Архів якісних рефератів

Знайти реферат за назвою:         Розширений пошук

Меню сайту

Головна сторінка » Архітектура

Аналіз містобудівельних показників для оцінки міських територій (курсова робота)

2 Обґрунтування та визначення розміру і меж
зони впливу ділянки, що аналізується

У курсовій роботі для містобудівельної оцінки міських територій призначається земельна ділянка площею до 20га, що відповідає житловому кварталу з неповним комплексом закладів та підприємств обслуговування, яка розташована в місті Кременчук Полтавської області.

За ситуаційною схемою ділянка, що аналізується, знаходиться у (центрі міста, нагорній частині міста, крюківському районі міста або інше). Загальна площа території зони впливу складає ___га, яка обмежується радіусом обслуговування до 1500 м, що відповідає житловому району міста. Визначення розміру території, що аналізується, виконується за червоними лініями, до яких безпосередньо підходять транспортні магістралі та житлові вулиці з тротуарами. Межами зони впливу є магістральні вулиці (або вулиці загальноміського, міського, районного значення):

На даній території розташовані такі будинки та споруди:

- 14-поверхові будинки – ;

- 9-поверхові будинки – ;

- 5-поверхові будинки – ;

- 3-поверхові будинки – ;

- 2-поверхові будинки – ;

За віком будинки відносяться до забудови (більше 100 років, 90-60 років, „сталінки”, „хрущови”, нова забудова).

Кількість населення, що проживає в даному районі, є величина змінна, яка залежить від віку забудови, розташування району в міській структурі, загальноміського призначення даної ділянки, тому найбільш точно кількість населення на поточний момент, можна визначити безпосереднім опитуванням під час перепису.

Частіше для оцінки кількості населення застосовуються опосередковані заходи, а саме:

- кількість населення, що прописане на даній території за інформацією

житлово-комунальних служб (житлові ділянки, водоканал, газове господарство, теплопостачання);

- визначення кількості населення за кількістю квартир у будинках на даній ділянці:

Nнасел.1 = N · (2,3 ÷ 3,2)(чол/кв).

Загальна кількість квартир у районі становить___. Приймаючи в середньому, що в квартирі мешкає 3 чоловіки, одержую:

Nнасел.1 =

- визначення кількості населення за житловою площею будинків:

Nнасел.2 = A /(7÷15) м2 /чол.

А – загальна житлова площа (загальний житловий фонд ділянки, що аналізується), яка визначається як добуток площі забудови на кількість поверхів будинку. Загальна житлова площа________.

Nнасел.2 =

 

Для подальших розрахунків приймаємо середньо арифметичне значення, яке складає __________ чол.

Визначаємо середню поверховість житлового фонду, σср. , у кварталі зі змішаною поверховістю

σср. =

Таблиця 1

Середня поверховість забудови

Територія на 1000 люд/га

9 і більше

7

4 - 8

8

До 3 без земельних ділянок

10

До 3 з земельними ділянками

20

1- 2 у сільських поселеннях

50

Порівнюючи нашу кількість населення з нормативною, наведеною у табл.3.1. ДБН 360-92*, зауважимо, що за нормами на 1000 чол. необхідна площа ___ га, а за нашими даними _____ чол. на ___га, а на 1000 чол. ____га. Отже, щільність населення на даній території більша (або менша) нормативної. Тому подальша забудова можлива лише за умови зносу непридатних для подальшої експлуатації будинків.

Крім житлових будинків, територія що аналізується, містить такі громадські споруди:

- аптеки- ;

- перукарні- ;

- комп'ютерні клуби- ;

- бар- ;

- продуктові магазини- ;

- майстерні- ;

- базар- ;

- станція ремонту телефонів- ;

- ощадна каса- ;

- будинок культури- ;

- автостоянка- ;

- квартирне бюро- ;

- дитячі садки- ;

- школи- ;

- кіоски- ;

- стомат. лікарня- ;

- стомат. кабінет- ;

- ветеринарна аптека- ;

- лікарня- ;

- ательє з пошиття одягу- .

Орієнтовна площ закладів торгівлі складає ____га, навчальних закладів ___га, підприємств побуту ___м2, зв'язку ___м2.

