну. У свою чергу, звичайна діяльність включає в себе операційну, інвестиційну, та іншу звичайну діяльність.

Основну частину витрат підприємства складають операційні витрати . Тому далі ми зосередимо увагу на розгляді саме цього виду витрат.

Найбільш широкою є класифікація витрат за наступними ознаками (рис. 1.3).

Табл. 1.3

Класифікація витрат за ознаками [61, с. 8]

Ознака класифікації

 

Групування витрат

1. За способом перенесення вартості на продукцію

Þ

Прямі витрати

Непрямі витрати

2. За видами продукції (робіт, послуг)

Þ

Витрати на вироби

Витрати на групи виробів

Витрати на замовлення

3. За економічним змістом (елементами витрат)

Þ

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Амортизація

Інші витрати

4. За статтями калькуляції

Þ

Сировина і матеріали (за мінусом зворотніх відходів)

Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби

Паливо і енергія на технологічні цілі

Зарплата виробничих працівників (основна і додаткова)

Відрахування на соціальні заходи

Загальновиробничі витрати

Підготовка і освоєння виробництва

Інші виробничі витрати

5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат

Þ

Умовно-змінні витрати

Умовно-постійні витрати

Інші (змішані, альтернативні, незворотні)

6. За місцем виникнення витрат

Þ

Витрати виробництва

Витрати цеху

Витрати дільниці

Витрати функціональних служб

7. За календарними періодами

Þ

Поточні витрати

Одноразові витрати

8. За функціями управління

Þ

Виробничі витрати

Невиробничі витрати

9. В залежності від доцільності їх здійснення

Þ

Продуктивні витрати

Непродуктивні витрати

10. За порядком обчислення (складом)

Þ

Фактичні витрати

Планові (бюджетні) або прогнозовані витрати

Нормативні витрати

Прямі витрати - це витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до певного об'єкта витрат (сировина й основні матеріали, купівельні вироби та напівфабрикати, основна заробітна плата виробничих робітників, паливо на технологічні цілі та силова електроенергія) економічно можливим шляхом.

Непрямі витрати - витрати, які не можуть бути безпосередньо віднесені до певного об'єкта витрат і розподіляються спеціальними методами (амортизація, витрати на опалення й освітлення, тощо).

Витрати на вироби - це витрати, пов'язані з виробництвом або придбанням товарів для реалізації. У виробничій сфері до цих витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції. У торговельному підприємстві витратами на продукцію є чиста вартість придбання товарів для реалізації.

Групування витрат за економічними елементами та статтями калькуляції є найбільш важливими ознаками класифікації.

Так, витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати, паливо, енергія, тара; віднімається вартість повернутих відходів).

- оплата праці (всі форми основної заробітної плати штатного і позаштатного виробничого персоналу підприємства).

- відрахування на соціальні заходи (включають відрахування на пенсійне забезпечення, на соціальне страхування, страхування на випадок безробіття, на індивідуальне страхування; величина відрахувань встановлюється у відсотках від витрат на оплату праці).

- амортизація основних фондів і нематеріальних активів (амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів за нормами від балансової вартості, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів).

- інші операційні витрати (вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів, крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, сума фінансових санкцій тощо) [21, с. 43-45].

Проте, класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції, встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції – в залежності від їх призначення і місця виникнення.

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно і залежить як від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеня економічної однорідності витрат, які об'єднані в статті, специфіки підгалузі, характеру виробленої продукції, організації виробництва, різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або обґрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість виробів. На рахунку 1.3 було наведено типові статті калькуляції для виробничих підприємств.

До змінних витрат належать витрати, розмір яких збільшується із збільшенням обсягу продукції і знижуються з його зменшенням.

Постійні витрати - це витрати, розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До них належать постійні загально виробничі витрати, які пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва.

Поточні - це витрати, періодичність яких менше одного місяця.

Довгострокові - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору, який не планується закінчити раніше, ніж через дев'ять місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).

Одноразові - це витрати, які здійснюються один раз (періодичністю більше місяця) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

Продуктивні витрати - це витрати, які передбачені технологією і організацією виробництва.

Непродуктивні - необов'язкові витрати, які виникають в результаті конкретних недоліків організації виробництва, порушення технології [21, с. 49-51].

В управлінському обліку існує дещо інша класифікація витрат. В цілях управління вони поділяються за принципом: різні витрати для різних цілей.

З цією метою виділяють такі три напрямки класифікації витрат (рис. 1.4.).