У сучасну структуру побудови сельбищної території міста покладено принцип ступеневої організації культурно-побутового обслуговування населення. Первинне соціальне і побутове обслуговування населення передбачається на рівні житлового кварталу чи мікрорайону.

Житловий квартал становить функціональне об'єднання окремих житлових будинків чи їх груп з установами первинного культурно-побутового й соціального обслуговування в певному взаємозв'язку і на певній віддаленості одних від інших за ознаками доступності та зручності, які розташовуються на непересічній території, що обмежена з усіх боків житловими і магістральними вулицями або з якогось боку природними межами у вигляді водойм, залізничних шляхів, лісових масивів та ін.

Для досягнення архітектурно-композиційної виразності житлової забудови її формують не лише з будинків різної планувальної структури, але й різної висоти, різних розмірів у довжину та ширину, з різними архітектурно-художніми і тектонічними характеристиками.

Так, для захисту житлової зони від підвищених рівнів транспортного шуму міської транспортної магістралі житлова забудова вздовж неї може формуватися фронтально шумозахисними будинками або звичайними будинками глибинної композиції з фронтально розташованими вздовж червоної лінії магазинами і побутовими приміщеннями в один, два поверхи висотою. Для підкреслення парадності забудови вздовж магістралі вона може формуватися більш художньо оздобленими будинками, наприклад, підвищеної поверховості. В іншому випадку будинки підвищеної поверховості, навпаки, розташовуються в глибині забудови як окремі акценти її силуету. Таким чином, сучасна житлова забудова формується із будинків змішаної поверховості. При цьому в найзначніших і значних поселеннях будинки підвищеної поверховості (9, 12, 16 поверхів) є домінуючими в забудові (80-90 % і 100 %). У великих і середніх містах дев'ятиповерхові будинки можуть складати половину житлового фонду кварталу, а в малих містах їх доля може доходити до 20 %. Великою мірою це ще залежить від технічної можливості будівельних організацій, які реалізують плани забудови.

3 Визначення існуючих містобудівельних показників ділянки разом з зоною впливу 3.1 Якісна та кількісна оцінка рельєфу

Для оцінки рельєфу даної території наводимо схему зонування ділянки за ухилами, на якій позначені межі зон ділянки, водорозділи, тальвеги, горизонталі, напрямки ухилів та їх величина, середній та максимальний ухили зон ділянки (рис.1).

Вибрана ділянка має спокійний рельєф, з максимальним ухилом ___%, середній ухил становить ___%. Згідно з нормами ухил не повинен перебільшувати ___%. Ґрунти на даній території наступні:

На ділянці розміщені водорозділ, який знаходиться в _____________________, тальвег проходить ______________________, безстічний майданчик знаходиться _________________________.

3.2 Якісна оцінка гідрогеологічних умов

Наводимо геологічний розріз ґрунтів ділянки (рис.2), який зроблено на основі трьох свердловин, розташованих на відстані _____ та _____м. На цьому розрізі показано грунтово-рослинний шар, пісок дрібний та суглинок пластичний. Так як поблизу даної території не розташовано водоймищ, то підтоплення з їх сторони неможливе. Безстічні майданчики теж відсутні на місцевості. Рівень ґрунтових вод знаходиться на глибині м.

3.3 Оцінка інженерного освоєння територій

Складаємо таблицю оцінки факторів ділянки на основі табл.9.1 [1].

Таблиця 2

Природні фактори

Оцінка факторів на територіях

Схил рельєфу

%

Інженерна геологія, грунти

 

Затоплюваність

відсутня

Грунтові води

м

Заболоченість

відсутня

Зсуви

відсутні

Карст

відсутній

Яри

відсутні

Осідальність

відсутня

Заторфованість

відсутня

Гірські виробки

відсутні

Порушення території

відсутнє

Селі

відсутні

Сейсмічність

0- 6 балів

Заходи з інженерної підготовки треба розроблювати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території для містобудування, захисту від несприятливих природних і антропогенних явищ та прогнозу зміни інженерно-геологічних умов при різних видах використання.

При розробці проектів планування і забудови міських і сільських поселень треба передбачити, при необхідності, заходи з інженерної підготовки тнриторії: загальні (вертикальне планування, відведення дощових і талих вод, тощо) і спеціальні (освоєння заболочених територій, боротьба з яругами, зсувами, обвалами, карстом, осідальністю, тощо), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, впливу сейсмічних явищ, характеру використання і планувальної організації території.

На основі інженерно-будівельної оцінки території, проведеної за табл.9.1[1], можна зробити висновок, що фактори на даній території сприятливі для будівництва.

3.4 Оцінка існуючих інженерних мереж

На даній території впливу ділянки прокладені такі інженерні мережі:

1) електропостачання;

2) газопостачання;

3) водопостачання;

4) централізоване опалення;

5) каналізація.

Основні інженерні мережі проходять по вулицям__________________. До них підключені всі будинки та споруди, які розташовані на території. Схема розташування інженерних мереж наведено на рис. 3.

Обчислюємо нормативні потреби населення зони впливу згідно таблиць 8.1 (3) ,8.5 (4) ,8.7 (5) [1].

Таблиця 3

Ступінь благоустрою районів житлової забудови

Середньодобова (за рік) норма господарсько-питного водоспоживання у літрах на жителя у районах Лісостеп, Закарпаття

Водопровід, каналізація, централізоване гаряче водопостачання

290

Водопровід, каналізація, місцеві водонагрівачі

210

Для зони лісостеп, в який знаходиться Полтавська область, показник середньодобової норми господарсько-питного водоспоживання у літрах на жителя багатоповерхівки становить 290 літрів, а на жителя в приватному будинку 210 літрів. Для подальших розрахунків приймаємо максимальне значення 290 літрів.

Для мереж водоспоживання потужність визначається як добуток середньодобової норми господарсько-питного споживання (на одного жителя) на кількість жителів, що мешкає на ділянці, що аналізується:

Пв = Nнас.сер. · 290 л;

Пв = м3/доб.

Фактичне водоспоживання не перебільшує нормативне –

Через застарілість мереж та несвоєчасну їх заміну і ремонт показник існуючого водозабезпечення може бути нижчий але й він задовольняє наші вимоги.

Розраховуємо аналогічно за табл. 8.5 (4) ДБН 360-90* нормативну потужність електроспоживання

Таблиця 4

Ступінь благоустрою житлових і громадських будинків і поселень

Електроспоживання

кВт/люд на рік

Річна кількість годин використання (максимальне електричне навантаження) год.

 

на першу чергу

на розрах. строк

на першу чергу

на розрах. строк

Будинки не обладнані стаціон. електроплитами, без кондиціонерів

800

1700

3100

5200

Пе. річн. = (1700/365) · Nнас.сер (кВт/рік);

Пе.річн. =

Пе = Пе.річн. /5200 (кВт/год);

Пе =

де 5200 – річна кількість годин максимального електроспоживання.

А фактична потужність, що існує на ділянці для мереж електроспоживання становить 150 .

Виходячи з цього, робимо висновок, що мережі електропостачання у повній мірі забезпечують потреби у години максимального електронавантаження.

За таблицею 8.7 (5) розраховуємо фактичну потужність теплоспоживання.

Таблиця 5

Теплопродуктивність котелень Гкал/год

Розміри земельних ділянок, га, котелень, що працюють на газоподібному паливі

350

3,5

Теплопродуктивність котелень складає більше 350 Гкал/год. Кількість котелень _____. Пт = 350 · nкот. =

Норма газопостачання на одного жителя згідно ДБН 360-92* складає
3,5 м3/доб. Звідси знаходимо нормативну потужність газопостачання ділянки, що аналізується:

 

Пг = 3,5 · Nнас.сер

Пг =

Фактична потужність газопостачання становить 25000 куб.м/добу, що є умовою нормального функціонування системи газопостачання.

Порівнюючи забезпеченість існуючої забудови потужностями мереж з нормативними потребами, робимо висновок, що потужностей існуючих мереж достатньо для ділянки, що аналізується.

Розташування захисних зон інженерних мереж визначається згідно таблиць 8.6 (6), 8.2 (7), 8.3 (8), 8.4 (9) ДБН 360-92*.