Класифікація

Напрямок

Оцінка запасів, визначення фінансових

результатів

Прийняття рішень

Контроль

Вичерпані та невичерпані

Витрати на продукцію і витрати періоду

Прямі та непрямі

Основні та накладні

Релевантні та нерелевантні

Постійні та зміні

Маржинальні та середні

Дійсні та можливі

Контрольовані та неконтрольовані


Рис. 1.3. Класифікація витрат з точки зору управлінського обліку [20, с. 123]

Вичерпані (спожиті) витрати – це збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу звітного періоду.

Невичерпані (неспожиті) витрати – це збільшення зобов'язань або зменшення активів у процесі поточної діяльності для отримання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах.

Невичерпані витрати відображаються в активі балансу, а вичерпані витрати - у звіті про фінансові результати.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємств, включають:

- витрати на продукцію (прямі матеріали, пряма заробітна плата, інші прямі витрати, загально виробничі витрати);

- витрати періоду (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати) [20, с. 125].

Витрати періоду - витрати, які не включаються у виробничу собівартість запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Підприємства, що виробляють продукцію, вважають такими витратами витрати на здійснення всіх інших функцій (управління, маркетинг, дослідження, розробки, тощо) вартісного ланцюжка.

Основні витрати – це сукупність прямих витрат на виробництво продукції.

Накладні, витрати, які пов'язані з процесом виробництва але вони не можуть бути віднесені до певних об'єктів економічно можливим шляхом.

Релевантні витрати – це витрати , що можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення.

Нерелевантні - це витрати, що не залежать від прийняття рішення.

Маржинальні витрати – це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції.

Середні – це витрати , що визначаються як сума витрат на виробництво основної і додаткової продукції поділена на кількість виготовлених виробів.

Дійсні – це витрати, які вимагають сплати грошей або витрачання інших активів і по мірі їх виникнення вони відображаються в облікових регістрах.

Можливі витрати – це та вигода, яка втрачається, якщо вибір одного варіанту дії вимагає відмовитись від альтернативного рішення.

Для контролю діяльності окремих підрозділів та оцінки роботи їх керівників вирізняють контрольовані та неконтрольовані витрати.

Контрольовані витрати - це витрати, які менеджер може безпосередньо контролювати або справляти на них значний вплив.

Неконтрольовані витрати - це витрати, які менеджер не може контролювати або не може на них впливати [20, с. 128-131].

Практичний розподіл витрат на контрольовані та неконтрольовані залежить від сфери повноважень менеджера. Одні і ті самі витрати можуть бути контрольовані з боку начальника цеху одного підприємства та неконтрольованими для начальника цеху іншого підприємства.

Визначення інших витрат було наведено вище.

Витрати діяльності є якісним показником діяльності підприємства любої форми власності, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства.

Загальні фактори витрат підприємства наведені на рисунку 1.5.

Фактори, що визначають розмір та рівень поточних витрат підприємства

Зовнішні фактори

Стан ринків факторів виробництва

Внутрішні фактори

Обсяг та склад виробленої продукції

Кон'юнктура споживчого ринку

Стан економіки країни в цілому

Механізм державного регулювання підприємницької діяльності

Умови постачання сировини і матеріалів

Стан та ефективність використання основних фондів

Стан та ефективність використання трудових ресурсів

Структура капіталу

 
Рис. 1.4 Загальні фактори, що визначають розмір і рівень поточних витрат підприємства [20, с. 133]

На внутрішні фактори в певній мірі може впливати керівництво підприємства своїми рішеннями. При стабільній економіці в країні саме внутрішні фактори є визначальними для рівня витрат підприємства.

Саме тому знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат підприємства, дає змогу визначити резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управління витратами торговельного підприємства.

Таким чином, ми розглянули економічну сутність витрат, їх визнання в бухгалтерському обліку у відповідності до П(С)БО 16 "Витрати". Класифікація витрат, яка наведена з точки зору фінансового та управлінського обліку, дає можливість формувати собівартість та управляти витратами.

1.3. Характеристика нормативно-правової бази та економічної літератури з питань обліку, аналізу та аудиту доходів та витрат операційної діяльності підприємства

Облік, контроль та аудит будь-якої ділянки діяльності підприємства засновується на нормативно-правовій базі, інструктивних документах та методичних рекомендаціях. Огляд нормативної бази та законодавчих документів з питань теми дослідження наведено у таблиці 1.4





Реферат на тему: Аналіз та аудит витрат і доходів операційної діяльності на ЗАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління №15" (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2016. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.