Таблиця 6

Умови роботи

Ділянка, споруда

Найменша відстань, м, при напрузі ВЛ, кВ

до 35

Нормальний режим

До поверхні землі

7

До будинків і споруд

3

Обрив дроту у сусідньому прогоні

До поверхні землі

4.5

Таблиця 7

Труби

Мінімальна відстань від поверхні покриву до верхньої труби, м.

Під пішохідною частиною вулиць

Під проїзною частиною

Азбестоцементні, поліетиленові, полівінілхлоридні,

піноволокнисті

0.4

0.6

Бетонні (цементно-піщані ), керамічні

0.5

0.7

Сталеві

0.2

0.4

Таблиця 8

Інженерні мережі

Відстань, м, по горизонталі від підземних мереж до

Фундамен-тів і будинків

Фундаментів огорож підприємств, естокад, опор контакт-них мереж

Бортового каменя вулиці, дороги (окремо проїзної частини і укріплен. см)

Зовні-ньої бровки кювету або підошви насипу дороги

Фундамен-тів ЛЕП до 1кВ зовні-нього освітлення, контакт-них мереж

Водопровід і напірна каналізація

5

3

2

1

1

Самопливна каналізація (побутова, дощова)

3

1.5

1.5

1

1

Газопроводи низького тиску до 0.05 Нпа (0.05кг.с/кв.см)

2

1

1.5

1

1

Теплові мережі від зовнішньої стінки каналу, тунелю

2

1.5

1.5

1

1

Таблиця 9

Інженерні мережі і споруди

Відстань, м.

у горизонтальній площині

у верт. площині (при перетинах)

Водопровід діаметром М 300мм

0.5

0.15

Каналізація

0.5

0.15

Газопровід низького тиску до 4.9 кПа

1.0

0.15

Теплопроводи

1.0

0.15

3.5 Оцінка транспортних мереж

Ділянка, що аналізується, обмежується магістральними вулицями –___________________________________________________________________.

Схема існуючих транспортних мереж та радіуси пішохідної досяжності до зупинок міського транспорту наведено на рис.4.

Усі вулиці, прилеглі до ділянки, що аналізується, оцінюються з точки зору вимог ДБН 360-92*.

Ширина вулиць і доріг визначаються розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, складу елементів, які розміщуються в межах поперечного профілю (проїзної частини, технічної смуги для прокладання підземних комунікацій, тротуари, землі насадження з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог і вимог цивільної оборони). Як правило ширина вулиці і доріг у червоних лініях приймається:

- магістральних вулиць - 50-80 м ;

- вулиць і доріг місцевого значення - 20 м .

Відстань від краю основної проїзної частини магістральних доріг до лінії регулювання житлової забудови треба приймати не менше 50 м, а при застосуванні шумозахисних пристроїв – не менше 25 м.

Ширина вулиць ділянки, що аналізується, у червоних лініях:

- магістральних вулиць - 60 м ;

- вулиць і доріг місцевого значення - 20 м .

Кількість проїзних смуг - 2 .

Ширина проїзної частини:

- магістральних вулиць – 7,5 м ;

- вулиць і доріг місцевого значення – 7,0 м.

Ширина тротуарів:

- магістральних вулиць – 2,25 м ;

- вулиць і доріг місцевого значення – 1,5 м .

Провізна здатність суспільного транспорту:

- автобус – 2,5 тис. пасажирів на годину;

- тролейбус – 4 тис. пасажирів на годину;

- маршрутних таксі – 7 тис. пасажирів за годину.

Отже, провізна здатність суспільного транспорту за годину складає 13,5 тис. пасажирів.

Дальність пішохідних підходів до найближчих зупинок з урахуванням рельєфу складає 300м. Згідно з нормативами дальність не повинна перебільшувати 500м. У загальноміському центрі дальність пішохідних підходів до найближчої зупинки громадського пасажирського транспорту від об'єктів масового відвідування повинна бути не більшою 250м.

Досяжність населення, що проживає на ділянці до зупинок суспільного транспорту не перевищує 500 м. Нормативні показники наведені в таблицях 7.1 (10); 7.2 (11); 7.3 (12) ДБН 360-92*.

Таблиця 10

Група посе-лень

Катюго-рія вулиць і доріг

Розрах. швидкість руху м/год

Ширина смуги руху, м

Кіл-ть смуг проїзної частини

Найб. поздовж. ухил, %

Найм. радіус крив.у рлані, м

Ши-

рина

тро-

туару

м

Середні, малі міста

Магістр. вулиці і дороги

60

3.75

2 – 4

60

250

2.25

Вулиці і дороги місцевого значення

Житлові вулиці

40

3.50

2 – 3

70

125

1.5

Таблиця 11

Місцезнаходження розподілюваної смуги

Найменша ширина розподілюваної смуги

Магістральні вулиці

Вулиці і дорого місцевого знач.

Безперервн. руху

Регульов. руху

Між проїзною част. і велосипедн. доріжкою

6

3

2

Між проїзною част. І тротуаром

5

3

2

Таблиця 12

Категорія вулиць і доріг

Ширина смуги руху

Кількість смуг руху

Найменша ширина тротуару, м

Селищна дорога

3.5

2-4

-

Головна вулиця

3.5

2.4

1.5

Житлова вулиця

3.0

2

1.0

Згідно з нормативними показниками [1], усі вулиці, прилеглі до ділянки, що аналізується відповідають вимогам.

Визначимо фактичну завантаженість автомобілями на вулиці _____________ за допомогою натуральних випробувань. Проводимо підрахунок транспортних засобів по кожному виду за годину. Розрахунок приведеної інтенсивності руху і навантаження виконуємо за формулою:

 

Nлег = Σ Кл.а. · Nоі

Nлег - інтенсивність руху, приведена до легкового автомобіля, авто/добу;

Кл.а. - коефіцієнт приведення інтенсивності руху до легкового автомобіля;

Nоі - фактична інтенсивність руху автомобіля за добу.

Таблиця 13

Визначення інтенсивності автомобільного руху на вулиці ____________________________________________________________________

Автомобілі

К-ть за годину

К-ть за добу

Коеф. привед. іІнтенсивності руху

К-ть приведених до легков.

1

Мотоцикли

 

 

0,5

 

2

Мотоцикли з колясками

 

 

0,75

 

3

Легкові

 

 

1

 

4

Вантажні до 2т

 

 

1,5

 

5

Вантажні до 6т

 

 

2

 

6

Вантажні до 8т

 

 

2,5

 

7

Вантажні до 14т

 

 

3

 

8

Вантажні більше 14т

 

 

3,5

 

Отже, інтенсивність автомобільного руху на дорозі складає ___________. Порівнюючи отриману інтенсивність руху з даними таблиці 1.2 ДБН 2.3-5-2001 " Вулиці і дороги населених пунктів" можна зробити висновок, що інтенсивність на магістральній вулиці відповідає (або не відповідає) вимогам.

Пропускну здатність мережі вулиць, доріг та транспортних пересікань, кількість місць зберігання автомобілів треба визначати, виходячи з рівня автомобілізації на розрахунковий строк, автомобілів на 1000 чол.: 200-250 легкових автомобілів, включаючи 3-4 таксі, 4-5 прокатних і 2-3 відомчі автомобіля, 25-40 вантажних автомобілів. Вирахуємо витрати часу на пересування від місць проживання до місць роботи. Для цього складаємо час пішого пересування (10хв. – найбільший, 5хв. – найменший) та час проїзду в суспільному транспорті (20хв. та 15хв.) відповідно. Отримуємо 30хв. – найбільші та 20хв. – найменші затрати. Вони являються задовільними, тому що не перевищують норму 30 хвилин.

Оцінивши забезпеченість гаражами та автостоянками ділянку, ми прийшли до висновку, що на ділянці, яка аналізується, недостатня кількість таких споруд.

Таблиця 14

Нормативні відстані від гаражів і автостоянок до житлових і громадських будівель

Будинки, до яких визначаються відстані

Відстані, м, від гаражів і відкритих стоянок при кількості легкових автомобілів

10 >

11-50

51-100

101-300

> 300

Житлові будинки

У т.ч. житлові будинки без вікон

Громадські будівлі

Загальноосвітні школи і дитячі установи

Лікувальні установи із стаціонаром

10

10

10

15

25

15

10

10

25

50

25

15

15

25

*

35

25

25

50

*

50

35

25

*За погоджен-ням з органами Держсан-огляду

При розрахункових рівнях автомобілізації, які перевищують умовно усередненні (150-180 легкових автомобілів на 1000 жителів) [1], а також в умовах реконструкції допускається постійне зберігання частини парку легкових автомобілів, які належать громадянам даного житлового району, за його межами – на незручних для інших видів будівництва територіях або у зонах санітарних розривів промислових підприємств. При цьому повинна бути забезпечена пішоходно-транспортна доступність місць постійного зберігання легкових автомобілів у межах 15 хв. Згідно [1], на нашу кількість населення (_______) кількість автомобілів повинні складати _______ шт. За таблицею 7.5 [1] відстані від житлових будинків до автостоянок повинна дорівнювати ____ м.

3.6 Оцінка технічного стану існуючої забудови

На території ділянки, що аналізується розміщено __ житлових будинків. За віком побудови вони поділяються на :

-"хрущовки " – будинок;

-"нова забудова " – будинків;

-"60-х років " – будинків.

За кількістю поверхів:

- 14-ти поверхові– будинок;

- 9-ти поверхові– будинків;

- 5-ти поверхові– будинків;

- 2-х поверхові– будинок.

За матеріалом стін :

- цегла – будинків;

- стінові панелі – будинків.

За матеріалами перекриттів:

- дерев'яні – будинок;

- залізобетонні – будинків.

За станом цегляних стін:

- аварійні – будинок;

- напіваварійні – будинок;

- придатні для житла – будинків.

Майже всі будинки знаходяться у задовільному стані, тому побудова нових житлових будинків є необов'язковою.

3.7 Оцінка озеленення

Нормативну площу озеленених територій необхідно приймати відповідно до таблиці 5.1 (15).

Таблиця 15

Озеленені території загального користування у межах міста

Групи міст за кількістю населення, тис. чол.

Площа озеленення територій, кв.м/чол.

Полісся, Лісостеп, Закарпаття

Житлових районів

більше 1000

6

За кількістю населення N у зоні впливу слід визначити необхідну площу А озеленених територій житлового району (табл. 5.1 [1]):

А = Nнас.сер · G (м2);

А = (га).

Фактична зону озеленення визначаємо за схемою розміщення існуючих зелених зон (рис.5), а площа озеленених територій становить_______ га, що перебільшує ( або є недостатньою) норму, але не є зайвою на даній забудованій території. Тому немає потреби у вирубці насаджень.

У структурі озеленених територій загального користування великі парки, парки площею понад 100 га і лісопарки площею 500 га і більше повинні становити не менше 10%. Час доступності міських парків при пресуванні на транспорті повинен становити не більше 20 хв, а парків планувальних районів – не більше 15 хв. В зоні пішохідної досяжності даної території знаходиться Придніпровській (або інші зони озеленення) парк. Досяжність громадян до паркових зон є задовільною. Допустима кількість одночасних відвідувачів території міських парків не більше 100 люд./га, а для парків зон короткочасного відпочинку – 20 люд./га. На 100 одночасних відвідувачів допустима кількість машиномісць становить 15. Відстані від дерев до будівель і споруд дорівнюють 5,0м. Дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (дороги, алеї, стежки) треба трасувати по можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основних шляхів руху пішоходів і з урахуванням визначення найкоротших відстаней до пунктів зупинок, ігрових і спортивних майданчиків. Ширина доріжки 1,5 та 3м. Біля кожного парку розташовані тролейбусні та автобусні зупинки.

3. Обґрунтування запропонованого варіанта забудови ділянки, що аналізується

Перед тим, як вибрати конкретний варіант забудови ділянки необхідно проаналізувати існуючий варіант забудови на основі порівняння фактичних і нормативних показників.

На даній ділянці ухил рельєфу становить %, а нормативний ухил – 8 %, великих перепадів висот не існує. Рівень ґрунтових вод знаходиться в межах норми (норматив 2.5 м.). А це свідчить про те, що не існує небезпеки підтоплення ґрунтовими водами, а значить не потрібно застосовувати спеціальні заходи: суцільну засипку, обвалування, регулювання стоку річки.

Геологічний розріз ґрунтів свідчить про наявність піску дрібного у верхньому шарі ґрунту. Тому для будівництва необхідне попереднє його ущільнення.

Проаналізувавши інженерне освоєння території, можна стверджувати, що мережі електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації, централізованого опалення в повній мірі забезпечують населення потужностями. Отже, можна на даній території розташовувати будь-яку установу громадського обслуговування або житловий будинок, так як відсутні проблеми з додатковим будівництвом окремих інженерних мереж. Потужності існуючих мереж дозволяють зробити розгалуження від них.

Оцінивши всю територію за наявністю житлових будинків, видно, що щільність забудови велика. Тому раціональним буде будівництво установи громадського відпочинку, наприклад, кінотеатру. Тим більше, на даній ділянці і поблизу немає жодного будинку кіно. Я вважаю, що необхідно вести будівництво кінотеатру.


 

5 Визначення змінених у зв'язку з запропонованим варіантом забудови ділянки містобудівельних показників зони впливу 5.1 Пропозиції щодо вертикального планування ділянки

Для житлового, громадського, торгового та промислового будівництва вертикальне планування здійснюється з урахуванням самопливного водовідведення та мінімального об'єму земляних робіт. Основний принцип полягає в максимальному збереженні існуючого рельєфу.

Основою для вирішення вертикального планування під забудову є проектні вирішення вертикального планування вулиць і територій, що примикають до нашої ділянки.

Схема вертикального планування на досліджуваній ділянці наведено на рис.6.

Вертикальне планування територій зелених насаджень. Вони можуть бути розміщені як на рівнинах, так і на складному рельєфі. Завдання вертикального планування тут такі:

– забезпечення відводу залишкових поверхневих вод;

– створення зручного руху по алеях і доріжках;

– максимальне збереження ґрунтового і рослинного покриву;

– створення нормальних умов росту зелених насаджень;

– виключення умов для ерозії ґрунту.

Важлива умова, що впливає на вертикальне планування – наявність цінної існуючої рослинності. Такі ділянки залишають у природному стані.

На ділянках зелених насаджень створюються ухили, що забезпечують стік з метою виключення умов надмірного зволоження ґрунту, можливості підвищення горизонту підземних вод, заболочення окремих ділянок. З урахуванням цього ухили приймаються не менше ніж 0,5 %.

Поперечний профіль доріг і алей може бути одно- і двосхилим залежно від їх ширини з ухилом приблизно 2 %. Дороги, що проходять по території зелених насаджень, проектуються як внутрішньо-квартальні проїзди.

Наводимо схему вертикального планування ділянки, на якій проектується_________________. На цій схемі показані фактичні відмітки поверхні землі кутів ділянки, які вираховуються за допомогою методу інтерполяції, та проектні відмітки.

Нф =

Нпр =

5.2 Можливі зміни гідрогеологічних умов

Так як для будинків, розташованих на даній території поблизу з запроектованим_________, що мають підвали, відстань від найвищого рівня грунтових вод до рівня підлоги підвалу дорівнює ___м, то не існує небезпеки підтоплення грунтовими водами.

Для вулиць, доріг, площ, залежно від ґрунту і конструкції дорожнього одягу, норма осушення дорівнює 0,5 – 2 м. Територія зелених насаджень, залежно від типу порід дерев і кущів, має норму осушення 1 – 2 м. Для території парків, скверів, стадіонів — 1 м. Для захисту територій від затоплення застосовують спеціальні заходи: суцільну засипку, обвалування, регулювання стоку річки.

5.3 Рекомендації щодо інженерного освоєння територій

При освоєнні території під забудову можуть виконуватись такі роботи, залежно від місцевих умов:

– спорудження під'їзної дороги до території та проїздів на територію ділянки;

– захист території від затоплення і підтоплення;

– осушення перезволожених та заболочених територій;

– захист території від зсуву;

– заходи проти яроутворення;

– захист території від селевих потоків;

– боротьба з карстом.

Дана територія не потребує виконання цих заходів.

5.4 Потреба в побудові інженерних мереж

До створюваного продовольчого магазину проводиться освітлення від вже існуючої на території електромережі. Так як фактичне споживання електроенергії перебільшує нормативне, то потужності вистачить на забезпечення освітлення магазину. На рис.7 наведено схему підведення інженерних комунікації до запроектованого об'єкту.

5.5 Оцінки змін в транспортних мережах

Для запропонованого варіанта забудови ділянки, що аналізується, обчислення витрат часу на пересування до найближчих масових місць роботи (великі заводи, установи та інше) не мають сенсу, тому що зміни в транспортних мережах не відбулися.

5.6 Вимоги до архітектурно-будівельних параметрів запропонованого варіанта

Слід викласти та обґрунтувати основні вимоги щодо архітектурно-будівельних параметрів (кількість поверхів, блокування, розміри в плані, орієнтація щодо рельєфу, інсоляції та інше).

Слід урахувати мікрокліматичні умови територій, а саме:

– забезпечення сприятливих умов за температурою зовнішнього повітря, вітру, сонячної радіації;

– забезпечення достатності інсоляції території забудови і приміщень будинків;

– забезпечення мінімізації тепловитрат і формування раціонального теплового режиму.

У Кременчуці та південніше (ІІІ-ІV зони) потрібен захист будинків від перегрівання шляхом застосування забудови, яка добре аерується, озеленення, обводнення, використання сонцезахисних засобів.

Схема планувального вирішення ділянки наведено на рис.8.

5.7 Очікувані зміни соціально-демографічних показників

На даній території при створенні змінюється чисельність населення, за рахунок того, що більша кількість людей буде знаходитись в районі даної ділянки (переважаючи напротязі дня). При цьому збільшеться навантажання від більшої кількості персонального транспорту. Значно підвищеться загазованість та шум в даному районі, що являється негативними показниками. Збільшується кількість місць для зберігання транспорту та поліпшується освітлення даної території.


6 Порівняльний аналіз використання ділянки

Усі показники запропонованих варіантів зводимо в таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Містобудівні показники ділянки за адресою:

м. Кременчук, вул. ________________________________________________

Назва показника

Показники прилеглих до ділянок територій факт./норма

Показники за умови забудови

житла, сельбищ

зеленбуду

тран-спорту

промис-лового виробниц-тва

Громад-ської торгівлі

1

2

3

4

5

6

7

Рельєф

 

 

 

 

 

 

Грунти

 

 

 

 

 

 

Гідрогеологія

 

 

 

 

 

 

Насе-лення

Чисель-ність

 

 

 

 

 

 

склад

 

 

 

 

 

 

забудова

 

 

 

 

 

 

робочі місця

 

 

 

 

 

 

побут

 

 

 

 

 

 

відпочинок

 

 

 

 

 

 

Тран-спорт

пішохідна досяжність

 

 

 

 

 

 

суспільний транспорт

 

 

 

 

 

 

особистий транспорт (гаражі)

 

 

 

 

 

 

Магістралі (час до роботи)

 

 

 

 

 

 

Інже-нерні мережі

розташування магі-стральних мереж

 

 

 

 

 

 

потреба в нових

 

 

 

 

 

 

Промис-ловість

розташу-вання (санітарне)

 

 

 

 

 

 

тран-спортна досяжність

 

 

 

 

 

 

людські ресурси

 

 

 

 

 

 

Відпо-чинок

озеленення

 

 

 

 

 

 

спорт

 

 

 

 

 

 

громадські центри

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

Побут

школи, дит. садки

 

 

 

 

 

 

торгівля

 

 

 

 

 

 

громадське харчування

 

 

 

 

 

 

7 Висновок про доцільність використання ділянки

На основі аналізу можна сказати, створення продовольчого магазину в даному районі є найдоцільнішим, навіть, необхідним. Територія містить потрібну кількість житлових будинків, але не забезпечена необхідною кількістю магазинів, озеленення не потребує свого збільшення, в радіусі пішохідної досяжності розташовані два міських парки, рельєф являється сприятливим для побудови на ньому. Робимо висновок, що дана ділянка використана за призначенням.




Реферат на тему: Аналіз містобудівельних показників для оцінки міських територій (курсова робота)


Схожі реферати



5ka.at.ua © 2010 - 2017. Всі права застережені. При використанні матеріалів активне посилання на сайт обов'язкове.    
.